PER ASPERA – AD ASTRA I THINK TANK

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

Українсько-казахстанські відносини: взаємна вигода і прихований потенціал

Українсько-казахстанські відносини: взаємна вигода і прихований потенціал

Історія взаємовідносин України та Республіки Казахстан почалася 16 грудня 1991 року, коли наша держава однією з перших у світі визнала незалежність колишньої радянської республіки. 23 грудня 1991 року Нур-Султан здійснив аналогічний крок щодо України, а 23 липня 1992 між двома країнами були встановлені дипломатичні зносини. Відтоді взаємодія з Казахстаном як лідером Центральної Азії залишається для Києва важливим напрямком зовнішньої політики.

Розвитку ефективних міждержавних відносин сприяє зацікавленість нашої країни в участі в геополітичних та геоекономічних процесах, що відбуваються в Центральній Азії, тоді як Нур-Султан бачить в Україні шлях до ринків ЄС. Тож перспективи співробітництва виглядають більш ніж взаємовигідними. Про потенціал співпраці Казахстану й України в економічній, енергетичній, військовій, аграрній, цифровій та культурно-гуманітарній сферах – читайте в цьому матеріалі.

Економічна співпраця

Одним із пріоритетів українсько-казахстанських відносин залишається економічне співробітництво. Основними напрямами тут виступають енергетична, транспортна, військова й агропромислова сфери. Наразі існує декілька форматів діалогу між державами щодо економіки, зокрема один із них – Міждержавна українсько-казахстанська комісія з економічного співробітництва, чотирнадцяте засідання якої відбулося 18 червня цього року. Сторони обговорили деякі важливі питання щодо розвитку двостороннього співробітництва в галузях сільського господарства, промисловості, енергетики, інвестицій, науки й технологій, транспорту та туризму. У перспективі можна було б створити нові формати діалогу між двома країнами, про що також було зазначено на 14-му засіданні.

Одним із можливих шляхів розвитку торгово-економічних відносин, зокрема це підтвердив і голова казахстанської делегації, є відкриття Казахстанського торгового дому в Києві та, відповідно, Українського торгового дому в Нур-Султані, у яких були б представлені кращі продукти обох держав.

Цікаво знати: Що буде з Казахстаном після Назарбаєва?

Крім того, Нур-Султан зацікавлений у диверсифікації шляхів транспортування нафтогазової сировини на ринки Європи та Азії. Україна ж перебуває в пошуку альтернативних джерел енергозабезпечення, аби знизити залежність від Росії й зміцнити власну енергетичну безпеку. Київ оголосив про бажання налагодити постачання й транзит казахстанської нафти нафтопроводами «Одеса-Броди» та «Дружба». При цьому Україна має намір стати частиною транзитного маршруту «Європа – Центральна Азія», де точкою входу в Європу в обхід Росії були б її морські порти. Завдяки цьому будуть забезпечені потреби європейських споживачів у легких сортах нафти, а також відбудеться диверсифікація маршрутів постачання казахстанської нафти до ЄС. Україну також цікавить експорт до центральноазійської держави обладнання для нафтогазової промисловості власного виробництва: від бурових установок до вантажних автомобілів.

До того ж Київ зацікавлений у нарощенні внутрішнього виробництва нафтопродуктів із метою скорочення імпортної залежності від Росії та Білорусі. Базою для цього може стати модернізація одного з наявних в Україні нафтопереробних заводів. Найбільш перспективним у цьому плані є Дрогобицький НПЗ, який має низку переваг, а саме: диверсифікованість каналів постачання сировини (можливість постачання на НПЗ нафти через нафтопроводи «Одеса-Броди» й «Дружба»); їхню високу потужність; власне залізничне депо тощо. Тож цікавою перспективою для Казахстану був би не тільки експорт нафти, але й інвестування у вищезгадане українське підприємство.

Щодо військово-промислового комплексу, то центральноазійська держава зацікавлена в придбанні продукції України, а саме авіаційних тренажерних комплексів, безпілотних літаків, а також модернізації літальних апаратів Ан-2 і Ан-2-100.

Читайте також: «Один пояс, один шлях»: Центральна Азія під китайським фокусом

Великий потенціал для розвитку співробітництва залишається в галузі сільського господарства. Ціла низка українських компаній запропонувала казахстанським партнерам реалізувати конкретні проєкти в агросекторі. Йдеться про пропозицію компанії «Фадєєв-Агро» впровадити ефективні технології обробки та забезпечення зберігання зернових культур на підприємствах АПК Казахстану. Крім того, Харківський механічний завод готовий здійснити будівництво комбікормових установок, Смілянський машинобудівний пропонує виготовляти обладнання для хлібопекарень, а Полтавський – для м'ясопереробки.

Казахстан натомість хоче постачати власну сільськогосподарську продукцію на український ринок. Для реалізації цієї мети Комітет ветеринарного контролю та нагляду Міністерства сільського господарства республіки запросив представників Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів відвідати казахстанські підприємства з виробництва молочної та рибної продукції, а також продукції бджільництва, щоб переконатися в її високій якості. Великий інтерес для Нур-Султана становить постачання на український ринок яловичини, баранини й конини, що відкриває можливість виходу на європейські ринки.

