Боротьба за Huawei між Китаєм і США

Саміт G20, який проходив 28-29 червня в японському місті Осака, не лише призвів до встановлення тимчасового перемир’я в торговельній війні між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою, але й дав надію на розв'язання проблеми навколо компанії Huawei. Причин для оптимізму достатньо – Дональд Трамп анонсував відновлення постачання американського обладнання шанхайському телекомунікаційному гіганту за умов, що це не шкодитиме національним інтересам США.

Чому це рішення важливе? Як воно вплине на динаміку американо-китайського стратегічного суперництва? І яку позицію займає Європа?

Піонер 5G

Компанія Huawei працює в понад 170 країнах світу й виступає безумовним лідером у сфері телекомунікацій в Китаї. Стратегічне значення цієї компанії обумовлене тим, що вона є головним претендентом на світову першість у розвитку мереж нового покоління 5G. Як відомо, перехід від технологій 4G до 5G може спричинити п’яту промислову революцію, яка дасть змогу використати на повну потенціал штучного інтелекту, «Інтернету речей», автономного транспорту та віртуальної реальності. Усвідомлюючи, що своєчасна інтеграція 5G в економіку держави посилить її позиції на світовій арені, різні міжнародні гравці працюють над розробкою власних мереж нового покоління, а також намагаються не допустити гегемонії того, хто найбільше наблизився до розробки такої мережі – у даному випадку Китаю та компанії Huawei.

Читайте також: Чи така страшна компанія Huawei, як її малюють?

Ще за президентства Барака Обами у 2012 році Комітет Палати Представників США з питань розвідки визнав, що китайські технічні компанії становлять загрозу національній безпеці США. Як наслідок, американський Конгрес прийняв закон про заборону використання систем інформаційних технологій китайського виробництва Міністерством юстиції, НАСА та Національним агентством із науки. Закон мав на меті зменшити вразливість ключових федеральних установ до кібератак китайців, оскільки обладнання, вироблене компаніями з КНР, могло містити backdoor, тобто навмисний дефект, який дає змогу розробникам систем втручатися та керувати ними.

Однак, тоді американські законодавці не стали обмежувати доступ китайського телекомунікаційного гіганта до решти державних установ та приватних компаній. Мабуть, вони ще не усвідомлювали, що разом із революційними змінами в економіці та побуті, розвиток технологій бездротового зв’язку 5G принесе нові виклики національній безпеці, до яких потрібно буде серйозно готуватися.

Друга сторона медалі: безпекова

У лютому 2018 року в Австралії було вперше проведено кібероперації зі злому тестової мережі 5G, побудованої з використанням обладнання Huawei. Як зазначається в спеціальному звіті Reuters, кібератаки продемонстрували значну вразливість бездротового обладнання нового покоління, оскільки виявилося, що «через мережі 5G можна отримати доступ до всієї критичної інфраструктури Австралії». Оскільки наявність китайського обладнання 5G суттєво посилює вразливість системи національної безпеки до операцій у кіберпросторі (кібератак, кібершпіонажу та перехоплення розвідувальних даних, які передаються через мережі), уряд Австралії в серпні 2018 року заборонив урядовим установам та приватним компаніям використовувати технології Huawei. Невдовзі аналогічне рішення прийняли в Новій Зеландії.

Австралійський прем’єр-міністр Малкольм Тюрнбуль, який до того як обійняти найвищу в країні посаду був директором великої технічної компанії, ще задовго до згаданих випробувань попереджав американських колег про загрози, які принесе створення мережі 5G. Проте тільки після того, як ці загрози стали очевидними, у серпні 2018 року Дональд Трамп підписав указ, який забороняє американським державним установам та їх підрядникам використовувати обладнання компаній Huawei та ZTE (другої за розмірами телекомунікаційної компанії в КНР). Цей указ був продиктований потребами національної безпеки.

Цікаво знати: Хто переміг в американсько-китайській торговельній війні?

З того часу напруження навколо компанії Huawei зростало, і це відбувалося в контексті загострення американсько-китайської торговельної війни. У грудні 2018 року в Канаді на прохання США було заарештовано доньку засновника компанії Huawei і за сумісництвом фінансову директорку компанії Сабріну Мень Ваньчжоу, нібито за порушення американських санкцій щодо торгівлі з Іраном. У травні 2019 року Дональд Трамп підписав Президентський указ про заборону американським компаніям (цього разу не лише державним установам та їхнім підрядникам) використовувати телекомунікаційне обладнання, яке становить загрозу національній безпеці. Відразу після цього Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США оголосило про внесення компанії Huawei у «Чорний список», заборонивши американським компаніям продавати обладнання шанхайському телекомунікаційному гіганту.

Який зв’язок між Huawei та КПК?

Частина американського політичного істеблішменту вважає, що Huawei може бути підконтрольною Комуністичній партії Китаю. Деякі схильні вірити, що китайському уряду під силу використовувати потенціал 5G у своїх національних інтересах. Досить поглянути на типову ієрархію керівництва китайських компаній, на чолі яких стоять профспілки, підзвітні Політбюро КПК. Або ж звернути увагу на той факт, що засновником і директором Виконавчої ради компанії Huawei є Рень Дженфей, колишній Директор Академії інформаційної інженерії в підпорядкуванні Генштабу Народно-визвольної армії Китаю. Проте беззаперечних доказів того, що Huawei є «продовженням китайського уряду» у відкритому доступі поки немає.

