Хроніки мілтеху: 23-29 серпня 2025 року

Війна входить у фазу, де технологія стає визначальним фактором стійкості. Росія намагається знищувати українське виробництво ще на етапі становлення, одночасно випробовуючи масовані атаки «роями» дронів по столиці. Україна ж поступово зсуває повітряну лінію фронту у тил РФ - від енергетичних об’єктів до стратегічних логістичних вузлів. Захід же підтягує власні інновації. Нові радари Patriot, стандартизовані комплекси РЕБ, програми фінансування через Brave1. Європейські держави навіть експериментують із «зеленою обороною», перетворюючи кліматичні ініціативи на елемент військової інженерії.

Замість разових постачань формується довгострокова архітектура війни, де ключову роль буде відігравати здатність індустрії відновлюватися, адаптуватися та створювати серійне виробництво військових розробок.

Поставка ракет ERAM

Сполучені Штати схвалили потенційний продаж Україні партії крилатих ракет ERAM у кількості до 3 350 одиниць на суму 825 мільйонів доларів. Цей пакет стане найбільшим зразком далекобійного озброєння, яке отримають Повітряні сили України. У відкритих джерелах наводиться оцінка дальності ракети на рівні 150–280 миль, однак остаточні характеристики залишаються закритими. 

Поставки можуть розпочатися вже протягом цього року, що дозволить Україні розширити арсенал засобів удару по тиловій інфраструктурі РФ. Проте остаточний режим використання залишається невизначеним. Адміністрація у Вашингтоні здійснює перегляд умов застосування всієї далекобійної зброї, переданої Україні, і саме від цього залежатиме, чи буде Київ зобов’язаний погоджувати кожен запуск із партнерами, чи отримає більше оперативної свободи у використанні нового озброєння.

Удар по заводу Baykar: Росія вибиває виробництво ще до запуску

У ніч на 28 серпня російські війська завдали удару по заводу компанії Baykar у Києві. За попередніми даними, по об’єкту було випущено щонайменше два боєприпаси. Підприємство перебувало на фінальній стадії підготовки до запуску серійного виробництва безпілотників Bayraktar: персонал пройшов навчання, основне обладнання було змонтоване. Масштаби пошкоджень уточнюються, однак сам факт атаки показує, що Росія намагається вибивати з гри українські оборонно-промислові потужності ще на етапі становлення. Україна потребує децентралізації та дублювання виробничих ліній, аби зменшити залежність від одного об’єкта.

Київська обласна військова адміністрація зафіксувала рекорд: 70 ворожих БпЛА було збито дронами-перехоплювачами, що свідчить про новий етап у використанні власних українських технологій протидії. Проте навіть за умови зростання ефективності ППО, масштабність атак залишається серйозною. 

Технологічний прорив у протиповітряній обороні

Успішні випробування радара LTAMDS (Lower Tier Air and Missile Defense Sensor) для системи Patriot підтвердили його здатність забезпечувати круговий (360°) огляд і наведення ракет PAC-3 MSE. Це принципова відмінність від стандартного радара Patriot AN/MPQ-65, який має сектор огляду близько 120–160° і не дозволяє одночасно контролювати простір з усіх напрямків. LTAMDS усуває цю вразливість завдяки трьом активним фазованим антенним решіткам, що дають змогу виявляти та супроводжувати цілі з будь-якого боку без зміни позиції комплексу. Для України перспектива отримання LTAMDS означає суттєве посилення протиповітряної оборони, зокрема у відбитті комбінованих атак, де одночасно застосовуються дрони, крилаті та балістичні ракети.

Радар LTADMS

Нові грантові програми Brave1

Державна інноваційна платформа Brave1 оголосила оновлений цикл грантових конкурсів для оборонних розробників із загальним бюджетом до 2,7 мільярда гривень до кінця поточного року. Програма спрямована на прискорення появи технологій, здатних змінити ситуацію на полі бою, і формує чіткі пріоритети для української оборонної індустрії.

Серед ключових напрямів виділяється масштабування виробництва вибухових речовин, у тому числі нітроцелюлози, яка є базовим компонентом для артилерійських і ракетних боєприпасів. Окремо передбачено підтримку проєктів зі створення тактичних ракет, які за своїм функціоналом мають стати українським аналогом американських систем HIMARS. Значну увагу приділено розвитку штучного інтелекту, зокрема для підвищення автономності безпілотників, створення систем перехоплення та навігаційних рішень, здатних працювати без GPS. Важливим елементом також є розробка нових зенітних ракетних комплексів для боротьби з безпілотниками, що відповідає актуальним викликам української ППО.

