Астрогерцогство: як Люксембург розвиває космічну політику

У сучасних реаліях космічні амбіції середніх держав уже не викликають подиву читачів, які можуть відразу навести приклади Ізраїлю чи Японії. Часи, коли польоти в космос могли дозволити собі лише наддержави, минули. І пояснюється це передусім розвитком і здешевленням космічних технологій, а також комерціалізацією індустрії, що дозволяє недержавним компаніям долучатися до астроперегонів, ба навіть вести космічні галузі країн за собою – згадайте лишень американську SpaceX! Зважаючи на такий прогрес, середні та навіть малі держави нині можуть розвивати власні космічні стратегії.

Однак таке стрімке зростання кількості космічних держав пояснюється не лише тим, що космос стає ближчим до споживача, але також і зміною поглядів на космічну діяльність загалом, яка вже є не стільки символічним проявом могутності, скільки інвестицією в майбутнє. Саме логікою потенційної прибутковості космічної індустрії послуговується уряд однієї з найменших держав Європейського Союзу – Великого Герцогства Люксембург. У цій статті на прикладі Люксембургу ми побачимо, як космічна галузь перетворюється у ХХІ столітті на новий глобальний вузол інвестиційних можливостей. І дізнаємося, як такій невеликій країні вдається підтримувати власну космічну програму.

Крізь терни – до зірок

Люксембург – одна з найменших держав Європи. Його площа більш ніж удвічі менша за площу космодрому Байконур (Казахстан), а проживають у Герцогстві усього лише 600 тисяч підданих. Обмежений у площі та людських ресурсах, Люксембург, утім, ще з початку ХХ ст. став одним головних європейських центрів виробництва сталі, а згодом посів місце одного з найбільших фінансових хабів. До кінця минулого століття країні вдалося трансформувати свою економіку шляхом переходу від експорту промислової продукції до виробництва послуг. Пріоритет був наданий банківській справі та фінансам, що забезпечило їй помітне економічне зростання навіть на фоні інших західноєвропейських сусідів. А вже наступним етапом трансформації стало інвестування в космічну сферу.

Так, фокусуючись на космічних інвестиціях, Герцогство фактично використовує свій минулий досвід диверсифікації. Варто зауважити, що космічна тема не є новою для цієї держави: у 1986 році в країні була заснована компанія Société Européenne des Satellites (SES), що стала одним із найбільших супутникових операторів у світі на сьогодні. SES є великим оператором телекомунікаційних послуг, що експлуатує аж 70 супутників. Для порівняння, система GPS, якою ми повсякденно користуємося, складається всього з 31 супутника. Таким чином, Люксембургу вдалося на лише стати піонером у європейському супутниковому бізнесі, але й підтримувати належні умови для процвітання всього сектору.

Читайте також: Дуалізм астрополітики, або Хочеш мирного космосу – готуйся до війни

Спираючись на цей напрочуд успішний досвід інвестування в космічні технології в 1980-х роках, уряд Люксембургу намагався використовувати всі доступні фінансові та людські ресурси для того, аби зробити країну привабливим місцем для нових космічних комерційних проєктів. Було започатковано низку ініціатив для реформування режимів регулювання, оподаткування, досліджень і розробок із метою створення в Герцогстві динамічної екосистеми для космічних компаній: від операторів супутникового зв’язку до підприємств, що займаються видобуванням порід із космічних тіл.

Нині на космічний і супутниковий сектори припадає майже 2% ВВП Люксембургу. Космічну галузь країни утворюють більш ніж 50 компаній і два державних агентства, які охоплюють різні сегменти сектору. Таке активне просування космічної ідеї демонструє, що Люксембург позиціонує себе як європейський центр комерційної космічної діяльності.

Хоча Герцогство й розглядає себе як нового гравця на міжнародній астрополітичній арені, воно займається космічною діяльністю вже не перше десятиріччя. Держава підписала та ратифікувала Договір про космос 1967 року та долучилася до інших установчих договорів космічного права, визнаючи цим мирний характер своєї діяльності в ньому та виключаючи будь-які претензії зі свого боку на суверенітет у космічному просторі, а вже у 2005 році Люксембург приєднався до Європейського космічного агентства. Окрім того, теперішній стрімкий розвиток астросуперництва між країнами підштовхує його й до більш активної участі в глобальному космічному дискурсі.

