Illustration

Ті, хто не здатен пам’ятати минуле, приречені пережити його знову.

Джордж Сантаяна

Дослідницькі інтереси —

Дослідницькі інтереси охоплюють ключові регіони сучасної політики та безпеки - від США й Європи до Азії, Африки та Латинської Америки. Особливу увагу приділяю військово-технологічним аспектам: ядерному стримуванню НАТО, санкційній політиці, розвитку оборонної промисловості України, дроновим і роботизованим системам, а також новим військовим технологіям, що змінюють характер війни.

Місцезнаходження

Київ, Україна

E-mail

moc.liamg%40973oknecinseloks

Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО

Молодший дослідник

Міжнародна політика та мілітарі-тех 

Політичний оглядач і аналітик, політолог за освітою. Має значний досвід у підготовці аналітичних матеріалів для провідних медіа та експертних платформ, зокрема у рамках співпраці з аналітичними центрами, профільними журналами та незалежними дослідницькими ініціативами. Бере участь у проєктах, присвячених вивченню гібридної війни, політичної трансформації в різних країнах світу, впливу військових конфліктів на демократичні інститути, а також в аналітичних оглядах для міжнародної аудиторії. У своїх матеріалах поєднує глибоке розуміння політичних наративів із точковими військово-технічними спостереженнями.

Освіта

  • Illustration

    КНУ імені Тараса Шевченка

    ВА

    Політологія

Досвід

    WorkCreated with Sketch.

    Аналітичний центр Solid Info, відділення по США (міжнародна аналітика) 

    WorkCreated with Sketch.

    Напрям Policy у Всесвітньому фонді природи (WWF)

    WorkCreated with Sketch.

    Член Міжнародної асоціації студентів політологів (Україна)

    WorkCreated with Sketch.

    Помічник народного депутата України на громадських засадах у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

    WorkCreated with Sketch.

    Аналітик у соціологічній групі «Рейтинг»

Мови

    Українська

    Англійська

Статті автора

  • Illustration

    Початок листопада підтвердив: глобальна безпекова система швидко переформатовується від ППО і підводної до космічної розвідки та інтегрованих сенсорних мереж. Україна і Східна Європа йдуть до «фортифікованої індустріалізації», де виробництво й логістика стають безпосереднім бойовим ресурсом. США вирівнюють cтратегічну тріаду модернізацією ударних платформ, Європа перетворює ППО, боєприпаси та супутники на єдину мережу. Азія входить у фазу «сенсорної щільності», де підводні системи та розвідсупутники формують нову лінію стримування Китаю. На Близькому Сході й в Африці дрони та малі платформи змінюють характер конфліктів, роблячи навіть миротворчі місії частиною технологічного протистояння.

  • Illustration

    Головна тенденція цього тижня мілтеху проста: війна остаточно входить у фазу серійності і витривалості. Держави перестають мислити дороговартісною технікою й переходять до моделі, де вирішує не окремий зразок техніки, а темп виробництва, стандартизація і здатність утримувати боєздатність у довгому циклі. Це змінює саму структуру оборони — від закупівель до логістики, від навчання до флотських планів.

  • Illustration

    Україна підсилює ППО Patriot та локалізує оборонні виробництва, нові дрони Sea Baby і Barracuda змінюють морську гру, а Bullet захищає від малих БПЛА. США, Європа та Азія прискорюють модернізацію: від F-35 і Spike до Chunmoo 3.0 і «Прозорого океану» Китаю. Масові, точні та модульні платформи диктують нові правила: бойова ефективність вимірюється не одиничною технологією, а здатністю підтримувати ритм і витримувати хвилі атак.

  • Illustration

    Україна входить у нову еру оборони. Європа масштабує континентальну C-UAS-мережу, США — переходять до мережевих бойових систем, Азія — до тотальної автономії. Світ готується до війни дронів. Україна — у центрі трансформацій.

  • Illustration

    Війна переходить у фазу «змагання за собівартість ефекту», де вирішальну роль відіграють швидкість мобілізації сенсорних мереж, дешеві відновлювані носії й здатність швидко нарощувати та ремонтувати бойові контури через контрактну індустріалізацію. Центри тяжіння зміщуються до повітряно-морських периметрів (SEAD, stand-off, контрдрони, лазери) та мережевого стримування, де важливі не окремі платформи, а сумісність, стандарти й логістична живучість. Для України ключові виклики — перетворити тактичні переваги (БПЛА, далекобійні удари) на сталу промислову кооперацію (спільне виробництво з Британією, рамкові угоди зі США), одночасно захищаючи IP і ланцюги постачання. На глобальному рівні це стимулює високонавантажену індустріалізацію приватних підрядників, політико-правові інструменти контролю технологій і перехід до «high-low» моделей масового насичення дешевими дронами та мережевих рішень.

