Вибори до Європейського парламенту 2024. Чого очікувати Україні?

6-9 червня 2024 року відбудуться вибори до Європейського парламенту. Це будуть перші вибори після виходу Великої Британії з ЄС у 2020 році. Парламент, що працюватиме у період 2024–2029 років, матиме 720 депутатів, що на 15 європарламентарів більше, ніж було після Brexit. У виборах братимуть участь понад 400 мільйонів виборців з 27 держав-членів ЄС.

Існує помітна тенденція до зміцнення позицій представників правих сил. Підставою для цього є і результати виборів до національних парламентів, які продемонстрували, що популярність євроскептичних та праворадикальних партій зростає. Так, у Нідерландах та Словаччині вони здобули перемогу, в Німеччині та Австрії продемонстрували хороші результати. Вибори у червні покажуть, наскільки більш «правим» стане Європейський Союз у наступному парламентському складі.

Цьогорічні вибори до Європейського Парламенту будуть мати велике значення для майбутньої політичної арени Європейського Союзу та його відносин з іншими країнами, зокрема Україною, оскільки їх результати будуть визначати склад та напрямок розвитку Європарламенту протягом наступних п'яти років. Наскільки сильні позиції головних політсил? як може змінитися політика ЄС? Який вплив це матиме на Україну? Читайте у матеріалі.

Місце Європейського парламенту в системі ЄС

Європейський парламент – важливий майданчик для політичних дебатів та ухвалення рішень. Серед його функцій – затвердження бюджету ЄС та обрання голови Європейської комісії, а також затвердження її складу. На відміну від національних парламентів, Європарламент не має законодавчої ініціативи. Законодавчу функцію він здійснює разом з Європейською комісією та Радою ЄС. Єврокомісія пропонує закон, Європарламент і Рада ЄС його розглядають, і можуть внести поправки, прийняти або відхилити закон. Без згоди обох зазначених інституцій новий закон ухвалений не буде, то ж Європарламент відіграє важливу роль у схваленні законів, які є обов'язковими для всіх країн блоку.

На зовнішню та безпекову політику Європарламент впливає обмежено, однак євродепутати можуть здійснювати певні кроки, щоб вплинути на процеси, що відбуваються в ЄС. Він відіграє свою роль у формуванні загальної позиції держав-членів, в тому числі з питань безпеки та зовнішньої політики. Саме Європарламент готує резолюції, які надалі будуть доведені до відома національних урядів.

Також пропонуємо прочитати: Польща в очікуванні нового уряду: які зміни принесуть вибори-2023?

Європарламент - це єдина інституція Євросоюзу, яка обирається напряму. Вибори проводяться відповідно до національних виборчих законів. Голосувати можуть громадяни держав-членів ЄС, переважно з 18 років, хоча є винятки: у Греції право голосу надається з 17 років, а в Австрії та на Мальті голосувати можна з 16-річного віку.  Кількість депутатів від кожної держави залежить від кількості її населення. Найбільше представників мають Німеччина, Франція та Італія, найменше - Кіпр, Естонія, Люксембург та Мальта. Зі збільшенням кількості євродепутатів та враховуючи демографічні зміни у державах, що входять до ЄС, розподіл місць зміниться наступним чином: Франція, Іспанія та Нідерланди отримають по два нових місця, Бельгія, Данія, Ірландія, Латвія, Австрія, Польща, Словенія, Словаччина та Фінляндія – по одному. Після обрання євродепутати формують партійні групи у Європарламенті не на національній основі, а на базі спільних ідеологічних принципів та політичних поглядів. Для того, щоб групу визнали, до неї мають вступити 25 євродепутатів з семи різних країн.

Поточний склад Європарламенту

Наразі у Європарламенті (2019 – 2024 рр.) є 7 парламентських груп та незалежні євродепутати. Основними політичними групами в Європарламенті є правоцентристська Європейська народна партія (EPP), лівоцентристські «Соціалісти і демократи» (S&D), центристська та ліберальна «Оновлення Європи» (RE). Вони складали коаліцію протягом нинішнього скликання. Ці партії прихильно ставляться до України та підтримують її євроатлантичний курс. 