Грантові можливості варіюються від 500 тисяч до 8 мільйонів гривень залежно від рівня готовності розробки. Заявки на участь у програмі приймаються до 9 вересня, після чого відбір проходитиме у прискореному порядку. Такий обсяг інвестицій свідчить про стратегічний розворот: Україна робить ставку не лише на постачання західного озброєння, а й на формування власної оборонної екосистеми з потенціалом створення системних технологій, здатних стати «game-changer» на фронті.

Ураження українського розвідувального судна «Сімферополь»

Українське розвідувальне судно «Сімферополь» (проєкт 502ЕМ) було уражене російським надводним безпілотником у районі дельти Дунаю. За офіційними повідомленнями ВМС України, корабель отримав пробоїну та втратив остійність, що призвело до серйозних пошкоджень корпусу. Підтверджено загибель одного військовослужбовця, кілька членів екіпажу зазнали поранень, частина вважається зниклими безвісти.

Проєкт 502ЕМ належить до невеликих розвідувальних суден, призначених для збору інформації в прибережних акваторіях. Його вразливість до атак безпілотних надводних апаратів обумовлена відсутністю потужних систем самооборони й обмеженою маневровістю у вузьких ділянках, таких як дельта річки.

Російська сторона активно застосовує надводні безпілотники для ударів по українських кораблях навіть у внутрішніх водних шляхах. Для України це створює необхідність зміцнювати засоби охорони акваторій, зокрема інтегрувати системи виявлення та перехоплення морських дронів у районах базування і на ключових транспортних маршрутах.

Турецький FPV-дрон з оптоволоконним управлінням

На виставці IDEF-2025 у Стамбулі компанія Ender ARGE представила ударний FPV-дрон літакового типу з волоконно-оптичною системою управління та так званим контейнерним пуском. Йдеться про запуск із спеціального транспортно-пускового контейнера, у якому дрон зберігається у складеному вигляді. Після старту крила та хвостове оперення автоматично розгортаються. Такий підхід спрощує транспортування, дозволяє інтегрувати пускові установки на різні платформи та захищає дрон під час зберігання.

Основна ідея розробки полягає у зменшенні вразливості до засобів радіоелектронної боротьби: дрон не використовує радіоканал, а керується по оптоволоконному кабелю, що з’єднує його з оператором. За заявою виробника, створено три модифікації з дальністю 10, 20 та 50 км.

Волоконно-оптичне керування знижує гнучкість: дрон має обмежені можливості змінювати висоту і курс, а кабель створює ризики під час польоту у складному рельєфі чи міських умовах. Це ставить під сумнів універсальність апарата у реальних бойових діях.

Китайські мікрохвильові системи

Китай готується представити на військовому параді високопотужні мікрохвильові системи для боротьби з безпілотниками. За своїми характеристиками вони належать до того ж класу, що й американський Epirus Leonidas, який має дальність ураження близько 2 км (з перспективою подвоєння). Такі системи здатні виводити з ладу електроніку БпЛА спрямованим імпульсом. 

Проте ефективність таких розробок має об’єктивні обмеження. По-перше, радіус дії мікрохвильових систем залишається невеликим, що знижує їх придатність для широкомасштабних операцій. По-друге, самі установки є вразливими через великі габарити і низьку мобільність, що робить їх зручними цілями у випадку розміщення поблизу лінії фронту. По суті, вони можуть виконувати роль інструмента точкового захисту стаціонарних об’єктів — баз, складів чи командних пунктів — але малоймовірно, що стануть універсальним рішенням для динамічних бойових дій.

Бойова мікрохвильова система китайської розробки під час підготовки до параду, серпень 2025 року. Фото із соцмереж

Тактичні комплекси РЕБ FC.К

До українських підрозділів почали надходити перші тактичні комплекси радіоелектронної боротьби FC.K, створені у співпраці української компанії First Contact та німецької GSMK. Системи вже пройшли сертифікацію за стандартами НАТО і отримали офіційну кодифікацію, що дозволяє включати їх у структуру союзницької логістики та стандартизованого забезпечення. Це важливий крок, адже йдеться інтегрований у євроатлантичну систему постачання.

