Хроніки мілтеху: 26 вересня — 3 жовтня 2025 року
Хроніка останнього тижня показує, що війна та оборонні інновації дедалі більше зшивають окремі регіональні сюжети у єдиний глобальне протистояння. Україна з лабораторії фронтових експериментів перетворюється на індустріального донора Європи, НАТО робить ставку на мережеву оборонну екосистему, а США й Канада — на цифрову інфраструктуру.
Росія намагається втримати баланс за рахунок виснаження ЄС і білоруського проксі, тоді як Близький Схід та Африка вибудовують власні оборонні виробничі й технологічні контури. Вирішальною стає не кількість техніки чи обсяг фінансування, а швидкість, з якою держави здатні закріплювати інновації і переводити їх у стійкі системи сили.
Україна та Східна Європа
Війна в Україні переходить у фазу, де класичне поле бою дедалі менше визначає загальну динаміку протистояння, а ключову роль відіграють три фактори: здатність РФ масштабувати дешеві носії та створювати ефект «перевантаження», готовність України конвертувати свій унікальний бойовий досвід у транснаціональну індустріальну валюту та рішення Заходу інституціоналізувати цю інтеграцію у вигляді фінансованих програм і виробничих ланцюгів. На оперативному рівні це веде до переходу від маневрової війни до війни управління ресурсами; на стратегічному - до формування нової європейської архітектури стримування, де Україна більше не фронт, а й технологічний донор.
Масовані удари / повітряна оборона / відповіді
Росія нарощує масованість атак, знижуючи їхню вартість і підвищуючи тиск на ППО. Україна натомість продовжує інтеграцію в європейський оборонний простір, експортує тактико-технічний досвід і перетворюється на елемент нової інфраструктури протидії БПЛА на континенті.
● Масовані удари: 595 дронів + 48 ракет
28 вересня зафіксований пік інтенсивності комбінованих ударів по Україні. Синхронне використання близько шістсот БпЛА разом із майже п’ятдесятьма ракетами демонструє перехід РФ до моделі насичення: створення «хмари цілей», де кількість важливіша за якість. Ціль — перевантажити систему ППО, змусивши її витрачати дорогі ракети на дешеві носії.
Енергетика та критична інфраструктура лишаються пріоритетами. Тимчасові відключення і пошкодження об’єктів вказують, що навіть при високих відсотках перехоплення (70–80%) стратегічний ефект досягається — виснаження запасів ракет ППО, зростання вартості оборони, психологічний тиск.
● Передача досвіду дронової війни Данії
Офіційний експорт українського досвіду дронових війн — це новий рівень інтеграції. Україна фактично створює методологію застосування БПЛА у масштабних кампаніях: від тактичних FPV до стратегічних роїв. Передача знань Данії вбудовує Київ у європейську архітектуру «асиметричної відповіді» на майбутні гібридні загрози. Йдеться про формування нового стандарту операцій, який буде масштабуватись від Балтії до Чорного моря.
● “Drone wall”: €6 млрд інвестицій
Ініціатива ЄС на €6 млрд це створення загальноєвропейського ешелону протидії БПЛА. «Стіна» означає мережеву систему: сенсори, РЕБ, ППО малої дальності, інтегровані центри управління. Важливий момент - участь України як полігону і виробника технологій. Для ЄС це інвестиція в захист власних інфраструктур (електрика, термінали LNG, транспорт), для України освоєння фінансових потоків у ВПК, який поступово стає сумісним з європейським.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступають на спільній пресконференції під час зустрічі так званого Веймарського трикутника — Франції, Німеччини та Польщі — у Варшаві 29 вересня 2025 року. (Wojtek Radwanski/AFP via Getty Images). https://www.defensenews.com/global/europe/2025/09/30/germany-france-poland-push-for-closer-eu-ukraine-defense-ties/
● Німеччина, Франція, Польща і трикутна інтеграція
Заклик до тіснішої співпраці в оборонці між ключовими континентальними гравцями ЄС та Україною сигналізує про поступове зміну у логіці союзників. Якщо раніше акцент був на політичній підтримці, то тепер - на індустріальній кооперації. Трикутник (Берлін–Париж–Варшава) відкриває шлях для формування спільних програм: від виробництва боєприпасів і ППО до інтеграції українських дронових кластерів у ланцюги постачань ЄС. Практично — це початок перетворення України з «реципієнта допомоги» на «постачальника технологічних рішень».
