«Кремнієва завіса» (silicon curtain) – це метафоричний термін, що описує процес розділення глобальної індустрії штучного інтелекту на дві конкуруючі та взаємно ізольовані екосистеми, контрольовані США та Китаєм. Цей процес перетворює передовий ШІ з загальнодоступного ресурсу на національні стратегічні резерви, доступ до яких суворо обмежується державою. За останніми даними Китай, ймовірно, має намір опустити «кремнієву завісу» навколо технологій ШІ, включаючи моделі з відкритим кодом. Крім того, китайські компанії працюють над розробками власних чипів. Однак ці дії Китаю є дзеркальною відповіддю на посилення обмежень з боку Вашингтона щодо доступу іноземців до американських розробок. Тож в першу чергу варто зрозуміти, чому США вжили таких заходів.
Компанія Anthropic володіє двома ключовими моделями, які потрапили під обмеження: Fable та Mythos. Ці інструменти мають суттєві відмінності за своєю спеціалізацією. Перша модель, Fable, розроблена для масового ринку та лежить в основі платформи Claude.ai. Попри публічність, вона володіє значною інтелектуальною потужністю: у тестах на автономне програмування (Argentic coding) Fable демонструє лідерські позиції, розв’язуючи складні інженерні завдання та суттєво випереджаючи конуцрентів.
Натомість Mythos, професійний інструмент із кібербезпеки, призначений для виявлення вразливостей у програмному коді. Оскільки модель використовується для аудиту урядового коду США, надання доступу іноземним фахівцям створює ризики появи вразливостей у критичній інфраструктурі та їх подальшого використання у хакерських атаках.
Адміністрація США висловила глибоку стурбованість тим, що такі американські ШІ-продукти можуть бути експлуатовані військовою розвідкою Китаю, Росії та інших країн. 12 червня 2026 року уряд США видав директиву про призупинення доступу до моделей Fable 5 та Mythos 5 для будь-яких іноземних громадян, що передбачало відповідальність Anthropic за контроль над громадянством користувачів, які використовують модель. Однак компанія не мала технічної можливості миттєво перевіряти громадянство кожного користувача в реальному часі, тож була змушена повністю вимкнути доступ до цих моделей для всіх користувачів у світі. Anthropic згодом розробила певні запобіжні заходи, і одним з головних став механізм, здатний ідентифікувати користувачів, пов’язаних із Китаєм, та інших іноземних громадян, а також місцезнаходження користувачів. Також компанії вдалося впровадити моніторинг за тим, як саме використовується модель. Такі запобіжники дозволили Anthropic відновити комерційну діяльність із моделлю Fable, експортний контроль для неї був знятий, і вона знову стала доступною для громадськості.
Зовсім інша ситуація з другою моделлю Anthropic – Mythos. Вона ніколи не була моделлю для широкого загалу. Фактично, з самого початку вона вже була недоступною для більшості користувачів, оскільки доступ мали лише перевірені внутрішні організації США. Модель першопочатково створювалася як професійний інструмент для фахівців із кібербезпеки. Вона здатна виявляти вразливості в програмному коді, а оскільки вона вже використовується для аудиту урядового коду США, за умови надання доступу іноземні розвідки можуть знаходити вразливості у програмному забезпеченні, яке керує американською інфраструктурою, що може призвести до хакерських атак.
Практичні тести наступального кіберпотенціалу (Offensive cyber evaluations) підтверджують ці побоювання: у симуляціях реальних атак на такі платформи, як Firefox або CyberGym, модель Mythos 5 демонструє приголомшливу ефективність, успішно зламуючи системи у понад 83–88% випадків. На початку 2026 року уряд США визнав модель активом, що підлягає контролю з міркувань національної безпеки, та обмежив доступ до неї лише для американських організацій. Однак навіть ці обмеження виявилися недостатніми, тож одночасно з колапсом Fable у червні 2026 року було заборонено доступ будь-яким іноземним громадянам до моделі Mythos. Це було зроблено для того, щоб навіть усередині «перевірених» американських компаній іноземні спеціалісти не могли нею скористатися.
