«Передайте товаришу Сі, що сталася жахлива помилка». Чому китайську військову еліту сколихнули масові чистки?
Рік, що минає, став піком «політичних чисток» серед вищого військового керівництва Китаю за останні десятиліття: за підсумками 4-го пленуму ЦК КПК у 2025 році з Центральної військової ради (ЦВР), вищого органу Комуністичної партії Китаю, який відповідає за контроль над збройними силами, було виключено 9 генералів, зокрема заступника голови ЦВР Хе Вейдуна та головного політичного комісара Мяо Хуа. За час третього терміну Сі Цзіньпіна з 79 призначених ним генералів 15 або зникли, або перебувають під слідством – майже кожен пʼятий.
Почавшись як окремі справи проти вищого командування Ракетних військ у 2023 році, чистки поширилися на інші роди військ, досягнувши своєї кульмінації у 2025-му. Наразі жодних ознак послаблення не спостерігається. У самому Китаї чистки майже не афішуються: обвинувачення на адресу вищого офіцерського складу приховуються за розпливчастим формулюванням про «порушення дисципліни».
Із моменту 20-го Всекитайського з’їзду КПК у 2022 році від посад було усунено понад 20 представників вищого офіцерського корпусу. За більш ніж 10 років правління Сі Цзіньпіна кількості розжалуваних ним генералів вистачило б на цілий взвод. Чистки примітні ще й тим, що жоден із генеральних секретарів ЦК КПК до Сі не наважувався підіймати руку на генералів, призначених ним самим. Усе це відбувається на тлі прискорених темпів модернізації збройних сил, приурочених до наближення сторіччя з моменту створення Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), та заяв про підготовку армії КНР до захоплення Тайваню до 2027 року.
Більше про ХХ з’їзд КПК читайте у матеріалі: Партія імені Сі: які зміни приніс Китаю ХХ з’їзд КПК?
Під час свого першого терміну Сі відсторонив трьох генералів. Це не викликало значної уваги, оскільки всі троє були призначені його попередником, а відсторонення розглядалися як усунення колишніх еліт. Однак майже через десять років масштаб чисток у вищих військово-політичних ешелонах став найбільшим від часу смерті першого лідера КНР Мао Цзедуна у 1976 році.
Діаграма кількості генералів призначених Сі, які потрапили під слідство чи зникли на кінець літа 2025 порівняно з попередніми лідерами Китаю. Bloomberg
Першим із великих воєначальників, що потрапив у немилість Сі, став міністр оборони КНР Лі Шанфу з найкоротшим терміном перебування на посаді – він пропрацював загалом трохи більше ніж півроку. Мяо Хуа, відповідальний за кадрову та партійну роботу в армії, був заарештований у листопаді 2024 року за обвинуваченням у «серйозних порушеннях дисципліни» – формулювання, яке часто використовується як завуальоване позначення корупційних звинувачень, а в червні 2025-го стало відомо про його офіційне виключення з партії.
Арешт і слідство щодо заступника голови ЦВР, другої людини в органі після Сі Цзіньпіна, Хе Вейдуна спочатку не були оголошені офіційно, однак відсутність Хе на публіці з квітня 2025 року дала підстави для спекуляцій щодо його усунення. Згодом видання Financial Times з посиланням на власні джерела повідомило, що Хе був відсторонений від посади в ЦВР. У жовтні було офіційно оголошено про його виключення з партії за те саме «порушення дисципліни»; місце посів інший член ЦВР – Чжан Шенмінь.
Усунення Хе стало першим за шістдесят років випадком зняття генерала з настільки високої посади. Розслідування щодо Хе та Мяо виглядають ще більш дивними з огляду на їхню виняткову близькість до Сі. Обидва генерали були частиною так званої «Фуцзяньської кліки» в НВАК – мережі старших командирів, яка колись домінувала в командуванні Східного театру воєнних дій, відповідального за потенційне вторгнення на Тайвань, розквартированої у Фуцзяні в той самий час, коли Сі був губернатором однойменної провінції. За чутками, саме вона допомогла усунути іншу потужну фракцію – «Шеньсійський клан», мережу генералів, пов’язаних із Сі Цзіньпіном через рідну провінцію. Вона сприяла його легкому старту на посаді голови КНР під час першого терміну, чим і пояснюється настільки стрімкий кар’єрний злет учасника кліки Хе. Обидва генерали отримали підвищення до ЦВР за розпорядженням Сі у 2022 році, а Хе навіть увійшов до Політбюро – одного з найвищих керівних органів партії, що складається з 24 найвищих партійних лідерів.
