Конфлікт у Кашмірі: локальне протистояння чи глобальна конфронтація?

У серпні 2019 року індійський уряд видав указ, що скасовує особливий статус Кашміру, – єдиного штату з переважно мусульманським населенням, який віднині буде змушений жити за законами, що різко відрізняються від норм шаріату. Що відбувається зараз на території найбільш буремного азійського регіону, чому у вирішенні конфлікту зацікавлені не лише місцеві жителі та яку небезпеку становить протистояння Індії та Пакистану для усього світу? Відповіді шукайте в цій статті.

Конфлікт одного й тисячі богів

З моменту розколу Британської Індії в 1947 р. на мусульманську та індуїстську частини декілька разів відбувались криваві сутички, що вражали своїм розмахом та трагізмом. Дві релігійні общини, які довгий час компромісно існували під управлінням однієї імперії, не змогли мирно вирішити проблеми, що виникли після здобуття суверенітету країни.     

Розділ британської колонії за планом Маунтбеттена в 1947 році став каталізатором нового масового конфлікту. Пів мільйона смертей пенджабських мігрантів у 50-х роках ХХ століття, громадянська війна в Бангладеш у 1971 році, фактичний занепад синдхів – усі ці події колись були на перших шпальтах провідних світових видань. Проте серед всіх конфліктів між Нью-Делі та Ісламабадом саме Кашмір був, є й ще довго буде каменем спотикання на шляху до мирного співіснування двох народів. На сьогодні цей регіон поділено між трьома державами: індійський штат Джамму та Кашмір (південна частина провінції), напівавтономний Азад Кашмір, підконтрольний Пакистану (північно-західна частина) та Аксай-Чин – невелика малозаселена територія на сході регіону, контрольована Китаєм.

Детальніше про проблему: Загострення на індо-китайському кордоні: як Пекін встановлює гегемонію в регіоні

Однією з головних причин того, що розділений між кількома державами Кашмір продовжує залишатися гарячою точкою, є так званий «cross-border terrorism». Азад Кашмір (західна частина регіону), що визнається Ісламабадом як вільна держава, де-факто є адміністративною одиницею Пакистану. Така адміністративно-управлінська колізія створює підґрунтя для безперешкодного існування радикальних ісламістських угрупувань на підконтрольних Пакистану землях. На території індійського штату Джамму та Кашмір масштаб проблеми є настільки великим, що деякі регіональні видання називають події в регіоні джихадом.

У свою чергу Індія, яка контролює найбільшу частину Кашміру, усіма можливими засобами намагається стабілізувати ситуацію. Станом на 2019 рік, на їй території знаходиться 20 дивізій індійської армії загальною чисельністю особового складу близько 300 тисяч військових (п’ята її частина).

Одним з останніх кроків індійської влади стало скасування 370 статті конституції, що передбачала особливий статус штату Джамму та Кашмір. До того це був єдиний мусульманський штат, на території якого загальнодержавні нормативні акти діяли лише за погодженням із місцевою владою. Відтепер більшість населення регіону, для якої релігійні норми ісламу є головним джерелом права та основним регулятором суспільної моралі, буде вимушена жити за єдиними законами, що в більшості випадків суперечать нормам шаріату.

Страх і ненависть у Кашмірі

Порушення прав людини та загроза жителям регіону давно стали чимось звичним, перетворившись із проблеми на засіб впливу на геополітичного супротивника та міжнародну спільноту в цілому.

За офіційними даними, починаючи з 1989 року на території Кашміру загинуло близько 50 000 військових та мирних жителів. Водночас із цим деякі правозахисні організації називають більші цифри – від 70 до 100 тисяч. Окрім багатьох загиблих, велика кількість жителів регіону стали жертвами дискримінації, репресій та насильства, у тому числі й сексуального.

Велику кількість загиблих під час терактів, погромів та сутичок також можна пояснити трафіком нелегального озброєння, який також став справжньою загрозою безпеці регіону. Сьогодні Пакистан є одним із найбільших імпортерів американської зброї, у той час як Індія є найбільшим торгівельним партнером Росії у сфері ВПК. Не можна не згадати й про близькість нестабільного Афганістану з його значними військовими арсеналами.

