Хрещений батько демократів
Як Барак Обама намагається вивести Демократичну партію із занепаду
Зазвичай президенти після закінчення терміну своїх повноважень йдуть на почесну пенсію: пишуть книги, читають лекції або відвідують престижні конференції. Це цілком природний процес, коли старі еліти дають дорогу новим, щоб країна (або їхня власна партія) продовжувала розвиватися.
Однак 44-й президент США Барак Обама не може повністю відсторонитися від внутрішньопартійних процесів. Якщо в період першої каденції Дональда Трампа він зберігав стриманість у висловлюваннях і діях, то після його переобрання Обама був змушений активніше втручатися в справи Демократичної партії.
Як каже член Палати представників Джеймс Е. Клайберн, давній союзник Обами, колишній президент йшов з посади з наміром дотримуватися традиційної для екс-лідерів ролі — займатися власними справами і не втручатися в управління країною, залишивши цю відповідальність своїм наступникам. Однак, за словами Клайберна, «часи нині незвичайні, а тому вимагають незвичайних заходів».
Причина в тому, що після відходу Обами з Білого дому демократи так і не зробили інституційного кроку вперед — партія переживає кадровий та ідейний застій, через що Обама знову стає для неї моральним і стратегічним орієнтиром.
Сам Обама, усвідомлюючи ці проблеми, не соромиться критикувати своїх однопартійців. У приватній розмові з партійними спонсорами колишній президент дорікнув демократам за те, що вони уникають відкритої критики президента Трампа і його політики, натякнувши, що їх стриманість продиктована страхом перед можливою помстою.
«Для цього потрібно менше займатися самоаналізом, менше скаржитися і перестати замикатися в собі. Демократам пора стати більш жорсткими», — підкреслив Обама.
За словами оточення Обами, з моменту відходу з посади більше восьми років тому його метою було підготувати нових лідерів і допомогти створити Демократичну партію, яка зможе вижити без нього — чого, на думку деяких демократів, він не зміг досягти, коли був президентом.
https://www.surinenglish.com/malaga/malaga-city/barack-obama-visit-20220523130017-nt.html
Наприклад, 44-й президент виступає в якості консультанта для декількох губернаторів, в тому числі Гевіна Ньюсома з Каліфорнії, Джоша Шапіро з Пенсільванії і Уеса Мура з Меріленда. Обама спілкувався з такими кандидатами, як Зоран Мамдані, який балотується на посаду мера Нью-Йорка, і Джеймсом Таларіко, який претендує на місце в Сенаті США від Техасу, а також він радився з кількома демократами, які націлені на президентські вибори 2028 року.
Демократична партія дійсно стикається з межею власного розвитку. За роки після президентства Обами демократи не знайшли яскравого лідера порівнянного масштабу. Незважаючи на успіх Джо Байдена в 2020 році, він все одно сприймався як продовжувач спадщини Обами, але не як самостійна харизматична фігура. Камала Гарріс, Піт Буттіджіч, Гевін Ньюсом та інші перспективні політики поки що не зуміли вийти за рамки партійної лояльності і стати символом нової епохи демократів.
Обама все частіше виходить у публічний простір, коли нинішня партійна еліта недостатньо переконливо реагує на знакові події в країні. Це не означає, що демократи мовчать, але багатьом їхнім політикам бракує масштабу і ваги, щоб їхні слова були почуті не тільки всередині партійної аудиторії, але й знайшли відгук по всій країні. Наприклад, після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка саме Обама виявився найгучнішим голосом всередині Демократичної партії, заявивши про «політичну кризу, якої країна ще не знала».
Але активність Обами давно вийшла за рамки риторики. Колишній президент перейшов до конкретних дій, спрямованих проти політики адміністрації Трампа — перш за все, до участі в кампанії, пов'язаній з перерозподілом виборчих округів.
Після того як команда Трампа і республіканці зробили кроки щодо зміни виборчих кордонів округів у Техасі, що потенційно може принести їм до п'яти додаткових місць у Палаті представників на виборах 2026 року, Обама публічно підтримав ініціативу «Proposition 50» щодо перегляду виборчих округів у Каліфорнії, голосування за яку відбудеться 4 листопада 2025 року. Мета цієї кампанії — компенсувати можливу перевагу республіканців і зберегти баланс сил у Конгресі.
