PER ASPERA – AD ASTRA I THINK TANK

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

Трамп-2024: чи можливе повернення 45-го президента США до Білого дому?

Трамп-2024: чи можливе повернення 45-го президента США до Білого дому?

Щойно стартував перший президентський термін Джо Байдена, як політичні оглядачі вже кинулися сперечатися щодо можливості участі Дональда Трампа в наступних президентських перегонах. І розмови ці почалися не на пустому місці, адже сам експрезидент неодноразово натякав на таку можливість.

Прихильники Трампа вже сподіваються на його тріумфальний камбек «задля відновлення справедливості», а противники або не вірять у такий сценарій, або з острахом очікують на його реалізацію. Тож варто розібратися, наскільки реальним є повернення 45-го президента до Білого дому, та які перешкоди на цьому шляху він може зустріти.

Дональд Джон Трамп – людина, що змінила американську політику та наше уявлення про неї. Здавалося, що в нього та його команди не було сумнівів щодо переобрання у 2020 році. Однак коли стало зрозуміло, що виборці вирішили інакше (незважаючи на те, що сам президент до останнього заперечував свій програш) він почав готувати запасний план, який полягає в тріумфальну поверненні до Білого дому у 2024 році. В останні тижні президенства Трамп вже прийняв цей сценарій і з відповідним розрахунком помилував колишнього головного політтехнолога своєї президентської кампанії Пола Манафорта та свого експолітстратега Стіва Беннона. Саме ці люди були ядром тієї команди, що привела Трампа до перемоги у 2016 році, і очевидно, що він розраховує на їхню допомогу й у 2024-му.

З подібних дрібних деталей складається враження, що Трамп готується взяти реванш. Та чи не передчасно? Адже тепер експрезиденту, доведеться подолати низку юридичних труднощів, через які його наступна електоральна кампанія може пройти максимум у їдальні американської в’язниці. Та й узагалі, для мільйонів американців він став радше одіозною, аніж відомою політичною фігурою – особливо після штурму Капітолію, який шокував всю Америку. Тож наскільки реальним є камбек Трампа у 2024-му і які обставини вплинуть на таку можливість? – говоритимемо далі.

Фан-клуб Дональда Трампа

Передусім варто з’ясувати, чи залишився в експрезидента рейтинг підтримки, адже, якщо від тебе відвернулися виборці, то будь-які плани про переобрання так і залишаться мріями. Опитування, проведені наприкінці січня, показали, що кандидатуру 45-го президента США на республіканських праймеріз підтримали б 45% респондентів. За його сина, Дональда Трампа-молодшого, проголосувало б 10% опитаних (не треба відкидати його можливу участь у випадку, якщо цього не зможе зробити батько). Крім того, не варто забувати, що у 2020 році за Трампа проголосувало більше людей, ніж на виборах 2016 року – понад 74 мільйони голосів проти майже 63 мільйонів відповідно.

Виходить, статистика дає чітку відповідь: попри всю його неоднозначність та опальність, Дональда Трампа не варто недооцінювати як політика. Велика кількість людей все ще підтримує експрезидента та сприймає його можливий похід на вибори як потребу відновити справедливість. Ба більше, наратив Дональда Трампа щодо «фальсифікації голосування» є основним аргументом для його прихильників на користь повернення політика до Білого дому.

Спроба штурму Капітолію 6 січня 2021 року з боку прихильників Трампа. Stephanie Keith/Reuters

Не варто забувати, що значну частку прибічників Трампа становлять адепти конспірологічної теорії QAnon, де колишній глава держави є центровою фігурою та згідно з якою він є головним борцем із «вашингтонським болотом», тобто старими елітами, які паразитують на американському народові. Вміло використавши це явище, він прийшов до влади, а потім вже сам почав «підгодовувати» любителів теорій змови фейками та маніпуляціями, розраховуючи на їхню підтримку для майбутнього переобрання. Утім, якщо Трамп та його команда не зможуть впоратися з певними юридичними труднощами, які відділяють його навіть від участі в праймеріз, то не допоможе навіть віддана фан-база. Серед таких викликів уже друга спроба повного імпічменту та численні розслідування і судові позови проти експрезидента.

Імпічмент-2

Дональд Трамп став першим в історії президентом Сполучених Штатів, якому оголосили імпічмент двічі за один президентський термін. Утім, варто розуміти, що ця процедура в США є двоетапною. Вона охоплює власне оголошення імпічменту в Палаті представників та судовий процес у Сенаті, який завершується голосуванням. Відповідно перша спроба імпічменту не була повноцінною: верхня палата Конгресу в лютому минулого року проголосувала за невинуватість глави держави. Однак другий суд в Сенаті, який тривав протягом останнього тижня, мав реальні шанси завершитися обвинувальним вироком і забороною для Трампа займати будь-які державні посади. Утім, цього таки не сталося. 14 лютого Дональда Трампа виправдали у справі про «заклик до заколоту».

