АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

PER ASPERA – AD ASTRA

АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

PER ASPERA – AD ASTRA

Чи працюють санкції: що зараз відбувається із російською економікою?

Чи працюють санкції: що зараз відбувається із російською економікою?

Санкції проти рф стали однією з головних тем українського інфопростору з початку масштабного російського вторгнення. Безпрецедентна кількість обмежень, накладених на москву, уже перевищує число в 10 тисяч, проте розуміння того, що економіка окупанта досі тримається і навіть отримує прибутки від певних сфер експорту, змушує сумніватися в ефективності цього інструменту боротьби з агресором. Тож у цьому матеріалі ми вирішили розібратися, чи працюють взагалі санкції, чому ми досі не бачимо такого бажаного краху російської економіки і що потрібно зробити, щоб завдати кремлю максимальних економічних і фінансових проблем. Про все це – читайте далі.

Головні сектори російської економіки

росія – найбільша за площею країна у світі, тому і природних ресурсів та сировини у кремля достатньо, щоб займати значну частку у світовій економіці, а отже, отримувати відповідні надходження в казну. Загалом енергоносії, сировина та продовольство становлять більшість російського експорту, у 2021 році їхня частка перевищувала 60%. Крім того, значну частину проданих товарів становить прихований експорт, про який детальніше розповімо згодом. Зараз пропонуємо розглянути головні сектори економіки рф, щоб зрозуміти специфіку накладання санкцій та обмежень.

Нафта та газ – головна опора російської економіки, та чи не єдине «рятувальне коло», що допомагає кремлю триматися на плаву. До повномасштабного вторгнення москва забезпечувала 11% світового видобутку рідкого палива та посідала за цим показником третє місце у світі. І навіть після 24 лютого та з накладенням санкцій постачання нафти майже не зменшилося.

Російські морські поставки сирої нафти. Bloomberg

Таку відсутність змін можна пояснити тим, що росія почала орієнтуватися на східний ринок, де найбільшими клієнтами є Китай, Індія та Туреччина. Друга зараз збільшує закупівлі на 20% у порівнянні з минулим роком. Пекін уже п’ятий рік поспіль посідає місце найбільшого імпортера російських енергоносіїв, на нього припадає 31% російського експорту. Загалом, кремль переорієнтовує свої шляхи збуту на східний ринок, однак така тактика теж має свої труднощі. Наприклад, на графіку продемонстровано лише експорт морем, який є основним для постачання сировини у країни Азії, у той час, коли інші способи, як-от трубопроводи, менш розвинені за європейські.

Щоб наростити нафтовий експорт до азійський країн, москві необхідно будувати нові трубопроводи, що поки виглядає вкрай віддаленою перспективою, зважаючи на війну в Україні та відсутність вільних грошей у кремля. Ще однією проблемою є ціна російської сировини, адже багато країн купують її за знижками. Та навіть попри це, кремлю вдалося компенсувати втрату західного ринку. До прикладу, продаж російської сирої нафти в Європу становив 554 000 барелів на день навесні 2022 року, тоді як станом на сьогодні азійські компанії збільшили обсяги споживання до 503 000 барелів на день, що майже відшкодувало збитки.

Поставки російської нафти до Європи. Bloomberg

Утім, якщо глянути на динаміку цін на російську марку Urals Oil, можна побачити, що її вартість все-таки знижується. На початку липня барель коштував 88,02 USD/bbl, а вже на кінець листопада сягнув 64,40 USD/bbl. Проте дії Заходу не вплинули безпосередньо на зниження цифр; ситуація навпаки нейтралізує заходи європейських країн. Наприклад, зниження ринкової ціни до 64,4 USD/bbl зменшує ефект, що його мала на меті Єврокомісія, яка намагається встановити ліміт цін на російську нафту, експортовану морем.

Динаміка цін на Urals Oil за період 13 липня – 28 листопада 2022 року. Мінфін

До 24 лютого росія займала 30% на світовому газовому ринку, що принесло їй близько $75 млрд у 2021 році. У цьому випадку основні обмеження створює не Захід, а росія, яка самотужки скорочує постачання з метою «газової блокади». До прикладу, серед таких маніпуляцій є диверсії на «Північному потоці» та погрози «Газпрому» перекрити український транзит. Унаслідок цього в серпні ціни на газ стрімко зросли та досягнули свого максимуму в 3196,6 долара за тисячу кубометрів. Проте вже станом на кінець жовтня показники знизилися до 989 доларів. Падіння вартості блакитного палива у Європі можна пояснити тим, що ситуація на газовому ринку стабілізується відповідно до поповнення європейських запасів. Отож, попри енергетичну кризу та тимчасовий стрибок цін на енергоресурси, прибутки рф від нафти й газу сягнули мінімуму за 14 місяців.

