Вибори президента Ліберально-демократичної партії Японії. Хто стане прем’єр-міністром Японії у 2025 від ЛДП і чи стане?

Наприкінці вересня 2024 року відбудуться вибори президента Ліберально-демократичної партії Японії (далі ЛДП) – найбільшої партії Японії на даний момент в обох палатах парламенту. Члени партії та платники членських внесків ЛДП обиратимуть голову партії, який замінить Фуміо Кішіду на посаді прем'єр-міністра та поведе ЛДП на загальнонаціональні вибори в липні 2025 року. 12 вересня ЛДП офіційно представила повний список із 9 кандидатів на вибори, що відбудуться 27 вересня. Цілями цієї статті є опис загального контексту виборів, пояснення принципу внутрішньопартійних виборів у Японії та роботи парламентської системи для українського читача, а також презентація головних претендентів на посаду лідера ЛДП і ймовірного майбутнього прем’єр-міністра Японії.

Ці вибори, хоча й не є загальнонаціональними, вже можуть бути відзначені низкою несподіванок і рекордів. Зокрема, йдеться про одного з найменш популярних прем’єр-міністрів з часів Другої світової війни, Фуміо Кішідо, який залишає свою посаду, та про наймолодшого потенційного прем’єр-міністра в історії Японії – Шінджіро Коїдзумі, який є сином одного з колишніх прем’єр-міністрів та "ветеранів" на цій посаді – Дзюнітіро Коїдзумі. Однак у контексті сучасної політичної історії Японії цей факт не є несподіванкою.

Окрім історичних рекордів, ці вибори примітні тим, що мають дати відповідь на питання: «Куди йде ЛДП і що вона може запропонувати японському виборцю в нову еру після Абе?» Ця стаття має на меті пояснити, з якими труднощами зіштовхнулася ЛДП перед виборами в липні 2025 року; як працює ЛДП і що таке «система фракцій»; хто головні претенденти на посаду голови ЛДП; чому ці вибори важливі та як вони стосуються України.

Японські законодавці, про яких повідомлялося як про можливих кандидатів на посаду голови правлячої Ліберально-демократичної партії. The Asahi Shimbun

Чому японці втратили віру в Кішіду та чи мали її взагалі?

Після трьох років на посаді голови ЛДП чинний прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда залишає свій пост і не змагатиметься за це крісло на виборах у вересні. Про це сам Кішіда оголосив 14 серпня 2024 року. Це не стало несподіванкою ані для політичних експертів, ані для пересічних мешканців Японії. На відміну від виходу з "політичних перегонів" Джо Байдена за крісло президента Сполучених Штатів, де питання було "чи вийде Байден з перегонів?", у випадку з Кішідою питання полягало в тому, "коли Кішіда вийде з перегонів?". Таке формулювання пояснюється рівнем довіри до Кішіди та його кабінету за цей рік. З лютого 2024 року і до моменту заяви про відмову від участі у виборах рейтинг довіри до Кішіди та його кабінету складав 14%, що є абсолютним антирекордом. Єдиним політиком, чий антирейтинг міг скласти конкуренцію Кішідо, був колишній прем’єр-міністр (2000-01), а нині доволі проросійський "пенсіонер" японської політики Йосіро Морі, який полишив кабінет у 2001 році з рейтингом довіри 7%.

Рейтинг схвалення Кабінету Кішіди з 2021 року. Зроблено на основі респондентських опитувань «Щоденної газети» (Mainichi Shimbun)

Такий фінал прем’єрської каденції Кішіди має кілька причин, головною з яких є «Скандал із японськими фондами політичних пожертвувань». У листопаді 2023 року стало відомо, що деякі члени ЛДП з найближчого оточення Абе та Кішіди, а саме члени фракцій ЛДП «Сейва Сейсаку Кенкюкай» та «Шісуікай», у період з 2018 по 2023 роки подали неправдиві декларації щодо фінансування фракцій. Згідно зі звітом Токійської окружної прокуратури, обидві фракції занизили у своїх деклараціях доходи від фандрайзингу (пожертвувань на користь цих фракцій ЛДП) приблизно на 600 мільйонів єн (або 4,26 млн доларів). Фракція «Котикай», членом і головою якої є сам Кішіда, також потрапила під підозру у цій справі, отримавши звинувачення у відсутності декларування пожертвувань на суму 20-30 млн єн (137-206 тис. доларів).