Як повідомляє Washington Post, у період з липня по серпень Обама провів переговори з ключовими учасниками цієї ініціативи, зокрема з губернатором Каліфорнії Ньюсомом і колишньою спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі, допомагаючи сформувати суспільну підтримку цього заходу та розробити стратегію щодо забезпечення підтримки з боку каліфорнійських демократів.
Теза про брак авторитету у нинішнього покоління демократів підтверджується повідомленням Washington Post: партія усвідомлювала, що переконати виборців у необхідності жорсткого перерозподілу округів буде непросто, адже лідери, включаючи Обаму, довго пропагували переваги безпартійного підходу при «нарізці» округів. Опитування, проведене командою Ньюсома, показало, що Обама з великим відривом залишається найвпливовішим і найпопулярнішим політичним авторитетом серед каліфорнійських демократів і незалежних виборців. Саме тому Обама став хедлайнером кампанії «Proposition 50» і навіть записав відеозвернення до каліфорнійців, закликаючи голосувати 4 листопада.
Крім каліфорнійської кампанії, Барак Обама бере активну участь у кількох виборчих кампаніях у різних куточках країни: у виборах мера Нью-Йорка, а також на губернаторських виборах у Вірджинії та Нью-Джерсі. При цьому, агітуючи за демократичних кандидатів, Обама навмисно зміщує акцент з локального порядку денного на федеральний, перетворюючи місцеві вибори на частину широкої кампанії проти адміністрації Трампа.
https://newjerseyglobe.com/campaigns/obama-democrats-rally-to-back-sherrill-rebuke-trump/
Наприклад, на передвиборчому мітингу Обама представив кандидатку в губернатори Нью-Джерсі Міккі Шеррілл як «правильного губернатора» на тлі «розбитої федеральної політики». На зустрічі з виборцями на підтримку Ебігейл Спанбергер, кандидатки в губернатори Вірджинії, він закликав використовувати вибори, щоб показати Трампу і республіканцям шкоду, яку їхні дії завдають демократії і робочим американцям. У кампанії кандидата в мери Нью-Йорка Зорана Мамдані Обама не брав активної участі, але незадовго до виборів зателефонував йому і запропонував співпрацювати після перемоги.Нинішня активність Барака Обами пояснюється не стільки особистою амбіцією, скільки об'єктивною політичною необхідністю. Демократи на даний момент відчувають дефіцит лідерів, здатних самостійно протистояти Дональду Трампу і ефективно захищати інтереси партії. Як би не закінчилися вищеописані електоральні процеси, активна роль Обами демонструє, що без участі колишнього президента зусилля партії з мобілізації виборців і формування позитивного політичного наративу виявляються недостатніми.
Якщо звернутися до ранніх виступів Обами, наприклад, до його промови на з'їзді Демократичної партії в 2004 році, коли він стверджував, що «не існує консервативної і ліберальної Америки — є Сполучені Штати Америки», ми бачимо важливу історичну паралель. Тоді молодий Обама апелював до ідеї національної єдності, підкреслюючи подолання ідеологічних і регіональних розбіжностей. Сьогодні ж, з огляду на високий ступінь політичної поляризації, йому фактично доводиться обмежувати свої зусилля рамками партійної лінії, активно просуваючи «ліберальну Америку» через підтримку демократів. Така трансформація відображає глибокі зміни в американському суспільстві та політичному ландшафті: лідери, які раніше прагнули об'єднати країну, сьогодні змушені сконцентруватися на зміцненні власних партійних структур.
У зв'язку з цим виникає важливе питання для демократів: як довго партія зможе покладатися на фігуру Обами без ризику остаточної кадрової «посухи»? Затримка процесу оновлення лідерства може гальмувати формування нових політичних фігур, здатних взяти на себе керівництво в умовах високої поляризації.
З цієї точки зору оптимальним є сценарій, за якого активна участь Обами триватиме до проміжних виборів 2026 року і президентської кампанії 2028 року, після чого партія повинна буде згуртуватися навколо нового лідера. Такий підхід дозволить завершити тривалий процес зміни поколінь, забезпечивши стабільність Демократичної партії без постійної опори на фігуру колишнього президента.
Зрештою, особиста мотивація Обами відповідає інтересам партії: він щиро зацікавлений у тому, щоб Демократична партія могла функціонувати і перемагати без його активного втручання, що дозволить йому піти на заслужену і поважну «політичну пенсію».
Автор – Марко Копил, експерт аналітичного центру ADASTRA.
Підтримайте аналітичний центр ADASTRA – інвестуйте в незалежну аналітику майбутнього!