Засідання Європейського парламенту у березні 2024 року. Frédéric Marvaux/European Union

Четвертою за кількістю євродепутатів є Група зелених / Європейський вільний альянс (Greens–EFA). Попри те, що представники цієї партії засудили російську агресію, їх позиція викликає питання в українських діячів через твердження про те, що війна є виключно війною Путіна, а не російського народу.  Правоцентристська консервативна фракція Європейські консерватори та реформісти (ECR) виступає за реформування ЄС та здійснення владних повноважень на якомога нижчому рівні. Ця група підтримує надання допомоги Україні. Найбільш відверто євроскептичною групою є ультраправа «Ідентичність і демократія», до якої входять італійська «Ліга», правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини», французьке «Національне об'єднання» і права «Австрійська партія свободи». Більшість представників групи часто виступали проти ключових питань, що стосуються підтримки України.

 Читайте також: Russian propaganda in the Czech media in 2014 - 2022 years

Найменше представників має Європейський союз лівих та партії ліво-зелених Півночі (GUE/NGL), які сповідують близькі до комуністичних цінності та виступають проти НАТО та подальшої європейської інтеграції.

Як посилення ультраправих може вплинути на ЄС?

Європейські ультраправі партії обіцяють реформувати Європейський союз і заздалегідь планують, як будуть боротися за перемогу на євровиборах. За твердженням італійського політика Маттео Сальвіні, їх мета стати принаймні третьою за величиною групою в парламенті ЄС і відігравати вирішальну роль.

Представники ультраправих партій з 10 держав ЄС провели зустріч 3 грудня 2023 року в Італії для обговорення подальшої співпраці. Вони єдині щодо ідеї пом'якшити кліматичну політику заради захисту робочих місць і промисловості та більш жорсткого підходу до питань міграції. З інших питань, серед яких і підтримка України наявні розбіжності. Так, Гаральд Вілімський з Австрійської партії свободи та Тіно Хрупалла з Альтернативи для Німеччини висловилися проти надання Україні підтримки, а от відомий своїм прихильним ставленням до Путіна у минулому Маттео Сальвіні заявив про підтримку його партією Україні, що пов'язано з позицією уряду Італії, до якого він належить. У разі посилення ультраправих, наступний склад Європейського Парламенту може стати перешкодою для реалізації «зеленого курсу» Європи - ініціативи щодо досягнення кліматичної нейтральності континенту до 2050 року. Крім того, очікується, що він займе більш жорстку позицію щодо питань міграції, буде виступати прости розширення ЄС та надання підтримки Україні. Євроскептичні партії прагнуть посилити свої позиції, щоб послабити ЄС, боротися з ним «зсередини». Євроскептики постійно виступають із критикою Європейського Союзу, але передбачається, що зі стратегічних міркувань праві популісти більше не виступатимуть за розпуск ЄС, а виступатимуть за його реформування зі зменшенням повноважень на наддержавному рівні й відповідним розширенням повноважень на рівні держав.

Зацікавленість виборців та прогнозовані результати

Eurobarometer  на основі опитувань, проведених з 7 лютого по 3 березня 2024 року виявив вищий інтерес до цьогорічних виборів у Європарламент, ніж до останніх виборів п’ять років тому в аналогічному за часом опитуванні. Близько 71% європейців заявили, що вони, найімовірніше, підуть на вибори, а 60% респондентів сказали, що вони дуже або певною мірою зацікавлені. Зросли показники інтересу до виборів, обізнаність про час їх проведення і вірогідність, що респондент братиме участь у голосуванні й у порівнянні з опитуванням восени 2023, при цьому 81% опитаних визнають, що  геополітичний контекст робить голосування більш важливим.

Зустріч лідерів правих партій у Флоренції 3 грудня 2023 року Andreas Solaro/AFP via Getty Images

В січні 2024 року Європейська рада з міжнародних відносин, базуючись на опитуваннях громадської думки в усіх державах – членах ЄС, застосувавши розроблену ними модель розрахунків представили ймовірні результати майбутніх виборів до Європарламенту.  Очікується, що Європейська Народна Партія (EPP) залишиться найбільшою групою в парламенті, попри те, що вона, як і другі за кількість європарламентарів «Соціалісти і демократи» (S&D) втратять місця. «Оновлення Європи» (RE) та Група зелених / Європейський вільний альянс (Greens–EFA) також за прогнозами будуть мати меншу кількість представників, порівняно з поточним складом Європарламенту.

