Вибори в Нідерландах 2025: Ультраправа партія Вілдерса попереду
29 жовтня в Королівстві Нідерланди відбудуться дострокові вибори до нижньої палати парламенту – Палати представників. Приводом до їх проведення став вихід 3 червня партії Герта Вілдерса «Партія свободи» (PVV) з урядової коаліції, що призвело до розпаду кабінету Діка Схофа. Каменем спотикання став міграційний план Вілдерса, який складався з 10 пунктів. Він пропонував залучити армію для охорони кордону, закриття притулків для біженців і депортацію всіх сирійців з відповідним статусом.
Зміни в соціологічних опитуваннях додають не тільки певної інтриги – скільки саме та чи інша політична партія отримає місць, а й підкреслюють, наскільки нідерландський парламент фрагментований. Окремої уваги заслуговує той факт, що колишня партія Генерального секретаря НАТО Марка Рютте зараз іде четвертою та продовжує втрачати популярність.
Результати виборів впливають на політичну стабільність у Нідерландах, що є важливим чинником для України. Річ у тім, що країна активно допомагає Києву в повномасштабній війні, розпочатій Росією. Зокрема, Україна вже отримала понад 6 мільярдів євро військової допомоги від королівства. До списку входять 24 винищувачі F-16, системи протиповітряної допомоги, танки, дрони, радари, боєприпаси артилерії тощо. До того ж, Амстердам долучається до тренування українських військових, включаючи й вже на вищезгаданих F-16.
За конституцією Нідерланди – парламентська конституційна монархія, де главою держави є король. Нині це Віллем-Олександр з династії Оранських. Парламент Генеральних штатів складається з двох палат.
Нижня палата, яку також називають Другою або Палатою Представників, має значно більше політичних повноважень, ніж Верхня палата, відома як Перша або Сенат. До складу нижньої палати входять 150 депутатів, які обираються за пропорційною виборчою системою з відкритими списками кожні чотири роки у 20 виборчих округах, якщо не відбудуться дострокові вибори. Партія або коаліція, що здобуває більшість, отримує право формувати уряд.
Саме нижній палаті належить ключова роль у створенні та припиненні діяльності урядових коаліцій. Основні завдання палати включають контроль над діяльністю уряду, який охоплює затвердження, відхилення чи внесення змін до державного бюджету, здійснення процедури інтерпеляції та ініціювання парламентських розслідувань. Окрім цього, нижня палата виконує законодавчі функції спільно із верхньою палатою, а також представницьку роль. Верхня (Перша) вміщує 75 місць, представляє населення провінцій та обирається кожні 4 роки непрямим голосуванням виборчою колегією.
Політичний контекст
За підсумками дострокових виборів 2023 року правопопулістська партія PVV під керівництвом Герта Вілдерса здобула рекордні для себе 37 місць у парламенті. Партія сформувала коаліцію разом із Народною партією за свободу та демократію (VVD), яка отримала 24 місця, центристським блоком NSC із 20 мандатами та популістським рухом фермерів «BBB», що завоював 7 місць. Очолив уряд Дік Схоф, ставши першим безпартійним прем'єр-міністром Нідерландів з часів уряду Корта ван дер Ліндена (1913–1918).
Однак після виходу PVV із коаліції міністр закордонних справ Каспар Вельдкамп, представник NSC, подав у відставку. Він висловив невдоволення тим, що політика країни щодо Ізраїлю є недостатньо жорсткою. Пізніше усі інші міністри та державні секретарі від NSC також залишили свої посади.
На виборах до Палати Представників партія PVV Вілдерса здобула найбільшу підтримку в 10 з 12 провінцій: Дренте, Фрисландії, Ґронінґені, Оверейселі, Флеволанді, Ґельдерланді, Північному Брабанті, Лімбурзі, Зеландії та Південній Голландії. У Північній Голландії та Утрехті найбільше голосів віддали за альянс лівоцентристських сил «GL-PvdA».