Оперативна обстановка / територіальні зміни / активність
● Оперативна обстановка
За тиждень 23–30 вересня 2025 року російські сили просунулися на ~13 квадратних миль (зниження темпу порівняно з попереднім тижнем). Масовані повітряно-ракетні та безпілотні удари залишаються головним інструментом створення оперативного простору. Противник відходить від широкомасштабних маневрів у бік методичної «шліфувальної» тактики: концентровані вогневі удари + точкові штурмові заходи для витіснення на локальних напрямках. Українські підрозділи демонструють адаптацію у вигляді частішого застосування мобільних вогневих груп, тактичних РЕБ-контрзаходів і інтегрованої розвідки для виявлення вузьких «вікон» у захисті супротивника.
Дозволи партнерів на посилення ударних можливостей підвищують оперативний горизонт дій, але одночасно звужують дипломатичний простір, адже кожен вогневий акт у глибині набуває значення сигналу для третіх сторін.
● Дозвіл США на удари по глибині (системи дальньої дії)
Зазначається, що Україна отримала дозвіл від США на проведення ударів по глибині з використанням систем дальньої дії. Водночас такий крок має ескалаційний потенціал, адже кожен удар стає сигналом у зовнішньополітичному вимірі. Він підвищує тактичну гнучкість Києва і тисне на російські ланцюги постачання, але кожне застосування в глибині буде конвертуватися у сигнал союзникам, що може впливати на обсяг матеріально-технічної та дипломатичної підтримки від третіх країн та відкривати простір для пропагандистських кампаній супротивника.
● Операція спецпідрозділів 28 вересня
За даними Головного управління розвідки України, 28 вересня українські спецпідрозділи підірвали склад / військову базу РФ в тилу (в межах російської території). Тактичний ефект ураження окремого складу або бази має мультифункціональний характер: безпосереднє знищення МТЗ і БК, примус до зміни логістичних маршрутів і нарощення охорони тилів, а також інформаційно-психологічний вплив на командно-логістичні ланки супротивника. Стратегічний наслідок полягає у примусовому перерозподілі ресурсів супротивника з ударної лінії на внутрішній захист, що в коротко- та середньостроковій перспективі знижує його наступальну спроможність і створює вікна для скоординованих контрзаходів.
Виробництво, технології, оборонна промисловість
Українські інновації у сфері морських дронів, алгоритмічне моделювання втрат та індустріальне зближення з ЄС формують єдиний вектор: війна переходить від тактичних експериментів до створення сталого виробничо-аналітичного контуру. Чорне море стає простором, де дешеві платформи отримують потенціал знімати авіаційну перевагу; розвідка — середовищем, де дані з відкритих джерел стають операційною зброєю; а оборонна промисловість — ареною, де інтеграція з Європою переводить Україну з ролі отримувача у співвиробника.
Це означає, що сам характер війни перестає обмежуватися ресурсними можливостями поля бою й дедалі більше визначається швидкістю адаптації технологій та здатністю інституцій закріплювати інновації в довгострокових циклах.
● Морські дрони з ПЗРК
Українські морські дрони, оснащені зенітними ракетами, змінюють тактичну матрицю в акваторії Чорного моря: платформа, що раніше виконувала удари по надводних цілях, тепер здатна вводити повітряну загрозу для вертольотів і низьковисотних заходів. Це вимагає від противника змінити профілі підльоту, посилити корабельні засоби ППО та коригувати режими авіаційного прикриття. Технічно ключові питання — стабільність наведення в умовах морського шуму, інтеграція сенсорики і сек’юрність постачання ракетних боєприпасів.
● Алгоритмічне моделювання втрат (LSTM/TCN)
Застосування нейронних мереж до OSINT-потоків підвищує прогностичну точність оцінок деградації техніки супротивника і дає інструмент для сценарного планування логістичних циклів. Ефективність таких моделей залежить від якості індексів входу і корекції латентних змінних; без строгих похибок і верифікації висновки можуть вводити в оману планувачів. Інституційно це означає зростання попиту на дата-інженерів у розвідці та необхідність захищених пайплайнів для комерційних та супутникових даних.
● Оборонно-промислова інтеграція з ЄС
Тісніша кооперація з європейськими виробниками переводить український ВПК у зону серійного виробництва й стандартизації; це дозволяє масштабувати випуск боєприпасів та модернізацій, але водночас створює залежності від контрактних ланцюгів і вимоги щодо сертифікації. Політично партнерство дає Європі буферні потужності без прямого розширення власного виробництва, а Києву — доступ до технологій і ринків. Для планування це означає синхронізацію інженерних стандартів, захищений обмін техдоками і управління ризиками інтелектуальної власності.
