Бернардо Аревало – нове обличчя Гватемали

20 серпня політик Бернардо Аревало став новим президентом Гватемали, здобувши підтримку 60,91% виборців та обігнавши свою головну суперницю Сандру Торрес. Перемога аутсайдера на виборах стала поворотом у політичному житті країни. У цій статті ми познайомимо вас із тим, що переживала Гватемала напередодні волевиявлення, як проходили виборчі перегони та чого очікувати від нового президента.

Ледь вступивши на посаду, Аревало вже відчув супротив колишньої влади. Не зважаючи на те що експрезидент Гватемали Алехандро Джамматтеї позитивно сприйняв вибори, Генеральна прокуратура розпочала розслідування партії Аревало «Рух насіння». Ще під час виборів прокуратура ініціювала розслідування стосовно реєстрації партїі та навіть звинуватила «Рух» у шахрайстві на виборах, не надавши доказів. Прихильники Аревало звинувачують прокурора в спробі «перевороту», організовують протести та вимагають захистити право нового президента демократично зайняти свою посаду. Група академіків та правозахисників закликала міжнародну спільноту забезпечити дотримання демократичних процесів у країні.

Про Гватемалу та Джамматтеї

Гватемала – це найбільша країна Центральної Америки, яка все ще оговтується від громадянської війни 1960-1996 років. Як і інші схожі конфлікти часів Холодної війни в Латинській Америці, це була боротьба між лівими групами герілья та владою. І ті, і інші не нехтували порушеннями прав людини, а влада навіть була звинувачена в геноциді проти населення мая. Конфлікт сильно вплинув на соціально-економічні показники в країні. Наприклад, Гватемала є однією з країн із найбільшим рівнем бідності: за даними Світового банку 59,29% населення живе за межею бідності, а дві третіх громадян живуть на менш ніж 2 долара в день. Рівень соціальної нерівності, який став коренем громадянської війни, є одним із найвищих у Латинській Америці та становить 48,3 за коефіцієнтом Джині (де 100 означає повну нерівність). Хоч економічний ріст стабільний, багато гватемальців шукають кращих можливостей у сусідніх країнах, емігрують та підтримують економіку держави за допомогою грошових переказів, які у 2020 році становили 14,6% ВВП.

Однією з великих проблем країни є корупція, а ті, хто веде боротьбу з нею позбавляються посад та мають покинути країну. Наприклад, цього вересня США офіційно надали притулок прокурору проти безкарності (офіційна посада) Гватемали Хуану Франсіско Сандовалю, який був вимушений покинути країну 2 роки тому через політичні переслідування. Сандоваль займався розслідуванням звинувачень у корупції колишнього президента Отто Переса Моліни та його віцепрезидентки Роксани Бальдетті. До речі, розслідування також стосувалося чинного президента Гватемали Алехандро Джамматтеї.

Більше матеріалів про Латинську Америку: Еквадор 2023: політична криза, наркотрафік та протести

Джамматтеї відомий українцям непохитною підтримкою Києва з самого початку російської агресії. 25 липня 2022 року президент Гватемали приїхав в Україну з візитом, під час якого Зеленський та Джамматтеї провели пресконференцію.  Уже цьогоріч Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідував Гватемалу під час саміту Асоціації країн Карибського басейну в травні. Й остання двостороння зустріч відбулася під час Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, а під час відкритих дебатів Ради Безпеки ООН Джамматтеї згадав загибель дітей та цивільних в Україні через російську агресію та зазначив, що «група друзів готові допомагати ініціативі України на благо справедливого миру».

Алехандро Джамматтеї та Володимир Зеленський під час візиту першого до Києва в липні 2022 року. AFP/Efrem Lukatsky

Джамматтеї належить до більш консервативного крила гватемальського політикуму. Він брав участь у президентських перегонах аж 4 рази: у 2007, 2011 та 2015 поки йому таки не посміхнулася вдача у 2019 році. До президенства був відомий як директор пенітенціарної системи Гватемали у 2006 році. За час свого президенства від акцентував увагу на розвитку бізнес можливостей та туризму, а також поглиблення торговельних відносин з Мексикою та США.

