Шлях до ЄС: короткий гайд зі вступу України до Європейського Союзу

28 лютого 2022 р. ми стали свідками історичної події – Україна подала заявку на членство в Євросоюзі. Це рішення підтримує абсолютна більшість громадян: у березні 2022 р. рівень схвалення сягав рекордного показника в 91%. Для нашої держави приєднання до ЄС є можливістю ще раз відстояти свою незалежність у виборі партнерів та напряму розвитку. У цій статті ви дізнаєтесь, на якому етапі вступу до Європейського Союзу Україна перебуває зараз, наскільки вона відповідає необхідним критеріям, як різні країни ставляться до української заявки та що взагалі нам може дати членство в ЄС.

Україна вперше оголосила про свій намір розвивати відносини з Європейським Союзом ще в 1993 р., а стратегічний курс на інтеграцію нашої держави до ЄС було підтверджено на рівні офіційних документів у 1998 та 2000 рр. Першим значним кроком у цьому напрямку стало приєднання України у 2009 році до ініціативи Східного партнерства – інструменту ЄС зі співробітництва зі своїми східними сусідами щодо проведення там реформ за демократичними стандартами в рамках Європейської політики сусідства. У 2014 р. організація уклала з Україною Угоду про асоціацію, що дозволило вибудувати чіткий механізм співпраці між двома сторонами, а у 2016 р. Україна приєдналася до Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Насамкінець у 2017 р. між ЄС та Україною було запроваджено безвізовий режим.

Вам варто знати: Асоційоване тріо: гуртом і в ЄС легше йти

Попри всі ці зрушення, до початку повномасштабної війни мало хто розраховував на те, що Україна стане членом, ба навіть подасть заявку на членство в короткостроковій перспективі. Проте 24 лютого змінилося все, і наразі ми чекаємо на рішення Європейського Союзу щодо надання нам статусу кандидата на вступ. Багато європейських країн та очільники євроінституцій розглядають цей крок як переконливе підтвердження підтримки Києва та солідарності з боку організації у нашій боротьбі з агресором. Проте як загалом виглядає порядок вступу до організації?

Володимир Зеленський разом із Русланом Стефанчуком (ліворуч) і Денисом Шмигалем (праворуч) під час підписання заявки на членство України в Євросоюзі, 28 лютого 2022 року. President.gov.ua

Процедура вступу до Європейського Союзу

В загальному вигляді механізм складається з 3 етапів: отримання статусу кандидата, переговорів щодо членства та укладання відповідного договору з його наступною ратифікацією євроінституціями й парламентами держав-членів. Хоч цей процес видається достатньо простим, у реальності приєднання до організації триває як мінімум декілька років, оскільки обтяжене багатьма бюрократичними процедурами на різних етапах та потребує виконання кандидатами на членство багатьох критеріїв.

Згідно зі ст. 49 Договору про Європейський Союз до нього може приєднатися будь-яка європейська держава, яка поважає та сприяє демократичним цінностям, перерахованим у ст. 2 цього ж документу. Окрім того, країни мають відповідати Копенгагенським критеріям – ключовим умовам членства в ЄС, які було визначено в 1993 р. Вони вимагають:

·       наявності стабільних інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу й захист меншин;

·       наявності ринкової економіки;

·       здатності брати на себе та ефективно виконувати зобов'язання щодо членства, зокрема дотримуватись цілей політичного, економічного та валютного союзу.

Читайте також: Трансформація політики безпеки ЄС: збільшення автономії чи збереження пріоритету НАТО?

Другий процедурний крок після надсилання української заявки полягав у розгляді її Європейською радою на саміті, що відбувся в березні. За його результатами глави держав та урядів країн-членів визнали європейські прагнення Києва й доручили Єврокомісії оцінити відповідність українського законодавства актам права ЄС для отримання статусу кандидата на вступ. Саме з цією метою Комісія надіслала уряду відповідні опитувальники, які українська сторона вже заповнила. Тепер, якщо Єврокомісія дасть схвальну оцінку, а всі 27 членів ЄС одноголосно проголосують за надання країні статусу кандидата, то перший етап буде успішно завершено. Варто додати, що Україна можна сказати блискавично дійшла до цього моменту: для порівняння, Боснія та Герцеговина подала заявку на членство у 2016 р., але надіслала заповнений опитувальник та отримала оцінку Комісії аж у 2019 р.

