THINK TANK

І....PER ASPERA – AD ASTRA


THINK TANK

І....PER ASPERA – AD ASTRA


Місце Індії на астрополітичній шахівниці

Місце Індії на астрополітичній шахівниці

Попри фізичну неможливість виміряти межі нашого Всесвіту, космічний простір у його геополітичному розумінні є тісним та висококонкурентним середовищем.

У двох попередніх статтях (Шлях у мільйон лі та Піднебесна виходить у космос) ми розглядали, як КНР вміло використовує космічний простір для втілення в життя власних, досить земних інтересів. Проте розгляд астрополітичної шахівниці не може бути повним без урахування позицій Індії – найбільшого конкурента Китаю в Азії в цій системі астрополітичних координат.

У цій статті ви знайдете відповідь на такі запитання:

•   Для чого Індії власні космічні можливості?

•   Як збільшення індійської присутності в космосі впливає на безпекову ситуацію в регіоні?

•   З інтересами яких держав перетинаються астрополітичні інтереси Індії?

Космічний гігант Південної Азії

Безпекова трилема, у яку залучена Індія та про яку нижче йтиметься докладніше, змушує Нью-Делі модернізувати та координувати всі ланки власного воєнно-промислового комплексу. Індія відома як один з найбільших імпортерів зброї у світі. Хоча її імпорт скоротився на цілих 47% у 2018 році, військова міць цієї держави, яка має другу за кількістю солдат армію у світі, очевидна.

Безпекові потреби Індії надалі зростатимуть паралельно з економікою, а сама Індія залишатиметься одним з найбільших імпортерів на глобальному ринку. Проте варто розуміти, що ринок зброї не обмежується звичайними видами озброєння, а Індія є не лише ядерною, але й певним чином космічною державою.

З минулого року Індія почала модернізувати свою космічну індустрію, підлаштовуючи її під сучасні геополітичні реалії.

У 2019 році Індія створює військове космічне агентство під назвою Оборонне космічне агентство, під контролем якого знаходяться всі космічні підрозділи в складі армії, флоту та повітряних сил.

Водночас обговорюється можливість створення космічного командування. Дійсно, протягом останнього десятиліття не тільки в Сполучених Штатах Америки чи Франції, але й в Індії тривали дебати щодо необхідності створення такого органу для задоволення військових потреб у нових реаліях ведення бойових дій. Створення такого командування може стати послідовним кроком, оскільки в Індії вже існує винятково військовий космічний підрозділ, що знаходився під егідою Служби інтегрованої оборони.

Ідея органу, що опікувався б військовим виміром космосу, розглядалася декілька років тому. Основна мета його функціонування полягала в зміцненні космічної оборонної інфраструктури. Попри це, після випробування протисупутникової зброї було порушено питання про створення не просто агентства, але й окремої системи інституцій для функціонування військових космічних технологій.

Варто докладніше згадати про протисупутникову зброю, що вже встигла винести на порядок денний проблему можливої мілітаризації космосу. Справді, у березні 2019 була проведена місія «Шакті», під час якої індійська ракета збила об'єкт на навколоземній орбіті, на висоті 300 км від поверхні Землі. Чинний прем’єр-міністр держави Нарендра Моді тоді похизувався тим, що «Індія увійшла в число космічних наддержав після таких країн, як США, Росія та Китай». Здійснивши випробування протисупутникової зброї, Індія продовжила логічний рядок «США-РФ-КНР», себто стала ще однією країною, яка може похизуватися механізмом стримування в космічному просторі.

Космічні можливості, особливо ті, що пов’язані з розвідкою, зв'язком та навігацією, що дозволяють військовим оптимально виконувати свої завдання, стали невід'ємним елементом сучасної армії. Вони дозволяють здійснювати необхідні розрахунки та отримувати інформацію про супротивника. Окрім армії, в індійському контексті космос також допомагає парамілітарним силам у справі контролю й боротьби з наркотрафіком та діяльністю терористичних угруповань.

Усупереч зазначеним вище успіхам, дослідники пишуть, що індійська програма потребує модернізації задля того, щоб залишатися на одному рівні з іншими космічними державами.

Основна причина полягає в тому, що космічна програма Республіки Індія з самого початку була орієнтована на цивільний сектор, тоді як китайська, російська та, меншою мірою, американська космічні програми досі знаходяться у віданні військових. Таким чином, космічні можливості Індії суттєво обмежені в безпекових питаннях.

Здійснюючи кроки для реформування власних космічних військових можливостей, Індія намагається посилити позиції на глобальній арені. І для цього у неї є справжній геополітичний стимул.

Безпекова трилема

Варто розуміти, що в космічному просторі існує не тільки багатовимірна глобальна стратегічна конкуренція між США та КНР, але й між Китаєм, Індією та Пакистаном на регіональному рівні, що є для Індії додатковим стимулом розвивати власну космічну програму.

Дві найбільші держави Азії, Китай та Індія, конкурують за політичний, економічний та військовий вплив, що робить Південну Азію потенційно нестабільним регіоном з точки зору безпеки, де відносини між Китаєм, Індією та Пакистаном як ядерними державами склалися в безпекову трилему.