Щодо іншої значної частини російського експорту, то у 2021 році держава-терорист входила до трійки світових лідерів з постачання пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшника та олії, а також посідала чільне місце за експортом добрив. У 2021 році прибуток від продажу продовольства становив $37,7 млрд. Сільське господарство є тією сферою, якої майже не торкнулися санкції. Проте інші обмеження, як-от логістичні чи банківські, ускладнили діяльність цього сектору. Варто зазначити, що росія активно шантажувала світ загостренням продовольчої кризи, аби впливати на рішення Заходу.

Загалом, більшість санкцій спрямовані на зменшення торгівлі та прибутків від продажу. Значних зусиль країни ЄС докладають, щоб знизити купівлю російських енергоносіїв, і таким чином послабити найбільшу складову експорту кремля. Продовольство ж не зазнало обмежень, чого варто очікувати й далі.

Експорт росії з 2013 року по липень 2021. Dozorro

Антиросійські обмеження

У своїй первинній логіці санкції – це каральні заходи, які застосовують проти країни, яка грубо порушує міжнародне право, і метою яких є здійснення економічного, торгового чи особистого тиску на країну-порушницю. Обмеження можуть стосуватися багатьох сфер і окремо підбираються для кожної держави міжнародною спільнотою.

Після повномасштабного вторгнення на росію було накладено безпрецедентну кількість санкцій – понад десять тисяч. Ще з 2014 країни Заходу застосовували певні економічні обмеження, однак тільки зараз вони почали здійснювати маосваний тиск. Те, що вплив санкцій на державу-терориста до 24 лютого 2022 року не був надто помітним, пояснюється декількома факторами. По-перше, російська економіка за роки пристосувалася до стану часткової ізоляції, а також самоізоляції через накладення власних обмежень на Захід. Триматися на ногах кремлю допомагає експорт сировини та золотовалютні запаси, які на листопад 2022 року становлять 2299 тонн та $547.194 млрд. Тому відхід низки компаній та втрата інвестицій не є критичними для країни в короткотривалій перспективі. До того ж кремль знаходить багато обхідних шляхів, про які детальніше згодом.

Кількість санкцій проти росії. The Castellum

Загалом проти країни-агресора західні держави ухвалили вісім пакетів санкцій. Серед ключових обмежень є такі:

●      Персональні санкції проти осіб, які підтримують збройну агресію. Передбачає накладення на них обмежень, зокрема замороження активів. Мета таких заходів – тиск на найбагатших, а отже, і на найвпливовіших осіб із кола владіміра путіна. Через санкції олігархи втрачають доступ до ресурсів, а також мають багато проблем із бізнесом. Очікується, що таким чином прихильне до путіна оточення зменшиться.

●      Фінансові обмеження у співпраці з низкою банків рф, зокрема, відключення від міжнародної системи SWIFT, а також ускладнення фінансових операцій для росіян, що тисне не тільки на підприємства, але й на простих громадян. До того ж це перешкоджає веденню росіянами бізнесу з іншими країнами.

●      Торговельні санкції впливають на продаж, постачання, передачу та експорт до держави-терориста частини товарів і технологій, а саме чавуну, сталі, золота, предметів розкоші, морських навігаційних товарів тощо.

●      Транспортні обмеження також вагомі, адже значно ускладнили росіянам шлях до європейських країн і вплинули на логістику.

●      Заборона на імпорт російського вугілля в ЄС, купівлі, постачання або передачі сирої нафти та деяких нафтопродуктів та запровадження «стелі цін».

Наслідки санкцій не з’являються одразу, для повної картини потрібні роки, щоб мати змогу глибоко проаналізувати всі зміни. Однак навіть зараз можна виділити головні тенденції. По-перше, падіння російського імпорту на 24% та брак товарів, зокрема мікрочипів та технологій. Проте москва знайшла спосіб отримати необхідні деталі через інші країни, як-от Казахстан чи Вірменію, які перепродають кремлю потрібні товари з ЄС.

По-друге, втрата головних ринків: зараз кремль змушений орієнтуватися на Схід, зв’язки з яким не такі прибуткові. Крім того, через спад бізнесу росія втратила компанії, які становлять майже 40% її ВВП. Наприклад, станом на вересень, 1145 іноземних підприємств уже скоротили, призупинили або припинили свою діяльність у рф. Варто зазначити, що головною причиною для цього було небажання співпрацювати з країною-агресором.

