Коментар від Аналітичного Центру

Коментар від Аналітичного Центру "ADASTRA"

Аналітичний центр “ADASTRA” сподівається, що призначення Дениса Шмигаля на посаду прем’єр-міністра та Дмитра Кулеби на посаду міністра закордонних справа зможе запустити череду перетворень в інституційному апараті й в самих напрямках та підвалинах української зовнішньої політики. Наш аналітичний центр хотів б, щоб новий уряд приділяв більше часу та сил розбудові системи вітчизняної зовнішньої політики. У зв’язку з цим аналітичний центр “ADASTRA” вирішив поділитися власним баченням зміни української зовнішньої політики: 

1.    Ми розуміємо та підтримуємо прагнення українського народу рухатися у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції, але “європейський вектор” вітчизняної зовнішньої політики не повинен ставати єдиним. Україні в умовах мультиполярної світової системи необхідно встановлювати та поглиблювати контакти з регіональними та світовими гравцями Азії, Африки та Латинської Америки, зокрема з Китаєм, Індію, Японією, Індонезією та Бразилією. Допоки вітчизняна політична думка продовжить знаходитися у парадигмі часів Холодної війни “Захід – Схід – країни третього світу”,Київ ніколи не зможе стати справді важливим гравцем на міжнародній арені, здатним провадити незалежну зовнішню політику.

2.    Потрібно зняти “рожеві окуляри” та відмовитися від риторики, що “міжнародна спільнота винна Україні щось”: треба віддати належне системі міжнародного права та світовій моделі стримувань та противаг, але у 2020 році дана риторика не працює. Правота України з точки зору міжнародного права у конфлікті з Росією хоча й є одним з українських захисних аргументів, але залишається вагомою лише у міжнародних арбітражах чи судових процесах – у світі реалістичної міжнародної політики, де кожна держава керується власними інтересами, перманентний захист та жертви заради України ніяк не відповідають бажанням Заходу. На фоні кризи ідентичності, росту популізму та відцентрових тенденцій Європейського союзу, популярності ідей французького геополітика Емеріка Шопрада про “замирення з Росією” серед французької еліти та прихильності до них самого Еммануеля Макрона, німецької позиції щодо Північного потоку 2, потрібно розуміти, що саме Україна, а ніхто інший, зацікавлена у вирішенні конфлікту з Російською Федерацією. Для цього потрібно приймати чіткі рішення та вдаватися до конкретних заходів, а не перетворювати війну на Донбасі в “заморожений конфлікт”, жертвуючи життям українських військовослужбовців – ніякий західний політик типу проукраїнського Байдена не вирішить за Україну її проблеми. 

3.    Створити та дотримуватися сталої стратегії розвитку зовнішньої політики у кожному світовому регіоні, з кожною важливою державою та стосовного кожного стратегічного питання: за наявності розуміння чітких завдань та цілей, які Україна хоче досягти з ЄС чи РФ за 10 років, Києву буде легше розробити стратегію деокупації та реінтеграції окупованих українських територій.

4.    Крім цього, потрібно розуміти, що саме декларативне закріплення у Конституції курсу на ЄС та НАТО та інші церемоніальні акти, на відміну від, виконання положень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (у тому числі ПВЗВТ), “домашньої роботи” щодо досягнення ПДЧ чи “промислового безвізу” не робить нас ближчими до досягнення власних зовнішньополітичних цілей.