Гібридні й стратегічні зміни / політика
● Українські вимоги до Європи
Київ дедалі жорсткіше артикулює потребу у стратегічній підтримці власної оборонної промисловості. Йдеться не лише про екстрені поставки, а про побудову виробничих ланцюгів, інтеграцію у європейські програми та запуск довготривалих проєктів модернізації. Питання оперативності стає ключовим: зволікання з інвестиціями у ВПК збільшує дисбаланс і робить Україну вразливішою до російської тактики виснаження.
Photo: ROMAN PILIPEY/AFP/Getty Images. https://www.csis.org/analysis/russias-war-ukraine-next-chapter?
● Перехід Росії до “війни витрат”
Аналітики відзначають цілеспрямовану зміну стратегії Кремля - ставка робиться на поступове виснаження ресурсів України та примусову залежність від зовнішнього фінансування. Пошкодження інфраструктури, зростання вартості відновлення та моральний тиск на населення стають головними інструментами. Це не тактика швидкої перемоги, а створення довготривалого кризового поля, де політична вага Росії ґрунтується на здатності затягнути конфлікт і примусити Захід переглядати параметри підтримки.
НАТО / Європа
Європейський оборонний простір переходить у фазу, де інновації більше не залишаються ізольованими експериментами, а починають зшиватися у системний контур. Спільні виробничі лінії з Україною, морські випробування безпілотних роїв, проєкт «drone wall» і рекордні інвестиції в оборонні стартапи - це різні сегменти однієї тенденції: технології стають новим цементом євроатлантичної інтеграції.
Головне не в окремих платформах, а в тому, що ЄС і НАТО вперше вибудовують цілісну екосистему оборони, де Україна перестає бути зовнішнім споживачем і входить у роль постачальника індустріальної та тактичної компетенції. Це означає, що наступний етап конкуренції визначатиметься не лише чисельністю армій чи бюджетами, а швидкістю перетворення технологічних проривів у стійкі мережеві архітектури.
Міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Тою виступає на 80-й Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, США, 27 вересня 2025 року. REUTERS/Eduardo Munoz/File Photo. https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/romania-plans-defensive-drone-production-with-ukraine-protect-natos-east-2025-09-30/
● Румунія планує спільне виробництво оборонних дронів з Україною
Оголошення Бухареста про переговори зі створення спільного виробництва оборонних БПЛА з Україною — це прагматичний хід із подвійним ефектом. З одного боку, це прискорює локальну індустріалізацію серійного виробництва у безпосередній близькості до східного флангу НАТО; з іншого — дає Румунії політичний аргумент у внутрішніх і регіональних дискусіях про посилення оборони. Операційно спільні лінії означають швидший доступ до запасних частин і скорочення логістичних циклів для сил на східному фланзі, але вимагають узгодження технічних стандартів, режимів контролю за експортом і процедур гарантії кінцевого використання.
● NATO проводить навчання з оборонних технологій та безпілотних систем
REPMUS 2025 і ініціатива Dynamic Messenger переводять морські безпілотні системи з польових прототипів у структури тестування та тактичної інтеграції з флотами. Тестування глушіння сигналів і координації надводних/підводних платформ підкреслює, що наступні конфігурації ВМС будуть багато-агентними, з розподіленими сенсорними мережами та гібридними режимами ураження. Це створює вимогу до уніфікованих протоколів командування і захищених каналів C2, а також до стандартів сумісності сенсорних даних для забезпечення мультидоменної оперативної картини. Також НАТО лишається активним у розгортанні інновацій і технологій у морській сфері через свою ініціативу Dynamic Messenger 2025.
Проєкт «drone wall»: прискорення реалізації й технологічна база
ЄС і НАТО узгодили, що Україні буде надане €2 мільярди на розвиток безпілотників та підсилення “drone wall” — мережі датчиків і засобів протидії дронам у повітряному просторі східного флангу. Мережевий підхід означає, що ефективність буде залежати від архітектури обробки даних, кореляції сигналів і розподілу прав на стримування/ураження. Для України це шанс інтегрувати власні рішення в єдину континентальну архітектуру; для партнерів — спосіб делегувати частину оперативної навантаження на місцеві мережі без прямих військових розгортань.
