Глобальна ОТГ, Або чому саме зараз кожному час знайти власне місто-побратим

Із початком російського повномасштабного вторгнення Україна запустила безпрецедентний дипломатичний марафон. Президент мало не щодня проводить перемовини із закордонними партнерами, українські дипломати працюють над пошуком союзників і збільшенням міжнародної підтримки, міністерства й відомства зміцнюють зв’язки з іноземними інституціями задля посилення секторальних партнерств, а українські митці, спортсмени та активісти на різних майданчиках доносять правду про війну до широкої іноземної аудиторії.

Активізували свою міжнародну діяльність і органи місцевого самоврядування та місцевої влади, для яких міжнародні зв’язки переважно обмежувалися формальностями на кшталт укладання договорів про побратимство з містами, що мають ту ж дату заснування, або ж наявністю умовної «стратегії формування позитивного міжнародного іміджу громади». У даній статті ми поговоримо про те, як працює «дипломатія громад» по-українськи, для чого муніципалітетам усіх рівнів необхідні міжнародні зв’язки, та чому саме зараз час активно шукати закордонних партнерів.

Що таке «дипломатія громад» і як вона (не)працювала в Україні?

Дипломатія громад, як і багато інших форм нетрадиційних міжнародних зв’язків, набула поширення під час холодної війни. Розвитку цього формату відносин сприяли проведення реформ децентралізації в більшості країн Європи та подальше зростання спроможностей місцевих громад, євроінтеграція, наявність консенсусу щодо необхідності вирішення транскордонних проблем на місцевому рівні задля запобігання конфліктам і щодо необхідності примирення суспільств раніше ворогуючих держав.

Із часом розвиток партнерств між містами й громадами різних країн став глобальною хорошою практикою, термін «міська дипломатія» отримав наукову концептуалізацію, а також були окреслені основні виміри цього явища, серед яких:

·                Безпека – міжміське співробітництво заради запобігання та медіації конфліктів, а також подолання їхніх наслідків. Прикладом міжміського партнерства в цій сфері є Муніципальний альянс за мир – мережа співпраці між палестинськими й ізраїльськими місцевими органами влади, створена у 2005 році.

·                Розвиток – співробітництво з іноземними фондами, містами, компаніями, а також міжнародними організаціями задля реалізації проєктів розвитку та координації гуманітарної допомоги.

·                Економіка – сприяння експорту продукції, виробленої в громаді, а також розвиток локального інвестиційного бренду.

·                Культура – налагодження міжкультурного обміну.

·                Мережі – участь у національних та міжнародних мережах співпраці на кшталт Ради європейських муніципалітетів і регіонів і Всесвітньої організації об’єднаних міст і органів місцевого самоврядування задля міжнародної адвокації інтересів громад.

·                Представництво – участь у консультаційних органах при міжнародних організаціях, як-от в Європейському комітеті регіонів та Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, задля впливу на прийняття рішень у них.

Повертаючись до українських реалій, то до останнього часу розвиток міжнародного треку не був пріоритетом для більшості органів місцевого самоврядування, що пов’язано передусім із відсутністю ресурсів та експертизи для цього.

Пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та москви. Демонтований лише у 2021 році як символ відсутності адекватної міської дипломатії в Україні. Wikimedia.

Навіть попри децентралізацію і збільшення спроможностей органів місцевого самоврядування більшість громад продовжили існування в стані дефіциту бюджету, а тому віддавали перевагу першочерговим статтям витрат. Так, наприклад, навіть не у всіх обласних центрах виконкоми міських рад мають департаменти міжнародної співпраці або ж відповідну відповідальну посадову особу. Саме тому, задля економії коштів, виконання обов’язків щодо розвитку міжнародних партнерств переважно «в довіс» покладаються на секретаря місцевої ради чи на когось із заступників голови громади, а отже, і не виконуються.

Утім, питання грошей не єдина проблема, адже, як ми побачимо нижче, зараз багато муніципалітетів активно співпрацюють із міжнародними партнерами, не створюючи міжнародний департамент та не наймаючи дорогих міжнародників. Це свідчить про те, що органам місцевого самоврядування бракує загального розуміння того, як знаходити міжнародних донорів, як із ними співпрацювати, які практичні результати це може принести, і як дорогий міжнародник може окупитись. Крім того, великою проблемою для більшості громад є мовний бар’єр, відсутність навичок ділового листування, грантрайтингу, проєктного менеджменту та звітування.