Долю Кішіди в цьому скандалі погіршив ще й той факт, що, хоч більшість звинувачень стосувалися представників інших фракцій, серед них були й ті, кого Кішіда призначив у свій другий кабінет, намагаючись замінити міністрів, які були помічені у зв’язках із «Церквою об'єднання». Ця релігійна організація відома своїм впливом на політичну еліту Японії та зв’язком із вбивством колишнього прем’єр-міністра Сіндзо Абе. Так, наприклад, міністр економіки, торгівлі та промисловості Ясутоші Нішімура, міністр внутрішніх справ і комунікацій Джюнджі Судзукі та міністр сільського господарства Ічіро Міяшита під час розгляду справи були змушені подати у відставку. Усі вони були вихідцями з фракції «Сейва Сейсаку Кенкюкай», яку в японських політичних колах неофіційно називають «фракцією Абе» і яка конкурує з фракцією Кішіди «Котикай».

Серед японського суспільства цей скандал знову став приводом для обговорення ролі грошей у японській політиці. Експерти почали порівнювати скандал 2023 року зі скандалами Recruit 1988 року та справою Tokyo Sagawa Kyūbin 1992 року, які призвели до першої з моменту заснування ЛДП у 1955 році втрати більшості в нижній палаті парламенту, а відтак і контролю над урядом Японії. Цей скандал уже має серйозні політичні наслідки для ЛДП. На початку 2024 року три головні фракції ЛДП, замішані у скандалі, а саме «Сейва Сейсаку Кенкюкай», «Котикай» та «Шісуікай», оголосили про саморозпуск (сумарно 183 депутати). Як пояснив Кішіда: «для відновлення суспільної довіри до партії». Проте опозиція засумнівалася у щирості цих намірів. Лідер Конституційно-демократичної партії (КДП), головної опозиційної партії, заявив, що президентські вибори ЛДП — це «лише трюк, щоб уникнути критики громадськості». У свою чергу, лідер Комуністичної партії Японії зазначив, що «нічого не зміниться, допоки влада буде змінюватись лише всередині (мається на увазі розстановка сил усередині ЛДП), а не загалом».

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда на прес-конференції після зустрічі лідерів Четверки в офіційній резиденції прем’єр-міністра в Токіо 24 травня 2024 року. Kiyoshi OtaPool Photo/AP

Скандал, можливо, міг би й не мати таких руйнівних наслідків. Варто лише згадати аналогічний скандал за участі вже згаданого Йосіро Морі у серпні 2000 року. Морі, звісно, втратив крісло прем'єр-міністра, але ЛДП змогла оговтатися від удару, зробивши лідером партії Дзюнітіро Коїдзумі. Однак для Кішіди скандал стався у вкрай скрутний час для його уряду. Згідно зі звітами, реальна заробітна плата (з поправкою на інфляцію) в Японії знижувалася з червня 2023 по травень 2024. Влітку Кішіда домігся рекордного підвищення заробітних плат і закликав великі фірми підвищувати їх задля ширшого економічного зростання. В результаті, під тиском уряду та суспільства, зарплати за рік виросли на рекордні за 30 років 5,1% у великих компаніях і 4,5% у середніх. Але інфляція єни виявилася вищою за зростання зарплат, що призвело до зростання цін на продукти харчування та пальне. Тому, незважаючи на підвищення зарплат, реальні доходи зросли лише на 1,1% у червні 2024, вперше за 27 місяців.

Економісти стверджують, що часи, коли інфляція єни була благом для японців через експортний характер економіки, більше не відповідають їхнім інтересам. Водночас експерти наполягають, що Банк Японії не повинен підвищувати ключову ставку для стримування інфляції, оскільки слабкий рівень споживання негативно впливає на і без того скрутну економічну ситуацію.

Таким чином, більшість проблем, з якими стикнувся Кішіда, перейшли йому у спадок від колишнього кабінету Абе і були посилені загальносвітовими обставинами, зокрема російським вторгненням в Україну та зміною балансу сил в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Відхід Кішіди з політичної арени виглядає закономірним, хоча без цих обставин він міг би бути менш болісним — як для рейтингу, так і для політичної спадщини Кішіди.

Як працює ЛДП?

