«Новий початок старої дружби»: вектори співпраці ЄС і Латинської Америки та саміт ЄС-СЕЛАК

Огляд відносин між країнами Латинської Америки та Європи не часто з’являється в заголовках відомих видань. Звісно, економічний вплив Китаю або США в регіоні важко порівняти з впливом країн Євросоюзу. Тим не менш, окрім історичних зв’язків, два регіони вже не один рік розбудовують тісну співпрацю. 7 червня 2023 року Європейська комісія прийняла Новий порядок денний відносин між ЄС і ЛАКБ, який закладає важливі зміни політики Європейського Союзу щодо регіону. Ці зміни прослідковуються в енергетичному, економічному та геополітичному напрямах, які тісно пов’язані між собою.

Напередодні III саміту ЄС-СЕЛАК (Співдружність країн Латинської Америки і Карибського басейну – CELAC) 17-18 липня в Брюсселі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрілася з ключовими партнерами ЄС у регіоні, а саме з президентами Бразилії, Аргентини, Чилі та Мексики. Ці зустрічі стали важливим індикатором посилення співпраці між партнерами. У цьому матеріалі ми розглянемо нові вектори майбутньої співпраці ЄС і країн Латинської Америки, проаналізуємо, як на пожвавлення кооперації реагують лідери вищезазначених країн та розповімо про результати саміту ЄС-СЕЛАК.

Історія відносин ЄС із країнами Латинської Америки

Історія відносин двох регіонів починається з саміту в Ріо-де-Жанейро в 1999 році. Це була перша зустріч між представниками країн і урядів Латинської Америки та Карибського Басейну (надалі – ЛАКБ) і Європейського Союзу, за участі президентки Європейської комісії. Метою саміту було посилити політичні й економічні зв’язки, а також культурне розуміння між двома регіонами задля побудови стратегічного партнерства.

Відтоді саміт між державами ЛАКБ та ЄС проводився кожні два роки до 2010 року, коли на саміті в Мексиці було створено Співдружність країн Латинської Америки й Карибського басейну (СЕЛАК), яка виступає як об’єднаний голос держав регіону в діалозі з іншими самостійними акторами або союзами. Перший саміт ЄС-СЕЛАК було проведено в Сантьяго, Чилі 26-27 січня 2013 року, II відбувся у 2015, і після чималої перерви в майже 8 років 17-18 липня 2023 року в Брюсселі відбувся III саміт ЄС-СЕЛАК. Лідери країн ЄС та ЛАКБ зібралися, щоби відновити й посилити відносини між регіонами після тривалої відсутності міжрегіонального діалогу на найвищому рівні.

Тодішні президенти Еквадору Рафаель Корреа, Чилі Мішель Бачелет, Болівії Ево Моралес, Франції Франсуа Олланд та Бразилії Ділма Русефф під час зустрічі ЄС-СЕЛАК у 2015 році. Reuters

II саміт 2015 року заклав порядок денний, що визначав основні галузі партнерства між регіонами. Він охоплював десять напрямів:

·       Наука, дослідження, інновації та технології;

·       Сталий розвиток, навколишнє середовище, зміна клімату, біорізноманіття й енергетика;

·       Регіональна інтеграція та партнерство;

·       Міграція;

·       Освіта і працевлаштування для сприяння соціальному залученню й згуртованості;

·       Світова проблема наркотиків;

·       Гендер;

·       Інвестиції та підприємництво для сталого розвитку;

·       Вища освіта;

·       Безпека громадян.

Проаналізувати виконання порядку денного взялася Європейська комісія. Вона дійшла висновку, що країни Карибського басейну майже не були залучені в ініціативи з імплементації вищезгаданих десяти пунктів, а також, що спостерігається нестача механізмів моніторингу та оцінки ініціатив, які були закладені у 2015 році. Документ, окрім розмитих побажань і загальних фраз, рекомендує створити механізми координації планів і зобов’язань разом із системою моніторингу й оцінювання.

Вас може зацікавити: Мексиканська версія «Breaking Bad»: як розгортається «Війна з наркотиками» у XXI сторіччі?

