Низькоподаткова юрисдикція: узаконений офшор чи прогресивний інструмент податкової оптимізації?

На сьогоднішній день питання ведення та ефективного функціонування бізнесів, особливо міжнародного рівня, – це те, що незмінно залишається актуальним та потрібним для сотень тисяч людей по всьому світу. Тим не менш, попри надзвичайно великий спектр досліджень та ідей щодо складових бізнесової діяльності, усе ще не можна заперечувати наявність деяких спірних моментів з цього приводу.

Одним з особливо дискусійних серед міжнародної бізнес-орієнтованої громадськості є розміщення бізнесу за кордоном, а саме питання низькоподаткових юрисдикцій, тобто юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування. Зокрема неоднозначним є питання законності зосередження підприємств в податкових гаванях та їхнє міжнародно-правове регулювання. Однозначності в оцінці такого явища поки немає, незважаючи на те, що поняття «низькоподаткової юрисдикції» доволі міцно закріпилося в законодавствах багатьох країн, на відміну від поняття «офшорних зон», яке помилково прирівнюють до зазначеного вище.

Чим же насправді є низькоподаткові юрисдикції: черговим способом відмивання грошей для корисливих підприємців або ж навпаки – продуманим ходом для поєднання «приємного з корисним», а саме сприянням розвитку відносин на міжнародній бізнес-арені? Спробуємо розібратися в статті.

Дві сторони однієї медалі

Насамперед варто розмежувати на перший погляд схожі, але такі різні за суттю поняття: офшорні зони та низькоподаткові юрисдикції. Можливо, саме через їхнє помилкове ототожнення, останні нерідко сприймаються в негативному значенні, адже порівняння одразу виникає саме з терміном «офшори» (як-от Панама, Беліз тощо), який уперше був на піку своєї популярності ще в 90-х – на початку 2000-х років, означаючи буквальне уникнення оподаткування та фактичного контролю над бізнесами, високий рівень конфіденційності, а також відсутність вимоги надання фінансової звітності підприємства органам державної влади, що лише сприяє відмиванню незаконно отриманих прибутків. Натомість на сьогодні розуміння розміщення/ведення бізнесу за кордоном дещо змінилося, як і пов’язані з цим міжнародні відносини.

Вас може зацікавити: Гроші в обмін на верховенство права: чому Польща та Угорщина позиваються до Суду ЄС

Насамперед сфери поширення офшорних компаній неухильно звужуються, що безперечно пов’язано як із внутрішньодержавними (трансфертне ціноутворення, імплементація міжнародних стандартів у законодавство, сприяння розвитку локального бізнесу, compliance-процедури банків), так і з міжнародними чинниками (міжнародне антикорупційне законодавство, нові міжнародно-правові норми щодо «здорової» конкуренції та прозорості оподаткування). Відповідно, посилення боротьби з офшорами також сприяло підвищенню інтересу до низькоподаткових юрисдикцій. Деякі офшори, як-от Кіпр, з класичних офшорних зон стали низькоподатковими юрисдикціями, не втрачаючи при цьому притоку іноземних інвестицій.

Що ж вирізняє низькоподаткові юрисдикції з-поміж інших?

Існують різні визначення юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування та так званих податкових гаваней, але, як правило, вони позначають країни зі значно нижчими ефективними податковими ставками порівняно із середніми, запропонованими іншими державами або встановленими в якійсь певній країні. Для компаній, зареєстрованих там, вимагається ведення бухгалтерського обліку, подання податкової звітності органам державної влади, а також незалежний аудит (щоправда при менших податкових ставках та варіативності структурної складової підприємств).

Уряди визначають ставки податку на прибуток підприємств самостійно та інколи встановлюють низькі для залучення інвестицій поза їхніми межами. Саме те, які ставки встановлюються в країні, і визначає, чи буде входити ця держава до низькоподаткових юрисдикцій. 

Міжнародні гарантії як частина успіху

Більшість урядів та міжнародних організацій, як-от ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку), поважають суверенне право урядів визначати податкові питання: зокрема це стосується й питань відношення таких ставок до іноземних суб’єктів на території країни, що їх встановлює. Хоча навіть при суверенності держав у прийнятті таких рішень певні гарантії на міжнародному рівні для забезпечення законності та уникнення спекуляцій при веденні бізнесу все ж є.

Так, розглядаючи суттєві вимоги діяльності ОЕСР, можна побачити гарантію того, що компанії, які функціонують у юрисдикціях із низьким рівнем оподаткування, мають реальну сутність і не можуть розглядатися як розташовані там винятково через вигідні податкові причини. Це створює певний міжнародний стандарт, який фактично виключає законну можливість відмивання грошей шляхом розташування бізнесу в низькоподаткових юрисдикціях (наприклад, у Болгарії, Македонії, Угорщині, Гонконгу тощо), дозволяючи при цьому таке розташування, що підтверджує сприяння розвитку міжнародних відносин у такий спосіб, на відміну від офшорів.

Дізнавайтеся, як низькоподаткові юрисдикції залучають інвестиції в перспективні галузі, в матеріалі: Астрогерцогство: як Люксембург розвиває космічну політику

Забезпечення ефективного міжнародного податкового співробітництва та обміну інформацією через ведення бізнесу та інвестування в юрисдикціях зі зниженими податковими ставками цілком відповідає міжнародному стандарту податкової прозорості, схваленому у 2016 році ОЕСР та країнами G20, а також Радою ЄС (ЕКОФІН).

Буквою закону

Із метою забезпечення принципу податкової стабільності в державах та у світі загалом, фінансові операції та діяльність підприємств у юрисдикціях із низьким рівнем оподаткування регулюються й національними законодавствами (в Україні: пп. 39.2.1.2, пп. 39.2.1, п. 39.2, ст. 39 Податкового кодексу України, Постанова Кабінету Міністрів України №1045 від 27 грудня 2017 р.). Більшість держав сьогодні все ще дотримуються думки про те, що обіг грошей у країні чи поза нею має бути регульований та, звісно, ​​оподаткований, навіть при знижених податкових ставках. Це і надає можливість ведення більш вигідного з перспективи виплат та контролю бізнесу, і забезпечує його законність, при цьому підприємницька діяльність здійснюється на міжнародній основі, сприяючи розвитку міжнародних економічних зв’язків.

Релевантна аналітика

Більш того, Річард Мерфі, професор міжнародної політичної економіки Лондонського університету та один з посадовців Європейської Комісії, розглядаючи економічну податкову ситуацію в умовах коронавірусу, при розробці рекомендації Єврокомісії у серпні 2020 року сказав, що ділова діяльність компаній при їхньому функціонуванні в межах низькоподаткових юрисдикцій в умовах коронавірусу повинна бути більш прозорою для населення. 

Закінчення податкового зловживання, яке було можливе в офшорних зонах та підвищення прозорості, та основна економічно релевантна поведінка на міжнародному просторі є мінімальними умовами для глобального економічного співробітництва в кризових ситуаціях. Це твердження не лише доводить допустимість низькоподаткових юрисдикцій, а й орієнтується на сприяння розвитку міжнародних відносин в умовах складної епідеміологічної ситуації за допомогою компаній в низькоподаткових юрисдикціях як частин міжнародної економічної спільноти.

Авторка – Марія Кириленко, юристка, співробітниця проєкту ADASTRA LAW