Чому американським парламентарям не вдалося притягнути 45-го президента США до відповідальності за свої вчинки на посаді, варто розібрати детальніше.

На відміну від першої спроби імпічменту, причиною якої стало прохання Трампа до українського президента Володимира Зеленського почати розслідування проти Джо та Хантера Байденів у рамках діяльності компанії Burisma, цього разу 45 президента звинуватили в підбурюванні до заколоту, як називають спробу штурму Капітолію 6 січня 2021 року. Основними доказами злочину виступили твіти Трампа про фальсифікацію виборів та його промова, виголошена біля Білого дому того ж дня перед своїми прихильниками. У матеріалах справи підбурювання до заколоту розшифровують як «заклик до насилля проти уряду Сполучених Штатів». Варто зазначити, що слухання були сфокусовані не на тому, чи штурм справді був заколотом, а на тому, чи є Трамп відповідальним за нього.

Скетч одного з судових засідань у справі другого імпічменту Трампа. CNN

Сенат США не був готовий підтвердити винуватість Трампа, і це було видно вже на початку розгляду справи: у голосуванні за початок слухань по імпічменту в Сенаті, «за» проголосувало 56 законодавців, «проти» - 44. Тоді лише 6 республіканців віддали голоси «за», що ставило під загрозу успіх усієї справи загалом, оскільки для остаточного обвинувачення Трампа потрібно було, щоб, крім 50 демократів, проголосували ще щонайменше 17 республіканців. Якщо до питання розгляду справи долучились лише 6 із них, то шанси на справжні наслідки для експрезидента були примарними.

Так і сталося під час прийняття остаточного рішення в неділю: лише 7 республіканців доєднались до 50 демократів, чого не вистачило для засудження Трампа та заборони йому займати державні посади. Таким чином республіканська партія, імовірно, показала, що не хоче відпускати експрезидента надто далеко від себе та не визнає власної провини у тому, що сталося 6 січня. Утім, не лише імпічмент був перепоною для колишнього глави держави на шляху до повернення в Білий дім.

Хвиля кримінальних справ

Посада президента давала Дональду Трампу імунітет від відповідальності за низкою вже відкритих кримінальних справ. Наразі проти нього ведеться 7 проваджень, велика частина з яких пов’язана з його діями саме на посаді лідера вільного світу. Обвинувальне рішення по будь-якій з них може забезпечити Трампа ліжком у спецкамері замість крісла в Овальному кабінеті. Тож варто поглянути детальніше, про які розслідування та позови йдеться.

1.    Фінансові махінації в Trump Organization. Сайрус Венс-молодший, прокурор округу Мангеттен, у 2019 році ініціював розслідування щодо семи хабарів, які заплатив фонд Трампа з відома експрезидента під час кампанії 2016 року за нерозкриття «небажаної інформації», включно з хабарем Deutsche Bank (інші деталі справи є засекреченими). Того ж року почались слухання по цій справі, й один із колишніх юристів Дональда Трампа Майкл Коен уже встиг дати свідчення проти свого боса. Також було заявлено, що «прокурори розслідуватимуть, чи президент та його компанія здійснювали банківське, страхове, податкове шахрайство та фальсифікацію фінансових звітів».

2.    Активи Трампа. Генеральний прокурор штату Нью-Йорк 2020 року почав розслідування щодо правомірності використання активів 45 президента в рамках діяльності Trump Organization. Він розслідуватиме, чи цифри у звітах «перебільшені задля особистих інтересів Трампа, наприклад, для потрапляння до рейтингу найбагатших людей від Forbes, та занижені задля зменшення розміру податків на його власність». Крім того, прокуратура штату в жовтні 2020 року допитала Еріка Трампа під присягою на слуханнях по цій справі.

3.    Нехтування Конституцією. Влада столичного округу Колумбія та штату Меріленд звинувачує Трампа в порушенні президентської присяги на Конституції США через безпосереднє отримування ним коштів від проживання офіційних делегацій іноземних держав у Trump International Hotel (президент під час своєї каденції не має права жодним чином отримувати прибуток, оскільки має передати власний бізнес іншим власникам).

Вам варто знати: Постправда розслідування Мюллера: що залищилося за кадром?

4.    Позов Джин Керол. У 2017 році журналістка Джин Керол звинуватила Дональда Трампа у зґвалтуванні, що, за її словами, відбулось у 90-х роках, та подала позов до суду. У відповідь на це, команда тоді ще президента подала позов проти жінки за статтею про наклеп. Однак суд не задовольнив вимоги Трампа, і в рамках цієї справи розглядається лише позов Керол, утім, цю справу розслідуватиме Генеральна прокуратура країни за позовом Трампа. Крім того, на запитання про цей кейс експрезидент відповів, що Керол «не в його смаку».