Звісно, відсутність таких механізмів і обов’язковості виконання порядку денного означає, що більшість ініціатив залишилася на папері. Тим не менш, багато показників співпраці суттєво покращились. Наприклад, інтенсивність двосторонньої торгівлі збільшилася на 40% з 2018 року, сягнувши 369 млрд євро вартості товарів та послуг. Інвестиції ЄС у регіон досягли 687,5 млрд євро у 2020 році, окремо було надано 3,4 млрд євро для двосторонніх і регіональних ініціатив у рамках «NDICI – Global Europe» – інструменту що надає фінансування для проєктів з економічного та соціального розвитку. У 2021 році Європейський інвестиційний банк надав 742 млн євро для 11 проєктів із розвитку відновлюваної енергетики. У сфері досліджень і інновацій дослідники з ЛАКБ взяли участь у 488 проєктах із 2014 року, а програма Еразмус+ фасилітувала більш ніж 16000 студентських та академічних обмінів із 2015 року.

Які зміни передбачає новий порядок денний ЄС щодо ЛАКБ, ухвалений 7 червня? У публікації на своєму LinkedIn Урсула фон дер Ляєн представила інфографіку оновленої програми співпраці з країнами континенту, зауваживши, що ЄС та ЛАКБ є «партнерами за вибором». Новий план має 5 основних тем:

·       оновлене політичне партнерство;

·       посилення торгівельної співпраці ЄС-ЛАКБ;

·       «Global Gateway» і підтримка партнерства для судової, екологічної та цифрової трансформації;

·       об’єднання сил заради справедливості, безпеки громадян та боротьби з міжнародною організованою злочинністю;

·       співпраця заради сприяння миру й безпеці, демократії, верховенства права, прав людини та гуманітарної допомоги;

·       побудова партнерства між людьми ЄС і ЛАКБ.

Прийняття нового порядку денного, зустріч президентів Латинської Америки з Європейськими лідерами та тур фон дер Ляєн країнами регіону ілюструють неабияку важливість ЛАКБ для ЄС. Відносини партнерів перейдуть на якісно новий рівень, адже в контексті повномасштабної війни росії щодо України Європа шукатиме не тільки доступу до так званих критичних корисних копалин або енергетичних ресурсів, але й підтримку партнерів на противагу Китаю та Росії. Також це є кроком до рівноправного партнерства, адже порядок денний визнає потреби регіону й охоплює як економічні, так і соціальні ініціативи для побудови більш інклюзивного суспільства.

Посилення торговельної співпраці між ЄС та ЛАКБ

Серед планів щодо поглиблення торговельної кооперації зазначається підписання угоди з Чилі, рух у бік підписання й ратифікації угод із МЕРКОСУР (Південний спільний ринок, політичний та економічний блок, що включає Бразилію, Аргентину, Уругвай і Парагвай), закінчення ратифікації членами ЄС угод із Центральною Америкою, Колумбією, Перу й Еквадором, завершення процесу перегляду ЄС-Каріфорум (із державами Карибського басейну) та договору про економічне партнерство, окрім інших ініціатив. Завданням Євросоюзу на III саміті ЄС-СЕЛАК також було заручитися підтримкою країн ЛАКБ у засуджені російської агресії в Україні, а також намагатися витіснити Пекін як головного торговельного партнера країн регіону, саме тому торгівля відігравала велику роль під час візитів фон дер Ляєн до південних партнерів.

Урсула фон дер Ляєн та Луіс Інасіо Лула да Сілва під час зустрічі в Бразиліа в червні 2023 року. PR/RicardoStuckert

Першою з країн, куди завітала голова Європейської комісії, була Бразилія. Під час свого візиту 12 червня 2023 року фон дер Ляєн та президент Бразилії Лула да Сілва розмовляли про декілька важливих складових нового порядку денного ЄС у Латинській Америці. Каменем спотикання стала торгівля, адже ЄС вже декілька років не може ратифікувати торгівельну угоду з МЕРКОСУР, де неабияку роль відіграє Бразилія, як найбільша країна за рівнем ВВП та обсягом торгівлі з ЄС.

Ще у 2019 році МЕРКОСУР і ЄС закінчили переговори про торговельну угоду, але вона ще й досі не була ратифікована, зокрема через побоювання європейських фермерів щодо постачання м’ясної продукції до Європи та щодо впливу угоди на зміну клімату. Все ж угода є перспективною. За словами міністра закордонних справ Аргентини у 2019 році, вона охопить «інтеграцію ринків з 800 мільйонами людей, чвертю світового ВВП та більш ніж сотнею мільярдів доларів двосторонньої торгівлі».

