Як цифровізація допоможе в реформуванні української митниці

Використання електронних технологій для передавання та обробки інформації – визначальна риса ефективних торговельних систем. Впроваджуючи цифрові рішення для торгівлі та митних послуг, держави економлять кошти та час, поступово вирішуючи проблему корупції та неефективності.

Для України питання реформування митниці стоїть особливо гостро: за підрахунками німецького видання Süddeutsche Zeitung за 2018 р. корупція на митниці завдає Україні збитків у близько 4,8 мільярда доларів на рік, що становить більше десятої частини всіх надходжень у бюджет і перевищує суму кредитів, які Україна мала намір взяти в МВФ, ЄС та Світового банку минулого року. Про масштаби проблем на митниці свідчить і те, що наприкінці 2016 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), у рамках проєкту якого виділялися кошти на подолання корупції серед митників, відмовилося від співпраці з Україною у цій галузі після того, як посадовці блокували реформи на одеській митниці. 

Тим не менш, з березня 2017 року в Україні триває системна реформа митниці, яку проводить Міністерство фінансів у рамках переформатування Державної фіскальної служби. Реформа має на меті створити модернізовану, прозору й справедливу митну систему, зокрема шляхом зміни структури митних органів, модернізації ІТ-системи митниці, підвищення безпеки митних даних і розвитку автоматизованої системи управління ризиками. Говорячи про хід виконаної роботи, слід визнати, що деякі успіхи в реалізації реформи були досягнуті. 

Йдеться про впровадження автоматизованої системи «Єдине вікно» в пунктах пропуску та в місцях митного оформлення товарів. Фактично, це єдина електронна база даних, яка дозволяє різним службам контролю (санітарно-епідеміологічній, екологічній, радіологічній) та митницям в автоматизованому режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України. За даними Мінфіну, на початку 2019 року 99,3% митних декларацій, за якими передбачено проходження державних видів контролю, оформлювалися з використанням автоматизованої системи «Єдине вікно». При цьому за період з 01.02.2018 по 10.06.2018 78,8% митних декларацій було оформлено тільки за принципом «Єдиного вікна». За умов правильної роботи ця система полегшує ведення бізнесу та усуває можливості для корупції. 

Серед інших проміжних досягнень у реформуванні митниці варто відзначити запровадження фото- та відеофіксації митних перевірок, запуск роботи Міжвідомчого цільового центру та мобільних груп для боротьби з корупцією на митниці, введення автоматичного розподілу митних декларацій і посилення міжнародної співпраці у митній сфері. Величину цих здобутків поки складно виміряти кількісно в силу відсутності необхідних даних. Проте і так зрозуміло, що реформування української митниці ще не завершилося і вже незабаром із запуском роботи Державної митної служби під керівництвом Максима Нефьодова реформа отримає новий імпульс, і можна з упевненістю сказати, що цифровізація, електронізація та автоматизація будуть пріоритетними напрямами системних змін.

У нового керівництва Державної митної служби є візія того, як можна вирішити проблеми митниці. На думку Максима Нефьодова, пріоритетними напрямками реформи мають бути електронізація, створення митної інфраструктури, використання ризик-орієнтованого підходу до перевірок та інтеграція в митну спільноту ЄС. Розглянемо, які результати може принести цифровізація по кожному з цих напрямів. 

Електронізація

За даними проєкту Doing Business, можливість електронного подання, передавання та обробки інформації на митниці – одна з визначальних рис країн з ефективним торговельним середовищем. Зокрема, за допомогою систем на основі веб-технологій громадяни та бізнес, які отримують або надсилають товар за кордон, можуть подавати всі необхідні документи та сплачувати мито онлайн. Електронізація породжує автоматизацію процесів, тобто зменшує кількість робочої сили, необхідної для виконання простих завдань, і породжує професійну конкуренцію в галузі, сприяючи кадровій реформі. Вона також зменшує кількість випадків потенційної взаємодії громадян і бізнесу з чиновниками, а відтак працює на зниження корупційних ризиків. У довгостроковій перспективі використання електронних даних на митниці дозволить інкорпорувати їх в інші державні системи зберігання даних, що так само сприятиме поступовій цифровізації економіки. 