Це питання значним чином впливає на космічні програми цих трьох держав. Індія, безперечно, стала світовою космічною наддержавою з глобальними амбіціями. Так само Пакистан – це космічна держава, з якою варто рахуватися, і з допомогою комуністичного сусіда вона може стати регіональною космічною державою найближчими роками.

І Індія, і Китай на правах регіональних лідерів проєкціюють свої космічні програми для посилення своїх військових космічних можливостей. Обидві держави одночасно використовують космос для цивільних і комерційних місій, а також для накопичення ресурсів та нарощування стратегічного впливу в Південній Азії.

Дедалі більша увага до комерціалізації космосу серед космічних держав може бути використана для розробки нових технологій і підходів до доступу та використання космосу. Розвинений цивільний комерційний сектор в Індії може сприяти розвитку таких технологій, особливо в ці часи, коли Індія стає гідним конкурентом Китаю.

Про це свідчить навіть індійська місія Chandrayaan-2, у рамках якої у вересні минулого року планувалося посадити місяцехід на південному полюсі супутника. Хоча через технічні несправності цього не вдалося досягти, сама спроба реалізації такої місії продемонструвала готовність Індії нав’язати конкуренцію місячній стратегії Китайської Народної Республіки.

Водночас індійські експерти вважають, що місячні стратегії обох азійських космічних держав можуть стати майданчиком для потенційного співробітництва. По-перше, не варто забувати про те, що Китай є одним з найбільших торговельних партнерів Індії. По-друге, схожість космічних стратегій двох держав створює потенціал для спільного дослідження Місяця та далекого космосу. На жаль, допоки на космічний простір проєкціювалася винятково геополітична боротьба.

Потенційні партнери

З іншого боку, така конкуренція з Пекіном сприяє розвитку японсько-індійського космічного співробітництва. Прем'єри Моді та Абе у 2017 році підкреслили важливість посилення всебічного космічного співробітництва у спільній заяві, наголошуючи на важливості лідерства в регіоні.

Така співпраця є вигідною для обох держав, бо кожна з них може продемонструвати свої сильні сторони. Космічні агенції держав уже розпочали переговори про запуск місії Chandrayaan-3, основною метою якої стане дослідження водних запасів на південному полюсі Місяця. Японія розроблятиме ракету-носій та місяцехід, а Індія – посадковий модуль.

Розвиток індійсько-японського співробітництва вказує на те, що обидві держави розуміють, наскільки великим є потенціал Китаю в тому, щоб стати космічною державою-гегемоном в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Отже, Пекін загрожує тим, що зможе нав’язувати свої норми та принципи поведінки в космічному просторі для цих держав, як це було з іншими в рамках ініціативи «Один пояс – один шлях».

Геополітичні реалії також створюють простір для космічної співпраці першої найбільшої демократії світу з другою найбільшою демократію світу, Сполученими Штатами Америки.

Обидві держави працюють над стратегічним завданням створення єдиної системи стабільності та безпеки у космічному просторі. НАСА та Індійська організація космічних досліджень також заснували робочу групу з питань дослідження Марсу для координації зусиль.

Важливим у цьому контексті є співробітництво держав у рамках космічної ситуаційної обізнаності та запобігання зіткненню космічних об’єктів. Така співпраця дозволяє зменшити ризики зіткнення, а тому сприяє створенню єдиної системи безпеки на орбіті.

Така взаємодія є дуже цікавою з тієї точки зору, що космічна дипломатія поступово інтегрується в міжнародну систему безпеки. Оскільки політика нинішньої адміністрації Трампа вказує на те, що США намагаються побудувати нову систему взаємовідносин у космосі, тоді як РФ та КНР планують створити власний космічний порядок денний. У подібній ситуації Індія може стати важливим партнером для Вашингтона.

Звісно, з одного боку, тогорічний тест протисупутникової зброї Індією демонструє, що дедалі більше держав створюють космічну зброю нового покоління, чим сприяють подальшій мілітаризації космосу та колапсу чинних норм космічного права. Проте, знову ж таки, космічна програма Індії по суті не сформована для військових реалій, хоча й намагається під них підлаштуватися.

Тим більше, заяви та дії Індії віддзеркалюють те, що Нью-Делі не планує виступати пертурбатором чинного порядку. Навіть під час місії «Шакті» Індія, аби уникнути критики з боку інших космічних держав, намагалася мінімізувати кількість уламків, що несуть одну з найбільших загроз для космічних апаратів.

Приклад Республіки Індії та її відносин з іншими космічними державами демонструє, наскільки важливим є Індо-Тихоокеанський регіон для глобальної системи космічної політики. Висновком, який можна зробити з діяльності держав у цьому регіоні, може бути те, що наразі астрополітика формується винятково в залежності від геополітичних реалій, що формуються на Землі, а не навпаки.

Автор – Дмитро Борзенко, експерт із астрополітики Аналітичного центру «ADASTRA»