Після ознайомлення з контекстом події, нам потрібен «японський політичний ліричний відступ». Щоб пояснити важливість виборів голови партії, необхідно трохи ознайомитися з політичним устроєм Японії.

Японія є конституційною монархією з парламентською системою. На відміну від сусідніх країн, таких як Республіка Корея або Китайська Народна Республіка, номінальним головою держави є монарх (імператор). Виконавчу владу в Японії очолює прем’єр-міністр і кабінет міністрів (часто просто Кабінет), який призначає прем’єр. Конституція 1947 року закріпила, що Кабінет є виконавчим органом країни (Стаття 65) і підзвітний парламенту Японії — поєднаному законодавчому органу, який складається з Палати представників (нижньої палати) та Палати радників (верхньої палати).

У разі низької довіри до виконавчої влади парламент може «висловити вотум недовіри» — голосування, під час якого депутати вирішують, чи зберігають довіру чинному уряду. Згідно зі Статтею 69 Конституції Японії, якщо нижня палата ухвалює резолюцію про недовіру, Кабінет має подати у відставку. Прем’єр-міністр обов’язково має бути членом парламенту, щоб мати право займати цей пост і балотуватися. Парламент, у свою чергу, обирається шляхом прямого народного голосування під час загальнояпонських виборів. Після виборів членів парламенту, парламент шляхом внутрішнього голосування обирає наступного прем’єр-міністра.

Фракції в Ліберально-демократичній партії Японії, 2018 рік. Bloomberg

Головною силою японської політики в парламенті вже сьоме десятиліття є Ліберально-демократична партія Японії (ЛДП). За майже 70 років свого існування ЛДП втрачала владу лише двічі: на початку 1990-х, коли у 1993 році партія поступилася коаліції з восьми партій, та у 2009 році, коли ЛДП сенсаційно програла вибори Демократичній партії Японії, але повернулася до влади у 2012 році, давши старт другому терміну Сіндзо Абе. Таким чином, починаючи свою історію з 1955 року і перебуваючи при владі майже безперервно 70 років, всередині ЛДП почали формуватися різні сили (фракції). Як і в Республіканській партії США, де існують фракції "неоконсерваторів", "трампістів" або "RINO", які взаємодіють або конфліктують, попри приналежність до однієї партії, у ЛДП також з’явилися фракції, які розходяться у трактуванні ідеології партії, заснованої на консерватизмі, японському націоналізмі, економічному лібералізмі та антикомунізмі. Тож ЛДП не є монолітною структурою; всередині неї існують інші "партії", які співіснують, конкурують та об’єднуються для забезпечення політичних успіхів.

Більше про японську ідентичність: Між Сходом і Заходом – в пошуку нової ідентичності Японії

У середньому в кожному складі ЛДП є 5-6 фракцій, кожна з яких має від 40 до 100 членів у парламенті. Зазвичай лідером ЛДП стає лідер найбільшої фракції, який ще має підтримку 2-3 інших фракцій, що дозволяє йому повністю контролювати партію. Отримавши необхідну підтримку, лідер фракції зазвичай стає прем’єр-міністром і формує новий уряд. До 2001 року прем’єр-міністр повинен був гарантувати, що представники кожної фракції представлені в уряді. Для цього лідери фракцій складали так званий "лист очікування" — список кандидатів на ключові посади в новому уряді. Найвищі посади зазвичай отримували найдосвідченіші члени партії, які мали довіру прем’єр-міністра.

У 2001 році, під час своєї кампанії за лідерство в ЛДП, Дзюнітіро Коїдзумі демонстративно покинув свою фракцію, наполягаючи на необхідності формування уряду на основі заслуг, а не приналежності до фракції. У 1999 році Коїдзумі навіть обіцяв "знищити ЛДП" (Jimintō wo bukkuwosu), маючи на увазі ліквідацію фракційної системи. Однак за п’ять років прем’єрства йому не вдалося зламати систему, і його наступники, включаючи Сіндзо Абе, повернулися до фракційного розподілу місць в уряді через "інституційну пам’ять", яка заважала реформуванню.