  • Illustration

    Війна переходить у фазу індустріалізації: Україна швидко інтегрує фронтові інновації в європейські виробничі ланцюги, а ЄС і НАТО зшивають мережеву оборонну екосистему (від drone wall до морських безпілотних випробувань REPMUS). Паралельно США та Канада формують цифрову «нервову систему» Альянсу, тоді як Росія робить ставку на війну виснаження і масовані удари, що пришвидшує спільні оборонні програми та спрощення закупівель у Європі.

  • Illustration

    За тиждень 19–25 вересня 2025 війна дедалі більше перетворюється на індустріальний процес, де вирішальними стають швидкість перепрофілювання цивільних ліній у військове виробництво та темп циклу «ідея — виробництво — бойове впровадження». Україна та Східна Європа функціонують як лабораторії оперативних інновацій — від автономних блоків навігації для БПЛА до локалізованих ремонтних хабів НАТО — тоді як США закладають багаторівневу технологічну архітектуру, а Росія відпрацьовує дешеві інженерні рішення й відволікаючі засоби.

  • Illustration

    Індія і США зайшли в глухий кут: Вашингтон пропонував «однобічний контракт» із відкриттям агроринку та дорогими LNG, тоді як Делі відстояв свої червоні лінії й швидко переорієнтувався на японський трек. Після зриву перемовин Індія закріплює формат рівноправних альянсів: $68 млрд японських інвестицій, ставка на NER як «ворота до ASEAN» і практичне посилення QUAD формують нову архітектуру співпраці — співпраця зі США лишається неминучою, але вже на інших умовах.

  • Illustration

    Тиждень зафіксував прискорення дронової революції (ШІ-рої, GPS-незалежні ударні БПЛА), мілітаризацію європейського тилу та запуск коаліційної логістики допомоги Україні (PURL) на тлі російських ескалацій («Запад-2025», порушення повітряного простору) й зростання космічних загроз. В Азії США-Японія-Південна Корея синхронізують оборону (Freedom Edge, Typhon), Індія та Тайвань нарощують виробництво й ШІ-спроможності, а на Близькому Сході Iron Beam і саудівсько-пакистанська зв’язка посилюють ППО та формують «м’яку» ядерну парасольку.

  • Illustration

    Тиждень 6–12 вересня у військово-технологічній сфері позначився переходом від польових експериментів до серійного виробництва протидронових систем, а також демонстрацією стратегічної сили великих держав через нові польоти та розгортання авіації. Україна й союзники роблять ставку на індустріалізацію рішень для боротьби з БПЛА, тоді як США, Франція та Китай посилають глобальні сигнали готовності й технологічної переваги.

  • Illustration

    Українська війна входить у фазу системної індустріалізації: від серійної артилерії «Богдана» та нових балістичних платформ Fire Point — до AI-роїв і перших штатних підрозділів наземних роботів. Київ дедалі більше сприймають як виробника та експортера оборонних технологій, що інтегрується у глобальні ланцюги, тоді як РФ адаптується до «епохи дронів» точковими ударами й засобами маскування. Паралельно Азія швидко мілітаризується: Японія зміцнює південні острови, Китай демонструє «інтегрований бронедует» і нові ракети середньої дальності, а регіональна ППО оновлюється від В’єтнаму до Польщі. Війна стає прозорішою завдяки дронам, радарам і супутникам — помилки тепер коштують удвічі дорожче.

  • Illustration

    Війна переходить у фазу технологічної конкуренції: Росія атакує українські заводи й запускає «рої» дронів, Україна відповідає ударами по тилу та нарощує власні інновації, тоді як Захід інтегрує нові системи ППО, РЕБ і фінансування оборонних розробок.

  • Illustration

    Дайджест мілтех-новацій, що відбулись за цей тиждень.

  • Illustration

    18 липня 2025 року прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко оголосила про підготовку до підписання двосторонньої угоди між Києвом і Вашингтоном щодо масштабних інвестицій у виробництво безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в Україні та закупівлі їх великих партій для потреб Збройних сил США.