За словами колишнього президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, договір усуває більшість тарифів на експорт ЄС до країн МЕРКОСУР та економить понад 4 млрд євро митних зборів кожного року. У 2019 році на тлі торговельної війни між Китаєм та США угода дійсно була історичною, адже показала, що ЄС і МЕРКОСУР підтримують «відкриту, сталу й чесну торгівлю».

Більше про вплив Китаю в регіоні: Латинська Америка під прицілом Китаю

Зараз перепоною до імплементації договору ЄС-МЕРКОСУР є жорсткі умови доступу до європейських ринків. Вони передбачають санкції, якщо латиноамериканська продукція не відповідає вимогам ЄС щодо використання відновлюваних джерел енергії та скорочення вирубки лісів і використання землі. Як відомо, політика Лули щодо захисту довкілля є більш сприятливою, ніж його попередника Жаїра Болсонару, тому затягнення договору з МЕРКОСУР не сподобалось Лулі: «Передумовою серед стратегічних партнерів є взаємна довіра, а не недовіра й санкції».

Коли йдеться про торговельні угоди, варто зазначити, що деякі бразильці побоюються того, що Бразилія зможе конкурувати з європейською агропродукцією, але вона навряд чи витримає тиск європейських промислових товарів. А вимоги ЄС щодо збереження довкілля та дотримання Паризької угоди, можуть зашкодити планам да Сілви «реіндустріалізувати країну».

Також коментарі Лули щодо України, а саме те, що надання зброї Україні є перешкодою до мирних переговорів та заклик до Заходу припинити військову допомогу зашкодило іміджу Бразилії у Європі. Але лідерам ЄС все-таки потрібен доступ до ринків Південної Америки, адже пожвавлення торгівлі може заохотити країни ЛАКБ до співпраці з ЄС на противагу Китаю, який активно вкладає гроші у регіон. Тож втрата впливу на цьому ринку може негативно вплинути на стратегію ЄС у регіоні та призвести до посилення впливу Китаю у цих країнах, і особливо у Бразилії.

Під час візиту фон дер Ляєн в Аргентину 13 червня йшлося так само про торговельну угоду. Важливо, що президентка Єврокомісії зауважила, що «ми хочемо внести регуляторний порядок, щоб заохотити інвестиції, адже маємо на меті створювати інновації разом, аби залишатися конкурентоспроможними на глобальному ринку…». Регуляторний клімат Аргентини було згадано не просто так, адже за індексом Простоти ведення бізнесу 2019 року Аргентина та Бразилія обоє знаходяться у хвості з рейтингом 49,5 і 49,7 зі 100 відповідно. Нижче з колег по континенту залишаються Еквадор, країни Центральної Америки, Суринам і Гаїті. Корупція та бюрократія підривають загальний рейтинг Аргентини як країни, у яку можна інвестувати, уже не кажучи про високу інфляцію і численні дефолти, які ускладнюють доступ до міжнародного кредитування та підривають довіру інвесторів.

Президент Аргентини Альберто Фернандес та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі в Буенос-Айресі. MercoPress

Зі свого боку президент Аргентини Альберто Фернандес зауважив, що «ми були б раді підписати (договір – прим. автора) до кінця року, але ми робили зауваження щодо угоди починаючи з 2018 року. Ми побоюємося, що тільки Європейський Союз виграє, а економіки регіону програють». Так само як і да Сілва, Фернандес хоче працювати над зміною кліматичних вимог ЄС щодо доступу південноамериканської продукції на європейський ринок. Головне те, що зараз обидві країни мають неабиякі важелі впливу на ЄС, адже Європа зацікавлена в енергетичному партнерстві, тож цілком імовірно, що договір ЄС-МЕРКОСУР таки буде підписано до кінця року.

Зустріч із чилійським президентом Габріелем Борічем 14 червня була найбільш плідною. Договір, підписаний із Сантьяго, передбачає, що 99% експорту ЄС до Чилі буде вільним від тарифів, що збільшить обсяги продажу товарів і послуг країнами Євросоюзу до 4,5 млрд євро. Також угода фасилітує доступ до чилійського ринку для європейських компаній та інвесторів, зокрема в енергетичному секторі. Насправді здається, що ЄС тут виграє дещо більше, ніж Чилі, але країна має отримати неабиякі інвестиції в проєкти з відновлюваної енергетики, про що йтиметься далі.