Герт Вілдерс: політичний портрет
Очільником провідної партії, яка здобула перемогу на виборах, є Герт Вілдерс - єдиний офіційно зареєстрований член цієї політичної сили. Його ім’я нерозривно пов’язане з різкими заявами та позиціями щодо ісламу та імміграції. У 2008 році він випустив короткометражний фільм «Фітна», у якому намагався обґрунтувати свою критику Корану. Згодом, через X (колишній Twitter), Вілдерс оголосив про намір працювати над другою частиною цього проєкту. Його діяльність неодноразово потрапляла в поле юридичних суперечок: у 2010-2011 роках Вілдерса звинувачували в образі релігійних і етнічних груп, а також у розпалюванні ненависті. Однак на тих процесах суд визнав його невинуватим. У 2021 році суд визнав його винним у колективній образі щодо інциденту з мароканцями. Ситуація стосувалася заяви Вілдерса в березні 2014 року, коли він звернувся до своїх прихильників у Нідерландах із запитанням, чи бажають вони більше чи менше марокканців у країні. Його прихильники голосно вигукнули: «Менше!», на що лідер PVV відповів, мовляв вони це організують.
Також Герт Вілдерс неодноразово висловлювався щодо російсько-української війни та Росії загалом. У 2017 році виступав за пріоритетність покращення відносин з Росією, скасування санкцій після анексії Криму. Наступного року він відвідав Москву та Державну Думу й виклав твіт про «нідерландсько-російську дружбу». Подібні дії викликали обурення на тлі розслідування збиття пасажирського літака MH-17. Після повномасштабного російського вторгнення Герт Вілдерс мав зустріч з президентом України, критикував українських біженців, виступав за скорочення допомоги, проти відправки нідерландських військових та виділення коштів Україні під час парламентського голосування (хоча до цього мав іншу думку, зокрема після «інциденту в Овальному кабінеті»).
Свою політичну кар’єру він розпочав у 1989 році, доєднавшись до консервативно-ліберальної партії «Народна партія за свободу та демократію» (VVD) радником у міській раді Утрехту. Через рік він став членом Палати представників і помічником-спічрайтером Фріца Болкештайна(по 1998 рік). Фріц запам’ятався тим, що, перебуваючи на посаді єврокомісара з питань внутрішнього ринку (1999-2004 роки), критикував імміграційну політику Європейського Союзу. Хоч це й не входило до його компетенції, він усе ж пропонував перейняти американський чи канадський досвід з цього питання.
Загалом, Вілдерс уже на ранньому етапі свого політичного шляху демонстрував розбіжності в поглядах з партією VVD. Наприклад, він стверджував, що субсидії на дохід для довгостроково безробітних, такі як індивідуальні субсидії на оренду житла, слід зменшити як стимул для їх повернення до роботи. Подібні висловлювання викликали неоднозначну реакцію.
Водночас, антиісламські погляди Вілдерса формувались поступово: в 1999 році він висловлював стурбованість щодо мусульманського екстремізму на Близькому Сході, у Північній Африці, Туреччині, Афганістані, на Кавказі та в Центральній Азії. А після терактів 11 вересня 2001 року увага щодо ісламського фундаменталізму зросла, що призвело до публічних дебатів з іншими політиками.
Герт Вілдерс розпочинає виборчу кампанію PVV у Венло David van Dam / de Volkskrant https://www.volkskrant.nl/politiek/niet-alleen-de-achterban-van-geert-wilders-is-verhard-dat-geldt-ook-voor-de-interne-partijcultuur-van-de-pvv~b9ab7e17/?referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F
У 2004 році Герт Вілдерс покинув VVD через розбіжності в партійних поглядах щодо членства Туреччини в ЄС. Політик виступав проти. Він зберіг своє депутатське місце та утворив одноосібну фракцію «Група Вілдерса». Після вбивства кінорежисера Тео ван Гога в Нідерландах загострились дебати щодо ісламу. У відповідь Вілдерс почав заявляти про захист «гаазької культури».
