Діджиталізація щодень захоплює
все більше й більше галузей людської діяльності. І це добре, адже розвиток технологій
робить виконання наших завдань простішим, а життя комфортнішим. Діджиталізація
– це те, чого потребує і в тому числі сучасна сфера медицини. Наша країна вже
зробила вагомі кроки для влиття IT-технологій у медицину.
Один із них – створення
електронного реєстру пацієнтів eHealth, який є відповідником систем, що вже
тривалий час використовуються провідними країнами у сфері охорони здоров’я. eHealth
переведе частину документації, яку веде лікар в електронний варіант. Але як це
виглядатиме?
Ви – середньостатистичний
пацієнт, який уклав електронну декларацію з сімейним лікарем. У базі даних
системи створюється електронна медична карта пацієнта, й медпрацівник має
доступ до неї. Він фіксує ваші показники, фізіологічні особливості, історію
хвороби. Та що це дає вам і вашому лікарю?
По-перше, це звільнення від
бюрократії. Тепер пацієнт і лікарі можуть забути про тонни макулатури, яка так
любить десь губитися, рватися і т.п. По-друге, у будь-якій точці земної кулі вам
зможуть надати повноцінне лікування з урахуванням усіх фізіологічних нюансів вашого
організму. Ну й по-третє, онлайн-запис на прийом до лікаря здійснюється через
особистий кабінет у системі.
Світлі голови західних країн створили систему, яка дозволяє
надавати максимально якісне лікування. У Шотландії була відкрита нова лікарня
Stobhill, здатна обслуговувати понад 400 тис. пацієнтів на рік. У ній
впроваджена система електронних історій хвороби та застосовуються портальні технології.
Режим контролю за пацієнтом у даній системі дозволяє вам тримати контакт зі
своїм лікарем. На вашому тілі встановлюють пристрій, що цілодобово слідкуватиме
за показниками організму, і як тільки якийсь показник порушить межі норми,
лікар одразу ж дізнається про це.
У 2009 році професором Крісом
Тоумазоу з лондонського Королівського коледжу був розроблений «комп’ютеризований
пластир» – невелика смужка, яка закріплюється на грудях пацієнта, слідкує за
роботою серця, кров’яним тиском та іншими параметрами роботи організму й
передає ці дані на сервер.
Важливо також розповісти про
створену телемедичну мережу в Данії, яку використовуватимуть для віддаленого
відстеження стану пацієнтів із хронічними легеневими хворобами. Це допоможе
представникам закладів охорони здоров’я вести постійний нагляд за станом
пацієнта й зменшить витрати часу для обох сторін. Завдяки таким технологіям
організм пацієнта буде під контролем лікаря, що надасть йому можливість
володіти повною інформацією про перебіг хвороби й ефективність призначеного
лікування. Якість надання медичної допомоги при застосуванні таких технологій
досягне значно вищого рівня.
Через стрімкий розвиток ІТ у Франції поширилися лікарні, які
повністю перейшли на цифрові технології. Ніяких історій хвороби, рецептів,
довідок у паперовому вигляді ви там не зустрінете. Такі лікувальні заклади
використовують єдину систему. Лікар після огляду пацієнта вносить зібраний
анамнез (отримана інформація про недуг шляхом розпитування хворого) і призначені
ліки в базу даних. Цікавим моментом є також те, що під час внесення нових
медикаментів у рецепт система перевіряє їх на сумісність із іншими призначеними
пацієнту ліками й тільки після цього створює електронний рецепт, який одразу ж
робить замовлення у штатній аптеці при лікарні.
Нове покоління здатне
кардинально змінити Україну своїми оригінальними й геніальними ідеями.
Винахідливість та креативність наших людей у поєднанні з можливостями та
ресурсами розвинених країн здійснить величезний вплив на розвиток сучасної
медицини.
Матеріал підготований у межах спецпроєкту ADASTRA DIGITAL.
Автор – Вадим Яковлєв, експерт Аналітичного центру ADASTRA