Дослідження Єльського університету про стан міжнародних компаній у росії. Dozorro

Однією з найрезонансніших подій став дефолт за зовнішнім боргом, який зафіксували в кінці червня. Серед причин події було те, що москва не змогла сплатити кошти кредиторам, адже внаслідок санкцій суми «застрягли» в розрахунковій системі Euroclear. Загалом такий стан для країни означає, що вона більше не може залучати гроші із зовнішніх ринків, а також приватні компанії втрачають здатність брати позики. Це вже призводить до спаду міжнародних інвестицій та зумовлює вивід капіталу закордонних компаній з економіки. Серйозні наслідки для кремля будуть у довгостроковій перспективі: навіть після війни залучати інвестиції стане складно, бо рейтинг росії на світовому ринку буде мізерним ще довгі роки чи навіть десятиліття.

Санкції також вплинули на міжнародну торгівлю. Унаслідок обмежень росіяни продавали нафту в середньому на $35 за барель дешевше від ціни інших виробників, через що рф втрачає $20 млрд прибутку на квартал. Відповідне ембарго ЄС у майбутньому негативно вплине на доходи росії, бо саме європейські країни є найбільшими покупцями в цій галузі. Через обмеження показники вивезення та ввезення товарів зменшуються в усіх галузях. Наприклад, за оцінками МВФ, у 2022 році імпорт товарів до рф впаде на 19,2% (порівняно з 2021 роком), а експорт – на 15,98%, проте Світовий банк має дещо песимістичніші прогнози та вважає, що цифри знизяться на 20,8% та 12,3% відповідно.

Імпорт і експорт росії з 2018 по 2023 рік. IMF, World Bank

Теперішня ситуація є тільки початком великої та затяжної рецесії економіки кремля. На початку скорочення становить 4%, але за різними прогнозами, за 2022 спад ще сягне від 3,4% до 4,5%.

Чому росія досі тримається

На початку великої війни здавалося, що економіка кремля повинна одразу обвалитися під тиском все нових і нових пакетів санкцій, але чомусь цього досі не сталося. Виникає питання, чому економічні обмеження не поставили на коліна рф і як вона далі функціонує. Для цього є два пояснення: по-перше, москва не ізольована від  світового ринку й досі здійснює торгівлю енергоносіями, а по-друге, країна навчилася обходити обмеження за роки війни.

Серед очевидних причин – це те, що росія застосовує енергетичний шантаж проти західних країн. На тлі енергетичної кризи кремль часто використовує цей інструмент з метою впливу на рішення європейських держав: москва не раз погрожувала ЄС перекрити транзит блакитного палива. Хоч ситуація досі напружена, тиск зі сторони рф слабшає відповідно до наповнення європейських запасів. Різко відмовитись від московського постачання складно, адже найбільшими імпортерами газу є країни Європи. Таким чином москва отримує кошти для купівлі необхідної техніки та обладнання різних галузей, зокрема воєнної.

Паралельний імпорт, або так званий «сірий» ринок, є незаконним обхідним шляхом. Через санкції заборонено продаж низки технологій та товарів, які москва не в змозі виготовити самотужки: мікрочипи, зброю, запчастини чи спеціальне обладнання. Аби одержати їх та уникнути контролю Європи, кремль, ймовірно, вдасться або вже вдається до різного роду махінацій. Ще до повномасштабного вторгнення москва закуповувала заборонену військову техніку через офшорні компанії чи неточності в законодавстві ЄС. Наприклад, за час збройного ембарго Франція продала амуніції та обладнання на €152 млн, що склало 44% усієї експортованої зброї ЄС до росії.

Експорт зброї до росії у 2015–2022 роках. Investigate Europe

Одне речення «Контракти або угоди, укладені до 1 серпня 2014 року» дало москві можливість здійснювати торгівлю. Отже, коли ЄС ще у 2014 році ввів ембарго на експорт зброї до росії, Брюссель не став скасовувати попередні контракти, що й дало змогу кремлю закуповувати військову техніку та запчастини до неї ще багато років.

Інший шлях – це імпорт заборонених європейських товарів через підставні компанії, які працюють із постачальниками з ЄС, котрі не перевіряють кінцевих бенефіціарів. Таку російську схему виявила Служба військової розвідки Нідерландів, дослідивши великий потік контрабанди до рф. Також кремль застосовує широку мережу шпигунів, а саме своїх дипломатів, які займаються шифруванням секретних повідомлень, контррозвідкою та збором інформації про комп’ютерні чипи для російської армії. Ще одним метод – закупівля необхідних товарів через треті країни, як-от у торговельних посередників з Азії та Африки через брокерів.