Того ж року політик заснував фонд для заснування власної партії та участі в парламентських виборах. На початку 2006 року Вілдерс особисто заснував «Асоціацію Вілдерса» з юридичною особою, яка діяла від імені «Партії свободи» (PVV). Відтоді, Герт Вілдерс є юридично єдиним членом партії, а прихильники реєструються як донори чи волонтери. (Також є інформація, що троє американських донорів спонсорували партію Вілдерса).
Партія PVV загалом досить успішно почала свою політичну діяльність і продовжує стабільно набирати мандати в парламент. На парламентських виборах 2006 року PVV здобула 9 місць, у 2010 – 24, 2012 – 15, 2017 – 20, 2021 – 17. На попередніх виборах у 2023 році отримали 37. На минулих голосуваннях до Європарламенту у 2024 році здобули 6 мандатів і увійшли до ультраправої європейської партії «Патріоти Європи», разом із «Фідес» В. Орбана, «Національним об’єднанням» М. Ле Пен, «АНО 2011» А. Бабіша тощо. Керівником партії PVV у Європарламенті є Себастіан Стотелер, який на жовтневих виборах 2025 року йде другим за списком.
У Першій палаті парламенту партія має 4 мандати, головою фракції є Александер ван Гаттем.
Напередодні виборів Вілдерс призупинив передвиборчу кампанію через погрози своєму життю. Нідерландські прокурори не знайшли цьому доказів, що наводить на думку про спланований політичний маневр.
П’ятим за списком від PVV йде Гіді Маркушовер, який скаржився на оплату Нідерландами комунальних послуг українських біженців. Маржолейн Фабер свого часу підтримувала теорію “перезаселення”, та згодом відмовилась від неї. У жовтні 2019 році поширила через Твіттер дезінформацію про північноафриканське міграційне походження одного з підозрюваних у ножовому злочині. Майкель Бун поширював у Facebook расистські фотографії, згенеровані штучним інтелектом. Кріс Янсен виступав проти так званого “процесу ісламізації”.
Скрутне становище народної партії за свободу і демократію (VVD)
Окремої уваги заслуговує той факт, що колишня партія Генерального секретаря НАТО Марка Рютте зараз іде четвертою, а її рейтинг продовжує знижуватись. З 1959 року, коли кількість депутатів парламенту зросла зі 100 до 150, VVD жодного разу не мала менш ніж 16 місць. Із 1972 року партія стабільно здобуває щонайменше 22 мандати.
VVD - одна з найстаріших нідерландських політичних партій, заснована ще в 1948 році. З парламентських виборів 2010 до 2023 року вона залишалась найвпливовішою політичною силою. Партія виступає за такі цінності, як свобода, відповідальність, толерантність, соціальна справедливість та рівність людей, підтримка євроатлантичних відносин і допомога Україні. У своїй програмі партія визначає економіку та безпеку як пріоритетні напрями.
Перший уряд Рютте сформувався в коаліції з християнськими-демократами «CDA» після виборів у 2010 році, однак через 18 місяців прем’єр-міністр подав у відставку через розбіжності щодо скорочення бюджету внаслідок кризи євро. Після дострокових виборів у 2012 році VVD здобула 41 мандат і сформувала коаліцію з партією соціал-демократів (PvdA). Рютте вдруге став прем’єр-міністром. У 2017 він вже втретє очолив уряд країни, сформувавши коаліцію з CDA, D66 і CU. Однак знову подав у відставку через черговий скандал.