Арешт Хе Вейдуна примітний іще й тим, що традиційно саме заступник голови ЦВР розглядається як потенційний наступник чинного глави КНР: до свого призначення на посаду голови КНР цю посаду обіймали як Сі Цзіньпін, так і Ху Цзіньтао.
Чжан Юся (спереду) складає присягу разом із членами Центральної військової комісії (зліва направо) Чжан Шенмінем, Лю Чженлі, Хе Вейдуном, Лі Шанфу та Мяо Хуа після їх обрання під час четвертої пленарної сесії Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП). GREG BAKER/Pool via REUTERS.
У цьому контексті особливо цікаво спостерігати за другим старшим заступником голови ЦВР – другом дитинства Сі та єдиним генералом «Шеньсійського клану» Чжаном Юся. Попри перебування в самому центрі бурі, пов’язаної з чистками, він продовжує зберігати свою посаду. Випадок із Чжаном цікавий ще й тим, що заступник голови ЦВР уже перестав відповідати віковим нормам, так званому правилу «сім – вгору, вісім – вниз», негласній нормі, згідно з якою посадовці КПК молодші за 67 років можуть залишатися на посадах, а ті, кому виповнилося 68, мають піти у відставку. Проте Сі продовжує тримати Чжана поруч, незважаючи на те, що антикорупційна кампанія в армії підірвала керівництво Департаменту розробки озброєнь НВАК, яким Чжан керував під час першого терміну Сі Цзіньпіна.
Чому Сі відвертається від своїх генералів?
Можна виокремити щонайменше п’ять причин нинішніх чисток у лавах офіцерського корпусу НВАК. Перша та, імовірно, найпоширеніша, це розкрадання державного майна та відкати в рамках загальної модернізації армії, особливо у сфері військових технологій і великих будівельних проєктів. НВАК має багату історію, пов’язану з корупцією, однак серйозно боротися з нею почали лише нещодавно. Так, до західних ЗМІ просочувалися історії про ракети, заповнені водою замість пального, а також про ракетні шахти із захисними кришками, які не функціонують належним чином і не забезпечують ефективний запуск ракет. Їх зазвичай пов’язують із колишнім міністром оборони Лі Шанфу, зокрема з розслідуваннями корупції в очолюваному ним раніше Департаменті ЦВР з розробки озброєнь. В очах громадськості боротьба з корупцією є достатнім виправданням кадрових чисток: ніхто не співчуває генералам, яких звинувачують у торгівлі службовими підвищеннями чи в отриманні відкатів під час закупівель озброєнь.
Друга причина – корупція серед вищого офіцерства. Хабарництво, пов’язане з кар’єрним зростанням, також є «хронічною» проблемою НВАК: офіцери сплачують значні суми вищому начальству за швидке просування по службі, а опісля стають частиною схеми незаконного збагачення. Використовуючи свою нову посаду, вони отримують хабарі від офіцерів нижчого рангу за подальше просування – і так по колу. Цей пункт своєю чергою може бути пов’язаний із Мяо Хуа, відповідальним за кадрову політику в ЦВР. Імовірна нечесність під час ухвалення рішень щодо службових підвищень могла стати серйозною підставою для розслідувань стосовно адмірала, зважаючи на те, що попередник Мяо на посаді – Чжан Ян – був заарештований і потрапив під слідство у 2017 році саме з цієї причини.
Третя причина – вади внутрішньої структури НВАК. Імовірно, Сі обізнаний із неофіційною ієрархією та центрами сили всередині ЦВР й армії загалом, що підривають ефективність. На користь цієї теорії свідчить те, що Сі, будучи переважно цивільною особою, чия служба в НВАК була давно й тривала лише 2-3 роки, не має розгалуженої мережі особистих контактів в армії з «товаришів по службі», на яких у разі потреби міг би покластися. Саме тому Сі може побоюватися формування негласної ієрархії або сфер впливу в НВАК, члени яких, на кшталт тієї ж «Фуцзяньської кліки», у разі політичної кризи можуть не підтримати Сі.
Четверта можлива причина досить банальна – вищий офіцерський склад міг не виконувати свої обов’язки так, як Сі від нього очікував. Питання компетентності тих чи інших генералів могло стати однією з причин, особливо за підсумками реформи НВАК 2015 року, наймасштабнішої реорганізації збройних сил Китаю з 1950-х років, у межах якої старий офіцерський корпус не зміг повноцінно інтегруватися в нову систему командування.