Через саморозпуск трьох основних фракцій ЛДП досі невідомо, як розподіляться голоси на цих виборах, але очевидно, що фракційна система глибоко вкоренилася в японській політиці. Попри те, що більшість кандидатів (п'ять із дев’яти) балотуються як "позафракційні", це виглядає радше спробою дистанціюватися від скандалу. Серед заявлених кандидатів двоє — вихідці з колишньої фракції Кішіди «Котікай» і один з «Сейва Сейсаку Кенкюкай» — головної фракції-фігуранта скандалу, і всі вони заявляють про свою "позафракційність". Тому зауваження лідера Конституційно-демократичної партії (КДП) про те, що позафракційність — це "лише трюк, щоб уникнути критики громадськості", має під собою підстави.

Стисло про процедуру виборів

Інші деталі японської виборчої системи та особливості ЛДП розглянемо хронологічно — від подання заявки на вибори до оголошення результатів.

Законодавці, які бажають брати участь у виборах голови ЛДП, мають публічно оголосити про своє висування. Після цього потенційний кандидат повинен зібрати щонайменше 20 рекомендацій від членів парламенту, зазвичай від членів своєї фракції. Якщо кандидат не зміг зібрати необхідні 20 рекомендацій, його участь у перегонах за крісло голови ЛДП завершується. 12 вересня було офіційно оголошено про участь 9 кандидатів — це найбільша кількість в історії партії, що змогли подолати поріг і дали старт виборчій кампанії.

Усе вирішиться в день виборів 27 вересня. У першому турі голосують усі 367 членів парламенту від ЛДП, кожен з яких має один голос. Окрім них, також голосують 367 рядових членів ЛДП — громадян Японії, які сплачують членські внески, але не є парламентарями. Загальна кількість цих членів перевищує мільйон у 47 префектурах Японії (аналог наших областей). Їхні голоси пропорційно розподіляються між кандидатами, утворюючи 367 голосів.

Якщо жоден з кандидатів не отримає більшості (50% + 1) у першому турі, у той же день відбудеться другий тур, у якому братимуть участь два кандидати з найбільшою кількістю голосів у першому турі. У другому турі правила дещо змінюються: знову голосують 367 членів парламенту від ЛДП, але кількість голосів рядових членів знижується до 47 — по одному голосу від кожної префектури Японії. За підсумками другого туру обирається наступний президент ЛДП.

Після цього парламент, ймовірно на початку жовтня, збереться, щоб обрати нового прем’єр-міністра. Оскільки ЛДП має більшість у обох палатах парламенту, новий лідер партії автоматично стане прем’єр-міністром Японії, принаймні до парламентських виборів у липні 2025 року.

Хто бере участь?

Як уже зазначалося, в цих виборах бере участь рекордна кількість кандидатів: дев’ять законодавців змагаються за крісло президента ЛДП. Детально розглядати кожного немає сенсу, тому зосередимось на кандидатах, які, згідно з попередніми опитуваннями, мають найменші шанси.

Згідно з національними опитуваннями, колишній головний секретар кабінету міністрів Кацунобу Като має найменші шанси стати головою ЛДП. Його підтримка серед населення оцінюється в межах 1%. Це підтверджують й інші опитування, що перетворюють відсотки респондентів на кількість голосів: Като отримає лише 3 голоси від парламентарів і 21 голос від рядових членів партії. Його низький рейтинг частково пояснюється тим, що він був одним із останніх, хто подав заявку, а його погляди збігаються з поглядами Санае Такаічі, яка на цей момент має 25% симпатій виборців і посідає друге місце.

Далі йдуть Генеральний секретар ЛДП Тошімітсу Мотегі (2%), міністр цифрових технологій Таро Коно (3%), Головний секретар кабінету міністрів Йошімаса Хаяші (5%), колишній міністр економічної безпеки Такаюкі Кобаяші та міністр закордонних справ Йоко Камікава, які мають по 6% підтримки.

Ситуація серед лідерів

Що стосується трійки лідерів, то тут ситуація неоднозначна. Місяць тому, опитування, проведене 23 серпня однією з найбільших газет Nikkei Asia, передбачала впевнену перемогу міністра навколишньої середи Шінжіро Коїдзумі з результатом у 32% голосів. У той же час, міністр економічної безпеки Санае Такаічі мала 15%, а колишній міністр оборони Ішіба Шігеру мав 14%. За результатами на 16 вересня рейтинг став «до гори ногами». Згідно з новим опитуванням газети «Yomiuri Shimbun» Ішіба отримує 26% та очолює лідерство у виборчих перегонів. Друге місце з відставанням в 1% посідає Санае Такаічі (25%).