Ще одна сильна сторона електронізації: вона дозволяє зменшити затримки в митних процедурах. У більш як половині країн Організації економічного розвитку та співробітництва (ОЕСР) митні документи подаються в електронній формі і не дублюються на папері. У Литві, до прикладу, у 2017 році було запроваджено автоматизовану систему управління даними під час проходження митного контролю, яка дозволяє експортерам подавати митні декларації онлайн без потреби навідуватись до митної служби.

Ризик-орієнтований підхід

Очільник Державної митної служби є прихильником ризик-орієнтованого підходу до перевірки товарів на митниці: якщо ввозяться небезпечні товари, то працівники митниці мають проводити найбільш ретельні перевірки та залучати правоохоронні органи, однак у всіх інших випадках перевірки повинні проводитися дистанційно з використанням технічних засобів та електронного обміну інформацією.

Такий підхід практикується в розвинених країнах. Він передбачає співпрацю митної служби з правоохоронцями з метою розробки методики, яка дозволяє проводити фізичні інспекції пропорційно до потенційних ризиків правопорушення. Іншими словами, перевіряти лише небезпечні вантажі. Безумовно, такий підхід передбачає значних інвестицій у розвиток митної інфраструктури: якісних і дороговартісних сканерів, які дозволяють перевіряти контейнери не відкриваючи їх.

Але збалансовуючи застосування сучасних технологій та ризик-орієнтованих методик можливо досягти небаченої раніше оптимізації процесів на митниці. Така практика є стандартною в країнах ОЕСР, а також все більш поширеною в країнах Субсахарської Африки і в Китаї. За словами Максима Нефьодова, в Україні автоматичний ризик-менеджмент в режимі онлайн має запрацювати в середньостроковій перспективі. Це дозволить підсумовувати інформацію за перевезеннями, цінами й категоріями товарів.

Митна інфраструктура

На думку Нефьодова, нова митна інфраструктура в довгостроковій перспективі включатиме сканери, автоматичні ваги, автоматичне сканування номерів, а також поворотні камери, що дозволить ліквідувати черги й зменшити корупційну мотивацію, посилить контролюючу функцію митниці, а також зменшить простір для взаємодії працівників митниці з особами, які надсилають чи отримують товар.

Реалізація цього задуму можлива через розвиток вже наявної системи «Єдиного вікна» і виведення її з фізичної присутності в пунктах пропуску та а місцях митного оформлення товарів у віртуальну онлайн-форму. Таким чином, існування єдиного пункту заповнення всіх документів щодо імпорту, експорту й транзиту дозволить митній службі ділитися цією інформацією з усіма іншими установами, які залучені до торгівлі: не лише контролюючими інстанціями, але й банками, страховими компаніями, міграційною та іншими службами. 

За розрахунками Корейської митної служби, у 2010 році введення електронної системи «єдиного вікна» принесло країні 18 млн доларів прибутку. У Сінгапурі подібна система під назвою TradeNet була створена ще 1989 року, об’єднавши понад 35 установ, пов’язаних із зовнішньою торгівлею. Минулого року система TradeNet опрацьовувала 30 000 декларацій у день, причому 99% усіх дозволів оброблюються за 10 хвилин, а всі збори включають міжбанківські вирахування. 

Інтеграція у митну спільноту ЄС

Поглиблення регіонального співробітництва у митній сфері – довгостроковий, але не менш важливий напрям реформування української митниці. Як демонструє досвід ЄС, гармонізація законодавства, укладення договорів про транскордонне співробітництво та інтеграція в регіональні ринки підвищує обсяги торгівлі та генерує більші прибутки для економік задіяних країн. Митний союз ЄС – один з найкращих світових прикладів спрощення торгівлі, причому не в останню чергу через цифровізацію митних послуг. Тому послідовне дотримання всіх попередніх напрямів реформування митниці в подальшому сприятиме інтеграції України в митну спільноту ЄС.

Автор – Юрій Бондарчук, експерт Аналітичного центру ADASTRA