5.    Позов Саммер Зервос. Згідно з ним, Дональда Трампа обвинувачують у сексуальних домаганнях, що мали місце 2007 року. Відповідний позов подала  Саммер Зервос, колишня учасниця реаліті-шоу The Apprentice («Учень»), ведучим якого був тоді ще лише бізнесмен Дональд Трамп. Команда 45-го президента намагалася зупинити судовий розгляд справи через наклеп, утім, суд відмовився це робити та відновив слухання, оскільки Трамп уже не є президентом.

6.    Позов Мері Трамп. У 2019 році племінниця Дональда Трампа та авторка присвяченого йому бестселера «Занадто й завжди недостатньо: як моя родина створила найнебезпечнішого чоловіка світу» (Too Much and Never Enough: How My Family Created the World’s Most Dangerous Man), Мері Трамп подала позов проти експрезидента та його родичів з обвинуваченням у шахрайстві, пов’язаним із розподілом спадку батька очільника держави Фреда Трампа, називаючи це їхнім «способом життя».

7.    Перевищення повноважень. Прокурор округу Фалтон штату Джорджія нещодавно відкрив кримінальне провадження та почав розслідування щодо того, чи є телефонний дзвінок губернатору штату Браянові Кемпу від Дональда Трампа з вимогою «знайти 11 тисяч голосів» порушенням законодавства. У вищезгаданому дзвінку тоді ще президент закликає губернатора перерахувати голоси, переконує його в справедливості своїх закидів про фальсифікацію та погрожує звільненням.

Якщо Дональдові Трампу буде винесено вирок у хоча б одному з цих кейсів, особливо в справах щодо фінансових махінацій, він може завершити свою політичну кар’єру в тюремній камері. Утім, враховуючи усі обставини, справи, пов’язані з сексуальними домаганнями, можуть завершитись компенсаціями та штрафами, а фінансове шахрайство ще, звичайно, потрібно довести. Тому залишається шанс, що Трамп уникне ув’язнення і зможе продовжити свій «хрестовий похід»-2024.

Партія Трампа чи Партія проти Трампа?

Розкол у республіканській партії США – традиційна гілка та гілка «трампістів». Financial Times

Дональд Трамп змінив Республіканську партію, і з цим важко не погодитись. Якщо раніше представники так званої GOP (Grand Old Party – неформальна назва республіканців) намагались використовувати 45-го президента на свою користь, підтримуючи його найрадикальніші ідеї голосуванням у парламенті задля втримання лідерства, або ігнорували контроверсії, пов’язані з ним, то зараз це вдається доволі важко. Одразу після 6 січня представники партії всіляко засуджували дії Трампа та намагались відхреститися від нього в ЗМІ. Однак зараз, що показало вищезгадане голосування, республіканці вже не є настільки категоричними стосовно колишнього президента. Іншої причини, чому його не визнали винним, окрім того, що Трампа все ще розглядають як головного претендента на представлення GOP на наступних виборах, вочевидь, немає.

Утім, варто розуміти, що таке прощення подобається далеко не всім серед партійних лідерів, та й суспільний тиск на республіканців може буде надто сильним, щоб отак-от просто повторно зробити Трампа обличчям політсили. Ситуація є напрочуд складною та цікавою – поки одна частина республіканців попри все підтримує експрезидента, інша виступає проти нього та його приналежності до GOP.

Більше за темою: Виборча система в США: чи справді кожен голос почуто?

Якщо республіканці все ж не підуть на ризик та відхрестяться від 45-го президента, скоріш за все, Трамп створить власну політичну силу. Для цього є всі передумови: частина членів GOP залишається прихильником ідеологічної лінії колишнього глави держави і може стати кістяком нового політичного проєкту, а в потенційної партії вже наявний відданий електорат, що лише підтримує таку ідею. Так, у США є ще багато політсил, окрім основних двох, однак якщо вони не мають особливої підтримки серед населення, то партія Трампа може змінити двопартійну систему країни. Таким чином експрезидент ще раз кардинально переверне політичну гру в США, що він вже неодноразово робив раніше.

Однак, якщо GOP все ж поставить на кандидатуру Трампа, і він балотуватиметься на пост президента від її імені, можна очікувати на поглиблення розколу всередині партії. Крім того, певні республіканці вже почали обговорювати можливість створення власної окремої політсили.

Та як би не склалась політична кон’юктура, варто розуміти, що для Трампа питання того, від якої партії балотуватись, є лише питанням можливостей та обставин. Для нього головна мета – це повернення до крісла президента, і він почав робити все можливе для цього ще за свого першого президентського терміну. Проте для успіху кампанії мало професійної команди: їй потрібні інструменти, які вона може вміло використовувати. Основним із них в часи перших перегонів був відданий інформаційний ресурс, із яким зараз у Трампа є значні проблеми.

