Чому терористи стають терористами?

Суб’єктність та структурні особливості міжнародної системи за останні десятиліття зазнали фундаментальних змін. Поява нових акторів та інших правил гри відобразилися на звичному раніше світовому порядку. Те, що вважалося неприйнятним у минулому, тепер використовується як популярна стратегія та є базисом для досягнення довгострокових цілей. Застосування тероризму новими суб’єктами міжнародних відносин є ознакою таких змін. Чому ж тероризм все частіше стає стратегією чи навіть засобом здійснення політики у міжнародному середовищі? Відповідь на це запитання шукайте у нашому новому матеріалі.

Природа та характер терористів 

До застосування тероризму вдаються угрупування екстремістів, рухи опору, терористичні мережі, етнічні меншини, сепаратистські утворення. Усіх цих суб’єктів поєднує спільна риса – недержавний характер. Держави не можуть обирати таку стратегію, бо їхні дії не будуть відповідати принципам та інституційним і нормативним засадам світового порядку. Перелічені вище недержавні актори навпаки вбачають у ній вигідність. Їхня система цінностей та прийняття рішень, а також стиль поведінки відрізняються ірраціональністю. Тероризм – стратегія асиметрична. З її допомогою суб’єкт знаходить і використовує слабкі сторони сильнішого суперника. В даному випадку мова йде завжди про нерівну боротьбу. І сторона, яка застосовує тероризм, є апріорі слабшою.

Вам варто знати: Cмерть Левіафана: що чекає на «Ісламську Державу»?

Проте інструментарій та технологічні засоби, наявні у терористів, є доказом того, що слабший не означає переможений. Основною складністю для держави чи коаліції держав у протидії терористам є те, що останні ніколи не діють у рамках класичного протистояння в уявленні перших. Викрадення літаків, організації вибухів, захоплення заручників, використання смертників, погрози – неповний перелік тактик, до яких вдаються терористи. Такими «дешевими» методами вони досягають поставлених цілей. Тому популярність тероризму серед багатьох недержавних акторів пояснюється їхніми мотивами – така стратегія є найбільш оптимальним та вигідним варіантом для тих, хто її використовує.

Вплив середовища

Сама поява тероризму як фактору пояснюється гетерогенністю системи, у якій він існує. Тобто у середовищі, де головними ознаками є хаос, невпорядкованість, неможливість передбачити майбутній стан речей та структурна криза. Тероризм не виникає у сталих, гомогенних системах. Глобальна база даних тероризму «START» доводить цю тезу. Дана організація зібрала усі терористичні акти, які відбулися за останні 45 років, та звела їх в одну мапу, точково позначивши інтенсивність тероризму по всьому світі. На карті видно, що найбільше проявів тероризму у тих країнах, де тенденцією є низький рівень життя та соціально-статусне розшарування, значні проблеми з економікою, неприйнятна цінова політика, знецінення грошей, нерозв’язані конфлікти різного роду. Такі держави характеризуються неефективністю та неспроможністю приймати важливі внутрішньо та зовнішньополітичні рішення, відсутністю соціальних гарантій для громадян, спадом духовних та патріотичних цінностей та низькою правовою грамотністю населення.

Читайте також: Коли західне – це харам!

Усі ці фактори породжують злість, ненависть, певного роду нігілізм та бажання помсти серед населення. У людей зникає розмежування між поняттями «добро» та «зло» й виникає потужне бажання боротьби за певну ідею, що в результаті призводь до появи тероризму. Звичайно, ми не можемо беззаперечно доводити той факт, що тероризм існує тільки там, де прослідковується системна криза та апріорі процвітає анархія. Події останніх років, зокрема теракт у Новій Зеландії, будуть виступати контраргументами. Але все ж у гомогенних системах тероризм – рідкісне явище. Тероризм як стратегія існує в рамках гетерогенних систем. Таке середовище і є однією з основних причин, чому терористи стають терористами, чому окремі групи та організації обирають тероризм як спосіб досягнення своїх цілей.

Зовнішній фактор

Окремою глобальною причиною виникнення тероризму є поведінка великих держав та механізми вирішення завдань, які вони застосовують. Нав’язування західними державами своєї ідеології країнам, де така модель соціального устрою є неприйнятною, сприяє спротиву місцевого населення, в якому закладена зовсім інша система цінностей та світосприйняття. У сьогоднішній постбіполярній системі США підтримують ідею про демократичні та капіталістичні цінності як основні параметри цієї системи. Деякі держави користуються вигодами, які пропонують США, наближуючи себе до ідеалів демократії та вільного ринку. Проте не кожне суспільство здатне на такі кроки. Теорія норм та інституцій не буде забезпечувати стабільність та запобігати конфліктам. Для досягнення добробуту таким слабким державам потрібний інший шлях. Тому логічною є реакція населення на нав’язуваний їм устрій.

Вас може зацікавити: «Найдовша війна в американській історії»: що Байден робитиме з Афганістаном?

Отже, популярність застосування тероризму пояснюється: позицією слабшого й обмеженістю ресурсів суб’єктів міжнародних відносин, які вдаються до цієї стратегії; наявністю нестабільного середовища, яке створює ґрунт для радикальних настроїв; та наявністю ворожих зовнішніх впливів (культурних, політичних, ідеологічних), яким протиставляють себе терористичні рухи. Тому, щоб знайти можливі шляхи подолання цієї загрози світовому порядку і безпеці, потрібно зрозуміти логіку мислення терористів і витоки їхніх мотивів. Головне – нарешті усвідомити, що насильство не можна подолати насильством. Тоді світове співтовариство зможе перейти від кровопролитної боротьби до масштабних превентивних заходів, спрямованих на усунення тих глибинних проблем, які і роблять можливим появу тероризму. 

Автор – Богдан Гоник, для Аналітичного центру ADASTRA