Постправда розслідування Мюллера: що залишилося за кадром?

24 березня у США було офіційно оголошено про завершення розслідування щодо втручання Росії в американські вибори 2016 року. Спеціальний прокурор Роберт Мюллер передав конфіденційні матеріали генеральному прокурору Вільяму Барру. Друкована версія масштабної доповіді на 400 сторінок уже стала справжнім бестселером у США, але звинувачення чинному очільнику Білого дому поки не завершились порушенням кримінальної справи, а ситуацію навколо результатів розслідування вже охрестили найбільш масштабною за останні 80 років «конституційною кризою». Про те, чим завершилось резонансне розслідування, чому під слідством може опинитися вже генеральний прокурор Барр, та яка ймовірність імпічменту Трампу, — у цій статті ADASTRA.

Роберт Мюллер почав розслідування впливу Росії на результат виборів Президента США 2016 року за дорученням Мін’юсту США ще в травні 2017 року. Майже після двох років звинувачень з боку противників Трампа у його зв’язках з Кремлем, склалось враження, що нарешті адміністрація президента може видихнути спокійно, адже загалом розслідування не надало доказів прямої причетності РФ до перемоги Дональда Трампа.

Читайте також: Кіберагресія як інструмент політичного впливу Російської Федерації

Як показав останній місяць, насправді у США протистояння між правоохоронними та партійними структурами не вщухає, а тільки переростає в нову фазу. До того ж це все відбувається саме тоді, коли два досить популярних конкуренти Трампа Байден і Сандерс остаточно заявили про свої наміри взяти участь у виборах 2020 року від демократичної партії й уже активно готуються до попередніх виборів, тобто праймеріз.

Таємність — запорука успіху?

Насамперед, потрібно віддати належне як Мюллеру, так і його команді, і загалом правовій системі США за те, що розслідування відбувалось дійсно таємно. Жодних витоків інформації щодо фігурантів розслідувань не було. Хіба що за першої нагоди публіці були представлені суб’єктивні домисли журналістів, які призвели до появи конспірологічних теорій щодо результатів розслідування. Оскільки жодні інсайти не змогли просочитися у ЗМІ, то єдине, за чим увесь світ мав можливість спостерігати, – це провокативні питання Трампу від журналістів, яких він традиційно називає «Fake news».

Попри такий тиск, господар Білого дому завжди відстоював лише одну позицію: він до цього не причетний, а якщо буде надано підтвердження впливу Росії, що допомогло йому виграти вибори, він готовий буде понести відповідальність. І це неабияк зберегло йому рейтинг довіри. Наприклад, у липні 2018 року на брифінгу після зустрічі з Путіним Трампу також поставили питання про зв’язки з Росією; якби він тоді і так для нього провальну зустріч доповнив висловлюваннями на адресу Мюллера, то його підтримка значно зменшилася б, а його партія можливо здобула би більш невтішний результат на проміжних виборах до Конгресу в листопаді 2018. Можливо, саме тому Мюллера й називають «найгострішою стрілою» Америки. Адже будь-які висловлювання проти його роботи вартували б звинувачень у майбутньому.

Вам може сподобатися: Медіаринок США – невидиме поле битви всередині держави

Щодо самої постаті спеціального прокурора, очевидно, що Трамп не може похвалитися об’єктивним ставленням до нього. Хоча президент жодного разу не приховував їхнього знайомства, але й ніколи позитивних відгуків про Мюллера не виказував. У власному Твіттері очільник Білого дому заявив, що між ним та Мюллером існує конфлікт інтересів. Здається, що це пов’язано більшою мірою не з конкретними діями в рамках розслідування, а безпрецедентною увагою преси ще до початку роботи спеціального прокурора.

І це зовсім не дивно, адже якщо пригадати тих президентів, щодо яких була розпочата процедура імпічменту — Клінтон, Джонсон чи, наприклад, Ніксон, відставка якого була спричинена «Уотергейтською справою», то суспільний резонанс був не меншим, але щодо жодного з них не було проведено такого масштабного та тривалого розслідування. Дональд Трамп неодноразово звинувачував спецпрокурора у проведенні корумпованого «полювання на відьом на партизанських мотивах». Містер Трамп, ймовірно, тепер поступово перейде до похвали Мюллера за його неупередженість. Тепер президент буде посилатися на цю доповідь як на доказ своєї невинуватості та доброчесності.

Чи забезпечив Мюллер 2-ий термін Трампу?

Надзвичайно важливо також розуміти, що імпічмент Трампу, про який говорили ще до його інавгурації в січні 2017 року, був би набагато більш реалістичним, якби спецпрокурор Мюллер представив об’єктивні докази дій РФ на користь Трампа. Тобто сьогодні перспектива імпічменту Трампу є майже мізерною. Адже навіть попри втрату більшості республіканців у Палаті представників (Нижній палаті Парламенту), Сенат (Верхня палата) залишається під контролем однопартійців Трампа. Тобто, для імпічменту мали би бути представлені невідворотні факти, які би змусили республіканців проголосувати за усунення Дональда Трампа з посади президента США.

Безперечно можна сказати, що результат розслідування, а точніше відсутність звинувачень у безпосередній змові Трампа і РФ на виборах 2016 року, відкриває перед Трампом можливість залишитися у Білому домі до 2024 року. Основною причиною є те, що конкуренти Трампа від демократів, Сандерс і Байден, з початку цього року вже розпочали свої кампанії, проте наразі незрозуміло, за допомогою яких «козирів» вони збираються його перемогти.

Цікаво знати: Трамп-2024: чи можливе повернення 45-го президента США до Білого дому?

