Піднімаючи Веселого Роджера: інтернет-піратство повертається. Чи надовго?

Повернення онлайн-піратства - надовго?

Онлайн-піратство переживає своєрідний ренесанс. Після пікового спаду у 2020 році (коли було зафіксовано близько 130 млрд відвідувань піратських сайтів), споживання нелегального контенту стрімко пішло вгору і до 2024 року сягнуло 216 млрд відвідувань. Іншими словами, кожного дня піратські сайти відвідують сотні мільйонів разів. Особливо активно «піратять» молодші покоління глядачів — наприклад, у Швеції 25% опитаних зізналися, що переглядали піратський контент у 2024 році, причому найбільше таких серед молоді 15–24 років. Піратство повернулося, хоч і в дещо іншому вигляді — і стає масовим явищем попри доступність численних легальних сервісів.

Чому це відбувається? Експерти зазначають, що справа не лише в бажанні зекономити гроші, а й у якості сервісу. Ще в 2011 році Ґейб Ньюелл (засновник Valve) слушно зауважив: «Піратство – це не цінове питання, а питання сервісу». Сьогодні ця фраза знову актуальна, адже користувачі дедалі частіше повертаються до «піратської бухти», бо легальні альтернативи перестають відповідати їхнім очікуванням. У наступних розділах розглянемо масштаби сучасного піратства, причини його відродження та реакцію індустрії і суспільства.

Масштаби та нові тенденції піратства

Розподіл відвідувань піратських сайтів за категоріями контенту у 2024 році (дані MUSO). Примітка: переважна більшість нелегального споживання припадає на телесеріали та телешоу (понад 44%), значну частку складає також публікаційний контент - насамперед японська манґа (30%). Частка музики та програмного забезпечення нині зовсім невелика – близько 6–7% кожна. Джерело - torrentfreak.comtorrentfreak.com

Світове онлайн-піратство охоплює всі види медіа, але домінують саме відеоматеріали. За даними лондонської аналітичної компанії MUSO, 96% піратського споживання фільмів і серіалів у 2023 році припадало на стримінгові сайти, а не торренти. Тобто класичний BitTorrent та завантаження файлів відійшли на другий план — «пірати» масово перейшли до онлайн-перегляду через сайти і нелегальні IPTV-сервіси. В цілому трафік піратських сторінок зростав щороку з 2020-го і досяг піку в 2023-му (близько 229 млрд відвідувань), а в 2024-му дещо знизився — на 5,7% менше, ніж попереднього року (це частково пояснюють меншим числом гучних кінопрем’єр). Проте 216 мільярдів відвідувань за рік — все ще колосальна цифра. Для порівняння, за увесь 2019 рік було ~126 млрд піратських переглядів серіалів і шоу лише у США — тепер глобальні масштаби у кілька разів перевищують навіть доковідні показники.

Країни-лідери за обсягами відвідування піратських сайтів (2024). Примітка: США залишаються найбільшим генератором піратичного трафіку (близько 12% світового, тобто 26,7 млрд відвідувань сайтів на рік). На 2-му місці – Індія (~8%), далі Росія (~7%), Індонезія (~5,6%) та В’єтнам (~3,4%). Україна посідає 10-те місце з часткою ~2,5% (понад 5,4 млрд відвідувань) Джерело: torrentfreak.comtorrentfreak.com.

Незважаючи на превалювання англомовного контенту, географія онлайн-піратства дуже широка. Найбільшим «піратським» регіоном залишаються Північна Америка і Європа — наприклад, у перерахунку на душу інтернет-користувача Європа має ~34 піратських візити на рік, що більше, ніж в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (лише ~5 на душу). США утримують глобальне лідерство за абсолютним числом відвідувань піратських ресурсів. Проте варто врахувати й щільність піратства: якщо рахувати кількість нелегальних переглядів на кожного користувача інтернету, то в 2024-му першість матимуть Канада та Україна. До речі, за даними Bloomberg, Україна входить до першої шістки країн із найвищим рівнем споживання піратського контенту. Для прикладу, український сайт UAKino мав ~128 млн візитів на місяць, тоді як Netflix.com лише ~4,3 млн на місяць. Це вражаюче співвідношення яскраво ілюструє, що піратство процвітає навіть на ринках, де доступні легальні платформи, і долає їх за популярністю на порядок.