Володимир Зеленський передає Урсулі фон дер Ляєн опитувальник під час спільної пресконференції. Київ, 8 квітня 2022 року. Janis Laizans/Reuters

Другий етап починається з рішення Ради ЄС почати переговори про вступ із кандидатом. Тут потрібно сказати, що бюрократична машина Євросоюзу може бути вкрай неповороткою і в багатьох моментах часу залежати від політичної волі тих чи інших держав. Адже в організації більшість зовнішньополітичних рішень приймаються одноголосно. Це призводить до того, що навіть між успішним завершенням першого етапу та переходом до другого може пройти багато часу. Так, Албанія (кандидат з 2014 р.) та Північна Македонія (з 2005 р.) досі не можуть розпочати перемовини в рамках другого етапу.

Під час самого переговорного процесу держава-кандидат впроваджує до національного законодавства acquis сommunautaire організації, що є сукупністю всіх правових актів Європейського Союзу. Аcquis сommunautaire має 35 глав, і для отримання членства потрібно впровадити їх усіх. Ці глави поділені на 6 кластерів: основи; внутрішній ринок; конкуренція та інклюзивне зростання; зелений порядок денний та сталий зв’язок; ресурси, сільське господарство та згуртованість; зовнішні відносини. Європейська комісія здійснює моніторинг за впровадженням acquis сommunautaire.

Раніше ми писали про таке: Гроші в обмін на верховенство права: чому Польща та Угорщина позиваються до Суду ЄС

Після того, як усі члени ЄС одноголосно вирішують закрити переговорний процес, бо вважають, що країна інкорпорувала всі 6 кластерів, сторони підписують та ратифікують Договір про приєднання після чого кандидат офіційно стає новим членом Союзу. Загалом процес переговорів має кожного разу різну тривалість, та в середньому проводиться впродовж майже 5 років. Найшвидшим він був для Австрії, Фінляндії та Швеції (майже 2 роки), тоді як переговори з Чорногорією почалися ще у 2012 р. та досі не завершилися.

Наскільки Україна готова до вступу до ЄС

Однією зі складових, від якої залежить прийняття України до ЄС, є її відповідність Копенгагенським критеріям, а також прогрес у проведенні необхідних політичних та економічних реформ для досягнення європейських стандартів та імплементації законодавства Європейського Союзу.

Великим поштовхом для проведення євроінтеграційних реформ в Україні стало укладання у 2014 р. Угоди про асоціацію з ЄС. За цією угодою Україна зобов’язалась адаптувати свою економічну, фінансову, судову політику, законодавство до норм Союзу, а також проводити реформи у сфері державних інституцій та прав людини тощо. На основі Угоди про асоціацію та зустрічей двосторонніх органів асоціації між Україною та ЄС було виділено завдання з її реалізації: наразі таких завдань є понад 2 тис. і вони поділені на 24 сфери. Зважаючи на успішність виконання Угоди про асоціацію можна приблизно зрозуміти, наскільки Україна відповідає критеріям для членства в організації, та якою мірою вона імплементувала необхідне законодавство.

Петро Порошенко, колишній президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу (ліворуч) та колишній президент Європейської ради Герман ван Ромпей (праворуч) після підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Брюссель, 27 червня 2014 р. AFP

Згідно зі Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2021 р., наша держава виконала Угоду на 63%. У деяких сферах завдання виконані на понад 80%, як от «оподаткування», «технічні бар’єри в торгівлі», «підприємництво», «юстиція, свобода, безпека, права людини», «гуманітарна політика», «освіта, навчання та молодь». До того ж у 9 галузях відбулось зростання обсягів реалізації завдань на понад 10% у порівнянні з 2020 р.: найбільший прогрес відбувся у «фінансовому секторі» (26%) та «оподаткуванні» (24%).

Цікаво знати: Поняття європейської ідентичності та її значення для політики ЄС

З іншого боку, є й проблемні сфери, наприклад, «фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством» – 24% виконаних завдань, «захист прав споживачів» – 48%, «соціальна політика та трудові відносини» – 45%, «сільське господарство» та «митні питання» – 52%. Також сам прогрес виконання Угоди про асоціацію є повільним: незважаючи на те, що з 2020 по 2021 р. він збільшився на 9%, у 2021 р. вдалось реалізувати лише 42% від запланованих завдань.