По-друге, кількість безробітних у США уже тривалий час зменшується, у квітні цього року вдалось досягти рекордно низьких показників 1969 року. Цю перемогу Трамп активно використовує у своїй риториці, але в цілому у внутрішній політиці залишаються прогалини, на які тиснуть конкуренти. Однак відсутність доказів у розслідуванні Мюллера — однозначна перевага Трампа над опонентами на рівні довіри суспільства та значної частини істеблішменту і, можливо, ключ до перемоги в 2020 році.

Заради справедливості слід зазначити, що рівень підтримки Трампа знову досяг 45% саме в кінці березня — початку квітня 2019 року. Такого рівня прихильність до чинного Президента була продемонстрована лише після зустрічі з Кім Чен Ином у червні 2018. Про це свідчать дані опитування однієї з найбільш авторитетних соціологічних служб Gallup.

Конституційна криза чи об’єктивне розслідування?

По-перше, історія про те, що спочатку була опублікована Генеральним прокурором США Вільямом Барром стисла невідредагована версія доповіді Мюллера, як уже зараз відзначає Reuters, насправді теоретично може стати предметом додаткового розслідування. Тобто, Мюллер передав свою доповідь на 400 сторінок Барру, а останній зробив короткий опис на 4 сторінки й заявив, що Трамп не причетний до втручання Росії у вибори.

Сам факт наявності «невідредагованої» версії доповіді спецпрокурора надзвичайно турбує конгресменів. Позиція Мюллера зводиться до того, що діяльність РФ із приводу втручання у вибори була сфокусована на діяльності «Агентства інтернет-розслідувань», з яким пов’язують російського мільярдера Євгена Пригожина – довіреної особи Путіна. Ця фабрика ботів з базою в Санкт-Петербурзі займалась поширенням інформації про опонента Трампа — Гілларі Клінтон. Мюллер детально описує це у своєму розслідуванні.

Вас може зацікавити: Сполучені Штати напередодні виборів: кібератаки набирають обертів

Проблема в тому, що в стислій версії доповіді сказано лише про те, що Трамп не винен і він не перешкоджав проведенню розслідування. Саме через це розпочались палкі дискусії й протистояння між Барром і Мюллером або кожним з них окремо і Трампом, і це все дає підстави вважати, що історія далека від завершення. Де-факто Мюллер — підлеглий Барра. Однак, саме Барра звинувачують у тому, що він збрехав під присягою Конгресу, що, відповідно до доповіді Мюллера, Трамп не втручався в розслідування та, власне, що Трамп не винен у злочинних зв’язках з РФ. Це так само означало, що підстав для порушення кримінальної справи просто немає.

По-друге, лише на вимогу Конгресу було опубліковано повну версію доповіді. У самому тексті сказано, що Трамп просив росіян втрутитися у вибори та загалом заважав проведенню розслідування, що у свою чергу, суперечить короткому звіту Барра. При цьому, спецпрокурор критикував таке рішення Генпрокурора США. Простими словами, Мюллер бачить підстави для відкриття кримінальної справи проти Президента, а Барр — ні.

Також читайте: Кіберполітика Сполучених Штатів: успадкована від Трампа й скерована Байденом

Барр не прийшов на другий допит до Конгресу, а в цей час видання «The Washington Post» опублікувало статтю, в якій показало лист, який Мюллер направив Барру із закликом розпочати кримінальну справу проти Дональда Трампа, адже Барр не зрозумів або не захотів зрозуміти повний текст доповіді Мюллера. Дійсно, повна версія доповіді розслідування залишає більше питань, ніж відповідей. І головне з яких: «якщо все ж присутні зв’язки Трампа й Росії, чому не розпочате справжнє розслідування в рамках кримінального провадження?»

Конгресу нічого не залишається, як викликати самого Мюллера. Якщо дійсно станеться так, що спецпрокурор заявить про вину президента й втручання генпрокурора у проведення розслідування, то перспективу опинитися перед Фемідою мають і Трамп, і Барр, а в країні може розпочатися конституційна криза небачених раніше масштабів. Це однозначно найбільша перевірка для американської системи стримувань і противаг з часів початку «Холодної війни».

Чи примирить Конгрес Трампа і Барра з Мюллером?

Про те, що в США виникла справжня конституційна криза також свідчать заяви голови юридичного комітету Палати представників Конгресу, а також нещодавня заява спікера Нижньої палати Ненсі Пеллосі. Нагадаємо, саме в Палаті представників відповідно до Конституції США може розпочатися процедура імпічменту. Тепер на генпрокурора Вільяма Барра очікує ще один допит 15 травня та голосування в американському парламенті, де буде вирішено чи продемонстрував він неповагу до Конгресу. А це за американськими законами доволі серйозний злочин, адже вага присяги неймовірно висока.

Як швидко вдасться закінчити конфлікт?

Цю ситуацію вирішити в змозі лише двопалатний Конгрес після консультацій з профільними комітетами парламенту. Виважене рішення буде ухвалено на підставі верховенства права, відкритості та патріотизму, а політичні вподобання не гратимуть ніякої ролі. Жодна зі сторін конфлікту не зацікавлена в розгортанні скандалу навколо результатів розслідування.

Єдині, хто зацікавлені в цьому, — це опоненти Президента, тобто Демократична партія. Скандал довколо розслідування Мюллера — це останній шанс для них спробувати оголосити імпічмент Трампу. Водночас, це ще один складний іспит для адміністрації президента. Якщо і цей іспит буде успішно складено, то повторний президентський термін для Дональда Трампа буде майже напевно забезпечений.

Автор – Владислав Фарапонов, для Аналітичного центру ADASTRA