Демократія по-угандійськи: чи зможе «президент гето» Бобі Вайн замінити «вічного» Мусевені?

Уганда – країна регіону Великих озер Африки, яка відома пересічному українцю, у кращому випадку, озером Вікторія, походами Девіда Лівінгстона та правлінням кривавого диктатора-канібала Іді Аміна. Проте протягом останнього року країна все більше привертає увагу до себе як до потенційного кандидата на те, щоб пережити падіння чергового африканського диктатора.

Але є й те, що відрізняє Уганду від інших держав регіону, які вже пережили зміну влади: джерелом революції, що насувається, тут можуть стати не народні маси чи група бунтівних військових; загроза авторитаризму «вічного» Йовері Мусевені має цілком конкретне втілення, ім’я якого – Бобі Вайн. Попзірка угандійського шоу-бізнесу має намір засяяти й на політичній арені своєї Батьківщини – та чи досяжні його наміри стати новим президентом Уганди і змінити свою країну на краще? Здається, «вічний президент» вступив у двобій із дійсно гідним супротивником, який кидає виклик цілій системі. То які ж шанси в молодого й амбітного проти старого й досвідченого? Розбираємо сучасну політичну мапу Уганди.

Демократія з подвійним дном

Бобі Вайн (зліва) і Йовері Мусевені (справа)

Йовері Кагута Мусевені – один із тих, хто точно знає, як прибирати конкурентів на своєму шляху. За більш ніж 30-річне правління незмінний керівник Уганди «переріс» не лише своїх суперників, але й ціле покоління: сьогодні більше 70% угандійців це ті, хто були народженні вже після приходу до влади Мусевені, тому просто не знають іншої політичної реальності.

Мусевені, якому нещодавно виповнилося 75 років (за деякими даними – 71 рік: за словами самого президента, його батьки були неписемними, тому не знали точну дату народження сина), уперше став відомий широкому загалу в 1970-х рр., коли він був частиною руху проти режиму диктатора Іді Аміна в Уганді (очолював антиамінівський Фронт національного порятунку, який приєднався до Танзанії в угандійсько-танзанійській війні). Потім була громадянська війна в Уганді, причиною чого (за версією партії Мусевені) стали фальсифікації на виборах. Після військового перевороту генерала Тіто Окелло в 1985 р. Мусевені очолив опір проти військової диктатури; наприкінці січня 1986 р. повстанці здобули остаточну перемогу. Уже у квітні 1986 р. Мусевені був призначений президентом, пізніше був переобраний на всезагальних виборах у 1996 р., а також під час усіх наступних голосувань. Для більшості мешканців країни Йовері Мусевені став (і залишається) символом боротьби за лібералізацію, переходу від диктатури до багаторічної демократії, припинення громадянської війни та початку економічного розвитку країни.

Проте вже у 2000-х рр. почали проявлятися риси чергового африканського диктатора. Хоча заборону на багатопартійність було відмінено ще у 2005 р. і в країні з’явилися перші паростки опозиційних платформ, загальний розподіл політичної влади залишився сталим: домінування правлячої партії "Національний рух опору" стало одночасно і причиною, і наслідком того, що Мусевені продовжив балотуватися на президентських виборах та просувати інтереси своєї політичної сили. Протягом ХХ ст. вже двічі вносилися зміни до конституції Уганди: уперше у 2005 р. для зняття обмеження на кількість президентських термінів (тоді мало не кожен член парламенту отримав хабаря для того, щоб віддати свій голос «правильно»); і вдруге у 2017 р., коли було скасовано віковий ценз для президента (до цього він становив 75 років). Таким чином було створено підґрунтя для можливості переобрання й довічного перебування Мусевені при владі.

Читайте також: Не Росією єдиною: як «обнулюють» свої терміни африканські президенти

Говорячи про постать Йовері Мусевені, не можна оминути увагою епатажний імідж президента Уганди, який формується в зарубіжних ЗМІ, у тому числі й українських. Так, головні новини про угандійського лідера, які доходять до пересічного мешканця нашої країни, пов’язані з різкими висловлюваннями з приводу неприродності орального сексу, переслідуванням гомосексуалів або скандалом із засудженням зачіски переможниці Miss World Africa 2018, угандійки Квін Абеначо. Мусевені апелює до традиційних африканських цінностей на противагу нав’язуваним стандартам Заходу. З одного боку, такі заклики є близькими до настроїв більшої частини угандійців, тобто Мусевені активно залучається підтримкою електорату. З іншого боку, це є своєрідною ширмою, яка покликана відвернути увагу від соціально-економічних та політичних проблем у країні.