Китай уважно стежив за цією ситуацією. Пекін особливо занепокоїла модель Mythos, оскільки не можна виключати варіанту, що США використають її для атак на китайську інфраструктуру. Саме тому Китай почав дзеркально реагувати, обговорюючи власні обмеження для таких моделей, як GLM-5.2 від стартапу Z.ai. Модель привернула високу увагу технологічного сектору завдяки ефективності в написанні коду та функціоналу ШІ-агента. Вона офіційно класифікується як «фронтирна» (найпередовіша) модель. За результатами тестів, GLM-5.2 відстає від американського лідера Claude Opus 4.8 лише на один відсотковий пункт, при цьому будучи в 5 разів дешевшою за попередню. Вже на початку липня 2026 року, одразу після введення обмежень на доступ до моделей з американської сторони, за даними Reuters стало відомо, що КНР тепер, як і США, розглядає передовий штучний інтелект як важливий національний актив, який потребує контролю. На прикладі щойно згаданої моделі GLM-5.2, Пекін побоюється, що західні спецслужби можуть використати потужність цієї моделі для автоматизованого пошуку вразливостей у китайському програмному забезпеченні, точно так само, як побоювання США щодо моделі Mythos.
*ШІ-агент – Автономна програма, здатна виконувати завдання, приймати рішення та взаємодіяти з системами або користувачами від імені підприємства. Агенти штучного інтелекту можуть допомогти підприємствам автоматизувати складні робочі процеси та надавати інтелектуальну підтримку.
Однак у Китаю є ще одна причина для встановлення обмежень. Наразі навіть провідні стартапи Кремнієвої долини обирають китайські інструменти (такі як DeepSeek чи Z.ai). Для цього є дві головні причини. По-перше, вони працюють на 60-90% дешевше за провідні американські системи. По-друге, зараз їх пропозиції є найкращими та найбільш ефективними серед доступних моделей з відкритим кодом. Тисячі американських фірм та дослідників зараз фактично покладаються на цей китайський «фундамент», що вже забезпечує до 46% усього ШІ-трафіку розробників у США через платформу OpenRouter. Можна зробити висновок, що доволі стрімко формується глибока залежність американського ринку від китайських розробок. Водночас влада КНР розглядає таку ситуацію як загрозу національним інтересам, оскільки китайські інтелектуальні ресурси фактично стають основою для американських інновацій. Тож це ще одна з причин, чому Китай наразі прагне обмежити доступ до своїх технологічних ресурсів.
Після насиченого на впровадження обмежень періоду в США на початку липня 2026 року Пекін також почав вживати заходів. Протягом останнього місяця Міністерство комерції КНР провело серію закритих зустрічей із керівництвом найбільших технологічних гравців: Alibaba (розробник сімейства моделей Qwen), ByteDance (компанія-розробник TikTok) та стартапу Z.ai. Головною темою було обмеження доступу іноземців до найсучасніших китайських моделей, включно з тими, що ще перебувають у розробці. З цієї зустрічі, за даними джерел, стало відомо про заходи, яких планує вжити Китай у сфері захисту ШІ-технологій. В першу чергу це криміналізація витоків. Будь-який витік або крадіжку конфіденційної технології ШІ пропонують класифікувати як злочин проти національної безпеки, що передбачає покарання аж до довічного ув’язнення. Учасники зустрічей запропонували систему поділу моделей за ступенем важливості: базові відкриті інструменти (наприклад V4-Flash від компанії DeepSeek) потребуватимуть лише простої реєстрації; просунуті технології (ймовірно, ними будуть Qwen від Alibaba та Doubao від ByteDance) проходитимуть державну перевірку безпеки; «фронтирні» (найпотужніші) моделі, такі як вже згадана GLM-5.2 від стартапу Z.ai, будуть повністю заборонені для випуску за кордон або обмежені суто внутрішнім використанням у Китаї. Наразі не можна точно сказати, чи будуть дійсно впроваджені обмеження і саме в такому вигляді, але ймовірність збереження такої тенденції висока, оскільки Пекін діє дзеркально до дій Вашингтона, а обмеження США вже працюють. В публікації 8 липня 2026 року від Reuters зазначено, що компанія Alibaba заборонила своїм працівникам використовувати американський інструмент Claude Code через офіційне попередження про передачу даних про місцезнаходження та ідентифікаторів користувачів на сервери в США. Враховуючи згадану вище модель Fable, на якій працює Claude Code, можна зробити висновок, що нові обмеження зі сторони США вже діють практично.