Балтійський технологічний коридор
Співпраця естонських і балтійських стартапів із українськими підрозділами концентрується на автономії, сенсоріці та ПО для контр-БПЛА. Це забезпечує короткий інноваційний цикл: від експериментальної розробки до тактичного застосування в регіоні. Ризики тут індустріальні — узгодження стандартів, захист IP і забезпечення стійкості постачань у разі санкційних або експортних обмежень; перевага — швидке впровадження локалізованих рішень із високою релевантністю для прибережних і прикордонних сценаріїв.
Політичні та процедурні ініціативи закупівель
Заклики до спрощення процедур закупівель у межах ЄС і публічні звернення керівників оборони на тлі інцидентів із дронами означають, що бюрократичні бар’єри стають операційним ризиком. Прискорення закупівель здатне зменшити розрив між потребою і наявними можливостями, але вимагає компромісів щодо процедур оцінки безпеки, сертифікації і прозорості. Фактично ЄС стоїть перед вибором: швидкість на користь оперативності або повна процедурна чистота на користь контролю.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон виходить після участі в неформальному саміті в будівлі Данського парламенту в замку Крістіансборг у Копенгагені, Данія, 1 жовтня 2025 року. Ritzau Scanpix/Thomas Traasdahl via REUTERS https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/sweden-urges-eu-simplify-drone-procurement-standards-2025-10-03/
Прискорення оборонних закупівель у Європі
Міністр оборони Фінляндії закликав союзників пришвидшити фінансування та розгортання систем ППО і «drone wall». Така риторика є прямим наслідком інцидентів у повітряному просторі Європи, які перетворюють закупівлі з планових у кризові. ЄС змушений вирішувати, чи готовий він розгортати інфраструктуру швидше, ніж диктує звичний бюрократичний цики.
Рекордні обсяги фінансування оборонних технологій у Європі
Фіксують $5,2 млрд інвестицій у стартапи оборонно-технологічного спрямування за 2024 рік. Це свідчить про інституційний розворот: дрони, сенсори, системи РЕБ і захищені комунікації переходять у категорію базових елементів оборонного бюджету. Для України це відкриває можливість інтегрувати свої розробки в європейські ланцюги, але одночасно створює конкуренцію за ресурси і стандарти, де вирішальним буде питання сумісності.
США / Північна Америка
Північноамериканський оборонний простір входить у фазу технологічної та інституційної консолідації. Контракт General Dynamics на $1,25 млрд демонструє, що цифрова інфраструктура стає основою армійської переваги, а не допоміжним елементом. Канада, у свою чергу, починає ламати власні бюрократичні бар’єри і декларує підйом витрат до рівня, який радикально змінить її позицію всередині НАТО.
У результаті США залишаються центром управління мережею, Канада поступово переходить із периферійної ролі в категорію стратегічного донора. Це означає, що у наступному десятилітті головна інтрига для Альянсу на північноамериканському напрямку буде тому, наскільки швидко вони конвертуватимуться у цифрові, мережеві та спільні оборонні архітектури.
● Контракт на ІТ-підтримку для армії США в Європі та Африці
Компанія General Dynamics отримала контракт на $1,25 млрд для надання ІТ-підтримки армії США в Європі та Африці. Сучасні операції тримаються на стійкості цифрових мереж, кіберзахисті та управлінні потоками даних. Така інфраструктура фактично стає «нервовою системою» армії, і США вкладають у неї стратегічно, щоби забезпечити перевагу у багатодоменному середовищі.
● Канада створює агентство для прискорення оборонних закупівель
Канада створила нове оборонне агентство для прискорення закупівель техніки, щоб зняти бюрократичні бар’єри. Це вписується у загальний північноамериканський тренд: не лише збільшення оборонних бюджетів, а й максимальне скорочення часу між замовленням і розгортанням систем. Для НАТО це означає готовність Оттави серйозніше інтегруватися у континентальні оборонні ланцюги.
● Підтримка оборонної співпраці США і Канади
Обговорення двосторонніх програм включає плани Оттави підняти оборонні витрати до 5 % ВВП до 2035 року. Якщо такий рівень буде досягнутий, Канада перетвориться з «пасивного союзника» на одного з ключових донорів оборонного бюджету Альянсу. Для Вашингтона це спосіб розвантажити власні ресурси, але одночасно й контролювати канадські програми через спільні проєкти.