Проблема відсутності ресурсів й експертизи є актуальною для більшості громад України. Серед тих небагатьох, хто може похвалитися досить розвиненим міжнародними зв’язками, є Київ, Харків, Львів, Одеса та ще декілька великих міст. Усі інші менші ОТГ, а особливо селищні й сільські, тридцять років були майже повністю ізольовані від світу.

Що змінилося після 24 лютого?

Після початку російського повномасштабного вторгнення органи місцевого самоврядування зіткнулись із низкою проблем, до яких вони не були готові: колони біженців, обстріли цивільної інфраструктури, втрата бюджетних надходжень тощо. Водночас трагічні події, спричинені наступом росіян, а також ефективна робота української дипломатії привернули неабияку увагу міжнародної спільноти. Іноземні фонди, компанії, громади та організації почали шукати способи, як допомогти українцям подолати ті виклики, із якими вони зіткнулися. Саме тому, для муніципалітетів відкрилося вікно можливостей для співпраці з міжнародними партнерами.

Читайте також: Національний бренд України: крізь призму сприйняття держави за кордоном

Найпершим і найлогічнішим завданням для громад стало звернення до міст‑побратимів за гуманітарною допомогою. За даними Transparent Cities, станом на травень 2022 року, 50 досліджуваних українських міст отримали гуманітарну допомогу від своїх іноземних побратимів щонайменше 150 разів.

Країни з найбільшою кількістю допомоги від міст-побратимів. Transparent cities.

Окрім отримання гуманітарної допомоги, органи місцевого самоврядування та місцевої влади:

·                почали активно укладати нові декларації про довгострокове партнерство. До прикладу, за час вторгнення Київ уклав 10 таких договорів, Буча та Миколаїв – по 4, Чернівці – 3;

Міські голови Катовіце та Бучі під час підписання декларації про дружбу, 29 липня 2022 р. Facebook/@buchagolova

·                долучилися до інформування міжнародної спільноти щодо російської агресії. Серед найпомітніших акцій були ініційований Мінрегіоном міжнародний марафон «Єднання місцевого самоврядування світу задля благополуччя людей і миру» та підписання відкритого листа міськими головами і представниками органів місцевого самоврядування світу;

·                почали активніше мережуватись – Чернівці, Львівщина, Харківщина і Кропивниччина приєдналися до Асамблеї європейських регіонів, а Київ прийняли до Міжнародної асоціації мерів франкомовних міст;

·                активізували співпрацю з міжнародними організаціями та агентствами розвитку.

Ще задовго до вторгнення в Україні було запущено низку донорських програм для органів місцевого самоврядування, як-от USAID «ГОВЕРЛА», U-LEAD із Європою, низка програм підтримки від Європейського Союзу тощо. Із початком російського вторгнення кількість програм із підтримки місцевої влади зросла в кілька разів, процес отримання допомоги став спрощеним, було відкрито регіональні офіси різних гуманітарних організацій тощо. Усе це зробило можливим залучення більшої кількості громад до проєктів міжнародної допомоги.

Найцікавішим та найважливішим трендом у цих змінах стало навіть не саме зростання рівня співпраці органів місцевого самоврядування з міжнародними партнерами, а приєднання до цього процесу великої кількості раніше неактивних громад. Багато малих ОТГ уперше налагоджували контакти з іноземними колегами, реалізували проєкти в співробітництві з донорами та навіть приймали закордонні делегації.

Далі буде

Збереження позитивної динаміки розвитку міжнародних партнерств громадами є актуальним завданням у контексті майбутньої відбудови України. І хоча достеменно невідомо, як буде проходити повоєнна реконструкція, уже вимальовуються певні принципи, відповідно до яких, органи міського самоврядування, їхній досвід співпраці з закордонними партнерами та наявність мережі міжнародних контактів будуть мати важливе значення.

Детальніше про проблему: План Маршалла для України: як відновлюватиметься українська економіка після війни?

По-перше, відомо, що працюватиме система шефства певних країн над відбудовою того чи іншого регіону або населеного пункту. Такий варіант передбачатиме безпосереднє партнерство конкретної держави з областю, місцевими органами влади та місцевого самоврядування. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, донори братимуть пряму участь у підготовці й реалізації проєктів відбудови в регіонах і громадах нашої країни.

І хоча, найімовірніше, на практиці шефство передбачатиме просто подачу донору заявок на відбудову від імені ОТГ та/чи ОДА, у будь-якому випадку комунікації з міжнародними партнерами в процесі відбудови в місцевої влади буде чимало. Тут ключову роль в успішності співпраці відіграє здатність громад ініціювати, розробляти та реалізовувати проєкти, а також звітувати донору.

