Хроніки мілтеху: 29 серпня — 05 вересня

Українська оборонка переходить від точкових рішень до створення цілісної екосистеми: від дронів і артилерії до перших підрозділів наземних роботів. Західні союзники розглядають Київ не лише як отримувача допомоги, а як виробника й експортера технологій, здатного інтегруватися у глобальні ланцюги. 

Росія змінює тактику, роблячи ставку на локальні удари й засоби маскування, що свідчить про адаптацію до нової реальності масованого застосування БПЛА. 

В Азії наростає протистояння: Японія укріплює південні острови, а Китай готує комплексні сценарії, де танки, ракети, дрони та системи РЕБ діють разом. Світова війна стає дедалі прозорішою завдяки дронам, радарам і супутникам, тож будь-яка помилка обійдеться значно дорожче.

Український сегмент

FP-2: новий фронтовий ударний дрон

Українська Fire Point представила FP-2 як спробу заповнити проміжок між класичною артилерією та високоточною ракетною зброєю. З дальністю до 200 км і бойовою частиною у 100 кг цей дрон фактично перетворюється на мобільний інструмент для знищення тилових об’єктів - складів, вузлів зв’язку, командних пунктів. 

Його ключова відмінність у тому, що він не летить прямолінійно, як більшість баражувальних боєприпасів, а здатний маневрувати й обходити ворожу ППО. Тому FP-2 можна розглядати як ударну артилерію середньої дальності, яка дозволяє наносити системні удари по критичних цілях без використання авіації чи дорогих крилатих ракет. 

Vector з акустичним сенсором та штучним інтелектом

В Україні розпочато випробування оновленої версії німецького дрона Vector від Quantum Systems. Модель отримала акустичний сенсор у поєднанні з алгоритмами штучного інтелекту, які дозволяють фіксувати та аналізувати звуки пострілів чи роботи техніки і визначати координати противника. 

Це перший підтверджений випадок бойового використання такої системи. Її впровадження робить контрбатарейну боротьбу швидшою й точнішою, оскільки цілі можна виявити навіть тоді, коли вони приховані від оптичних чи тепловізійних засобів.

МіГ-29 з Азербайджану

Військові кореспонденти РФ стверджують, що Україна використала на користь ЗСУ кілька винищувачів МіГ-29 (9-13), які належали ВПС Азербайджану та перебували на ремонті в Україні станом на 2022 рік. Російські джерела подають це як «односторонню реквізицію», хоча більш імовірним виглядає сценарій, за якого Баку неофіційно погодився на передачу. Для Азербайджану це зручна формула: формально нейтральна позиція зберігається, а фактично відбувається підтримка Києва у критичний момент.

Швеція та Gripen

Стокгольм заявив про готовність повернутися до питання передачі Україні винищувачів JAS 39 Gripen після завершення війни. Хоча рішення відкладене, сама фіксація теми на політичному рівні є знаковою: Gripen від самого початку розроблявся як літак виживання для невеликих країн у конфлікті з сильнішим противником. 

Вперше ідея передачі Gripen Україні з’явилася у 2022 році, коли Швеція розпочала консультації з НАТО щодо можливого навчання українських пілотів. Тоді питання не просунулося далі через обмеженість власного парку та перехід Стокгольма на режим посиленої оборони після вторгнення РФ. Проте сам факт повернення до теми у 2025 році означає, що Gripen розглядається як частина післявоєнної архітектури української авіації - більш гнучкої та живучої, здатної діяти навіть за умов насиченого ППО противника.

Він здатний злітати з коротких смуг і навіть з ділянок шосе, має нижчу вартість експлуатації у порівнянні з F-16 та інтегровану систему РЕБ, що дозволяє працювати у зоні насиченої ППО. Для України це означає можливість розгортання більш гнучкої та живучої авіаційної компоненти після війни, де Gripen може стати основою авіації швидкого реагування.