І нарешті п’ята, макіавелліанська причина – генерал міг належати до ворогуючої фракції. Можна майже напевно стверджувати, що під час першого терміну Сі Цзіньпіна саме це стало причиною усунення, а згодом і суду над двома заступниками голови ЦВР із фракції колишнього голови КНР Цзян Цземіня – Сюй Цайхоу та Ґо Босюном. Ці процеси можна розглядати як «зачищення» військових кабінетів від людей колишнього лідера КНР для послаблення позицій «старої гвардії».
Генерал Фань Чанлун (ліворуч) і колишній заступника голови ЦВР Сюй Цайхоу (праворуч). Lintao Zhang/Getty Images
Одним із потенційних драйверів для чинного лідера КНР може бути демонстрація того, що він і надалі залишається біля керма: якщо Сі усуває генералів, яких сам призначив, то він має владу, зокрема над силовим апаратом. Особливо явним це стає на тлі чуток про можливу змову та усунення Сі від влади колись впливовою «старою гвардією», групою лідерів і високопосадовців, які відійшли від активної політичної ролі, але зберігають вплив за лаштунками.
Друга причина з площини рефлексивної психології полягає в тому, що Сі, імовірно, має бути ще жорсткішим до генералів, у призначенні яких він сам брав участь, аби показати: навіть якщо ви вважаєтеся наближеним до глави Китаю, це не звільняє вас від виконання ваших обов’язків. Крім того, це може бути сигналом для чинного вищого офіцерського корпусу про те, що незамінних не існує: Сі може піднести вас, але він же може й забрати у вас усе. З огляду на це, чистки щодо Хе, Мяо та ще з десятка генералів уже не виглядають настільки дивними.
До чого це все може призвести?
Китайське політичне середовище є вкрай закритим, а те, що відбувається в НВАК, узагалі не має офіційного висвітлення, тож багато фактів про китайську політику можна з’ясувати лише індуктивним шляхом. Якщо брати до уваги все сказане вище, ці чистки, найімовірніше, свідчать про те, що Сі розглядає рівень готовності НВАК як незадовільний: за нормальних умов лідер не усуває значну частину керівництва організації, якщо він задоволений її роботою. У разі, якщо заявлена дата китайського вторгнення на Тайвань до 2027 року є правдивою і Сі справді впевнений у готовності НВАК, навряд чи ми сьогодні побачили б Центральну військову раду наполовину порожньою. Ба більше, із дев’яти членів вищого командування, усунутих за підсумками 4-го пленуму ЦК КПК у жовтні 2025 року, восьмеро були безпосередньо пов’язані з підготовкою збройних сил до операцій проти Тайваню. З іншого боку, усунення більшої частини Східного командування може бути спробою Сі Цзіньпіна встановити особистий контроль над потенційним тайванським театром воєнних дій.
На полі бою та під час повсякденної служби страх потрапити в немилість керівництва і постати перед судом може призвести до того, що нижчий офіцерський склад намагатиметься перекласти відповідальність за ухвалення рішень на вище керівництво, не бажаючи нести відповідальність за наслідки. Самі ж рішення в такому разі можуть ставати більш консервативними, що загалом уповільнюватиме процес ухвалення наказів. Це особливо болісно може вдарити по спроможностях НВАК проводити об’єднані операції на тактичному й оперативному рівнях.
Спроба перекласти відповідальність на вище керівництво посилюватиме централізацію ухвалення рішень у НВАК, що є критичним недоліком в умовах сучасної війни, яка вимагає децентралізації на нижчих рівнях. Однак, яким би контрінтуїтивним фактом це не здавалося, можливо, саме цього Сі й прагне: наполовину укомплектована Центральна військова рада може сигналізувати про бажання Сі мати значно більш вертикальну структуру для одноосібного ухвалення військових рішень.
Церемонія вшанування Дня мучеників у Пекіні, вересень 2024 року. Florence Lo/Reuters
Окрім процесу ухвалення рішень, інформація, що передається «вгору» по командному ланцюгу, досягнувши кінцевого адресата в особі Сі Цзіньпіна, може спотворюватися до невпізнаваності через небажання офіцерського складу під страхом репресій доповідати незручні деталі своєму начальству. У такій ситуації Сі Цзіньпін може почати керуватися інформацією, яку він хоче чути, і не отримувати дані, здатні скомпрометувати збройні сили.
