Як посилити МЗС шляхом системної роботи з молодими талантами?
Автори – Ерік Кучеренко та Дарина Вареник в рамках рубрики "Думка на запрошення" для Аналітичного центру ADASTRA
Ідея написання цієї статті виникла під час першого засідання Центру публічної дипломатії Дипломатичної академії України, очолюваного Тетяною Сибігою, а також у ході зустрічі міністра закордонних справ Андрія Сибіги та його команди з молоддю, де обговорювалося широке коло питань, зокрема чимала кількість пропозицій, на які давалися конкретні й змістовні відгуки.
Міністерство закордонних справ на найвищому рівні продемонструвало відкритість до нових ідей і готовність до діалогу, як-от обговорення специфіки проблем та можливостей, що стосуються молоді. Пропозиції, що прозвучали від учасників обох зустрічей, охоплюють різні аспекти кадрової політики МЗС, модернізацію механізмів залучення фахівців і підвищення спроможності Міністерства в міжнародній комунікації. Вони є своєрідним планом дій для зміцнення спроможності української дипломатії через системну роботу з молодими талантами.
Модернізація стажувань і розширення кадрового резерву МЗС
Важливою темою зустрічей стало реформування системи стажувань, волонтерських програм і можливостей приєднання до роботи в Міністерстві та закордонних дипломатичних установах на постійній основі. Модернізація програм стажувань і зміна HR-бренду МЗС є ключовими кроками у залученні молоді до державної служби.
У сфері стажувань варто розвивати та інституціоналізувати програми дистанційних волонтерств у закордонних дипломатичних установах. У 2023-2024 роках Молодіжна рада при МЗС реалізувала пілотний проєкт онлайн-волонтерств, що охопив понад 50 студентів і ЗДУ в Нідерландах, Бельгії, Франції, Люксембурзі, Японії, Нігерії, Перу. Міністерство закордонних справ може очолити та надалі підтримувати цю ініціативу, надаючи студентам, що прагнуть долучитися до роботи МЗС, можливість розвивати мережу контактів із професійними дипломатами та занурюватися в особливості дипломатичної взаємодії з окремими країнами. Водночас посольства отримають додаткові ресурси для ефективнішого управління своїм робочим навантаженням.
Окрім цього, оскільки процес відбору на офлайн-стажування наразі значно варіюється та залежить від кожного окремого ЗДУ, стандартизація цієї системи зробила б відбір більш прозорим і доступним.
Стажування в центральному апараті, хоч вони й без того популярні серед молоді, потребують додаткового структурування. Наприклад, вакансії на стажування можна було б публікувати хвилями, а для кожної позиції вказувати вимоги, очікування та перелік обовʼязків. Варто також запровадити HR-супровід, який передбачив би координацію стажерів, підтримку їхнього розвитку, регулярний зворотний зв’язок і допомогу у вибудові кар’єрної траєкторії.
Для того, щоб стажування стало не просто короткотерміновим досвідом, а реальною можливістю кар’єрного зростання, необхідно створити спільноту випускників стажувань, яка допоможе підтримувати зв’язки між тими, хто вже працює у МЗС або ЗДУ, і новими поколіннями стажерів. Це сприятиме продовженню співпраці з Міністерством навіть після завершення стажування.
Міністерство закордонних справ України. Source: РБК-Україна
Заразом необхідна системна комунікація про переваги роботи в МЗС та унікальні можливості, які відкриває дипломатична служба. Вона може здійснюватися на різних майданчиках: від соціальних мереж до зустрічей представників МЗС, особливо колишніх учасників програм стажувань або програми імені Анатолія Зленка, зі студентами закладів вищої освіти.
У цьому контексті також важливе планування кадрових потреб МЗС. Необхідно чітко визначити, скільки спеціалістів із знанням рідкісних мов, експертів у технологічних напрямках, міжнародних фінансах, цифровій дипломатії та інших галузях, що набувають стратегічного значення, буде потрібно через 3-5 років. Системний аналіз потреб у навичках і компетенціях допоможе виявити, яких фахівців не вистачає і які напрями варто посилювати. Для цього варто ввести регулярну підготовку аналітичних документів із прогнозуванням потреб у кадрах на середньострокову перспективу (3-7 років) і поширювати їх серед українських закладів вищої освіти та аналітичних центрів.