Детальніше про третє прем’єрство Рютте: https://adastra.org.ua/blog/chetvertij-kabinet-dlya-ryutte-pidsumki-parlamentskih-viboriv-u-niderlandah
Його четвертий термін на посаді прем’єра тривав лише два роки. Тодішня коаліція розпалася через суперечності у міграційній політиці. Після обрання прем’єр-міністром Діка Схофа Рютте залишив національну політику та невдовзі став Генеральним секретарем НАТО. Водночас, після себе він залишив політичну нестабільність, тінь якої продовжує падати, насамперед, на партію VVD. Результати дострокових виборів 2023 та опитувань напередодні голосувань 29 жовтня демонструють, наскільки виборці розчаровані діяльністю урядів під його керівництвом. Це цілком закономірна реакція. Проте риторика правопопулістського штибу нової очільниці партії Ділан Єшільгоз-Зегеріус пришвидшила падіння рейтингів VVD.
Лідер партії Ділан Єсільгез під час партійної конференції ВВД. © ANP https://www.ed.nl/politiek/yesilgoz-vvd-stapt-niet-in-een-kabinet-dat-hypotheekrenteaftrek-bij-mensen-weghaalt~a098bc83/?referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F
У дитинстві вона разом із сім’єю переїхала з Туреччини в Нідерланди через політичну ситуацію в країні народження. На початку політичної кар’єри була активною діячкою у Соціалістичній партії та як членкиня «Зелених лівих».
У 2009 вона вступила до партії VVD, а через рік вже стала членкинею правління амстердамського відділення. З 2014 по 2017 рік була членкинею міської ради Амстердама та згодом потрапила до нижньої палати Парламенту.
З травня 2021 року по січень 2022 року обіймала посаду державної секретарки з економічних питань та клімату. Згодом стала міністеркою юстиції та безпеки Нідерландів (2022-2024).
Водночас всередині партії існує розкол: ліве крило було проти участі PVV у формуванні кабінету Схофа. Своєю чергою, праве крило мало протилежну думку й робить опір на політиці ідентичності та жорсткій риториці щодо міграції. Саму Єшильгоз критикують за те, що вона недостатньо зосереджується на безпеці та економіці - традиційних темах VVD. Також вона відхиляє можливість коаліції з альянсом лівих «GL -PvdA» та наголошує про відхід в опозицію до «PVV», тим самим ускладнюючи становище для партії.
На дострокових виборах 2023 року VVD здобула 24 мандати. У верхній палаті мають 10 місць, у Європарламенті - 4, де входять до групи “Renew Europe”.
Третє місце у списку партії посідає нинішній міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, який напередодні початку Росією повномасштабного вторгнення в Україну, виступав за посилення санкцій проти Москви та відправлення зброї до Києва. Пізніше пропонував звільнити більше місць для українських біженців. Зараз продовжує підтримувати Україну: відвідав полігон, де проходять підготовку військовослужбовці з Сил Оборони України, підписав меморандум про взаємне виготовлення дронів тощо. Має орден України “За заслуги” третього ступеня. Брекельманс підтримав Єшильгоз у позиції щодо неприєднання до урядової коаліції з «GL-PvdA».
Успіх «CDA» та альянсу «GL-PvdA»
Згідно з опитуваннями, ці дві політичні сили посідають друге та третє місця.
«GL-PvdA» - це лівоцентричний політичний альянс між Партією праці (PvdA) та «Зеленими лівими» (GL), створений у 2023 році. Низькі результати лівих партій на парламентських виборах 2021 стали приводом до їхньої співпраці. Очолює цей рух колишній єврокомісар Франс Тіммерманс, який підтримує членство України в ЄС та висловлював свою думку щодо повномасштабної війни, розпочатої Росією. Він вважає, що Путін уже програв у цій війні, враховуючи, якою ціною вона обходиться. На його думку, очільник Кремля припустився помилки, недооцінивши стійкість українців.
У своїй програмі обіцяють зробити житло доступним і побудувати щонайменше 100 тисяч будинків, скасувати субсидії на викопне паливо, підвищити заробітну плату тощо.
На попередніх голосуваннях до парламенту альянс здобув 25 місць, ставши другою за величиною партією після PVV Герта Вілдерса. На торішніх виборах до Європарламенту політсила отримала 8 мандатів, доєднавшись до фракції “Зелених”. У верхній палаті мають 14 місць: по сім з кожної партії альянсу.