Нова стратегічна концепція

Люксембург активно працював над розширенням своєї ролі на глобальній космічній арені. Ще до початку стадії активної реалізації астростратегії уряд декларував плани разом із SES побудувати військовий телекомунікаційний супутник, до якого також мав би доступ Північноатлантичний альянс. А в 2016 році люксембуржці оголосили по-справжньому стратегічну мету – розвиток комерційного космічного сектору в державі.

Дізнавайтеся більше: «Місячна хода» Америки: зміна пріоритетів

Рамковою концепцією, на основі якої проголосили реалізацію цієї цілі, є ініціатива «spaceresources.lu». Головна її ідея полягає в перетворені Люксембургу на державу-лідера в питанні дослідження та експлуатації космічних ресурсів та сприянні комерціалізації космічної справи. Одним із важливих кроків для її реалізації стало створення у 2018 році Національного космічного агентства, яке наділили повноваженнями, дещо відмінними від тих, що, як правило, притаманні державним космічним відомствам. Люксембурзька космічна агенція насамперед опікується розбудовою національної космічної індустрії, створенням сприятливого середовища для роботи люксембурзьких та закордонних космічних компаній, а також довгостроковою політикою підготовки спеціалістів, починаючи зі шкільного рівня. Основний фокус агентства – комерційна космічна діяльність, і такий погляд відбився на законодавчих ініціативах Герцогства щодо космосу.

Люксембург робить акцент на вихованні нового покоління космічних стартаперів та інженерів

Космічна «Кремнієва долина»

Наступною віхою розвитку астрономічного потенціалу Герцогства стала кодифікація унікального погляду щодо питання володіння космічними ресурсами. Для цього урядом був представлений план нового Закону про космос, який певною мірою є подібним до американського Закону про конкуренцію комерційних космічних запусків від 2015 року. Основне положення документу – надання права видобувним компаніям розпоряджатися ресурсами, які вони видобувають з астероїдів або інших небесних тіл.

Цей прогресивний закон, що дозволяє видобування ресурсів у космосі, однак, має одну невеличку відмінність від американського, що перетворює Люксембург на більш привабливе місце для інвесторів навіть у порівнянні з Кремнієвою долиною. Тоді як Конгрес дозволив «брати участь у дослідженні покладів та експлуатації викопних ресурсів у космічному просторі лише американським громадянам та представникам промисловості», люксембурзький закон дозволяє компаніям з усіх держав створювати власні підприємства на території Герцогства, що сприяє налагодженню інвестиційного клімату в державі.

Також за темою: Місце Індії на астрополітичній шахівниці

Архітектором такої політики став заступник прем’єр-міністра Етьєн Шнейдер, який був головним промоутером ідеї комерціалізації та розвитку люксембурзького «космосу» при двох урядах. Нещодавно політик також розповів про п’ятирічний національний план дій підтримки космічної науки та технологій, у фокусі якого знаходитимуться телекомунікації та супутникові системи, а також технології, пов’язані з видобуванням ресурсів із небесних тіл.

Етьєн Шнайдер (справа) з адміністратором NASA Джимом Брайденстайном

Для того, щоб просунути концепт мінідержави-хабу для космічних технологій, Шнайдер був вимушений поставити на кін свою кар’єру, оскільки розвиток космічної промисловості та інвестиційних умов для неї є довготривалим проєктом, який вимагає великих інвестицій, повільно окупається та викликає в багатьох раціональний скепсис. «Лідер опозиційної партії, – каже урядовець, – навіть пропонував купити мені квиток до Марса в один кінець». Захист позиції розвитку космічної програми є складною справою, особливо для чиновників, яким потрібно відповідати перед платниками податків, на що йдуть їхні гроші саме тут і зараз.

Проривні досягнення нового підходу

Так чи інакше, згодом ефективність концепції spaceresources.lu стала очевидною.