Американська політика як нове серіаліті

Каденція Трампа характеризується великою кількістю дезінформації, фейків та конспірології, які стали практично офіційним обличчям президента. Для цього використовувалася не лише прескімната Білого дому, а й соціальні мережі, особливо твіттер. Від початку своєї президентської кампанії-2016 Трамп мобілізував навколо себе так званих «противників вашингтонського болота», публікуючи порожні звинувачення та дезінформаційні заклики. Пік такої стратегії ми спостерігали під час виборів 2020 року: Трамп та його прибічники заполонили мережу безпідставними звинуваченнями в бік демократів у фальсифікації результатів виборів. Результатом таких дій стала спроба штурму Капітолію 6 січня – у день, коли парламент затверджував результати голосування Колегії виборників. Заколот координувався через соціальні мережі та іміджборди, і якщо раніше інтернет-платформи не звертали на це особливої уваги, то зараз їхні власники пішли на вимушений ризик та заблокували акаунти Дональда Трампа. Такий крок спричинив справжній резонанс в усьому світі, спровокувавши дискусію щодо свободи слова та її меж.

Детальніше про проблему: Роль соціальних мереж на президентських виборах у США

Це стало справжнім ударом для експрезидента, адже що довше він перебуватиме в інформаційній ізоляції, то більше шкоди це наноситиме його ймовірній кампанії. Відповідно його команді залишається два шляхи розв’язання проблеми: або чекати на поступове розблокування профілів та акаунтів, або створювати власні інформаційні майданчики. І за теперішніми її рішеннями ми можемо побачити, яким шляхом вирішив піти Трамп.

Бізнесмен Дональд Трамп на фоні постера свого реаліті-шоу The Apprentice до початку політичної кар’єри. Rob Kim

Вже кілька років 45-й президент та його команда обговорюють можливість створення власної телевізійної мережі та її можливе дублювання в онлайн-просторі. Попри те, що Трамп вміло використав соцмережі на свою користь для перемоги у 2016 році, телебачення все ще залишається вагомим елементом інформаційного середовища країни. За часів першої каденції на бік глави держави став консервативний канал Fox News, який також значною мірою допоміг йому прийти до влади. Утім, несподівано, ближче до виборів 2020 року, «фокси» припинили так палко підтримувати його в ефірі. Такі зміни пов’язують якраз-таки з чутками про створення власної телевізійної мережі.

Читайте також: Медіаринок США – невидиме поле битви всередині держави

Цей формат є комфортним для Трампа та відповідає його основним вимогам: завдяки фінансовим можливостям експрезидент може максимально широко поширювати потрібні меседжі, продовжувати мобілізувати прихильників навколо себе й ідеї власного повернення та комфортно завдяки власному бекграунду поступово перетворювати свій шлях до Овального кабінету на нове серіаліті, у якому суть та факти губляться за елементом шоу. У поєднанні з трансляцією в інтернеті це мало би вибуховий ефект та, ймовірно, зіграло б визначальну роль для успіху його майбутньої кампанії від імені республіканської або власної партії.

Висновки

Президентство Дональда Трампа залишило глибокий відбиток в американській політиці та вивело його персону на новий рівень суспільної перцепції. Саме тому, відчувши більшу підтримку населення та сприймаючи можливість реваншу як шанс відновити справедливість та повернути собі «вкрадену» перемогу, стає зрозуміло, чому він хоче повернутися до Білого дому. Утім, для того, щоб хоча б почати кампанію, Трампові доведеться подолати низку юридичних перепон у вигляді другої спроби імпічменту та купи судових позовів і розслідувань проти нього.

Попри це, якщо експрезиденту вдасться уникнути відповідальності за вищезгаданими справами, президентська кампанія Трампа у 2024 році є більш ніж реальною, а його можливим опонентам (згідно з останніми опитуваннями, найімовірніше ними будуть Камала Гарріс із боку демократів та Майк Пенс із боку республіканців) доведеться добряче попрацювати, щоб його перемогти. У руках Трампа зараз є багато карт, які він може вміло розіграти: суспільна підтримка, виграш у двох спробах «політичної розправи» над ним, тобто імпічментами та вкоренілий наратив про фальсифікацію виборів.

Використавши ці меседжі, заручившись суспільною та партійною підтримкою (якою б вона не була) та озброївшись оптимальною інформаційною стратегією, Дональд Трамп цілком може стати президентом знову. Історія виборів 2016 року навчила нас не недооцінювати 45-го президента, і нам варто згадати про цей урок. Називати Дональда Трампа «політичним трупом» надто рано, а за певних обставин, його перемога може знову кардинально змінити американську політику.

Автор – Артур Колдомасов, експерт із політики США та міжнародної інформації Аналітичного центру ADASTRA