Чому глядачі знову обирають «піратську бухту»?

Причини повернення до піратства багато в чому криються в еволюції самих стримінгових сервісів. Кілька років тому здавалося, що ера дешевого стримінгу переможе піратство, адже підписка на Netflix чи Spotify давала зручний доступ до величезної бібліотеки контенту за помірну плату. Але у 2024–2025 роках ситуація змінилася – тепер все більше користувачів відчувають розчарування і йдуть на торренти або тіньові стримінги з таких причин:

Якщо колись Netflix «вміщав увесь Голлівуд», то тепер кожна студія відкрила свій стримінг. Популярні серіали та франшизи розпорошені між Netflix, Disney+, HBO Max, Amazon Prime, Apple TV+ та десятком менших платформ. Для фаната різних шоу це означає купу окремих підписок. Не дивно, що деякі глядачі воліють повернутися до універсального «піратського» сервісу, де «все в одному місці», замість жонглювання кількома платними застосунками.

Стримінгові платформи щороку піднімають тарифи, наближаючись за ціною до старого кабельного ТВ. Наприклад, Netflix прибрав найдешевший план без реклами і змушує платити більше за HD-якість; ціна преміум-підписки Netflix у деяких регіонах перевищила $20–30 на місяць. Конкуренти також підняли вартість — Disney+ влаштовує регулярні подорожчання, Hulu, Max та інші запровадили тарифи з показом реклами навіть для платних користувачів. В результаті багато хто вирішує, що краще вже безкоштовно з рекламою на піратському сайті, ніж платити й все одно бачити ролики.

Раніше друзі чи родина могли скооперуватися і розділити одну підписку на відеосервіс. Але у 2023 році Netflix оголосив війну спільному використанню акаунтів, відключивши можливість дивитися одному обліковому запису на різних адресах без додаткової оплати. Інші гіганти (Disney, HBO та ін.) теж заявили про плани прикрити «лазівки» з паролями. Це підштовхнуло частину аудиторії до піратства, адже люди, які раніше легально ділили підписку, тепер або змушені платити більше, або шукати контент на безкоштовних сайтах. Додайте сюди блокування VPN — Netflix та інші сервіс-гіганти активно перешкоджають перегляду через VPN, ускладнюючи доступ до каталогів інших країн. Таким чином, ламаються старі схеми, якими користувачі обходили геоблокування - знову ж таки на користь піратських ресурсів, де жодних обмежень по регіону немає.

Ще одна іронія стримінгової ери: фільми і серіали можуть просто пропасти з каталогів сервісів. Наприклад, у 2022–2023 роках Warner Bros. видаляли десятки стрічок з HBO Max, Netflix «вбивав» власні серіали після кількох сезонів, а деякі проєкти так і не виходили офіційно. Класичний випадок згадує видання The Guardian: користувач захотів перед поїздкою до Флоренції переглянути історичний серіал «Medici», який раніше був на Netflix — але в 2025 році його не виявилося ні на Netflix, ні на жодному іншому стримінгу. Єдиний вихід - купувати дорогі епізоди на Amazon або… скачати з торент-трекера. І дедалі більше людей обирають останнє. Штучна нестача контенту в цифрову епоху штовхає фанатів на піратство. 

