THINK TANK

| PER ASPERA – AD ASTRA

THINK TANK

| PER ASPERA – AD ASTRA

«Ахіллесова п’ята» НАТО: питання захисту Сувалкського коридору

«Ахіллесова п’ята» НАТО: питання захисту Сувалкського коридору

Із 2014 року НАТО приділяє особливу увагу захисту Сувалкського коридору – ділянки суходолу між Литвою та Польщею протяжністю приблизно 100 кілометрів. Цей клаптик землі має стратегічне значення для Північноатлантичного альянсу, оскільки він з’єднує країни Балтії з іншими материковими державами-членами НАТО і є основним напрямком перекидання військ до балтійських союзників та їхнього озброєння.

Нічний кошмар Балтії та Польщі

Названий на честь польського міста Сувалки, коридор перебуває в стратегічно вразливому положенні з огляду на те, що він затиснутий російським анклавом Калінінградською областю з північного заходу та територією Білорусі з південного сходу. Саме з цієї причини він може стати ідеальною мішенню для нападу Росії у випадку військового конфлікту з НАТО.

 «Сувалкський коридор – це місце, де зібралися слабкі сторони стратегій та сил НАТО», – зазначають аналітики Бен Ходжес, Януш Бугайський та Пітер Доран у звіті Центру європейської політики за 2018 рік. Сувалкський коридор вважається найуразливішою перед російською агресією ділянкою кордонів НАТО. Прибалтійські держави в сукупності мають лише 6,6 мільйона населення та власними силами не зможуть зупинити російське вторгнення.

Захоплення цієї території відрізало б країни Балтії від своїх союзників, що паралізувало б комунікації, а також ускладнило б надання військової та гуманітарної допомоги. У 2016 році дослідники аналітичного центру RAND встановили, що російські сили можуть захопити столиці Естонії та Латвії за шістдесят годин. Таким чином, у разі війни з Російською Федерацією для Альянсу є надзвичайно важливим зберегти саме цю територію під контролем Польщі та Литви.

До того ж, передові російські системи протиповітряної оборони можуть паралізувати повітряний простір на більшій частині Балтії та Польщі. Насправді, російські системи S-300 та S-400, розгорнуті в Калінінграді та поблизу Санкт-Петербурга, у поєднанні з системами ПРО в Білорусі, забезпечують перекриття систем протиповітряної оборони Польщі та країн Балтії. У випадку збройного конфлікту це може повністю паралізувати Альянс, бо Росія матиме можливість заблокувати Сувалкський коридор і найближчі країни не тільки суходолом, а й у повітряному просторі.

Із 12 по 23 червня 2017 у Литовській Республіці проводилися міжнародні військові навчання НАТО «Залізний вовк-2017» (Iron Wolf). Одним з етапів спільних маневрів стало відпрацювання дій із захисту саме Сувалкського коридору. Вже 3 квітня 2019 року Литва та Польща вирішили посилити захист цієї території. Держави домовилися зарахувати по одній бригаді до наявного в місті Ельблонг (Польща) штабу Північно-Східної дивізії з метою захисту Сувалкського коридору. Проте питання оборони цієї території ускладнюється ще й тим, що за даними литовської розвідки в останні роки в Калінінградській області оновлюється стара й створюється нова військова інфраструктура, формуються нові підрозділи, поставляються нові види озброєння та військова техніка, на сухопутних і морських полігонах області йде інтенсивна військова підготовка.

Для РФ, у свою чергу, Сувалкський коридор має стратегічне значення через те, що саме через нього проходять сухопутні та повітряні комунікації, що з’єднують Калінінградську область з основною частиною Росії. Окрім того, в Калінінграді розташований штаб Балтійського флоту МВФ Російської Федерації.