Якщо порівнювати Україну з країнами ЄС за глобальними показниками, то ми теж побачимо, що нам ще є куди рухатись. Так, згідно з Індексом економічної свободи 2020 р. Україна посіла 130 місце та увійшла до категорії країн, економіка яких здебільшого не є вільною. Наша країна також займає 122 місце в Індексі сприйняття корупції за 2021 рік, таким чином маючи найвищий рівень корумпованості серед членів ЄС, кандидатів на вступ та навіть постійних кандидатів. За Індексом демократії 2021 року Україна належить до країн із гібридним режимом.

Тим не менш, завдяки поступовій реалізації Угоди про асоціацію Україна вже має солідну базу для отримання статусу кандидата. До того ж є значний прогрес у сфері економічної інтеграції. Зокрема, із 2016 р. Україна входить до Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС, як це було передбачено Угодою про асоціацію. ПВЗВТ дає Україні доступ до окремих секторів внутрішнього ринку Європейського Союзу. Ця угода передбачає відкриття ринків для торгівлі товарами й послугами та поступове зняття взаємних митних тарифів та квот. У результаті, було скасовано більшість тарифів на товари: ЄС – 98,1% , Україна – 99,1%, хоча для деяких було встановлено перехідні періоди. Важливим є також те, що ПВЗВТ передбачає поетапне наближення українського законодавства, правил та процедур до стандартів і законодавства Союзу, адже завдяки цьому Україна змогла інкорпорувати відповідні правові акти acquis ЄС.

Вас також може зацікавити: Енергетична політика ЄС у контексті російсько-української війни

Врешті-решт, 16 березня відбулась ще одна значна подія: Україна завершила процес синхронізації своєї системи електроенергії з континентальною європейською енергосистемою, який було запущено у 2017 р., та стала офіційним членом Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). Це означає, що між Україною та ЄС відтепер відбуватиметься двосторонній потік електроенергії, а ENTSO-E забезпечуватиме безпеку та стабільність роботи української енергосистеми. Приєднання України до ENTSO-E – це важливий крок до інтеграції в енергетичній сфері й дає нам додатковий бонус під час схвалення рішення про надання статусу кандидата.

Чи готовий ЄС до вступу України

Насправді швидкість приєднання окремої країни до Європейського Союзу визначається не лише інтенсивністю проведення євроінтеграційних реформ. Важливою складовою є політична воля членів ЄС та їхнє бажання прийняти до Союзу певну державу чи продовжувати політику розширення. Показовим є кейс Північної Македонії. Вона подала заявку на членство у 2004 р., проте переговори досі не почалися: до лютого 2019 р. їх блокувала Греція, поки Скоп’є не змінило назву держави, додавши слово «Північна» (Греція ще з часу проголошення незалежності ексюгославської республіки протестувала проти такої самоназви, оскільки має у своєму складі власний регіон на ім’я Македонія. А з 2020 р. своє вето на переговори зі Скоп’є наклала вже інша сусідка – Болгарія – через історичні та культурні суперечки. Тож важливо розглянути позиції європейських країн щодо кандидатства Києва, щоб розуміти, які в нас перспективи.

Дізнавайтеся більше: Ласкаво просимо: хто стане наступним членом ЄС на Балканах?

До першої групи  входять країни, які цілковито підтримали українську заявку. Сюди входять Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина та Словенія. 28 лютого ці 8 держав зробили спільну заяву з вимогою негайно надати Україні статус кандидата на членство в ЄС та розпочати переговори. Наприклад, президент Польщі Анджей Дуда висловився так із цього приводу: «Статус кандидата має бути наданий негайно, а після цього мають одразу розпочатися переговори про вступ. Україна також повинна мати доступ до коштів ЄС для відбудови».

Друга група – це найбільші скептики. До них можна віднести Францію. На Версальському саміті Європейської ради 10-11 березня президент Франції Еммануель Макрон заявив, що хоч його країна солідарна з Україною, проте відкриття процесу приєднання до ЄС країни, що перебуває в стані війни, не є можливим. У травні він зробив ще одну песимістичну заяву: навіть зі статусом кандидата Україна зможе закінчити процес приєднання лиш через декілька десятиріч; інакше Союзу б довелось знизити свої стандарти, що б загрожувало його єдності.