Шінджіро Коїдзумі залишається найнеоднозначнішим кандидатом. Маючи лідерство у попередніх опитуваннях до офіційного підтвердження кандидатури, наразі Коїдзумі посідає друге або навіть третє місце, в залежності від опитування. Так газет Nikkei Asia, яка передбачала перемогу Коїдзумі у серпні, зараз ставить його на другу сходинку з 20% голосів, у той час як у тому ж самому опитуванні газети «Yomiuri Shimbun», Коїдзумі взагалі посідає третє місце з 16% голосів. Таким чином, з серпня підтримка Ішіди виросла на 8-відсоткових пунктів, у той час як підтримка Коїдзумі впала на 3.

Ситуація стала ще більш заплутаною після онлайн-дебатів кандидатів 16 вересня, за результатами яких, наразі згідно з опитування ІА «Kyodo», серед прихильників ЛДП фаворитом є Санае Такаічі, найконсервативніший кандидат із трьох та колишній член фракції «Сейва Сейсаку Кенкюкай» з результатом 27,7%. Через такий розподіл голосів, у всякому разі на цей момент, найімовірнішим результатом є другий тур виборів. Незважаючи на невизначеність симпатій виборців, підсумовуючи усі попередні результати, можна виділити фігури Ішіди та Коїдзумі як головних фаворитів у перегонах за крісло голови ЛДП. Тому далі будуть розглянуті саме ці два кандидати.

Ішіба Шігеру. «Прибережи останній танець»

Незалежно від результату цих виборів, зрозуміло одне – ці вибори стануть, скоріш за все, останніми для колишнього міністра оборони Ішіби Шігеру, у всякому випадку згідно з його ж словами. Незважаючи на той факт, що Ішіба є справжнім старожилом японської політики (перший раз був обраний до Палати представників ще у 1986), він ніколи не був дуже популярним навіть у власній партії. Це може пояснити 4 невдалі спроби балотуватися на місце лідера ЛДП (ці вибори стануть п’ятими для Ішіби). Ба більш того, Ішіба є християнином –  релігійною меншиною, яка складає приблизно 1% від усього населення Японії. Незважаючи на невелику роль релігії у житті японців, той факт, що одним із лідерів перегонів і потенційним майбутнім прем’єр-міністром Японії є християнин – є незвичним.

Останнім християнином на цій посаді був Таро Асо у 2008-09, а найвідомішим «японський Черчилль» Йошіда Шіґеру – один з най триваліших прем’єр-міністрів Японії, відомий своєю «доктриною Йошіди». Незважаючи на довгі стосунки Ішіби та ЛДП, Ішіба не був поміченим у скандалі 2023 та розглядається як «надійний кандидат, здатний вивести ЛДП із штормових вод». Хоча Ішіба не має найсильнішої підтримки у власній партії, він є вкрай популярним серед рядових членів ЛДП, що може гарантувати Ішібі вихід у другий тур, але присутність лише 47 голосів рядових членів у другому турі сильно послаблює його шанси на перемогу.

Сіндзо Абе (ліворуч) та Ішіба Шігеру (праворуч). AFP

Ішіба має дійсно багатий досвід, адже він був міністром у трьох різних сферах: сільського господарства, відродження місцевої економіки та оборони. Саме тому відсутність популярності у партії та харизми Ішіба компенсує своїм досвідом. Стосовно політики Ішіби як потенційного лідера ЛДП, Ішіба виступає за зміну економічного курсу запроваджений Кішідою. Пріоритетом у внутрішній політиці Ішіба ставить боротьбу з інфляцією та проведення фіскальної реформи. Саме тому Ішіба є головним кандидатом корпоративної Японії (рядових членів ЛДП пов’язаних із бізнесом і кейрецу), що пояснює фаворитизм Ішіби серед рядових членів ЛДП. Під час дебатів 16 вересня, Ішіба сказав що має намір зосередитись на регіональному відродженні. Він стверджував, що сільське господарство, рибальство, лісове господарство та сфера послуг, а також малі та середні підприємства у регіональних областях пропонують найбільші можливості для зростання.