Візит фон дер Ляєн до президента Мексики Андреса Лопеса Обрадора 15 червня так само пожвавив розмови про закинутий Договір про вільну торгівлю між Мексикою та ЄС. Мексика мала торгівельний договір з ЄС з 2000 року, але перегляд цього договору тягнеться з 2016 року. Економічний аналітик Карлос Мота зазначає, що наразі торгівля між партнерами складає 78 млрд євро, очікується що оновлений договір даватиме кращий доступ до європейських ринків для мексиканської агропродукції  і відкриє можливості для електронної торгівлі. Крім того, лідери обговорили проблеми міграції, інфляцію та енергетичну безпеку.

Дізнатися більше про Мексику: Національна свідомість та політика памʼяті в Мексиці

Досить імовірно, що для договору з МЕРКОСУР країни ЄС матимуть показати гнучкість у питаннях клімату й землекористування, якщо вони хочуть отримати доступ до ринків Південної Америки. Так само поступки в питаннях клімату та побоювання європейських фермерів можуть ускладнити ратифікацію договору членами ЄС. Договори з Чилі й Мексикою мають кращі шанси бути втіленими в життя.

Global Gateway і партнерство задля справедливої, екологічної та цифрової трансформації

Global Gateway Investment Agenda – це програма сприяння інвестиціям для проєктів із відновлюваної і водневої енергетики, декарбонізації і розширення транспортної та енергетичної інфраструктури, що має неабияку важливість для ЄС і для ЛАКБ. Крім того, політика охоплює цифровізацію державних послуг.

Не секрет, що Євросоюз давно зацікавлений в енергетичних ресурсах регіону, як-от літію і міді, які особливо використовуються в батареях для електроавтомобілів та електромережах відповідно. Країни ЄС також намагаються прискорити рух до сценарію Net Zero, тобто скорочення викидів парникових газів до нуля, і виконати завдання Паризької угоди. Ба більше, у контексті російської агресії проти України питання енергетичної безпеки й незалежності в Європі стало руба, тому ЄС готовий підтримати розвиток «зелених» технологій у ЛАКБ та налагодити розробку й постачання важливої сировини до Євросоюзу. Наприклад, один із пунктів нової стратегії включає «взаємовигідне партнерство, передбачене новою Стратегією ЄС щодо критичної сировини».

Люди стоять біля кургану солі, що є побічним продуктом видобутку літію в солончаку Салар-де-Атакама в пустелі Атакама в Чилі. John Moore/Getty Images

Інвестиції також передбачені у сферу цифрової трансформації, програма передбачає ініціативи у контексті цифрового партнерства ЄС-ЛАКБ й інвестицій у трансформацію. Так само партнерство передбачає стале економічне зростання та розвиток людського капіталу. Одним із цікавих пунктів є посилення академічної співпраці у сфері вищої освіти, щоби підтримати кооперацію в дослідженнях та інноваціях.

Екологічну трансформацію як частину нового порядку денного було обговорено під час візиту президентки Єврокомісії до партнерів із Латинської Америки. Під час візиту до глави Бразилії Лули да Сілви 12 червня було анонсовано внесок у розмірі 20 млн євро для Фонду Амазонії. Це – механізм збору інвестицій для запобігання, моніторингу й боротьби з вирубкою лісів. У випадку посилення співпраці країна очікуватиме ще більше інвестицій у проєкти з охорони довкілля та «чистої» енергії. Наприклад, ЄС пообіцяв інвестиції в розмірі 2 млрд євро у вироблення «зеленого» водню, який отримують за допомогою процесу електролізу, для якого використовують електроенергію з відновлюваних джерел енергії.

Сам Да Сілва також має намір покращити кліматичні показники в країні, як він заявив на COP27 (Конференція ООН зі зміни клімату) в Шарм-ель-Шейху, обіцяючи захист лісів Амазонії та зменшення викиду парникових газів в атмосферу. COP30 заплановано на 2025 рік у Бразильському місті Белем на півночі країни, що за словами президента є «чудовою можливістю залучити світ до дискусії щодо лісів Амазонії».