Як альтернативу приєднанню України до ЄС Макрон запропонував створення так званої Європейської політичної спільноти, до якої увійдуть Україна, Молдова, Грузія та Сполучене Королівство. «Ця нова європейська організація дозволила б демократичним європейським націям… знайти новий простір для політичної співпраці, безпеки, співпраці у сферах енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури, переміщення людей».

Лідери держав-членів ЄС під час Версальського саміту 10-11 березня 2022 р. Ludovic Marin/AFP

Цю ідею схвалила Іспанія: з одного боку, вона підтримає надання Україні статусу кандидата в разі схвальної думки Європейської комісії. З іншого боку, Мадрид орієнтується на позицію Парижа. На думку міністра закордонних справ Іспанії Хосе Мануеля Альбареса, «Європа має визначити себе перед обличчям майбутніх викликів і майбутнього розширення, якщо це станеться. Ідея (Макрона) знаходиться в рамках цих роздумів, і Іспанія вітає все, що сприяє процесу європейської інтеграції».

Інший проблемний член ЄС у цьому питанні – Німеччина, про що сказав Володимир Зеленський в одному зі своїх відеозвернень. Як заявив Олаф Шольц 19 травня: «Україна залишається частиною «європейської сім’ї», але … Процес приєднання – це не питання кількох місяців чи років»». Канцлер ФРН впевнений, що треба знайти більш прагматичний шлях допомогти Києву, наприклад, створити спеціальний фонд для відбудови України після війни. Він наголосив, що вступ України за швидкою процедурою – це несправедливо щодо країн Західних Балкан, які вже довго ведуть або чекають початку переговорів. Шольц також схвалив ідею Макрона зі створення Європейської політичної спільноти.

Візит міністрів закордонних справ Німеччини Анналени Бербок і Нідерландів Вопке Гукстри до Києва, 10 травня 2022 р. President.gov.ua

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте теж наголосив на тому, що Україна не зможе стати членом організації в короткостроковій перспективі, і що він говорить від імені всіх країн Західної Європи: «Важливо те, що Україна попросила стати членом ЄС… Швидкої процедури для вступу до ЄС немає».

Отже, більшість держав Східної та Центральної Європи підтримують швидке приєднання України до ЄС, тоді як географічно більш віддалені від нас країни виступають за традиційну процедуру вступу. Усі вищезгадані заяви європейських політиків не відображають реальну готовність України до членства, а радше їхнє бажання прийняти Україну з врахуванням власних національних інтересів. Так, перша група країн прихильна до розширення ЄС на схід, адже вони мають глибші економічні зв’язки з Україною та більшу взаємозалежність у плані економічної та соціальної стабільності. По-друге, зі вступом України до організації ці держави більше не будуть «прикордонними», і між ними та простором поза Союзом буде створено безпечну зону. По-третє, з розширенням на схід буде зміщуватися й центр політичної організації, і тому держави Східної Європи отримають більше впливу в ЄС.

Читайте також: Трансформація системи міжнародної безпеки і подальша роль України

Інші країни занепокоєні тим, що приєднання України до Союзу може викликати негативну реакцію з боку рф. По-друге, відповідно до пункту «взаємодопомога» ст. 42 Договору про ЄС, держави-члени повинні надавати допомогу всіма можливими засобами країні, що входить до Європейського Союзу в разі збройної агресії. Насамкінець, деякі країни, включно з Францією та Нідерландами, взагалі проти подальшого розширення організації, а натомість наполягають на поглибленні зв’язків між чинними членами. Зокрема, у 2019 р. Париж наклав вето на початок переговорів про вступ із Північною Македонією та Албанією. Те саме стосується України; до того ж деякі країни вважають, що вступ до ЄС держави з економікою, яка дуже сильно постраждала до війни дестабілізує економічну ситуацію всього Європейського Союзу.

Що дасть Україні членство в ЄС

Насамперед це економічні переваги, пов’язані з доступом до Внутрішнього ринку ЄС – так звані «4 свободи»: вільний рух товарів, послуг, капіталу та людей. Зокрема, усі члени організації входять до митного союзу, що означає скасування мит і податків на імпорт та експорт товарів у межах ЄС. Хоч Україна вже має угоду про Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, проте вона не поширюється на всі сфери. У разі входження до Вільного ринку ми зможемо експортувати більше до ЄС, а також купувати товари та послуги за дешевшими цінами.