Fire Point: балістичні ракети та ЗРК

Fire Point оголосила про розробку двох балістичних систем - FP-7 із дальністю до 200 км та FP-9 із заявленою дальністю до 855 км, а також про намір створити власні зенітні ракетні комплекси. Від виробництва тактичних дронів компанія переходить до формування повноцінних ракетних платформ. FP-7 покриває зону оперативного тилу противника, тоді як FP-9 здатна діставати до ключових логістичних вузлів на території Росії. 

Україна отримує можливість одночасно розвивати засоби дальнього удару та систему їхнього прикриття. Тобто, Fire Point створює комплекс «удар–захист», де балістичні ракети збільшують тиск на тилові райони противника, а ЗРК прикривають їхнє розгортання від російських повітряних атак. Це формує перші елементи національної ракетної екосистеми, де ударні та оборонні системи інтегровані в єдину логіку стримування.(посилання на публікацію)

Україна–Філіппіни: дронова кооперація

Київ запропонував Манілі укласти оборонну угоду, яка передбачає спільне виробництво морських дронів. Ідея полягає у створенні спільних підприємств, здатних виробляти платформи безпосередньо у Південно-Східній Азії. Для України це шанс закріпити за собою роль постачальника асиметричних рішень на глобальному ринку оборонних технологій, а для Філіппін - можливість швидко отримати засоби стримування в умовах територіальних суперечок у Південно-Китайському морі. 

Такий формат кооперації перетворює український досвід війни на експортний продукт, що відкриває позиції Києва в Глобальному Півдні й створює нові канали оборонно-промислової співпраці поза межами традиційних партнерів у НАТО.

САУ «Богдана» виходить на серійний масштаб

Виробництво українських самохідних установок «Богдана» вийшло на рівень, який вже можна порівнювати з провідними європейськими виробниками. Станом на сьогодні зібрано 345 самохідних установок та 100 буксированих версій «Богдана-Б», а темп перевищує 30 одиниць щомісяця. 

Це означає, що Україна вперше за часи незалежності отримала власну серійну далекобійну артилерію калібру 155 мм - натівського стандарту. У практичному сенсі «Богдана» закриває одразу кілька завдань: створює стабільний канал для заміщення втрат, зменшує залежність від іноземних постачань і формує внутрішню виробничу школу, здатну конкурувати на зовнішньому ринку. Тепер Україна стає не лише споживачем, а й одним із найбільших виробників сучасної САУ у Європі.

Варто також підкреслити роль «данської моделі», коли Захід фінансує пряме закупівлі українських САУ - а не постачає старі. Зокрема Данія профінансувала виробництво 18 «Богдан», які вже передано ЗСУ. Далі така модель дала поштовх для масштабування виробництва з 6 одиниць на місяць у 2023 році до понад 20 у 2025-му. 

AI-рої від Swarmer

Українська компанія Swarmer виводить на поле бою технологію, яка змінює сам принцип застосування безпілотників. Якщо раніше кожен дрон вимагав індивідуального контролю, то тепер програмне забезпечення координує цілу групу апаратів як єдиний організм.

Алгоритми визначають порядок ударів, перерозподіляють завдання після втрати окремих дронів і дають змогу різним типам БПЛА діяти скоординовано. Завдяки цьому оператори керують не поодинокими машинами, а одразу роями: для 30 апаратів потрібно не 9 осіб, а лише троє. Технологія вже перевірена у понад сотні бойових місій і готується до масштабування до роїв із понад сотні одиниць. Це відкриває шлях до створення масової зброї на основі дешевих платформ, здатної насичувати фронт і перевантажувати російську ППО.

РФ адаптується

Росія почала масово використовувати анти-тепловізійні плащі, що знижують помітність особового складу для українських БПЛА. Такі засоби дають змогу групам проникати в тил і виконувати завдання, залишаючись менш вразливими для дронів-розвідників і операторів тепловізійної зброї. 