Гра м’язами

Радянський Союз окупував Латвію, Естонію та Литву в 1940 році, депортувавши понад 130 000 «політично ненадійних» громадян, включно з президентами Естонії та Латвії. У 1991 році держави повернули свою незалежність і сьогодні є членами НАТО. Однак, із 2008 року РФ посилює тиск на регіон Балтії. Кремль стверджує, що в країнах проводиться дискримінація російських меншин. Попри все, Альянс продовжує дотримуватися Установчого акту про взаємні відносини, співробітництво та безпеку між НАТО та Російською Федерацією від 27 травня 1997 року, в якому зазначено, що Північноатлантичний альянс має відмовитися від постійного розміщення значних сил у Східній Європі. Також Росія має проявляти аналогічну стриманість при розміщенні збройних сил в інших частинах Європи. Очевидно, що анексія Криму, вторгнення в Східну Україну та проведення військових навчань поблизу кордону союзників по НАТО не є прикладами стриманості РФ.

У період із 14 по 20 вересня 2017 року пройшли спільні стратегічні навчання збройних сил Російської Федерації та Республіки Білорусь під назвою «Запад- 2017». Навчання мали статус стратегічних, тобто моделювання повноцінної війни. Країни-члени НАТО передбачувано виступили з критикою російсько-білоруських навчань. Ще до їхнього початку тодішня президентка Литви Даля Грибаускайте закликала Північноатлантичний альянс не допустити ізоляції країн Балтії від решти держав-членів у разі, якщо Росія вирішить захопити Сувалкський коридор. У жовтні 2017 року НАТО звинуватило Росію в прихованні справжніх масштабів навчань – згідно з даними Альянсу, всього було залучено близько 100 000 військовослужбовців.

Сценарії для Сувалкського коридору

Зважаючи на вищевикладені позиції сторін та чинники, що впливають на ситуацію в регіоні, можна запропонувати два варіанти розвитку подій навколо Сувалкського коридору.

Позитивним варіантом розвитку подій для Північноатлантичного альянсу та країн, які не підтримують політику РФ, є збереження сучасних кордонів, тобто статусу-кво у регіоні. Присутність військ НАТО на території держав Балтії та Польщі є стримувальним фактором проти силового протистояння між країнами-членами Альянсу та Російською Федерацією. Аналітичний звіт Центру європейської політики, присвячений дослідженню європейської безпеки в умовах протистояння з Росією та проблемі безпеки й захисту Сувалкського коридору, робить висновок: щоб краще стримувати Росію, Альянс повинен мати можливість швидше розпізнавати загрози, збільшувати швидкість прийняття рішень і прискорювати переміщення підкріплень через оперативні лінії та національні кордони. Російське вторгнення в регіон залишається малоймовірним, але дії Москви, такі як проведення навчань «Запад-2017», вочевидь спрямовані на відпрацювання такого варіанту також.

Негативною альтернативою є військове зіткнення Росії з НАТО. РФ і далі нарощуватиме військову міць в Калінінградському анклаві та намагатиметься підсилити свою присутність у Білорусі. Російські війська з допомогою союзної Республіки Білорусь можуть зайняти територію Сувалкського коридору, відрізавши країни Балтії та Польщу від їхніх союзників. Для союзників по НАТО, відповідно, коридор — це основний напрямок для перекидання військ та озброєння до країн Балтії та Польщі. Також для цих держав, що залежать від військової підтримки Альянсу, Сувалкський коридор залишається головним напрямком для сухопутного зв’язку з союзниками.

НАТО володіє значно більшою військовою силою, ніж Росія. Проте велика частина резервних військ й озброєння Північноатлантичного альянсу базуються за сотні кілометрів від потенційних точок зіткнення, таких як Сувалкський коридор. РФ навпаки сконцентрувала війська та транспортні засоби у своєму Західному військовому окрузі. У 2014 та 2015 роках Каліфорнійський аналітичний центр RAND імітував атаку Росії через коридор. Відповідно до його результатів, росіяни матимуть можливість швидко мобілізувати 25 батальйонів (близько 10000 бійців сухопутних військ) для штурму. НАТО зможе негайно мобілізувати лише 17 батальйонів із близько 6800 військовослужбовців.

Звісно, Кремль зробить спробу втручання в країни Балтії тільки в тому випадку, якщо відчує брак потенціалу та рішучості в НАТО. Попри невірогідність таких дій найближчим часом, зберігати фокус уваги на можливості захоплення Російською Федерацією території Сувалкського коридору залишається важливим завданням країн-членів Північноатлантичного альянсу.

Авторка – Анастасія Гаценко, «Ad Astra»