Стосовно зовнішньої політики, Ішіба займаю жорстку позицію щодо безпеки у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Він є одним з найбільших адвокатів необхідності інституційного розвитку безпеки у Східній Азії та створення «Азіатської версії НАТО». Він порівняв можливе положення Японії майбутнього з Україною: «Україна не є членом НАТО. Неважко уявити, що це спонукало президента Путіна до такого рішення», — сказав він, підкресливши необхідність побудови системи колективної безпеки в Азії. Окрім цього, Ішіба виступає за більш рівноправні відносини між Японією та Сполученими Штатами, а саме наполягає на необхідності перегляду SOFA (Japan-US Status of Forces Agreement), який не змінювався з 1960 року. Під час візиту до Тайваню 14 серпня у якості члена японської делегації, Ішіда повторив слова Кішіди уперше сказані ним під час Азіатського саміту з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» 10 червня 2022 року, що «Україна сьогодні може стати Східною Азією завтра», підкреслюючи тим самим наступність його зовнішньої політики у порівнянні з попереднім Кабінетом.

Більше за темою: Проукраїнський альянс в Азії: хто підтримує Україну у війні за незалежність?

У підсумку можна сказати, що Ішіба, у багатьох аспектах, є продовжувачем лінії ЛДП. Але незважаючи на час проведений як член ЛДП, є доволі гнучким та відокремленим від думки основної частини партії. Але це є скоріш наслідком не найбільшої популярності серед партійців. Стосовно зовнішньої політики та України, Ішіба, з високою долею вірогідності, займе ідентично до Кабінету Кішіди позицію про підтримку України у відбиті агресії Росії. Але варто відмітити, що вірогідність передачі Україні Японією летальної зброї доволі низька (у тому числі не напряму), навіть незважаючи на про-американські та помірковано про-українські настрої Ішіби.

Шінджіро Коїдзумі. Молодим тут місце

Скандал з ЛДП у 2023 став нагадуванням, що розрив між членами ЛДП і суспільством залишається великим, а можливо є найбільшим за останні роки. Із відносно недавніх прикладів, у 2021 колишній прем’єр-міністр Сіндзо Абе відмовився давати публічні пояснення перед обвинуваченнями у політичній корупції, що викликало обурення у суспільстві. Більш того, ЛДП, вірогідно, страждає ще й від нестачі ідеологічного підґрунтя. Все більше виборців у Японії не розуміє, що ЛДП намагається їм запропонувати. Окрім цього, з’явились натяки на те, що на виборах 27 вересня переваги законодавців від ЛДП та рядових членів ЛДП (ті, хто не є законодавцями та платять внески) можуть відрізнятися кардинально. Згідно з опитуванням 12 вересня, серед законодавців перші дві позиції займали Такаюка Кобаяші та Йошімаса Хаяші, які в опитуваннях серед японського суспільства отримали 6 і 5 відсотків відповідно. Криза у ЛДП і необхідність змін спонукає на думку, що найкраще що зробив теперішній прем’єр-міністр Кішіда – це не продовжив перегони, а вирішив тихо піти з крісла лідера ЛДП.

Новий передвиборчий плакат ЛДП. Надано Ліберально-демократичною партією Японії

Відсутність ідеологічного підґрунтя та амбівалентність між законодавцями та виборцями добре проявила себе у кампанії ЛДП перед виборами «The Match». Кампанія замислювалась як візуалізоване повідомлення суспільству у вигляді чорно-білого колажу на якому знаходяться усі лідери ЛДП з початку існування партії. Різні фігури мають різний розмір в залежності від впливи та історичної ролі того чи іншого лідера, а чорно-білий колір має надати відчуття історичності. Однак, інсталяція викликала велику кількість питань. Сильний акцент піар-кампанії партії на минулому створює питання стосовно того, що партія та її члени можуть запропонувати виборцям у майбутньому. Інший форс-мажор пов’язаний безпосередньо з фігурами на фото. Велика частина лідерів зображених на колажі асоціюються серед японців не зі «славним минулим», а скоріш з трьома «втраченими десятиліттями», де Абе та Коїдзумі-старший є не правилом, а скоріш винятками.

