Арбітраж vs Суд

Арбітраж vs Суд

Арбітраж – це один з альтернативних способів врегулювання спорів, який здійснюється при незалежній приватній інстанції (арбітражному суді). Основна перевага такого способу розв’язання конфлікту – це автономність процесу, адже сторони самі призначають арбітрів (зазвичай від одного до трьох), обирають законодавство, яке регулюватиме їхні відносини та місце, де відбуватиметься арбітраж. Його вважають дешевшим, швидшим та ефективнішим засобом вирішення спору за, скажімо, національні суди. Чи це справді так? Про переваги та недоліки арбітражу читайте у статті.

На перший погляд здається, що арбітражний процес має самі переваги, однак це не зовсім так. Пропонуємо детальніше розглянути питання переваг та недоліків у контексті порівняння з національними судами.

Переваги арбітражу

Можливість обирати суддів. Арбітражні судді призначаються самими сторонами спору: це можуть бути як люди з юридичною освітою, так і люди з певними спеціальними знаннями та досвідом, необхідним для швидкого і кваліфікованого вирішення проблеми. Призначення суддівського складу зазвичай прописується сторонами в арбітражній угоді або в арбітражному положенні основного договору. Певну проблему становить обмеженість переліку затребуваних світових арбітрів, що потенційно збільшує ризик виникнення конфлікту інтересів.

Місце розгляду справи. Зазвичай сторони самі можуть обирати місце розгляду, і здебільшого їхній вибір падає на третю державу, щоб забезпечити максимальну нейтральність. Тут варто додати, що існує певний перелік арбітражних установ, до яких найчастіше звертаються, і деякі з них можуть бути спеціалізованими, тобто займатися вирішенням спорів суто у конкретних питаннях.

Процедурні питання. Сторони самі обирають за правом якої держави вирішуватиметься їхній спір, до того ж більшість установ дозволяють вносити поправки до арбітражних угод/положень. Таким чином, на відміну від національних судів, питання формалізму та бюрократизації процесу також зводиться до мінімуму.

Конфіденційність. Арбітраж є чи не найкращим рішенням, щоб уникнути розголосу та небажаної уваги до спору. Не потрібно, однак, забувати, що часто арбітражне рішення може просто не виконуватись протилежною стороною, оскільки виконання не забезпечується наявністю примусу і в такому разі все одно доведеться звертатися до національних судів, відповідно, розголошуючи принаймні факт існування спору.

Остаточність. Арбітражне рішення не може бути оскаржене в наступній інстанції. Рішення арбітрів якоюсь мірою можна вважати незворотнім. Звісно, існують певні моменти, коли в національних судах можна довести неправомірність арбітражного рішення, але перелік підстав для цього  дуже і дуже вичерпний. Крім того, Нью-Йоркська конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень забезпечує визнання арбітражних рішень у більшості держав світу. На противагу цьому, визнання і виконання рішень іноземних судів здійснюється здебільшого відповідно до двосторонніх договорів між державами.

Недоліки арбітражу

По-перше, не всі справи можуть розглядатися в арбітражному суді. Для прикладу, законодавство України забороняє розгляд справ про банкрутство в арбітражних установах.

По-друге, немає такої системи примусу, яку можна зустріти в судах. Що це означає? А лише те, що вашого опонента не виведуть із зали засідання за образу судді; ви не зможете вимагати в опонента надання релевантних для спору документів або викликати свідків, якщо вони не зголосилися самі; ваш позов не зможуть забезпечити шляхом накладення арешту на майно чи рахунки, і заборговані вам кошти можуть достатньо швидко переміститися на офшорні рахунки.

По-третє, затягнути арбітражну процедуру набагато легше, ніж судову. Елементарно досить не призначити арбітра від своєї сторони вчасно або протестувати проти призначення певної особи на посаду арбітражного судді.

По-четверте, незважаючи на популярну думку, що арбітраж – це менші витрати, ніж у судовому процесі, мусимо вас розчарувати. Існують випадки, коли розгляд у арбітражних судах розтягувався на роки, а, відповідно, вартував шалених коштів.

Тож, говорячи про порівняння судового процесу розгляду справи та арбітражного, потрібно відзначити, що вигідність останнього здебільшого залежить від суті самого спору. Погодьтеся, для двох компаній із різних держав простіше домовитись про нейтральну процедуру вирішення спору, ніж перетягувати ковдру у свою юрисдикцію.

Автор – Тетяна Цурковська, «Ad Astra»