Окрім реформування стажувань і прогнозування кадрових потреб, важливим напрямом залучення молоді до дипломатичної служби має стати розширення програм для молодих спеціалістів (graduate schemes). На додачу до успішно запущеної програми імені Анатолія Зленка, яку варто надалі розвивати та інтегрувати з системою стажувань для створення повноцінної воронки від залучення до працевлаштування, можна також створити спеціалізовані треки для випускників з унікальними навичками, яких найбільше потребує МЗС.
Ці програми мають бути спрямовані на залучення фахівців із рідкісними мовами, технологічними та галузевими компетенціями. Щоб зробити їх привабливими, слід запровадити додаткові стимули для учасників. Це можуть бути окремі кар’єрні треки, можливість прискореного карʼєрного зростання в МЗС, фінансові заохочення чи інші мотиваційні механізми, які допоможуть залучити найкращих експертів з унікальними навичками.
Іще однією важливою складовою програм для молодих спеціалістів має стати ротаційний підхід, який дозволятиме випускникам програм отримати досвід роботи в кількох департаментах протягом перших років у системі МЗС.
Синергія дипломатичної служби та публічної дипломатії
На сьогодні за межами України проживає майже 8 мільйонів українців, серед яких сотні тисяч ємолоддю та студентами. Це величезний, але досі не реалізований ресурс для публічної дипломатії. Молоді українці за кордоном мають унікальні можливості впливати на інформаційний простір, міжнародну політику та суспільну думку в країнах перебування.
Світовий досвід показує, що молодь може бути ефективно інтегрована в дипломатію через ті чи інші програми. У Європейському Союзі вже понад десять років діє програма «Young European Ambassadors (YEA)», яка охоплює молодих лідерів зі «Східного партнерства», до якого належить Україна, а також держав ЄС. Ці амбасадори активно працюють над просуванням європейських цінностей, беруть участь у дипломатичних заходах та допомагають налагоджувати комунікацію між молоддю своїх країн та європейськими інституціями. У США діє «US Youth Ambassadors Program», що фінансується Державним департаментом і залучає молодь до міжнародних обмінів та дипломатичних ініціатив. Більш того, у країні існує Special Envoy for Global Youth – спеціальний посланник, який координує політику уряду щодо залучення молоді до міжнародних процесів.
Українська молодь вже зараз виконує функції публічної дипломатії, часто навіть не усвідомлюючи цього. Багато українських студентів і молодих професіоналів активно взаємодіють з іноземцями в університетах, міжнародних організаціях та громадських ініціативах. Від участі в університетських дискусіях до організації культурних заходів – молодь формує позитивний імідж України серед іноземної аудиторії. Якби вона мала чітке й структуроване розуміння зовнішньополітичних цілей України, її внесок у публічну дипломатію міг би бути ще ефективнішим.
Франція – унікальний кейс об’єднання всіх українських студентів у межах єдиної «Асоціації українських студентів», яка на постійній основі проводить міжнародні заходи, аналітичні дослідження та адвокаційну діяльність. Це найкращий приклад того, як грамотна самоорганізація дозволяє молоді формувати сильний голос України у світі.
Source: UN Inter-Agency Network on Youth Development
У Бельгії створено нову організацію «Обʼєднаної української молоді», яка активно працює над промоцією України. «Асоціація українських студентів у Іспанії» системно працює з місцевими громадами. І це лише кілька прикладів. Подібні студентські та молодіжні ініціативи формуються у десятках країн, і їхній потенціал має бути інтегрований у державну стратегію публічної дипломатії. Щоб посилити цю діяльність, необхідно створити постійний канал комунікації між МЗС і молодіжними організаціями за кордоном, щоб координувати ініціативи відповідно до зовнішньополітичної стратегії України. Низка наявних проєктів у цій сфері, зокрема діяльність Молодіжної ради при МЗС, дозволить створити необхідну ланку в комунікації між Міністерством і молоддю за кордоном.
Час діяти
В умовах повномасштабної війни Україна вже використала більшість традиційних інструментів дипломатії для зміцнення своєї міжнародної позиції. Проте, коли ресурси стають усе більш обмеженими, а міжнародна увага потребує постійного оновлення наративів, МЗС має зосередитися на зміцненні інституційної спроможності та ефективній координації ініціатив у сфері публічної дипломатії.
Ідеї, озвучені учасниками зустрічей молоді з керівництвом Міністерства, можуть посприяти використанню додаткових ресурсів для посилення роботи за вже наявними треками. Дуже важливо, щоб відкритість МЗС та готовність до співпраці трансформувалася в практичні зміни на краще.
Фото превʼю: коллаж ADASTRA