У час фінансової скрути багато користувачів урізають непершочергові витрати — передусім розваги. Серія підвищень тарифів на стримінги відбувається паралельно з інфляцією і падінням реальних доходів. Тож навіть ті, хто принципово хотів би підтримувати легальний контент гривнею чи доларом, можуть банально не мати коштів на 5–7 різних підписок щомісяця. Опитування показують, що більшість «піратів» спершу намагалися знайти потрібний фільм або пісню легально, але не змогли або не мали достатньо грошей. Таким чином, дороговизна і незручність легальних шляхів прямо ведуть до зростання піратства, яке споживачі починають сприймати як виправдану альтернативу.

І те, що хоч це і не афішується, але рядові споживачі піратських сайтів майже ніколи не несуть відповідальності. Пересічний юзер відчуває себе в безпеці: «Ну подивлюся я серіал на підозрілому сайті - і що мені за це буде?». Звісно, така поведінка незаконна, але в більшості країн правоохоронці і правовласники б’ються з власниками великих піратських порталів, а не з окремими глядачами. Тож психологічний бар’єр страху поступово зникає, особливо у покоління, що виросло з інтернетом.

Нові кейси та рекорди: 2024–2025 рр.

Останні два роки принесли чимало показових історій в сфері онлайн-піратства. По-перше, піратський контент проник навіть у офіційні магазини застосунків. У лютому 2024 користувачі iPhone виявили, що в App Store на вершину рейтингу стримінгових програм раптово вибився загадковий додаток Kiwi — він обігнав за популярністю Netflix, Hulu та Amazon Prime. Спершу Kiwi маскувався під гру-пошук відмінностей, але всередині це був цілий кінотеатр із сотнями піратських фільмів і серіалів (включно з новинками на кшталт «Барбі» чи «Оппенгеймер»). Жодних оплат чи реєстрацій — натискаєш і дивишся. Додаток настільки сподобався публіці, що отримав понад 100 відгуків та міцний рейтинг 4.0, поки Apple не схаменулась і не вилучила його з магазину. Цей випадок (додаток Kiwi, також відомий як Kimi) продемонстрував нову модель піратства «під виглядом легального застосунку», а заодно — попит користувачів на простий і всеосяжний доступ до контенту.

По-друге, 2024 рік запам’ятався гучними перемогами правовласників над піратськими «гігантами». В серпні 2024 міжнародна антипіратська коаліція ACE (куди входять Netflix, Disney, Amazon та інші студії) спільно з в’єтнамською поліцією накрили найбільшу у світі стримінгову піратську мережу - FMovies. Під брендом FMovies діяли десятки пов’язаних сайтів (Bflix, Myflixer, Videohub тощо), що разом згенерували приголомшливі 6,7 млрд відвідувань за півтора року (січень 2023 – червень 2024). Поліція заарештувала двох мешканців Ханою, а сервери і домени піратської мережі було відключено. Ця спецоперація подається як визначна перемога кіноіндустрії: «приголомшливий успіх для акторів, сценаристів, студій і творчої спільноти», — заявив глава МРА Чарльз Ріфкін. Проте варто зазначити, що ефект таких зачисток зазвичай тимчасовий. Піратське середовище швидко відновлюється: або шляхом появи нових дзеркал, або міграцією аудиторії на інші ресурси. На тематичних форумах закриття FMovies назвали «стримінговим апокаліпсисом», проте вже за кілька днів користувачі обговорювали запасні майданчики і ділилися посиланнями на альтернативи. Так триває вічна «гра в кота-мишки» між піратами та правовласниками.

По-третє, посилюється втручання держав і регуляторів. Деякі країни прийняли радикальні закони для боротьби з онлайн-піратством. Приміром, в Італії у 2023 запустили систему «Piracy Shield», яка зобов’язує інтернет-провайдерів блокувати нелегальні трансляції спортивних матчів протягом 30 хвилин після виявлення. У 2024 там ухвалили ще жорсткіший закон, що дозволяє миттєво блокувати будь-які піратські сайти за рішенням регулятора (AGCOM). Влада звітує про тисячі заблокованих доменів, однак реальні показники піратства в Італії залишаються високими. За даними Ipsos, 38% італійців у 2024 році хоча б раз споживали аудіовізуальний контент нелегально (фільми – у 29% населення, серіали - у 23%). Це навіть більше, ніж роком раніше. Отже, прості методи на кшталт блокувань не гарантують повного викорінення піратства – користувачі швидко знаходять способи обходу.