Президент із гето: хто він?

Саме на тлі затяжної кризи та певного послаблення опозиційних сил на політичній мапі Уганди з’являється нова фігура – тридцятисемирічний співак, активіст Бобі Вайн (Bobi Wine) (справжнє ім’я Роберт К’ягуланьї). Музикант, який дає концерти не лише в Уганді, але й у багатьох інших країнах Африки, виріс у нетрях і позиціонує себе як «президент гето» – тобто простий хлопець із народу. Він став членом парламенту у 2017 р, коли балотувався як незалежний кандидат і проводив кампанію під гаслом «Оскільки парламент не зміг пройти в гето, ми приведемо гето в парламент». У своїх піснях (наприклад, Freedom) Бобі Вайн звертає увагу на недосконалість правлячого режиму й необхідність проведення нагальних змін в Уганді, закликає людей до об’єднання під гаслами боротьби за реформи, а також проводить власну політичну агітацію. Через достатньо бунтівний посил влада внесла низку композицій співака до списку заборонених.

Загалом основним електоратом новоспеченого політика є молодь. Це виглядає цілком логічним з погляду ведення політичної боротьби: по-перше, співак сам належить до покоління, яке не знає іншого президента, крім Мусевені, тому може апелювати до спільних цінностей людей його віку; по-друге, оскільки Уганда є однією із наймолодших країн світу, саме молоде населення складає більшість тих, хто має право голосу; по-третє, багато хто готовий просто слідувати за своїм кумиром та разом вступити в політичну боротьбу із застарілим режимом. Юнаки і дівчата легко асоціюють себе з молодим співаком, який розуміє їхні потреби та інтереси, тому готові піти за таким зірковим лідером.

Як політичний діяч Бобі Вайн закликає до змін у країні та критикує режим Мусевені, хоча загалом надто різких висловлювань із його боку не спостерігається. Так, найбільш категорично співак засудив податок на користування соціальними мережами, який раніше ввів уряд Мусевені. Крім цього, співак, хоч і є незалежним кандидатом та офіційно не належить до жодної партії, активно агітував за опозиційних кандидатів під час проміжних виборів. Цілком можливо, що популярний Бобі Вайн згуртовує довкола себе союзників для того, щоб у майбутньому стати таким собі «угандійським Зеленським», метою якого є привести до влади цілком нову політичну силу.

Бобі Вайна вважали основним претендентом на те, щоб створити противагу Мусевені на президентських виборах 2021 р. Співак не забарився виправдати очікування свого електорату: влітку 2019 р. він оголосив про свої наміри балотуватися. Після цього популярність майбутнього кандидата в президенти лише продовжила зростати прямо пропорційно роздратуванню чинного керманича держави.

Вам може сподобатися: Шлях Гамбії: від диктатури до демократії

Чинний режим Йовері Мусевені намагається здійснювати опір підтримці Бобі Вайна серед населення, що неухильно зростає. Тим не менш, винаходити велосипед ніхто не збирається – і проти молодого співака використовуються ті самі методи, що і проти колишніх суперників президента, зокрема багаторічного опонента на президентських перегонах Кіззи Бесідже (Бесіг’є) (Kizza Besigye). До таких можна віднести, насамперед, арешти, найбільш гучний із яких стався влітку під час проміжних виборів. Опоненти чинної влади тоді знаходилися в місті Аруа з агітацією. Бобі Вайна затримали за напад на кортеж президента (у якому того на момент нападу навіть не було), а також зберігання зброї (у готельному номері співака знайшли дві гвинтівки, хоча його дівчина стверджувала, що він навіть не вміє тримати зброю в руках); у в’язниці, за свідченнями співака, його катували, після чого йому довелося проходити дороге лікування за кордоном. Історія набула широкого розголосу в ЗМІ.

До новітніх методів гонінь можна віднести скасування концертів співака в жовтні 2019 р.; влада пояснила такий крок «міркуваннями безпеки», проте команда виконавця сприйняла це як виключно політичний жест. Крім того, наприкінці вересня 2019 р. в Уганді було заборонено носіння червоних беретів, що стали символом Бобі Вайна та очолюваної ним опозиції.

У серпні 2019 р. розголосу набула історія про співпрацю уряду Уганди з китайською компанією Huawei для отримання доступу до особистих даних представників опозиційних сил та відслідковування їхнього місцезнаходження. Як результат, було здійснено ряд арештів та зірвано заплановані акції протесту проти правлячого режиму. Такі дії не лише дискредитують китайську компанію, керівництво якої неодноразово відкидало звинувачення в сприянні шпигунству; перш за все, це є показником того, що режим Мусевені не буде нехтувати будь-якими засобами для придушення опозиційних сил.