Цей довгий вступ був необхідним для розуміння "фактору Коїдзумі" на цих виборах. Для Коїдзумі-молодшого це перші вибори лідера ЛДП і у випадку перемоги Коїдзумі стане наймолодшим прем’єр-міністром в історії Японії. Шанси Коїдзумі на перемогу оцінювались доволі високо, навіть ще до офіційного оголошення про участь у виборах і початку передвиборчої кампанії. Причин для цього декілька. По-перше, імідж Коїдзумі. Японія відома як одна з найстаріших націй у світі, де тривалість життя становить 85 років. Японський ринок праці, з його принципом «довічного найму», не є виключенням і для політики. Через сурові умови відбору на державну службу лише невелика кількість стажерів переходить на вищій рівень та ще менша кількість отримає роботу в міністерстві. Але у випадку успіху – молодому бюрократу майже гарантовано працевлаштування у держапараті до настання пенсійного віку. Через це середній вік японського політика, наприклад у нинішньому Кабінеті Кішіди, становить 63.5 роки. На цьому фоні, Коїдзумі-молодший якісно виділяється, бо йому усього 43 роки.

Але іноді це призводить до курйозів. Під час знаходження у якості міністра навколишньої середи, Коїдзумі шокував японське політичне суспільство своїм виступом на саміті ООН з клімату у 2019, сказавши, що: «вирішуючи таку масштабну проблему, як зміна клімату, це має бути весело, круто, а також сексуально». Використання слова «сексуально» у японському суспільстві було прийнято неоднозначно, беручи до уваги, що публічні розмови про секс у японському суспільстві досі вважаються табу. Інший курйоз стався зовсім недавно, коли власний батько – Дзюнітіро Коїдзумі сказав, що наразі його син є «…занадто молодим для посади прем’єр-міністра». До того ж сказав він це рівно за 2 тижні до виборів. Незважаючи на це, серед молоді та нейтральних спостерігачів, вік Коїдзумі служить скоріш як плюс, який виділяє Коїдзумі, ніж мінус. Особливо через тяжіння сьогоднішньої ЛДП до минулого.

Коїдзумі з послом США Рамом Емануелем під час змагання з серфінгу, 6 липня 2024. Посольство Сполучених Штатів Америки у Японії

Але у чому погляди Коїдзумі-старшого та молодшого сходяться, так це у відношенні до фракційної системи ЛДП. Коїдзумі-старший був одним з головних критиків фракційності ЛДП: починаючи з обіцянок «вбити ЛДП», маючи на увазі зламати фракційну систему, закінчуючи виходом з власної фракцій саме перед виборами голови ЛДП у 2001, на яких Коїдзумі переміг. Коїдзумі-молодший успадкував від свого батька це відношення до фракційної системи ЛДП. Коїдзумі-молодший є затятим критиком фракційності ЛДП і не є членом ні однієї з фракції. Після скандалу 2023 був одним з головних адвокатів повної відміни фракційної системи. Це може бути ефективною стратегією заручення підтримки молодих членів партії, які ще не встигли зв'язатися узами з якоюсь із фракцій та «старої гвардії» японської політики, незалученої до скандалу. Ця ставка може спрацювати, Коїдзумі є одним із найпопулярніших кандидатів серед членів ЛДП, те, чого може не вистачити Ішібі.

Мінусом іміджу Коїдзумі може бути його походження. Коїдзумі-молодший є «спадковий політиком», у родині якого батько, дід і прадід були так чи інакше пов’язанні з політикою. Хоче того Коїдзумі-молодший чи ні, але його образ не може не асоціюватися з образом його батька - Дзюнітіро Коїдзумі. Особливо беручи до уваги, що Коїдзумі-старший був не останньою людиною в історії як ЛДП так і новітньої японської історії. Не можна сказати, що Дзюнітіро Коїдзумі був поганим лідером, але шлейф «старої ЛДП» може переслідувати Коїдзумі-молодшого, особливо у якості політика, який намагається асоціюватися з «новою ЛДП», без впливу брудних грошей та старих зв’язків Саме тому, деякі експерти бачать у Коїдзумі-молодшому «продовження статусу-кво», у той час, як його обіцянки про зміну поколінь та модернізації ЛДП є доволі «туманними».

Стосовно політики, окрім планів внутрішньої реформації ЛДП, Коїдзумі-молодший не є загрозою для Американо-Японського союзу. Закінчивши Колумбійський університет у Сполучених Штатах та маючи досвід праці у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, Коїдзумі не має намірів послаблювати контакти між Токіо та Вашингтоном. Це проявилось, наприклад, на дебатах 14 вересня під час обговорення конфлікту між Nippon Steel та урядом Сполучених Штатів. Якщо коротко, то конфлікт між японською та американською сторонами виник через блокування урядом США, та персональною Джо Байденом, угоди про придбання US Steel, другою у США компанією з виробництва сталі, японським кейрецу Nippon Steel за 15 млрд. доларів. Коїдзумі наголосив на необхідності тісної співпраці союзників для зміцнення позицій двох країн та протистояння «спільному виклику», що виходить від сталеливарної промисловості Китаю.