Так, у травні було прийнято рішення тимчасово скасувати мита та тарифи на експорт з України до Європи, що дозволить нам продавати, наприклад, більше сільськогосподарської продукції, чого раніше ми не могли зробити через торгівельні обмеження. До того ж багато українських товарів спочатку надходять до ЄС, а вже звідти направляються до третіх держав. Тому скасування мит на постійній основі означатиме вигіднішу торгівлю не лише з Європейським Союзом, а й з іншими регіонами.

Вам може бути цікаво: Перегляд ЗВТ між Україною та Канадою: навіщо і чого варто очікувати?

Завдяки Внутрішньому ринку Україна отримає доступ не лише до 450 млн споживачів із ЄС, а й участь у вигідних торговельних угодах із третіми державами. Багато країн зацікавлені у великому європейському ринку, а інституції Союзу мають більшу вагу під час переговорів, ніж окремо взяті члени. На сьогодні ЄС має торговельні угоди з понад 70 країнами. До того ж до України збільшиться притік прямих іноземних інвестицій.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель та віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в Бородянці, 20 квітня 2022 р. European Union

Іншою важливою перевагою стане можливість для українців вільно працювати або виходити на пенсію в будь-якій країні ЄС. Громадяни Європейського Союзу можуть працювати в будь-якій державі блоку  без робочої візи; проживати та залишитися в ній навіть після завершення робочого контракту; мати рівний із громадянами цієї країни доступ до роботи, користуватися тими ж соціальними та податковими перевагами. Також стане доступнішою європейська освіта: на сьогодні багато європейських ВНЗ пропонують різну вартість навчання для студентів із ЄС та тих, які є громадянами третіх держав, при цьому тарифи для другої групи є зазвичай у декілька разів вищими.

Неекономічні переваги полягають у вищому рівні захисту індивідуальних прав. Йдеться про права робітників; краще забезпечення гендерної рівності в багатьох сферах, включно з соціальним забезпеченням, правом на роботу, доступом до послуг та відпустки з догляду за дитиною; захист прав споживачів, зокрема, при контролі якості харчових продуктів; захист особистих даних користувачів тощо.

Навіть статус кандидата на членство вже дасть Україні певні переваги, оскільки всі кандидати користуються фінансовою допомогою у вигляді Інструментів передвступної допомоги ЄС (IPA), що передбачає інвестування в соціально-економічну сферу. Балканські країни, які є кандидатами або потенційними кандидатами на членство, отримали впродовж 2014-2020 рр. від 300 тис. до 1,5 млн євро фінансової підтримки. Важливою для України як експортера сільськогосподарської продукції стане участь у програмі IPARD, що передбачає фінансування з боку ЄС у стабільність сільськогосподарського сектору.

Післямова

Попри те, що Євросоюз як організація та її члени окремо безумовно підтримують Україну в її протистоянні російській агресії та надають різнопланову допомогу, швидкого входження нашої держави до ЄС точно не варто очікувати. Сама трьохетапна процедура вступу, розбита на купу менших підкроків, бюрократичний механізм, політична воля членів та кропітка праця з імплементації acquis сommunautaire з боку Києва об’єктивно відтягує час вступу на багато років.

Проте головним завданням на даному етапі для нас є отримання статусу кандидата. І якщо очікування від висновку Єврокомісії щодо відповідності України критеріям є доволі оптимістичними, то політична готовність окремих держав-членів надати такий статус викликає сумніви. Частина країн, а саме більшість із тих, хто розташований у Східній та Центральній Європі виступають за якнайшвидше просування України до членства. Натомість, Західна Європа здебільшого виступає проти цього, включно з 2 країнами, яких вважають ядром ЄС – Францією та Німеччиною. Їхня позиція під час підготовки до доленосного червневого саміту Євроради, як завжди, буде ключовою.

Авторка – Ольга Бикова, експертка Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася ця стаття? Тоді підтримайте нас на Патреоні, щоб у майбутньому виходило ще більше актуальної аналітики про політичні процеси в усіх куточках світу.