Читайте також: «Рука Кремля» у Південній Азії: факти, ризики та прогнози

Факти порушення прав людини як зі сторони мілітаризованих угрупувань ісламістів, так і з боку індійської влади викликають значний суспільний резонанс як у самому регіоні, так і всьому світі. Зокрема ООН із кінця 1940-х років намагається активно протидіяти правопорушенням у Кашмірі, проте резолюції, які приймаються Радою Безпеки, не дають бажаного результату й не сприяють стабілізації ситуації.

Останнім часом занепокоєння світової спільноти викликає й обмеження прав на вільне пересування та свободу слова в штаті Джамму та Кашмір. Amnesty International повідомляє, що Верховний суд Індії відмовився скасувати цю заборону та про розблокування засобів зв’язку. Ізоляція мусульман Кашміру від усього світу може призвести до фактичного створення в регіоні величезного концтабору на кілька мільйонів чоловік. У ситуації, що склалася, можна припустити, що індійська влада, вичерпавши методи мирного розв'язання конфлікту, вирішила використати досвід Китаю у врегулюванні ситуації з уйгурами в Сіньцзяні, які на сьогодні фактично перебувають під цілодобовим наглядом та репресіями.

Третя світова війна чи друга «Велика гра»?

Наразі Кашмір – один із найбільш мілітаризованих регіонів світу. Пакистан та Індія постійно збільшують військові арсенали, частина з яких знаходиться безпосередньо в районі конфлікту. Обидві країни володіють ядерною зброєю, водночас не будучи членами «ядерного клубу» і, як наслідок, не вважають за потрібне приєднуватися до міжнародних домовленостей щодо регулювання та скорочення виробництва ядерної зброї.

Водночас Ісламабад та Нью-Делі мають власні ядерні доктрини, у яких приводом для використання ядерної зброї сторонами може стати не лише збройна агресія, але й економічні чи політичні конфлікти, що можуть нанести значну шкоду сторонам.

Незважаючи на позаблоковий статус обох держав (Індія та Пакистан є учасниками Руху неприєднання), важливим геополітичним фактором є й інтереси провідних держав світу в Кашмірі та Південній Азії загалом.

Так, Китай, контролюючи північно-західну частину регіону зі стратегічними транспортними шляхами та перевалами, здатен здійснювати вплив як на Індію, так і на Пакистан. КНР утримує владу над цією невеликою частинкою Кашміру, щоб мати змогу брати участь у потенційних переговорах щодо врегулювання конфлікту, на яких він зможе пропонувати Індії чи Пакистану свою підтримку та лояльність в обмін на певні поступки.

Інші матеріали за темою: Китай у кашмірському конфлікті: деструктив чи користь?

США у свою чергу прагнуть контролювати ситуацію в південній Азії. Урегулювання кашмірського конфлікту дозволило б Сполученим Штатам більш тісно співпрацювати як із Пакистаном, так і з Індією, які на сьогодні є суперниками в регіоні. Окрім цього, контрольований та стабільний Кашмір зміг би стати новою «бамбуковою завісою» між США й союзниками з одного боку та Китаєм – з іншого.

Чи є шляхи врегулювання?

Колись Кашмірський конфлікт розпочався, бо в місцевого князя не вистачило хоробрості власноруч обрати шлях, за яким прямуватиме його країна. Сьогодні ж врегулювання та завершення конфронтації перетворилося з локального на глобальне протистояння, у якому так чи інакше задіяні світові держави та міжнародні організації, що прагнуть забезпечити мир у Південній Азії та отримати політичний та економічний вплив у регіоні.

Можна було б спробувати вирішити або хоча б «охолодити» конфлікт за допомогою введення миротворчого контингенту ООН. Проте подібні дії, як-от введення військових спостерігачів у 60-70 роках минулого століття, мало чим допомогли. Можливо, доречним було б введення на спірній території так званої «Зони Ахімси» – демілітаризованої зони ненасильства за зразком запропонованої Далай-Ламою ще в 1987 році програми зі звільнення Тибету від військового засилля Китаю.

Автор – Данило Данильченко, Аналітичний центр ADASTRA