Під час візиту до Аргентини 14 червня фон дер Ляєн та президент країни Альберто Фернандес підписали Меморандум розуміння щодо встановлення партнерства щодо критичної сировини між ЄС та Аргентиною. Документ передбачає «забезпечення стійкого постачання сировини, необхідної для чистої енергії і цифрової трансформації», що, безперечно, є виграшним для ЄС, адже Аргентина є якщо не найбільшим експортером критичної сировини, то принаймні важливим постачальником мінералів для Європейських країн та входить до трійки держав із найбільшим запасом літію у світі.

«Це насправді win-win. Це великий крок для кліматичних амбіцій ЄС, і це вигідно для Аргентини як ключового глобального гравця в переході на чисту енергію. Це партнерство, засноване на спільних зобов’язаннях щодо більш екологічного, цифрового та більш стійкого майбутнього для всіх» – прокоментувала президентка Європейської комісії.

Зі свого боку ЄС обіцяє Аргентині нові моделі ведення бізнесу, спільну розробку проєктів, сприяння торгівлі й інвестиціям. Також пообіцяли співпрацю в розробці та встановленні необхідної інфраструктури, мінімізації її негативного впливу  на довкілля й «покращення професійної освіти, навчання й розвиток навичок» в енергетичній сфері. Імовірно, йтиметься не тільки про освітні проєкти, а й обмін кадрами та знаннями, що, безперечно, буде великим плюсом для Аргентини.

Під час зустрічі з президентом Чилі Борічем, Брюссель і Сантьяго домовилися створити стратегічне партнерство з видобутку літію для розробки літієвих батарей та підписати меморандум щодо розробки родовищ в країні. Нагадаємо, що Чилі має 36% світових запасів цього металу. Крім того, Європейська комісія пообіцяла Чилі допомогти з розробкою «зеленого» водню. За словами Габріеля Боріча, «це хороша новина для наших співвітчизників і для світу, тому що ця галузь передбачає чудову можливість для швидкого переходу до зеленої енергії».

Президент Чилі Габріель Борич та Урсула вон дер Ляєн. Twitter, Gabriel Boric

Проєкт передбачає бюджет у розмірі 4 млн євро від ЄС та 4 млн євро від Міністерства економіки й захисту клімату Німеччини. Фонд також надає грант у 16,5 млн євро від EU LACIF та кредит у 200 млн від Європейського інвестиційного банку й німецького інвестиційного банку KfW.

Саміт ЄС-СЕЛАК

Довгоочікуваний саміт відкрився 17 липня. За словами фон дер Ляєн, він «означає новий початок старої дружби». На саміті сторони обговорили посилення співпраці на багатосторонніх форумах, глобальний мир і безпеку, торгівлю та інвестиції, зусилля по боротьбі зі зміною клімату та справедливість і безпеку для громадян. Було піднято ряд питань політичного та міжнародного характеру, а також економічної співпраці та партнерства у питаннях клімату.

Питання агресії росії щодо України на саміті викликало розбіжності у позиціях делегацій, чого можна було очікувати з боку деяких проросійських країн американського континенту. Напередодні саміту, Іспанія, чинний президент Ради Європи мала намір запросити Володимира Зеленського, але деякі країни відкинули цю ініціативу. На самому ж саміті, президент Чилі Боріч назвав війну «імперською агресією» та закликав країни ЛАКБ визнати її такою.

Та декларація ЄС-СЕЛАК обмежилася лише «глибоким занепокоєнням у зв’язку з війною проти України, яка продовжує завдавати величезних людських страждань і посилює існуючу вразливість світової економіки…». І навіть це досить розмите засудження призвело до того, що Нікарагуа утрималися від підтримки спільної декларації. У документі не було згадано росію як країни-агресора, і цей факт добре ілюструє вплив російської пропаганди, дезінформації та просто банальної необізнаності певних країн континенту. Ймовірно, що країни, які раніше утримувалися від засудженні російської агресії, такі як Сальвадор, Нікарагуа, Болівія, Венесуела, Куба і т.д. були проти згадки росії і цього разу.