Росія / Білорусь
https://jamestown.org/program/russia-and-belarus-decrease-parameters-of-zapad-2025-joint-military-exercise/
● Посилення військової інтеграції
Фіксується подальша інтеграція білоруських підрозділів у російські військові мережі - від логістики й оборонного планування до обміну бойовими частинами. Така схема робить армію Білорусі дедалі менш автономною: у критичний момент вона виступатиме розширенням російського командування, що збільшує потенціал використання білоруської території як наступального коридору.
Також навчання включають елементи спільного планування застосування ядерної зброї та нових систем (зокрема Орешник) як частину сценаріїв.
● У рамках «Запад-2025» відпрацьовуються етапи планування застосування ядерної зброї та нових ракетних систем. Хоча ракети можуть бути розгорнуті на білоруській території, рішення про їх використання залишатиметься в руках Москви. Це фактично закріплює статус Білорусі як розміщувача без права контролю — елемент стратегічного розширення російського ядерного проксі.
Близький Схід та Африка
Близький Схід і Африка демонструють багатовекторну динаміку, де різні рівні війни та оборонних технологій накладаються один на одного. Суданський кейс показує, що навіть сучасні ударні системи втрачають перевагу у середовищі, де противник швидко адаптує ППО.
Африка починає вибудовувати власний технологічний контур - від форумів у Кігалі до локальних експериментів із автономією, що свідчить про поступовий вихід континенту з ролі пасивного імпортера.
На Близькому Сході паралельно розгортається процес індустріалізації: Іран закриває вразливості ППО, Саудівська Аравія перетворює оборонні угоди на механізм локалізації виробництва, а західні компанії входять у нішеві сегменти регіональних ринків. У сукупності це означає, що регіон перестає бути полем виключно зовнішньої проєкції сили - він швидко формує власну багаторівневу інфраструктуру оборонних технологій.
● Судан: протидія дронам Akinci
У Судані RSF заявили про успішні перехоплення турецьких ударних дронів Akinci. Частина апаратів була збита чи пошкоджена системами ППО, що вказує на адаптивність повстанців у протидії високотехнологічним платформам. Для Анкари це сигнал, що навіть сучасні UCAV втрачають ефективність у середовищі з насиченою, хай і не найсучаснішою, протиповітряною обороною.
● Руанда: обговорення нових військових технологій
У Кігалі відбулися збори представників армій та служб безпеки Африки для обговорення нових військових технологій, включно з автономними системами і кіберзахистом. Така подія свідчить про формування «африканського сегмента» технологічних обмінів, де безпілотники й цифрові засоби стають обов’язковою складовою навіть для малих держав.
● Іран: зміцнення ППО, ліквідація вразливостей
Іран працює над ліквідацією вразливостей своєї ППО, які раніше використовував Ізраїль. Посилюється інтеграція сенсорів, оновлюються системи виявлення й наведення. Це зменшує вікно для майбутніх ізраїльських ударів і показує, що Тегеран робить ставку на багаторівневу оборону, а не тільки на асиметричні засоби.
● Middle East: стримування через індустріалізацію оборонної співпраці
В межах Vision 2030 Ер-Ріяд наполягає, що нові оборонні угоди повинні включати локалізацію виробництва, ліцензування й спільні підприємства. Це зміщує акцент із закупівлі готових платформ на розвиток власної промислової бази. Саудівська Аравія перетворюється на регіональний виробничий хаб, здатний впливати на розподіл ринку технологій.
● Marine Instruments — стратегічна угода в регіоні Близького Сходу
M5D-Airfox — це легка дистанційно керована повітряна система. Джерело зображення: Marine Instruments. https://oceannews.com/news/defense/marine-instruments-strengthens-its-defense-expansion-with-a-strategic-agreement-in-the-middle-east/
1 жовтня компанія Marine Instruments (виробник RPA / безпілотних систем) оголосила про стратегічну угоду в регіоні Близького Сходу для розширення присутності. Це приклад активного виходу західних виробників у регіональні ніші, де попит на RPA швидко зростає через ескалацію конфліктів і збільшення морських ризиків.
Автор – Олександр Колесніченко, молодший аналітик аналітичного центру ADASTRA.
Підтримайте аналітичний центр ADASTRA – інвестуйте в незалежну аналітику майбутнього!
Фото на прев'ю: Безпілотник FlyEye V3.0 польського виробництва представлено під час медіадня навчань Iron Defender-25 18 вересня 2025 року в місті Нова Демба, Польща. (Omar Marques/Getty Images)