Пандемія COVID-19 сильно вдарила по Гватемалі. Попри те що Джамматтеї оголосив суворий локдаун ситуація швидко викрила великі прогалини в системі охорони здоров’я. За даними ВООЗ, пандемія забрала життя 20 тис. осіб у Гватемалі. До того ж недоступність інформації про вакцину на мовах корінних народів стала однією з причин порівняно низької результативності програми вакцинації.

Також за його президенства за корупцію було засуджено колишнього президента Отто Переса Моліну та віцепрезидентку Роксану Бальдетті. Але коли розслідування підійшло до самого президента, генеральна прокурорка Маріа Консуело Поррас, яка була призначена на посаду самим же Джамматтеї, звільнила вже вищезгаданого Хуана Франсіско Сандоваля. Переслідувань зазнали й інші працівники Спеціальної прокуратури проти безкарності. Це призвело до протестів всередині країни, люди звинувачували Джамматеї в причетності до корупції, переслідування прокурорів та журналістів і посилення авторитарних тенденцій. Розчарування повільною боротьбою з корупцією та переслідуваннями знизили довіру до політичної системи Гватемали, що зумовило досить низьку явку на виборах.

Виборчий процес у країні

Загальні вибори, що відбулися у Гватемалі передбачали обрання президента та віцепрезидента, а також 160 конгресменів, 20 членів Центральноамериканського парламенту, мерів та очільників 340 муніципалітетів країни. У першому раунді який відбувся 25 червня 23 пари кандидатів на президенство та віцепрезиденство взяли участь у перегонах.

Лідерами перегонів до першого туру вважалися троє кандидатів: Мулет, Ріос та Торрес. Едмонт Мулет та кандидат у віцепрезиденти Макс Санта Круз представляли партію «Кабаль»; коаліцію з партій «Сміливість» та «Юніоніст» представила Сурі Ріос та Ектор Сіфуентес; Сандра Торрес із партії UNE виступила в парі з кандидатом у віцепрезиденти Ромео Естуардо Герра Лемус.

Вам може сподобатися: Національна свідомість та політика памʼяті в Аргентині

Розчарування в політичних інституціях країни вплинуло й на самі перегони, адже явка в першому турі була 60%, до того ж 17% бюлетенів були без вибору. За результатами першого раунду Сандра Торрес здобула 21,1% голосів, Бернардо Аревало 15,51%. У передвиборчих рейтингах Аревало навіть не був серед першої п’ятірки лідерів перегонів, тому цей результат був доволі несподіваним для жителів Гватемали. Торрес та Аревало представляють два дуже різні бачення майбутнього Гватемали.

Кандидатка на посаду президента від партії «Національний союз надії» вітає прихильників в місті Гватемала. REUTERS/Cristina Chiquin

Сандра Торрес представляла силу «Національний союз надії» (UNE, що іспанською означає «об’єднує») та на цих виборах ставила на свій досвід у політиці. Вона була першою леді Гватемали під час президентства її колишнього чоловіка Альваро Колона у 2008-2011 роках. Це також була її третя спроба перемогти на виборах, адже у 2015 році вона зазнала поразки від Джиммі Моралеса, а у 2019 – Алехандро Джамматтеї.

Програмні обіцянки Сандри Торрес базувалися на підтримці менш захищених верств населення. Вона обіцяла соціальний розвиток та шляхи детінізації економіки. Кандидатка мала на меті повернути «Солідарний пакунок» – соціальну програму, запроваджену за часів, коли Торрес була першою леді. Програма передбачає забезпечення молоком, олією, цукром, рисом та бобами бідних верств населення. Також політикиня планувала надати сім’ям річну плату у 2 тисячі кетцалів (що становить приблизно 255 доларів США) та надавати матерям 700 кетцалів (89 доларів США) кожен місяць в обмін на те, що їхні діти будуть ходити до школи.