Основним завданням FC.K є виявлення та придушення ворожих безпілотників тактичного рівня. Це особливо актуально на сучасному етапі війни, коли російська армія масово застосовує дрони різних типів - від комерційних квадрокоптерів для коригування артилерії до спеціалізованих FPV для ударів по бронетехніці. Своєчасне виявлення каналів управління та їхнє придушення дозволяє знизити ефективність цих засобів і зберегти ресурси українських підрозділів на передовій.

Екологічна інженерія як бар’єр для російської бронетехніки

Польща та Фінляндія розглядають можливість відновлення заболочених територій на східних рубежах як елемент оборонної стратегії. Йдеться про перезволоження торфовищ - цілеспрямоване підняття рівня ґрунтових вод і повернення до болотистого ландшафту, який унеможливлює пересування важкої бронетехніки або різко обмежує його. Для потенційного наступу з боку Росії це створює природні протитанкові бар’єри, які важко подолати навіть сучасним танкам і БМП.

Ідея має кілька вимірів. По-перше, вона демонструє перехід європейських країн від класичних оборонних рішень (укріпрайонів, фортифікацій, бетонних загороджень) до використання ландшафтної інженерії як інструменту безпеки. По-друге, це відповідає екологічним зобов’язанням ЄС: відновлення торфовищ скорочує викиди парникових газів і покращує стан екосистеми. Таким чином, оборона і кліматична політика інтегруються у спільну стратегію. По-третє, подібні заходи зменшують фінансове навантаження: на відміну від складних інженерних споруд, заболочення вимагає відносно менших витрат, але створює довготривалу перешкоду для техніки.

Підтримка партнерів: фінансування та авіаційна інтеграція

Бельгія оголосила про виділення додаткових 100 мільйонів євро на закупівлю озброєння для України через механізм PURL (Ukraine Support and Procurement Coordination Cell), який координується НАТО. Фінансування буде спрямоване насамперед на придбання американських систем озброєння, що дозволяє уніфікувати українські Збройні сили з технічними стандартами Альянсу та прискорює їхню сумісність у спільних операціях.

Паралельно підтверджено плани щодо прискореної передачі винищувачів F-16, які мають стати центральним елементом модернізації українських Повітряних сил. Реальні терміни поставок прив’язані до завершення навчальних програм для пілотів і технічного персоналу, однак сигнал союзників є показовим: інтеграція F-16 розглядається не як символічний жест, а як системний процес перебудови авіаційного компонента ЗСУ.

Удари по тиловій інфраструктурі РФ

Українські сили здійснили вогневе ураження нафтоперекачувальної станції у Брянській області. Відбувається поступове розширення «глибини» українських операцій, від тактичних об’єктів у прикордонні до стратегічних вузлів енергетики та транспорту. 

Українська ракета «Фламінго»

За даними The Economist, вартість української крилатої ракети «Фламінго», становить менше 1 млн євро за одиницю. Це суттєво нижче за більшість західних аналогів. При заявленій дальності до 3000 км і бойовому навантаженні до 1000 кг ракета стає потенційно масштабованим інструментом для системних ударів по тиловій логістиці РФ. Якщо серійне виробництво буде забезпечене, «Фламінго» здатна перетворитися на асиметричну відповідь, яка знизить залежність України від зовнішніх постачань далекобійних засобів.

Війна дедалі більше визначається конкуренцією оборонних екосистем, яка сторона здатна швидше відновлювати й нарощувати власне виробництво. Росія намагається утримати тиск за рахунок масових «ройових» атак і ударів по українських виробничих об’єктах, компенсуючи тим самим падіння ефективності своїх ракетних нальотів і поступове ураження тилової логістики. Україна ж відповідає розвитком власної індустрії, інтеграцією у натівські стандарти та впровадженням нових технологій у режимі реального часу. 

У перспективі визначальним фактором стає не стільки обсяг допомоги чи кількість окремих зразків, скільки здатність підтримувати стабільний цикл інновацій. Україна отримує шанс перетворити власну територію на полігон для швидкої індустріалізації нових військових рішень - і саме це задасть новий стандарт війн XXI століття.

Автор: Олександр Колісніченко, молодший дослідник аналітичного центру ADASTRA
Сподобався дайджест? Підтримайте вихід нових матеріалів від ADASTRA. Ваш внесок для нас важливий!

Фото на прев'ю: Пускова установка Patriot PAC-3. Фото з відкритих джерел.