Основною важливою характеристикою, яка допомогла реалізувати космічну програму такого масштабу в Люксембурзі, є її практичність – можливість зробити космічну діяльність корисною як для бізнесу, так і для держави. Найяскравішим прикладом став покращений механізм збору інформації за допомогою супутників. Великі масиви даних, що збираються за допомогою супутникових технологій, є унікальним джерелом інформації, що використовується багатьма урядовими та корпоративними структурами по всьому світу.

Дата-центр Люксембурзької космічної агенції був створений для надання національним підприємствам надійного та швидкого доступу до потоків інформації, яка збирається за допомогою європейської програми спостереження за землею «Коперник». Оскільки попит на таку інформацію стає більшим серед великої кількості компаній, що опікуються питаннями довкілля, океанології, метеорології, сільського господарства, авіації та навіть охорони здоров’я, у Люксембурзі сформувалося одне з найбільших «озер» даних космічної аналітики, тобто вузлів, у яких інформація збирається та оброблюється для компаній-клієнтів.

Цікаво знати: Піднебесна виходить у космос: як пов’язані космічна та зовнішня політики Китаю?

Із метою розвитку подібної програми, уряд Герцогства створив венчурний фонд для космічної промисловості, основним завданням якого буде підтримка космічних стартапів. Шнайдер вказав, що ідея перетворення країни на космічний центр Європи була навіяна йому зустріччю з представниками NASA, які запропонували урядовцю ініціювати кампанію з приваблення космічних інвесторів. І ось через декілька років нове космічне агентство вже підписує меморандум про співпрацю з NASA та запрошує космічні компанії з різних куточків світу до себе, створюючи для них усі відповідні умови.

Так, уряду вдалося підписати меморандуми з компаніями Deep Space Industries та Planetary Resources, що займаються питаннями розвідування та видобування ресурсів на небесних тілах. Реалізуючи інший пріоритетний напрям своєї космічної політики, Люксембург також підписав угоду з компанією Spire, що займається розробкою кубічних супутників для збору метеорологічної інформації.

Разом із тим, Герцогство співпрацює не лише з американськими урядом та ринком. Підтримуючи співробітництво з Європейським інвестиційним фондом у контексті покращення інвестиційних умов для власних космічних компаній, уряд також підписує угоди з європейськими компаніями, Японією, КНР, Португалією, ОАЕ тощо. Однією з найбільш репрезентованих в Люксембурзі космічних компаній є японська iSpace, що займається виготовленням місячних апаратів. А для обговорення питання використання космічних ресурсів Герцогство наполягає на участі китайської сторони разом з американською. Цей факт є цікавим на тлі нещодавнього запуску Пекіном до Марсу місії Tianwen-1 і зрозумілим з огляду на те, наскільки успішно вдається КНР розвивати свою місячну та планетарну програми.

Люксембурзька делегація відвідує Академію космічних технологій в КНР

Важливий досвід?

Станом на 2019 рік Люксембург підписав меморандуми з 50 космічними компаніями, а готувалися перемовини ще майже з 150, що демонструє успіхи держави в питанні перетворення на космічний хаб. Герцогство є вдалим прикладом того, як сприяння розвитку комерційного космосу може стати наріжним каменем економічної диверсифікації та елементом грамотної, тривалої стратегії науково-технологічного розвитку.

Тут варто сказати декілька слів про український кейс. Беручи до уваги поступову комерціалізацію українського космосу, одним із найбільш реалістичних сценаріїв для розвитку довгострокової космічної стратегії Києва є створення належного середовища для розвитку комерційного космічного сектору з особливим акцентом на стартап-інкубації.

Вам варто знати: Звідки варто дивитися на зірки: роздуми про український космос

Судячи із заяв та кроків Володимира Усова, нового голови Державного космічного агентства України та колишнього стартапера, такий сценарій може стати реальністю. Однак варто також визнати, що не маючи тих фінансових та професійних ресурсів, які має «космічне Герцогство», для реанімації української астрополітики єдиним шляхом залишаються інвестиції в людей, які зможуть здійснити прорив у майбутньому. Справді, Україна була частиною космічної наддержави, але замість постійного озирання на минуле, варто час від часу дивитися також і на успішні космічні країни, що задають тренди майбутнього.

Автор – Дмитро Борзенко, експерт із астрополітики Аналітичного центру ADASTRA