Щодо інших політичних ініціатив, було включено пункт 11 декларації, який посилається на резолюція ГА ООН 2022 року про необхідність припинення економічного, торговельного та фінансового ембарго, запровадженого проти Куби. А наступний пункт декларації став дипломатичним тріумфом Буенос-Айреса і одночасно викликав обурення у Лондоні.  Мова йшла про те, що «у питанні суверенітету над Мальвінськими (Фолклендськими) островами, ЄС бере до уваги історичну позицію СЕЛАК, яка ґрунтується на важливості діалогу та поваги до міжнародного права у мирному вирішенні суперечок». Іншими словами, у декларації між ЄС та ЛАКБ було використано аргентинську назву островів, які офіційно є британськими.

Справа в тому, що Аргентина неодноразово заявляла про свій суверенітет щодо Мальвінських островів, варто лише згадати Фолклендську війну 1982 року. Але до цього часу ЄС не використовували аргентинську назву островів у офіційних документах. Британія висунула вимогу пояснити цей пункт декларації та позицію ЄС щодо островів, а британські медіа назвали підписання документу «дипломатичною поразкою» країни. Оскільки Великобританія вже не є членом ЄС, декларацію все ж було підписано. Використання назви ймовірно підштовхне Аргентину до більш рішучих кроків, тож ми ще почуємо про цю тривалу «Фолклендську драму».

Більше про історію конфлікту за Фолклендські острови: Національна свідомість та політика памʼяті в Аргентині

Щодо більш успішних ініціатив, то було підписано меморандум розуміння з ЄС та спільну декларацію щодо цифрової співпраці. Декларація передбачає взаємодію у питаннях цифрової політики, інтернет-уряду, захисту персональних даних, розвитку цифрових навичок, і т.д. Також, члени підписали Інвестиційну програму «Global Gateway», яка передбачає більш ніж 135 проєктів у напрямках справедливої зеленої трансформації, інклюзивної цифрової трансформації, сталого людського розвитку та інших ініціатив. Ці інвестиції розміром у 45 млрд євро також охоплюють проєкти з видобутку критичних корисних копалин, електрифікацію автобусів та захист лісів Амазонії.

Лідери ЄС та країн ЛАКБ на III Саміті ЄС-СЕЛАК. Ricardo Stuckert/PR

Інший амбіційний проєкт, а саме підписання торговельної угоди з МЕРКОСУР, не було завершено на саміті. Декларація зазначає, що робота по угоді триватиме. Країни також підкреслили намір виконання Паризької угоди та наголосили на важливості виконання розвиненими країнами зобов’язань щодо мобілізації 100 млрд доларів на рік для кліматичного фінансування, щоб підтримати кліматичну адаптацію для країн, що розвиваються. Наостанок, ЄС пообіцяв 43 млн євро гуманітарної допомоги країнам ЛАКБ.

Висновки

Поїздка голови Єврокомісії до Латинської Америки та III саміт ЄС-СЕЛАК мали три основних завдання. Перше – це побудувати об’єднаний фронт для запобігання змінам клімату за допомогою фасилітації проєктів відновлюваної енергії і, що найголовніше, забезпечити ЄС доступ до критичних мінералів, які будуть розвивати «зелену» економіку й забезпечать енергетичну безпеку. Друге – це активізація торгівлі в регіоні та намагання протиставити перспективу тривалої економічної співпраці з ЄС посиленню впливу Китаю і підтримку росії в ЛАКБ. І, по-третє, заручитися підтримкою ЛАКБ у засудженні російської агресії проти нашої держави й домогтися об’єднаної декларації щодо засудження росії.

Візит Урсули фон дер Ляєн до головних регіональних партнерів напередодні саміту показав серйозність намірів ЄС та створив позитивний клімат для зустрічі 17 липня. Сам факт зустрічі після перерви у 8 років є, безперечно, позитивним кроком. Країни Європейського Союзу шукають партнерів, аби прискорити «зелену» трансформацію і забезпечити доступ до критичної сировини, а країни Латинської Америки прагнуть, щоб обидві сторони співпрацювали на партнерських засадах та щоби регіон виграв від пожвавленого співробітництва в енергетиці, торгівлі й інших сферах.

Автор – Анастасія Сахарова, експертка з Латинської Америки Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте українську аналітику на Патреоні. Разом досягнемо більшого!