Поряд із програмним забезпеченням, гострою точкою протистояння залишається ринок напівпровідників (мікрочипів) США та Китаю. Китайські компанії перебувають під подвійним тиском, оскільки і Вашингтон, і Пекін створюють перешкоди для використання чипів Nvidia, хоча й з різною метою. Nvidia створює найпередовіші чипи, які є золотим стандартом для галузі. Саме на обчислювальних потужностях Nvidia (зокрема H800) було натреновано китайську модель DeepSeek R1, яка на початку 2025 року викликала справжній обвал акцій американських технологічних компаній через свою високу ефективність. Проте, чип H800, який спеціально розроблявся для китайського ринку, потрапив під заборону наприкінці 2023 року. Мета обмежень з боку США – стримування технологічного розвитку Китаю. Пекін у відповідь блокує закупівлі продукції Nvidia, щоб вони розвивали внутрішні технології. Хоча США і дозволили продаж чипів H200, китайські посадовці тривалий час не давали дозволу своїм компаніям їх купувати, оскільки прагнуть підтримати вітчизняних постачальників. Навіть коли Пекін почав обговорювати надання дозволів, він встановив ліміт у менше ніж 200 000 чипів на всю країну – це навіть не половина від того, що китайські гіганти просили на початку року. Китайські компанії опиняються в умовах ресурсної обмеженості, тому DeepSeek розробляє власний чип для інференсу, щоб нарешті зменшити залежність від Nvidia. Однак поки цей процес на стадії розробки, китайські компанії, включно з самим DeepSeek, переходять на вітчизняну Huawei (хоч вона і уступає технологічно), на чипах якої вже працюють нові моделі, такі як V4 та V4-Flash.
Якщо сценарій повної ізоляції технологічних екосистем США та Китаю (так звана «кремнієва завіса») все ж таки повністю відповідатиме нинішнім тенденціям, наслідки будуть масштабними та торкнуться як економіки, так і глобальної безпеки. У випадку США та Китаю це відбуватиметься за принципом «дзеркала». Для американського технологічного сектору, особливо для стартапів, це може стати великим викликом через критичну залежність від китайських моделей. Це змусить США терміново інвестувати у створення власних доступних моделей з відкритим кодом, щоб заповнити прогалину в дешевій основі. А це те ж саме, що наразі намагаються зробити китайські компанії з чипами. Успішна розробка власних чипів дозволить Китаю контролювати весь ланцюжок процесу – від заліза до програмного забезпечення. Однак обмеження доступу до моделей матиме і негативний наслідок для Китаю, оскільки це сповільнить поширення китайського технологічного впливу у світі.
Найбільш болісними будуть наслідки для країн Глобального Півдня. Стартапи в Джакарті чи Найробі будують свої продукти на китайських моделях саме через їхню низьку ціну. Закриття доступу не просто створить незручності, а знищить саму фінансову життєздатність багатьох ШІ-продуктів у цих регіонах. Загалом глобальний доступ до інтелектуальних інструментів перестане бути загальним благом і буде розділений за політичними лініями. Окрім економічних наслідків, фрагментація глобального ринку штучного інтелекту створить і політичні виклики для третіх країн. Державам дедалі частіше доведеться обирати між американською та китайською технологічними екосистемами, враховуючи не лише вартість чи якість моделей, а й експортні обмеження, вимоги до безпеки даних та політичні ризики. У довгостроковій перспективі це може призвести до формування двох паралельних технологічних стандартів, що ускладнить міжнародну співпрацю у сфері досліджень штучного інтелекту та обмін інноваціями одразу в кількох площинах: технічній (через несумісність архітектур, протоколів та форматів даних), правовій (через розбіжності в регуляторних вимогах та стандартах безпеки), а також академічній (через обмеження спільного доступу до дослідницьких потужностей та утворення закритих наукових екосистем).
Автор – Вероніка Шупило, молодший дослідник програми “Азійські студії” аналітичного центру ADASTRA
Якщо Вам сподобалась стаття і Ви хочете підтримати розвиток нашого центру, долучіться до нашого Mono. Ваша допомога сприяє розвитку незалежної української аналітики!