Нарешті, варто згадати про структурні зміни в самому піратстві. Все більшого розмаху набуває піратство у сфері аніме та манґи - MUSO відзначає, що глобальний попит на ці категорії контенту задовольняється нелегально через тривалі затримки локалізації і випуску для світового ринку. Також на піратських сайтах процвітають LIVE-трансляції спортивних подій – від футбольних чемпіонатів до боїв UFC. Пірати навчилися ретранслювати «живі» ефіри через соцмережі, фейкові стримінгові платформи, застосунки Kodi тощо, монетизуючи це рекламою та платними підписками в тіні. Ця сфера особливо болюча для правовласників спорту, адже вони втрачають мільярди на продажі телеправ.

У відповідь ліги (наприклад, іспанська LaLiga) навіть вступають у прямі судові конфлікти з технологічними компаніями, вимагаючи від Cloudflare чи Google активніше припиняти допомогу піратам. В цілому, у 2024–2025 роках піратство стало більш технологічним і підприємливим: поширюються нелегальні IPTV-сервіси з тисячами телеканалів, закриті форуми з релізами, боти в месенджерах, що надсилають контент на запит, тощо. Піратський «ринок» креативно адаптується і продовжує задовольняти попит мільйонів споживачів по всьому світу.

Реакція індустрії та збитки стримінгових сервісів

Стримінгові компанії та кіностудії, звісно, не сидять склавши руки. Вони використовують як правові, так і технологічні засоби протидії піратству. Утім, ситуація складається неоднозначно: з одного боку, 2023–2025 роки стали піком жорстких заходів проти піратів, з іншого – самі дії індустрії часто підливають оливи у вогонь, провокуючи ще більше піратство.

Все більше студій розуміють, що піратів неможливо ігнорувати - натомість їхню поведінку треба вивчати. Аналітичні компанії (на кшталт MUSO) продають правовласникам детальну статистику: які сайти найпопулярніші, які фільми найбільше скачують, у яких країнах бум нелегальних переглядів. Це дозволяє бізнесу робити висновки. Приміром, якщо певний контент масово «піратять» в регіоні, де він недоступний офіційно, студія може переглянути дистрибуційну стратегію (запустити там свій стримінг або продати ліцензію місцевому ТВ).

Піратство фактично стало «мапою незадоволеного попиту», яка показує, чого хоче аудиторія і де галузь недопрацьовує. Представник MUSO прямо говорить: «Піратство продовжує вказувати на незадоволений попит: аудиторія хоче контент, але легальні канали - занадто повільні, роздроблені або дорогі». Деякі правовласники навіть використовують піратські хіти як підказку, що додати в каталог свого стримінгу, або як аргумент для рекламодавців (мовляв, серіал Х настільки популярний, що його 100 млн разів скачали нелегально). Втім, інша сторона медалі — колосальні фінансові збитки від піратства.

Соціальна реакція: піратство як нова норма?

На хвилі повернення піратства змінилося і ставлення суспільства до нього. Якщо на початку 2010-х панувала думка, що ера нелегального контенту відходить у минуле (адже з’явилися доступні платформи на будь-який смак), то станом на 2024 рік тональність у соцмережах інша. Багато користувачів відкрито виправдовують піратство або навіть жартують з цього приводу. У мережі Reddit протягом 2023–2024 можна було побачити популярні треди під назвами на кшталт «Стримінгова війна завершена — перемогло піратство» чи «Маю 57 різних додатків — не дивно, що повернувся до торентів». Коментатори скаржаться на кількість сервісів і пишуть, що «піратські сайти знову стали зручнішими за легальні». У Twitter (X) теж гуляли меми — після новин про подорожчання Disney+ або заборону шарити пароль Netflix люди постили картинки із чорним піратським прапором і підписом «Настав час…». Опитування у різних країнах демонструють зниження морального осуду до онлайн-піратства — молоде покоління здебільшого не вважає перегляд нелегального стріму «справжньою крадіжкою», особливо якщо вони вже платять за 1–2 інші сервіси і почуваються ошуканими через приховування контенту за додатковими платними стінами.