Без необхідних технологій підприємства рф перестали б належно функціонувати: москва не зможе ні використовувати вироблені товари, ні вивозити їх, саме тому незаконний імпорт підтримує функціонування економіки та надходження до бюджету.

Які ще обмеження можна застосувати

Попри значну кількість обмежень, економіка рф усе ще функціонує, а москва досі спроможна вести війну з Україною. Проте можна застосувати ще багато секторальних та персональних санкцій, адже держава-терорист часто користується їхньою відсутністю, зокрема в галузі металургії. Варто не тільки посилити ці два типи заходів, а й розробити та покращити механізм вторинних санкцій. Наприклад, обмеження для фінансових установ, які сприяють торгівлі російською нафтою та нафтопродуктами, що продаються за цінами, вищими за чинне обмеження. Також важливо налаштувати моніторинговий механізм стосовно виконання чинних санкцій і їхнього дотримання, адже важлива як кількість, так і якість обмежень.

Необхідно поповнювати санкційні пакети і секторальними та персональними обмеженнями проти росії. Варто далі тиснути на громадян рф, а особливо тих, хто оперує значним капіталом: підкручувати гайки для економіки держави-агресора. Ба більше, Україні слід зіставляти свої санкції із міжнародними, аби уникнути випадків, коли на її території санкціоновані ЄС особи не зазнають обмежень. Адже завдяки цьому вони можуть апелювати рішення світової спільноти тим, що Україна не вносить їх у список осіб під обмеженнями, а отже не має претензій.

Серед необхідних заходів – санкції проти «Росатома» і призупинення прав росії в МАГАТЕ. кремль уже не перший місяць веде ядерний тероризм, порушуючи всі міжнародні договори та норми. Інакше москва «юридично закріпить» Запорізьку АЕС і продовжить шантажувати Україну та світ безпекою найбільшої атомної станції Європи. Проблема в тому, що поки росія входить до організації, вона має важелі впливу на здійснення світової політики у сфері ядерних технологій.

Разом з тим, варто розуміти, що санкції є допоміжним інструментом проти збройної агресії, а головним механізмом проти злочинних дій кремля є підтримка Збройних сил України.

Скільки часу потрібно, щоб гіпотетично «знищити» російську економіку

Серйозний вплив санкційних обмежень можна розглядати лише в середній та довготривалій перспективі: москва досі має численні золотовалютні резерви, а повного ембарго експорту енергоносіїв нема, що дає змогу поповнювати бюджет валютою. Навіть за таких умов станом на жовтень російські запаси золота офіційно скоротилися на 16%. Загалом на початку війни у кремля був потенціал для ведення 4-річної війни, але зараз можливості скоротилися до 17–18 місяців активних бойових дій. Таким чином, санкції мають вплив, однак цього досі недостатньо, щоб зупинити збройну агресію. Дискусії про перші наслідки ухвалених пакетів, ймовірно, з’являться на початку 2023 року разом із більш чіткими даними, адже зараз можна в основному спостерігати за тенденціями.

Слід розуміти, що обмеження здатні тільки ослабити економіку держави, але не зруйнувати її, бо повністю ізолювати росію від міжнародного ринку неможливо. Для видимого результату потрібен не тільки час, а й розширення та дотримання санкцій. Адже за тривалої дії країна-агресор стане не в змозі вести збройний конфлікт на території України.

Найвагомішим фактором, який може завадити занепаду рф – нові союзники кремля. Наразі підтримку йому надають деякі африканські держави, які не мають сильного впливу. Також серед них є такі країни-вигнанці, як Іран чи Північна Корея, які хоч не допомагають на економічному фронті, однак надають військову допомогу. Ба більше, становить загрозу Китай, який намагається бути нейтральним, але його прихильність до москви є дуже ризикованою, зокрема через те, що США та ЄС вважають Піднебесну головною небезпекою для сучасного світового порядку. Ще одним чинником, який може допомогти росії відновити економіку та наростити військову потужність є початок переговорів з Україною, які «заморозять» перебіг воєнних дій та затягнуть боротьбу ще на довгі роки: підтримка Заходу в такому разі неодмінно послабилася би, а увагу перемкнулася на інші світові події.

Авторка – Марта Беля, стажерка Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте вихід нових статей, ставши патроном ADASTRA. Цим ви робите свій внесок у розвиток вітчизняної аналітики!