Вас може зацікавити: Технологічна диктатура в умовах кризи: демократія під загрозою?

Представники Huawei запевняють, що вони ніколи не дозволяли й не дозволятимуть будь-якому уряду встановлювати так звані backdoors у своєму обладнанні. Зі свого боку китайські урядовці відкидають звинувачення в тому, що нібито, вони давали Huawei якісь незаконні накази, зокрема щодо створення можливостей для руйнівних кібероперацій. Проте, американці занепокоєні, оскільки навіть якщо backdoors не були встановлені раніше, постачальники обладнання для мереж 5G можуть встановити їх під час регулярного оновлення програмного забезпечення, на якому працюватиме мережа. Тому, американці націлені не допустити домінування Huawei на ринку 5G і в цьому їм потрібна підтримка союзників.

Позиція союзників

Американські союзники в Європі розуміють безпекові загрози, які може проєктувати компанія Huawei, однак водночас усвідомлюють можливі економічні втрати від припинення торгівлі із шанхайським технічним гігантом. Річ у тім, що в гонитві за побудовою мережі 5G країни Європи можуть покластися на трьох постачальників обладнання -- компанії Huawei, Ericsson та Nokia. Однак, останні дві компанії, як показує статистика, поки не витримують конкуренції на ринку. А тому відмовитися від послуг Huawei означатиме -- зазнати значних економічних збитків та втратити можливість бути серед перших, хто скористається благами п’ятої промислової революції. Тому, європейські країни, а також союзники США в інших частинах світу змушені балансувати безпекові та економічні інтереси у відносинах із компанією Huawei.

У Великій Британії тривалий час існували занепокоєння через можливості влади КНР проводити кібершпіонаж із використанням потужностей шанхайського телекомунікаційного гіганта. Фахівці британського Центру оцінювання кібербезпеки компанії Huawei (HCSEC), який у 2014 був створений на кошти шанхайської компанії, зазначають про нестачу інформації про продукцію компанії Huawei, яка б дала змогу проаналізувати джерела походження будь-яких проблем, пов’язаних із її роботою. Таким чином, експерти говорять про довгострокові ризики, пов’язані з управлінням вразливостями китайської продукції. Як наслідок, Тереза Мей прийняла рішення дозволити компанії Huawei постачати другорядне обладнання, тобто те, яке не становить «ядро» майбутньої британської мережі 5G.

Вам може сподобатися: Кіберпростір: нова арена міждержавного протистояння

У Держдепартаменті США рішення Великої Британії оцінили негативно й попередили британських колег, що відносини з «не довіреним постачальником», тобто Huawei, перешкоджають передачі розвідувальних даних між союзниками. У Сполученому Королівстві у відповідь демонстративно звільнили Міністра оборона Гевіна Вільямсона, який активно виступав проти компанії Huawei, звинувативши останнього в «розголошенні секретної інформації».

Слідом за США, Австралією, Новою Зеландією та Великобританією активні запобіжні заходи проти домінування Huawei на ринку 5G вжила Японія. Зокрема, японський уряд обмежив закупівлі телекомунікаційного обладнання в Китаю (Huawei та ZTE) для державних установ. Після того один із найбільших операторів мобільного зв’язку в Японії Softbank почав замінювати обладнання шанхайського технічного гіганта на постачання компаній Ericson та Nokia.

Федеративна Республіка Німеччина зайняла прагматичну позицію, дозволивши шанхайському технічному гіганту постачати обладнання для створення мережі 5G, але встановивши водночас більш жорсткі критерії відбору постачальників.

Що далі?

З моменту включення компанії Huawei до американського «Чорного списку» компаній, з якими заборонена торгівля через загрози національній безпеці, питання навколо шанхайського телекомунікаційного гіганта остаточно оформилося в окремий фронт торговельної війни США-КНР. Воно входило до порядку денного всіх раундів американсько-китайських торговельних переговорів. І лише після саміту G20 в Осаці Дональд Трамп оголосив про намір виключити Huawei з «Чорного списку» та дозволити американським компаніям знову продавати комплектуючі шанхайському телекомунікаційному гіганту.

Однак, офіційну заяву американського президента не слід розглядати як крок до примирення, адже він уточнив, що умовою для зняття обмежень з американських компаній буде підвищення стандартів безпеки продукції Huawei. До того ж саме питання навколо Huawei буде вирішено після врегулювання торговельних протиріч. Китайці поки ніяк не відреагували на заяву Дональда Трампа, а тому не варто очікувати того, що найближчим часом вони приймуть умови американського президента. У міру розвитку можливостей зі створення мереж 5G в умовах відсутності сильних конкурентів на ринку шанхайська телекомунікаційна компанія буде бажаним постачальником для США та країн Європи. Але для того, щоб уникнути подальної конфронтації, китайський уряд може заохотити Huawei переглянути практики ведення бізнесу та зменшити рівень вразливостей її продукції.

Автор – Юрій Бондарчук, Аналітичний центр ADASTRA