Крім того, Торрес обіцяла скасувати податок на додану вартість (ПДВ) на продукти базового кошика та медикаменти й запровадити ініціативу, яка мала на меті оподаткування неформальної торгівлі. Якщо коротко, то це популістичні обіцянки лідерки, яка мало зацікавлена в системних реформах і намагається заохотити виборців голосувати за допомогою «подачок». Сандра Торрес у своїй кампанії апелювала до більш консервативних верств населення, політичних партій, військових, євангелістів та інших. Торрес також збрилася боротися з високим рівнем насильства в країні (17 вбивств на 100 тисяч жителів) за допомогою патрулювання вулиць національною поліцією та армією, а також відеоспостереження.

Цікаво, що на виборах у Гватемалі все ще поширене те, що ми називаємо «гречкосійством». Наприклад, під час своїх виступів Торрес роздавала сорочки, велосипеди, телевізори учасникам політичних раллі. Така практика суворо заборонена законами Гватемали, тож Торрес зазначила, що ні вона, ні її партія до цього не причетні, а сам конкурс був виключно ідеєю торгівців на місці, де проходило раллі, хоча на квитках із розіграшем було лого партії. У 2019 році Торрес було затримано через обвинувачення в нелегальному фінансування своєї кампанії у 2015 році. Вважається, що вона отримала більше 2 мільйонів доларів на рекламу, про що не було повідомлено до Вищу виборчу комісію.

Бернардо Аревало, кандидат у президенти від партії «Рух насіння», святкує результати першого туру виборів біля президентського палацу в місті Гватемала 26 червня. Luis Acosta/AFP

Бернардо Аревало, син президента Гватемали Хуана Хосе Аревало (1945-1951) є соціологом, колишнім послом Гватемали в Іспанії, депутатом та засновником «Руху Насіння». Його партія виникла під час антикорупційних протестів 2015 року. Він народився в Уругваї через політичну еміграцію його батьків, ріс у Сантьяго-де-Чилі й Мехіко, а вчився в Ізраїлі та Нідерландах. Він є автором численних книжок про мирний процес, демократію та роль армії. Так само він був головою ГО «Interpeace para Latinoamérica» де працював над вирішенням конфліктів у Гватемалі та інших країнах Американського континенту. Батько Аревало вважається одним із найкращих президентів Гватемали, реформістом, який поклав край диктатурі. Але Бернардо створив власну ідентичність: «Я не мій батько, але йду тим самим шляхом».  

Дізнатися більше: «Новий початок старої дружби»: вектори співпраці ЄС і Латинської Америки та саміт ЄС-СЕЛАК

Його основним гаслом була боротьба проти корупції. Він обіцяв відновити інституції Гватемали та позбавити корупціонерів влади. Аревало має на меті зменшити президентську зарплату, яка зараз на рівні 19 тис. доларів США, побудувати в’язницю з високим рівнем контролю, створити нову систему рекрутингу поліції, покращити доступ до медикаментів, зменшити вартість електроенергії, створити новий кодекс Етики та Відкритості для держслужбовців та механізм оцінки їхньої роботи, окрім інших ініціатив. 

Після першого туру Аревало казав «Вони нас не очікували», і це дійсно так, адже його політична кампанія базувалася на соціальних мережах, особливо як-от ТікТок та Х (у минулому Твіттер). Його підтримало багато молодих виборців, наприклад, прихильники в ТікТок називають політика «дядько Берні». Зіткнувшись один на один із Сандрою Торрес у другому турі 20 серпня, Бернардо Аревало здобув перемогу. За нього віддали свої голоси 60,91% відсоток виборців. Щоправда, голосувати в другому турі прийшло всього лише 45% жителів Гватемали, тож явка була досить низькою.

Офіційні результати другого туру президентських виборів у Гватемалі. Twotwofortysix/Wikimedia Commons.

Результати виборів у Конгрес не такі багатообіцяльні для Аревало, адже члени його руху обійматимуть лише 23 місця з наявних 160. Більшість у Коргресі мають консервативні партії, а оскільки Аревало позиціонує себе як антисистемний кандидат, взаємодія з опозицією може бути ускладнена. Йдеться про такі сили, як Vamos Алехандро Джамматтеї, яка має 39 місць, UNE Сандри Торрес з 28 місцями, «Кабаль» Едмонда Мулета та інші партії.