Цифровізація

Україна зацікавлена в казахстанських технологіях, впроваджених для контролю транспортних потоків у містах. Йдеться про систему фотовідеофіксації «Сергек». Вона дозволяє автоматизувати систему виявлення порушень правил дорожнього руху та встановлення штрафів за них. Крім того, обидві сторони планують впровадити цифрові дозволи на автоперевезення. 12 листопада 2020 було укладено Меморандум щодо співпраці в цьому питанні. Перехід на електронні дозволи спростить адміністративні процедури для автомобільних перевізників і покращить розвиток транспортної галузі в обох державах. Зрештою, це матиме позитивний вплив на товарообіг та економіку.

Владислав Криклій та Берік Камалієв підписують меморандум щодо порядку обміну дозволами на здійснення міжнародних вантажних автоперевезень. Посольство України в Республіці Казахстан

Наразі в нас успішно впроваджується режим «без паперів». Незважаючи на новизну цієї сфери, уже було зроблено чимало досягнень. Так, з 23 серпня 2021 Україна стала першою державою у світі, громадяни якої мають цифрові паспорти, що за юридичною силою не поступаються паперовим. Тож Казахстан, який також стрімко розвивається у сфері цифрової трансформації, був би зацікавлений у перейнятті успішного досвіду української сторони.

Культурно-гуманітарне співробітництво

У культурно-гуманітарній сфері співпраця між країнами відбувається доволі активно. Основними напрямами тут є наука, освіта, культура, спорт, туризм та підтримка української діаспори в Казахстані й казахської в Україні в задоволенні їхніх культурних потреб і збереженні зв’язків з етнічною батьківщиною. Обома сторонами постійно проводяться заходи, присвячені творчості Т.Г. Шевченка, який є об’єднувальною персоною для наших народів.

Як показують останні переписи населення Казахстану, наразі в країні проживає приблизно 400 тисяч українців. Багато з них здобувають вищу освіту в навчальних закладах саме нашої держави. Цьому сприяє співробітництво українських університетів із казахстанськими. У межах угод між навчальними закладами двох країн здійснюється обмін студентами та науковцями. Цікаво що особливо актуальною стає активізація співробітництва між аграрними університетами задля обміну досвідом роботи агропромислових комплексів обох держав.

Вас може зацікавити: Навіщо Узбекистану нові торговельні шляхи в Центральній Азії?

З боку Нур-Султана проводиться виважена політика щодо України. Так, у Казахстані видається тижнева газета українською мовою «Українські новини», що фінансується коштом державного бюджету, а також діють 23 українські національно-культурні центри. Крім того, працюють творчі колективи, недільні школи й виходять телевізійні програми українською мовою.

Офіційний Київ зі свого боку підтримує казахську меншину, зокрема, заохочуючи до вивчення мови й традицій її етнічної батьківщини, що особливо стало помітно останнім часом. Так, почали відкриватися школи з вивчення казахської мови в найбільших містах України (у Києві – це курси для дітей і дорослих при посольстві Республіки Казахстан; у Харкові – школа "Шанирак" при консульстві).

Задля посилення співробітництва в цьому напрямку необхідно активізувати роботу щодо створення центрів вивчення казахської мови та культури в тих містах України, де проживає найбільше казахів (Одеса, Київ, Донецьк, Харків). Крім того, нещодавно з нагоди 175-ліття з дня народження класика казахської писемної літератури Абая Кунанбаєва відбулося видання його творів українською мовою. Наша держава зацікавлена в тому, щоб і в подальшому перлини казахської літератури були доступні українською мовою якомога ширшому колу читачів.

Заняття в школі казахської мови «Шанирак» при Почесному консульстві Республіки Казахстан у Харкові. Depo.Харків

Перспективним напрямом співробітництва між двома державами є також туризм. Зокрема, українських туристів може зацікавити місто Актау, раніше відоме як Шевченко (тобто назване на честь українського поета). Цей район республіки є одним із найбагатших, і саме тут розташовано комплекси відпочинку вищого класу. Також наразі відбувається налагодження співпраці Львівщини з деякими регіонами Казахстану у сфері туризму. Перспективним виглядає встановлення відносин між провайдерами медичного туризму зі Львова та Нур-Султана, організація онлайн-зустрічей із представниками туристичних операторів області та центральноазійської республіки, впровадження пізнавальних турів для представників казахстанського туристичного бізнесу тощо.

Висновок

Отже, той рівень українсько-казахстанської співпраці, якого вдалось досягнути за останні 30 років, спирається на традиційно міцні зв’язки між державами й ґрунтується на принципах рівноправності й взаємної поваги, однак значна частина потенціалу все ще нерозкрита. Існує чимало можливостей для посилення співробітництва між країнами в різних сферах, зокрема, в економічній, енергетичній, військовій, аграрній, цифровій, культурно-гуманітарній. Наразі в українсько-казахстанських відносинах відбувається «потепління». Тож сторонам варто використати цю можливість і розпочинати реалізацію нових проєктів, що сприятимуть досягненню максимальних результатів, вигідних для обох держав.

Авторка – Софія Петрова, для Аналітичного центру ADASTRA

Якщо ця стаття виявилася корисною для вас, ви можете подякувати нам, підтримавши роботу центру на Patreon. Це допоможе випускати більше цікавих матеріалів для наших читачів.