Проєкція результатів виборів до Європарламенту на основі опитувань в країнах-членах ЄС. ECFR

Натомість Європейський союз лівих та партії ліво-зелених Півночі (GUE/NGL) та група Європейських консерваторів і реформістів (ECR) за прогнозами матимуть у складі Європарламенту наступного скликання більше місць. Втім, найбільш значні зміни відбудуться в ультраправої «Ідентичність та Демократія», яка може отримати на 40 місць більше, що зробить групу третьою у Європарламенті.

Вам може бути цікаво: Як у Словаччині перемогли антиукраїнські сили та чого чекати від нового уряду Фіцо?

Розрахунки зроблені на основі прогнозів розподілу голосів для національних партій, однак після проведення виборів депутати можуть приєднатися не до тієї європарламентської групи, до якої очікувалося або ж бути незалежними.

Яке значення майбутнього складу Європарламенту для України?

Хоча Європарламент не є тією інституцією ЄС, що відіграє ключову роль у зовнішній політиці, вибори до цього органу важливі тим, що вони стануть кроком до перезавантаження інших органів ЄС. Передусім від складу Європарламенту залежить обрання голови Єврокомісії, а цей орган відіграє ключову роль в оцінці досягнень України на шляху до вступу до ЄС. Наступна причина – це використання Європарламенту як трибуни для дискусій і що ще більш важливо – голосування за резолюції. Хоча Україна наразі не входить до ЄС і відповідно пропонувати резолюції чи голосувати за їх прийняття не може, але має можливість просувати свої інтереси через євродепутатів, що позитивно ставляться до країни та з якими наявні контакти.

Потенційні виклики, пов'язані зі зростанням ролі євроскептичних партій для України, належить розглядати з урахуванням їхньої прихильності до росії. До того ж варто враховувати, що інформаційний вплив рф спрямований на громадян держав-членів ЄС, що є одним з факторів зростання популярності таких партій. Це свідчить про те, що він мав успіх і вплинув на те як громадськість сприймає ЄС в цілому та окремі важливі питання як економіка, міграція і звісно ставлення до різного спектра питань, що стосуються України.

Потрібно визнати, що для громадян кожної з держав членів ЄС перш за все важливе їх власний добробут і питання, які безпосередньо вплинуть на їхнє життя. Тому вони дедалі більшу увагу звертають на питання, що стосуються причин інфляції, сповільненням економічного розвитку та проблем з мігрантами. Європейські політики мають відповідати на запити та потреби своїх громадян, особливо під час виборчої кампанії. Крайні праві намагатимуться отримати голоси, спекулюючи на війні в Україні, висуваючи тезу, що гроші та ресурси європейських країн краще спрямувати на їхні внутрішні потреби. Логічним є припущення, що ставши впливовою силою в Європарламенті, вони виступатимуть за обмеження ролі ЄС у підтримці України.

Якщо крайні праві, крайні ліві і євроскептики не наберуть 1/3 від кількості місць у Європарламенті, це не призведе до великих змін. В разі якщо їм вдасться, ЄС буде дещо складніше забезпечувати підтримку на загальноєвропейському рівні. Попри це ЄС залишається партнером України та продовжує надавати допомогу, а проукраїнські сили все ще матимуть більшість після виборів. Натомість через потенційне нарощення кількості скептичних до України євродепутатів українським політикам потрібно буде докладати ще більших дипломатичних зусиль для залучення європарламентарів на свій бік. Не слід виключати контактів і з антиукраїнськими політиками, щоб по можливості мінімізувати потенційну шкоду. До того ж залишаються доступними механізми двосторонньої співпраці між Україною та окремими країнами-членами Європейського Союзу. Такий підхід дозволить зберегти та зміцнити партнерство, не дивлячись на зміну складу Європарламенту.

Авторка – Аліна Мошняга, стажерка Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте вихід нових матеріалів, ставши патроном ADASTRA. Цим ви робите свій внесок у розвиток вітчизняної аналітики!