Основний акцент робиться на ударах по ключових екіпажах - операторах безпілотників, мінометних і артилерійських розрахунках, тобто тих, хто забезпечує вогневу перевагу. Це вписується в нову доктрину російських дій: замість масових штурмів по фронту - точкові удари по найбільш критичних елементах бойових порядків, що має зменшити ефективність українських вогневих засобів і систем БПЛА. 

Азійський театр

Японія - Окінава та острови півдня

Японія розгортає на Йонаґуні, Ішіґакі, Міяко, Амамі-Ошіма та Окінаві зенітні комплекси Type-03 Kai і системи РЕБ Type-24, формуючи багаторівневу мережу оборони на південному рубежі. Якщо раніше ці комплекси прикривали лише великі бази на Хонсю, то тепер вони вперше зміщуються на сам передній край, що безпосередньо контролює вихід китайського флоту в Тихий океан. 

Type-03 Kai здатен перехоплювати літаки й крилаті ракети на середніх дистанціях, а Type-24 орієнтований на придушення каналів управління безпілотників і наведення високоточної зброї. У сукупності з американськими PAC-3 та корабельними Aegis на Окінаві це створює інтегровану зону протидії, яка змушує КНР рахуватися з постійним ризиком перехоплення і придушення при кожному виході через протоки Міяко чи Баша. Для Токіо це перехід від символічної присутності до операційного бар’єру, що вбудований у союзну систему США.

Китай — «100-а серія» бронетехніки

НОАК представила нове покоління бронетехніки - танк і машину підтримки, які демонструють зміну концепції наземного бою. Машина підтримки отримала трьох операторів БПЛА, власну РЛС і пакет ракет NLOS, що дозволяє одночасно закривати розвідку, вогневу підтримку і навіть елементи ППО проти дронів. Це вже не схоже на «БМПТ-лайт» у російському розумінні, а окремий командно-вогневий вузол, який розвантажує танк від другорядних функцій і перетворює його на чисту ударну платформу. 

Китайці називають цю модель «інтегрований бойовий дует» танк працює як броньований кулак, а машина підтримки забезпечує інформаційне й тактичне домінування, прикриваючи його від повітряних і наземних загроз. У результаті танк і машина підтримки працюють як єдина бойова пара: танк веде основний вогонь, а друга машина забезпечує йому розвідку, прикриття від дронів і додаткові удари ракетами. Тобто дрони та високоточна зброя інтегруються в бронетанкову тактику як штатний компонент.

DF-26D на параді у Пекіні, початок вересня 2025 року

DF-26D: нова загроза для США

Китай представив модифікацію балістичної ракети середньої дальності DF-26D із дальністю понад 4000 км. Це дозволяє накривати як Тайвань, так і військові бази США на Гуамі та авіаносні групи у західній частині Тихого океану. Ракета має подвійне оснащення - може нести як звичайну, так і ядерну боєголовку, а також обладнана маневруючою головною частиною, яка ускладнює її перехоплення. 

Для США це створює дві проблеми: по-перше, авіаносні ударні групи змушені відходити далі від китайських берегів, що зменшує їхню ефективність у регіоні; по-друге, будь-який запуск DF-26D несе ризик ескалації, адже неможливо одразу визначити, чи йдеться про звичайний, чи про ядерний удар. Це підштовхує Вашингтон до додаткових інвестицій у системи ПРО та сенсори раннього виявлення, але водночас знижує стабільність стримування у Тихоокеанському театрі.

В’єтнам — «цифрова Шилка»

В’єтнам представив модернізовану зенітну установку ZSU-23-4HL01, яку вже охрестили «цифровою Шилкою». Базова радянська система отримала нову цифрову систему управління вогнем і електрооптичний комплекс, що дозволить супроводжувати цілі на відстані до 18 км та вести вогонь з доданих ракет із дальністю до 5,5 км. 