Цікаве за темою: Does China Pose a Potential Threat to NATO?

Порівняно з Ішібою, Коїдзумі займає більш м’яку позицію стосовно японської зовнішньої політики. Так на дебатах Коїдзумі сказав, що він і Кім Чен Ин є політиками «одного й того самого покоління», висловивши тим самим необхідність переговорів між Японією та КНДР у контексті викрадень громадян Японії Північною Кореєю. Між Токіо та Пхеньяном немає ніяких офіційних дипломатичних стосунків, тому не зрозуміло, як політик, який до цього займав крісло міністра охорони навколишнього середовища, буде будувати контакти з Пхеньяном та персонально з Кімом. Саме тому, цей жест Коїдзумі був критично сприйнятий серед посадовців ЛДП.

Стосовно України, позиція Коїдзумі ще менш очевидна ніж у Ішіби. Коїдзумі ніяк не висловлювався, яку роль в його зовнішній політиці грає російське вторгнення в Україну та який буде подальший рівень підтримки України Японією. Але це скоріш відображення загального підходу Коїдзумі до зовнішньої політики, яка не є у пріоритеті для молодого політика. Так, наприклад, під час дебатів 14 вересня, головним слоганом Коїдзумі, який був написаний ним та презентований глядачам є «політична реформа», що показово відображає його пріоритети. Це також відображення профілю Коїдзумі, він майже не має ніякого досвіду у ведені міжнародної політики, тому у випадку перемоги Коїдзумі, має сенс спостерігати за перестановками у Кабінеті та хто займе місце Міністра зовнішніх справ.

Колишній міністр охорони навколишнього середовища Шінджіро Коїдзумі тримає плакат із написом «політична реформа» під час дебатів у Японському національному прес-клубі в Токіо в суботу. Pool/REUTERS

Висновки

ЛДП все ще має визначитися з тим, яким буде її майбутнє після епохи Абе. Скандал 2023 року, застій в економіці та мінливе середовище безпеки у регіоні Східної Азії з одного боку становлять загрозу для ЛДП, навіть попри слабку опозицію, а з іншого боку відкривають нові можливості. Це залежатиме від того, на якого саме кандидата зроблять ставку законодавці та рядові члени партії. Скандал 2023 року "струсив" ЛДП, що проявляється в тому, що вже не так багато кандидатів бажають залишатися в рамках фракційної системи і обирають балотуватися окремо. Невідомо, як довго протримається цей тренд, адже фракційна система існує вже не одне десятиліття. Однак той факт, що одразу кілька фракцій майже одночасно припинили своє існування, є безпрецедентним.

Головні фаворити, окрім Такаічі, справляють враження позасистемних кандидатів. Такаічі, яку називають "Третім терміном Абе" через її популярність серед консерваторів і продовження економічної політики Абеноміки, виглядає більш традиційною. Варто зазначити, що зараз внутрішні проблеми турбують як японців, так і самих кандидатів більше, ніж гіпотетичний конфлікт із Китаєм, доля Тайваню або результати російсько-української війни. Ці питання, звісно, не залишаються поза увагою й викликають занепокоєння як серед японського суспільства, так і серед політиків. Однак падіння купівельної спроможності та внутрішня політична криза турбують японців більше. «Своя сорочка ближче до тіла».

Щодо виборів 27 вересня, редакція ADASTRA передбачає, що вибори перейдуть у другий тур, де голоси законодавців будуть вирішальними. Перемога одного з кандидатів за підсумками першого туру є малоймовірною. Рядові члени партії голосуватимуть 26 вересня, на день раніше за членів парламенту. Тому проміжні результати можна буде отримати до голосування членів парламенту. Редакція ADASTRA уважно слідкуватиме за перебігом виборів та якнайшвидше повідомить вас про результати.

Автор – Ян Шот, стажер Аналітичного центру ADASTRA

Підтримайте подальший вихід статей ставши патроном ADASTRA.