Презентація концепції шефства країн над відбудовою регіонів під час Міжнародної конференції з питань відновлення України в Лугано, липень 2022. Урядовий портал

По-друге, паралельно з відбудовою Україна буде рухатися до членства в ЄС, а відтак отримуватиме більше можливостей щодо залучення фінансування з європейських фондів розвитку. Саме тому Європейський Союз буде чи не найбільшим донором відбудови. З огляду на це регіонам важливо пам’ятати про європейський підхід «більше за більше» (що більший прогрес партнерів у реалізації проєктів, тим більшу підтримку вони отримують), за яким ЄС буде обирати громади, котрі отримуватимуть пріоритетне фінансування. Крім того, цей принцип, хоч і неофіційно, є важливим і для інших великих донорів, як-от USAID, GIZ, ПРООН тощо. Для регіонів це означає, що вони вже зараз можуть напрацьовувати багаж досвіду позитивної співпраці з міжнародними інвесторами, долучаючись до таких програм, як USAID HOVERLA, ZMINA 2.0, EU4Business, проєктів U-LEAD тощо.

Вас може зацікавити: Шлях до ЄС: короткий гайд зі вступу України до Європейського Союзу

По-третє, свою роль продовжують грати міста-побратими. Міжміська співпраця тільки почала активізовуватись, і після перемоги України саме вона може дати початок локальній відбудові. Уже зараз з’являються платформи та групи, націлені на розвиток міжміських партнерств саме задля відбудови України, серед яких портал Сities4Сities (під егідою Ради Європи), Європейський альянс міст і регіонів за відбудову України (під егідою Європейського Союзу), спільна робоча група європейської мережі Eurocities та Конгресу місцевих і регіональних влад України при Президентові України. У перспективі міста-побратими можуть стати не просто донорами гуманітарної допомоги, але й партнерами в спільних проєктах, експертами з питань імплементації загальноєвропейських практик на місцевому рівні та навіть адвокатами українських міст перед національними урядами.

Рекомендації

Перед громадами України постав дійсно унікальний шанс активізувати міжнародну діяльність, адже саме зараз як ніколи з ними хочуть співпрацювати різні актори: від інших міст до міжнародних організацій та фондів. І поки до України прикута максимальна за всю нашу історію міжнародна увага, ми маємо користуватися цією можливістю для побудови довгострокових партнерств. Для цього варто врахувати наступні рекомендації.

Органам місцевого самоврядування та місцевої влади:

·                Призначити компетентних посадових осіб відповідальних за розвиток міжнародних зв’язків й активізувати міжнародне співробітництво (якщо це ще не було зроблено). Розпочати можна з відновлення контактів зі старими містами-побратимами та налагодження комунікації з новими. Наразі основою партнерства може стати гуманітарна складова, але на довгострокову перспективу варто окреслювати зацікавленість у комплексній співпраці, зокрема в питаннях відбудови, реалізації спільних економічних, культурних й інших проєктів.

·                Долучатися до програм міжнародних агенцій та організацій, представництва яких працюють в Україні, а саме Європейського Союзу, USAID, GIZ, ПРООН, посольств іноземних країн тощо. Це дасть змогу не лише вирішити поточні проблеми і сприятиме розвитку громади, але й допоможе напрацювати портфоліо успішних проєктів, реалізованих спільно з міжнародними партнерами, для формування позитивного іміджі ОТГ в очах донорів.

·                Долучатися до міжнародних мереж органів місцевої влади задля пошуку нових партнерів та адвокації інтересів громади на міжнародному рівні.

Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури:

·                Підвищувати експертизу органів місцевого самоврядування в питаннях налагодження міжнародної взаємодії. Варто зазначити, що створення інформаційного порталу «Партнерство задля відновлення та розвитку» й відповідного посібника з методичними рекомендаціями є великим кроком уперед у напрямку підвищення обізнаності громад щодо міжнародних можливостей для них. Для максимізації позитивного ефекту, рекомендуємо продовжити створення навчальних матеріалів для муніципалітетів у форматах онлайн та офлайн курсів і тренінгів з окремих тем (пошук партнерів, підготовка проєктної заявки, звітування тощо).

Міжнародним донорам:

·                Сприяти навчанню органів місцевого самоврядування навичкам реалізації проєктів спільно з міжнародними партнерами.

·                Розглядати органи місцевого самоврядування як пріоритетних отримувачів грантової допомоги.

Автор – Станіслав Ковальчук, експерт із Центрально-Східної Європи Аналітичного центру ADASTRA

Якщо вам сподобалася стаття, підтримайте діяльність нашого центру на Патреоні, аби ми й надалі могли створювати для вас якісні дослідження