Якщо класична «Шилка» могла ефективно працювати тільки по літаках на малих висотах, то нова версія завдяки цифровій системі управління і доданим ракетам здатна вражати цілі, які стали головною загрозою у сучасних конфліктах - невеликі розвідувальні й ударні безпілотники, а також гелікоптери. Для Південно-Східної Азії це особливо актуально: замість дорогих сучасних ЗРК В’єтнам отримує відносно дешеву «латку» нижнього ешелону ППО, яка зможе захистити війська від наймасовіших повітряних загроз.

За можливостями вона поступається сучасним західним ЗРК, не має глибокої інтеграції з мережевими радарами і залишається «точковим» рішенням. Тому ZSU-23-4HL01 радше тимчасове рішення.

Інші новини

Польща

Польща закуповує 46 пасивних радарів, щоб посилити свою систему протиповітряної оборони. На відміну від класичних РЛС, які випромінюють сигнал і тому самі стають мішенню, пасивні радари працюють «тихо» - вони не випромінюють, а лише фіксують відбиття та сторонні електромагнітні сигнали. 

Це ускладнює їхнє виявлення й придушення засобами РЕБ чи ракетами ППО противника. Для Польщі така мережа означає створення додаткового ешелону спостереження, який зможе постійно контролювати повітряний простір і фіксувати навіть малопомітні цілі на кшталт крилатих ракет чи безпілотників. У контексті війни в Україні це крок до більш стійкої та розподіленої ППО, де навіть масовані удари не «осліплять» систему повністю.

Ізраїль

Ізраїль здійснив запуск ракети-носія з новим розвідувальним супутником «Офек-19», розширюючи власне угруповання космічної розвідки. «Офек» традиційно працюють на низькій навколоземній орбіті та забезпечують детальне спостереження за регіоном Близького Сходу, включно з Іраном і Сирією. 

Новий апарат підсилює можливості Ізраїлю у зборі високоточної розвідувальної інформації незалежно від даних союзників, що особливо важливо в умовах регулярних операцій проти іранської інфраструктури. Для ізраїльської оборонної доктрини це ще один крок до автономної багаторівневої системи нагляду, де космос доповнює авіаційну та наземну розвідку.

Наземні роботи

У складі 3-ї штурмової бригади ЗСУ сформовано роту ударних наземних роботизованих комплексів. Це перший зафіксований випадок, коли UGV стають не експериментальним проєктом чи демонстрацією, а штатним підрозділом бойової бригади. Завдання таких машин — доставка боєкомплекту, евакуація поранених і безпосередня вогнева підтримка у міських боях, де втрати піхоти особливо високі. 

Фактично йдеться про початок масованої інтеграції наземної робототехніки у бойові порядки: від допоміжних функцій до формування «ударних роїв», які можуть діяти разом із дронами в єдиній системі. Для України це означає відпрацювання тієї самої логіки, що вже застосовується у повітрі — масове використання автономних систем, здатних брати на себе найбільш ризиковані завдання.

MSPO-2025 (Польща)

Виставка у Кельце підтвердила, що українська техніка стає одним із головних центрів уваги європейського оборонного ринку. На стендах були представлені одразу кілька ключових новинок: важка БМП нового покоління, безекіпажний катер StormRaider, баражувальні боєприпаси Warmate, модернізований броньований автомобіль «Новатор», самохідна установка «Богдана» у версії з броньованою кабіною, а також реактивна система залпового вогню «Ольха» з новим оперенням для підвищеної дальності та точності. 

Для партнерів це сигнал, що Україна нарощує власне виробництво у сегменті, який від прямої артилерії до морських дронів закриває весь спектр сучасної війни. Демонстрація на MSPO має подвійний ефект: для Києва — це вихід на ринок Центральної Європи як повноцінного виробника, для союзників — підтвердження, що українська оборонка може інтегруватися у спільні програми й постачання, формуючи європейську оборонну екосистему.

Автор: Олександр Колісніченко, молодший аналітик аналітичного центру ADASTRA.

Підтримайте аналітичний центр ADASTRA – інвестуйте в незалежну аналітику майбутнього!

Фото на прев’ю: ZSU-23-4HL01, В'єтнам