Далеко ходити не треба: під час Хайнаньського інциденту 2001 року, коли американський розвідувальний літак EP-3, здійснюючи радіоелектронну розвідку в нейтральних водах, був змушений здійснити аварійну посадку на острові Хайнань після пошкоджень, завданих китайським винищувачем J-8, унаслідок чого один із винищувачів ВПС КНР зазнав катастрофи, а пілот загинув, НВАК не надала голові КНР Цзян Цземіню точної інформації про інцидент, а на початку й протягом певного часу взагалі приховувала її від керівника держави.
Окрім того, що в такому разі ключова інформація, що надходить від армії до Сі, або взагалі відсутня, або спотворюється, це несе загрозу й для країн усього регіону, зокрема для США, адже викривлення ключових даних, на основі яких вище китайське керівництво ухвалює рішення, може зробити моделювання потенційних дій Китаю непередбачуваним.
Більше про суміжне: Does China Pose a Potential Threat to NATO?
Чи передумає Сі щодо тайванської авантюри?
Усе це безумовно підриває спроможності НВАК до ефективного ведення війни, зокрема ставлячи під сумнів мету КНР щодо захоплення Тайваню до 2027 року. Однак, на думку професора Массачусетського технологічного інституту Тейлора Фрейвела, від моменту свого створення НВАК брала участь у низці конфліктів навіть у ті періоди, коли її бойові можливості були під великим питанням, і факт нинішніх масових репресій щодо вищого офіцерського корпусу не є ключовим чинником у рішенні про початок силового «повернення» Тайваню.
«Слід пам’ятати, що Пекін рідко чекав на сприятливі умови, перш ніж віддати наказ НВАК вступити в бій. Наприклад, у 1950 році китайські війська втрутилися, щоб підтримати Пхеньян у Корейській війні, попри те роки громадянської війни завдали серйозної шкоди економіці й суспільству Китаю. У 1962 році НВАК напала на Індію, незважаючи на те, що вищий військовий офіцерський склад Китаю незадовго до цього був репресований за те, що поставив під сумнів катастрофічну програму Мао Цзедуна «Великий стрибок». А у 1979 році Пекін відправив погано підготовлену НВАК до В’єтнаму, де китайські війська зазнали значних втрат і не досягли суттєвих успіхів».
Висновки
Що чекає на НВАК і на долю «китайського об’єднання» в майбутньому? Призначення Чжана Шенміна, відомого своєю боротьбою з корупцією, на місце Хе Вейдуна на посаду заступника голови ЦВР, найімовірніше, свідчить про те, що найближчим часом чистки не припиняться, а лише посиляться.
«Людина, яка курує цю тривалу чистку, тепер отримала більше влади – її позиція стала ще ближчою до Сі Цзіньпіна», – прокоментував Ян Цзи, науковий співробітник Школи міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама (RSIS) у Сінгапурі.
Інше питання полягає в тому, чому генерали НВАК дозволяють Сі так із собою поводитися. Хоча є спокуса списати все на боягузтво генералів, одне з можливих пояснень – інституційна несамостійність армії КНР. Фактично НВАК не є національною армією у звичному розумінні, а радше слугує «збройними силами КПК». Іще з часів Мао інституційно НВАК була сформована так, щоб не мати незалежності, а бути радше «озброєним крилом партії»: на кожному рівні командування присутні політичні комісари й офіцери, відповідальні за ідеологію, організацію та кадри, навіть на полі бою політичний комісар має право вето на наказ командира. Ба більше, просування молодих офіцерів значною мірою залежить від дотримання партійної лінії, політичні відділи ведуть докладні досьє на кожного офіцера, фіксуючи його ідеологічні погляди, сімейні зв’язки та поведінку – будь-яке відхилення може зруйнувати кар’єру.
Реформа НВАК 2015 року ще більше послабила внутрішні мережі в армії, що формувалися десятиліттями, зробивши її як самостійний інститут іще слабшою, а отже ще більш уразливою до чисток, наслідки яких спостерігаємо в прямому ефірі.
Автор – Ян Шот, дослідник програми «Азія» аналітичного центру ADASTRA
Сподобався матеріал? Підтримай вихід якісної української аналітики, ставши патроном ADASTRA. Підтримайте незалежні дослідження міжнародних відносин!