Післявиборчі перипетії

Ще під час виборів у липні партію Аревало «Рух Насіння» почали перевіряти щодо так званої підробки підписів під час заснування політсили ще у 2017 році. Саме після того, як  стало відомо, що Аревало та «Рух Насіння» буде брати участь у другому турі, Рафаель Курручіче, голова Спеціальної прокуратури проти безкарності оголосив, що суддя призупинив правосуб’єктність партії на запит органу. Сполучені Штати санкціонували Курручіче за підрив демократії та перешкоджання боротьбі з корупцією. Певні організації зазначають, що деякі партії, які мали на меті поставити під сумнів політичний статус кво у Гватемалі, були позбавлені права брати участь на виборах, а випадок із «Рухом Насіння» є частиною цього загального тренду.

Попри це, Аревало було дозволено брати участь у другому турі. Після виборів президент Алехандро Джамматтеї написав, що привітав Аревало з перемогою та запросив його до президентського палацу щоби почати демократичний перехід влади, що саме по собі є позитивним. Та після перемоги, розслідування інтенсифікувались, тож у Сполучених Штатах уже кажуть про те, що додаткові санкції можуть бути застосовані для тих, хто буде перешкоджати демократичному процесу, йдеться навіть про можливе блокування цукрового експорту.

18 вересня тисячі людей вийшли на вулиці щоби захистити Бернардо Аревало від політичного переслідування. Вони вимагали відставки Генеральної прокурорки Марії Консуело Поррас, яка веде розслідування проти «Руху Насіння». Міжнародні організації зазначають, що поки не було представлено доказів  звинувачень проти Аревало та його партії. Місцеві лідери гадають, що звинувачення є спробою перевороту. Нообраний президент сам закликав гватемальців виходити на вулиці, щоби захистити демократію. Офіційно Бернардо Аревало стане президентом 14 січня 2024 року, але 5-місячний період переходу може стати досить хитким етапом для гватемальської демократії.

Протестувальники перекривають вулиці, вимагаючи відставки Генеральної прокурорки Консуело Поррас 18 вересня 2023. AP/Moises Castillo

Висновок

Вибори у Гватемалі дуже важливо помістити на мапу регіонального тренду. З останніх 17 виборів, які відбулися в регіоні, 16 закінчилися поразкою представників чинної влади. Звісно, керувати країною під час пандемії, а потім в умовах зростання цін стало не простим завданням для багатьох політиків континенту. Вибори в Колумбії, Болівії, Чилі, Бразилії ознаменувалися поразкою для чинних лідерів, винятком тут є хіба що Парагвай.

Вибори у Гватемалі підтверджують загальний тренд і вказують на те, що виборці втомилися від політиків, які підтримують статус-кво і через невдоволення владою та недовіру до системи обирають антисистемних кандидатів. У деяких випадках, це закінчується сумо, як, наприклад, у Перу із ув’язненням колишнього президента Педро Кастільйо. Бернардо Аревало хоч і ідентифікує себе як антисистемний кандидат, має чималий політичний та академічний досвід. Аревало обіцяє бути реформатором, звісно, наскільки це дозволить бюджет країни та опозиція.

Так чи інакше, на нового президента чекає два надскладних завдання. По-перше, це все-таки протриматися до січня та забезпечити нормальний перехід влади на тлі розслідувань прокуратури. По-друге, уже при владі його чекає нелегке завдання керувати країною з Конгресом, де опозиція має більшість.  Усе ж, сам факт обрання Аревало на виборах у Гватемалі є досить позитивним. За часи свого депутатства, а також професури Бернардо Аревало зарекомендував себе як людина, яка має намір боротися проти корупції, чесно вести політику та робити продуктивні реформи які хоч і не стануть, як він сказав, магічними рішеннями, але будуть початком проактивних змін.

Автор – Анастасія Сахарова, експертка з Латинської Америки Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте українську аналітику на Патреоні. Разом досягнемо більшого!