Водночас, чимало користувачів усвідомлюють і негативні наслідки піратства. Наприклад, поціновувачі кіно часто кажуть: «Якщо всі підуть на торренти, хто ж тоді профінансує зйомки нових сезонів і фільмів?». Видання What Hi-Fi? у своїй статті прямо зазначило, що редакція не схвалює піратство, адже воно «підриває креативну індустрію, змушує студії піднімати ціни, а інколи фінансує організовані злочинні групи». Тобто є і етична сторона питання. У деяких країнах (особливо з потужною локальною культурою, як Південна Корея чи Франція) користувачі сприймають покупку підписки ще й як підтримку улюблених авторів. В Україні також є цей аспект — багато глядачів принципово оформлюють підписки на легальні платформи, щоб підтримати розвиток українського дубляжу, локалізації, свій кінематограф. На форумах IТ-спільноти DOU та в медіа точаться дискусії на тему «піратство vs донат на контент» — і хоча чимало людей зізнаються у піратстві, інші їх критикують, наголошуючи, що «пірати» позбавляють заробітку не абстрактних мільярдерів, а таких самих творчих трудяг, як і ми з вами.

З суто практичного боку, користувачі відзначають і ризики піратських сервісів — нав’язлива реклама казино, небезпека шкідливого ПЗ, відсутність гарантії якості. Дослідження компанії Digital Citizens Alliance показало, що понад 60% піратських стримінгових додатків нашпиговані прихованим небажаним функціоналом (шпигують за даними користувача, можуть заражати вірусами). Іншими словами, за безкоштовний контент інколи платиш конфіденційністю або безпекою пристрою. Цей аргумент стримінгові сервіси намагаються донести до аудиторії, мовляв «у нас ви дивитеся легально і безпечно, а пірати можуть вкрасти ваші паролі».

Як бачимо, ставлення суспільства до піратства стало більш поблажливим у відповідь на проблеми ринку цифрових розваг. Онлайн-піратство у 2024–2025 рр. фактично нормалізувалося як явище — для значної частини аудиторії це знову «звична справа», а не екзотика. Водночас продовжується і просвітницька робота, і вироблення нових підходів, щоб повернути глядачів на легальний бік. Чи вдасться це? Частково - безумовно, адже багато хто готовий платити за хороший сервіс. Але доки легальний контент залишається «розкішшю з купою дрібних умов», доти існуватиме й тіньовий сегмент. Піратство сьогодні - це індикатор, що індустрії варто змінюватися. Як влучно підсумував звіт MUSO: «Піратство – це мапа незадоволеного попиту та сигнал, куди має рухатися індустрія».

Для мільйонів людей по всьому світу «піратський» шлях споживання фільмів, музики чи книжок став таким самим звичним, як і перегляд YouTube. Стримінговим компаніям доведеться всерйоз змагатися за цю аудиторію – поліпшуючи власні пропозиції, співпрацюючи над єдиними платформами чи змінюючи цінову політику. Інакше «епоха піратства» триватиме, нагадуючи, що в цифровому світі перемогти можна не покаранням, а лише кращим сервісом.

Автор: Марія Гірняк, молодша аналітикиня аналітичного центру ADASTRA.

Підтримайте аналітичний центр ADASTRA – інвестуйте в незалежну аналітику майбутнього!

Фото на прев'ю: https://www.vice.com/en/article/internet-piracy-is-surging-researchers-say/