Переобрати не можна піти

Однак станом на сьогодні говорити про реалістичність сподівань угандійців на зміну влади досить важко. Більшість факторів говорить на користь того, що Мусевені залишиться при владі ще як мінімум на один президентський термін.

По-перше, угандійці старого покоління все ще пам’ятають Мусевені як символ лібералізації та демократизації країни, а також встановлення внутрішньої стабільності після громадянської війни. Не всі готові проміняти досвідченого й усім знайомого, хай і авторитарного правителя, на молодого й непередбачуваного співака родом із гето.

По-друге, основний електорат Мусевені – мешканці сільської місцевості – залишається стабільним протягом десятиліть, тому розраховувати на зміну позиції консервативного населення, яке не має широкого доступу до джерел інформації, досить важко.

По-третє, позиції правлячої партії Національний рух опору, яку очолює Мусевені, є міцними, оскільки опозиція в країні довгий час була слабкою. Крім того, після усунення від влади віце-президента Гільберта Букеньї у 2011 р. та друга Мусевені, політика Амами Мбабазі у 2015 р. наступників усередині партії не залишилося. Звісно, залишається сценарій передачі влади до сина Мусевені Мухузі Кайнеругаби, проте поки що помітних кроків до його реалізації не робиться.

Цікаво, що сам Йовері Мусевені неодноразово заявляв про намір піти у відставку, зокрема перед виборами 1995, 2001 і 2006 рр., проте щоразу після переобрання забував про втілення цих планів у життя. Так, наприкінці серпня 2019 р. в одному з інтерв’ю лідер Уганди заявив, що не планує покидати займану ним посаду і тим паче готувати наступника, у ролі якого населення бачить Бобі Вайна.

Більше про досвід передачі влади наступнику: Що буде з Казахстаном після Назарбаєва?

По-четверте, Мусевені не є опозиційним до країн Заходу та не зазнавав значної критики з точки зору міжнародної спільноти. Навпаки, після подій 11 вересня у США угандійський лідер почав позиціонувати себе як «головний миротворець» регіону. Як наслідок, сьогодні Уганда бере участь у глобальній антитерористичній кампанії США, а також є одним із найбільших реципієнтів біженців в Африці. Все це сприяє підвищенню іміджу як країни в цілому, так й особисто Мусевені. Сам президент заявляє, що залишається ще багато проблем в Африці, у вирішенні яких він планує брати участь.

Нарешті, не можна забувати про фактор фальсифікації під час виборів: незалежні спостерігачі від ЄС та інших країн регулярно відзначають недостатню прозорість волевиявлення та порушення під час голосування чи підрахунку голосів в Уганді. Які ж шанси на те, що чинний режим не застосує цей метод і під час виборів 2021 року? Здається, вони поступово зводяться до нуля.

Тим не менш, на карті політичного життя Уганди вже почалися певні трансформації. Авторитет Мусевені вже не є непохитним, натомість виборцям запропонована альтернатива – можливо, більш реальна ніж будь-коли. І навіть якщо протягом наступних двох років до виборів президента політична кон’юнктура не зазнає значних змін, і Мусевені буде переобрано, дух революції, що насувається, вже відчутний в Уганді. Люди, які втомилися від 33-річного правління одного президента, починають висловлювати своє невдоволення чинним режимом, будь-то виступи на вулицях чи коментарі в соцмережах.

На Уганду чекають непрості часи, а загроза «майдану» на чолі з Бобі Вайном (або іншим лідером) повинна лякати Мусевені як ніколи раніше, оскільки будь-який необачний крок уряду може призвести до справжнього суспільного вибуху. Загроза зміни влади стає особливо актуальною зараз, коли в Африці один за одним падають багаторічні режими диктаторів, які, здавалося, покинуть свої кабінети лише в труні. Тому цілком можливо, що саме розумний і амбітний Бобі Вайн зможе показати новому поколінню молоді, яка його підтримує, що боротьба за власну країну й прагнення зробити її кращим місцем для життя є справою рук кожного небайдужого до долі власної Батьківщини.

‘No matter your age and

No matter your sex

No matter your religion

No matter your tribe

Whether educated or uneducated

It’s a revelation for the generation…’

Bobi Wine, "Freedom"

Автор – Ірина Запорізька, Аналітичний центр ADASTRA