Партія «CDA», очолювана Анрі Бонтентабалем, заснована в 1980 році після злиття трьох християнських партій. CDA та її попередники брали участь у кожному уряді між 1918 і 1994 роками і наново з 2002 року дотепер. Виступають за ефективну співпрацю з ЄС і НАТО, збільшення витрат на оборону, відродження обов'язкової військової служби за скандинавською моделлю(17-річні громадяни повинні проходити тестування, на основі яких найбільш мотивовані та придатні молоді люди будуть призвані на військову службу), підтримку України тощо. На попередніх виборах до парламенту здобули 5 місць, до верхньої палати - 6, до Європарламенту – 3(голова делегації - Том Берендсен), входячи до групи Європейської народної партії.
Разом із депутатом від “D66” Яном Патернотте хотіли тимчасово заборонити громадянам Угорщини в'їзд до Шенгенської зони через російську загрозу. На їхню думку, Будапешт впускає в країну забагато росіян без належних перевірок, які згодом можуть використовувати цю можливість для подорожей до інших європейських держав з метою шпигунства чи інфільтрації.
Виключають формування коаліції з PVV. У разі вибору між VVD і GL–PvdA, CDA віддасть перевагу першим.
«D66» і «JA21»
Ці дві партії також відіграють важливу роль у формуванні майбутнього уряду. Обидві сили за опитуваннями набирають понад 8%. Ліберально-прогресивна партія «D66» заснована в 1966 році. Вона була частиною уряду Нідерландів з 2017 по 2024 рік. Голова – Роб Єттен. На попередніх виборах до парламенту здобули 9 місць, до Сенату – 5, до Європарламенту – 3. Разом із “VVD” входять до групи “Renew Europe”.
Підтримують Україну, збільшення витрат на оборону. Розглядають як коаліційних партнерів «CDA» і «GL-PvdA».
Євроскептична партія «JA21» з Йостом Ердмансом виступає за обмеження міграції, посилення безпеки, реформування ЄС, інвестиції в оборону тощо. Політична сила створена колишніми членами партії «Форум за демократію». Мають один мандат у нижній палаті та три у верхній.
Інгрід Коенраді, третя у списку партії, напередодні виборів залишила PVV і приєдналася до «JA21».
Не погоджуються зі вступом України в ЄС чи НАТО. Розглядають можливість формування «коаліції правих сил» разом із PVV та CDA.
Висновки
Сформувати однорідний уряд у Нідерландах майже неможливо через політичну фрагментованість країни. Навіть якщо PVV Вілдерса отримає понад 30 місць, їй доведеться створювати коаліцію щонайменше з трьома партіями. Враховуючи позиції кожної політичної сили, яка набирає понад 15 мандатів, Вілдерс буде вимушений піти на поступки заради компромісу. Це може призвести, по-перше, до тривалого діалогу для формування уряду, як можна було спостерігати в попередні рази. По-друге, багатопартійна коаліція буде хиткою, що може загострити політичну нестабільність, як всередині коаліції, так і в країні в цілому. В разі виходу однієї з партій-учасниць з кабінету, існуватиме ризик проведення дострокових виборів.
Усе залежатиме від комбінації партій у коаліції, де питання надання допомоги Україні може бути одним із ключових. А це означає, що стверджувати про «зміну курсу» в нідерландсько-українських відносинах зарано.
Автор – Владислав Мошківський, молодший дослідник програми "Європа" аналітичного центру ADASTRA
Сподобався матеріал? Підтримай вихід якісної української аналітики, ставши патроном ADASTRA. Ваш внесок для нас важливий!
Фото на превʼю Герт Вілдерс спілкується з журналістами в Гаазі 3 червня, виводячи свою партію з правлячої коаліції Нідерландів. Робін ван Лонкхейсен/ANP/AFP/Getty Images https://edition.cnn.com/2025/06/03/europe/netherlands-government-collapse-geert-wilders-intl