PER ASPERA – AD ASTRA

I THINK TANK


PER ASPERA – AD ASTRA

I THINK TANK


Шлях Гамбії: від диктатури до демократії

Шлях Гамбії: від диктатури до демократії

Обіцянки керувати країною один мільйон років (якщо на це буде воля Аллаха), ув’язнити молодих хлопців, які грають у футбол в дощ та обезголовити представників ЛГБТ-спільноти – це і не тільки заяви президента Гамбії Ях'я Джамме, авторитарний режим якого тривав протягом 22 років. Про зміну влади і те, що відбувається в цій африканській країні зараз, – читайте далі.

У жовті 2018 року для викриття злочинів та випадків зловживання повноваженнями було створено незалежний інститут TRRC Gambia (The Truth, Reconciliation and Reparations CommissionКомісія зі встановлення правди, примирення та репарацій), головною метою якої є дослідження та розслідування справ з порушення прав людини за час правління Джамме (1994-2017), а також надання консультаційної допомоги новоствореному уряду та жителям країни, щоб попередити виникнення нової кризи. Однак найважливішим завданням діяльності Комісії є запевнення населення Гамбії у тому, що свобода слова тепер існує. Як зазначає сам інститут: «TRRC була створена тому, що ігнорування жахливих злочинів нашого нещодавнього минулого підірве цінності, які ми потребуємо для відновлення мирного суспільства і влади, якій будуть довіряти».

Головними напрямками діяльності TRRC є збір доказів та вирішення питання репарацій. Однак, у випадку Гамбії йдеться не лише про грошові виплати постраждалим та їх сім’ям. Більшу увагу тут акцентують на задоволення медичних та освітніх  потреб, а також на дослідження наслідків порушення прав людини та економічно-соціальний стан розвитку держави.

Процес розкриття будь-яких злочинів у Гамбії є довготривалим. Кожен, хто дбає про безпеку та життя своєї сім’ї, не поспішає давати свідчення та ділитися інформацію про тогочасні події. Як результат, лише зараз, у 2019 році, складається відносно зрозуміла картина про події ще 1994 року. Подробиці 2016-2017 років теж починають набувати більш-менш чітких обрисів.

У 1994 році 29-річний Ях'я Джамме організував безкровний переворот у Гамбії, усунувши від влади президента Дауду Кайраба Джавару, за час правління якого завдяки підтримці МВФ було реформовано економічну структуру країни, хоча водночас рівень корупції у країні значно зріс. Саме з цим явищем, а також деспотизмом та африканською дезінтеграцією, закликав боротися молодий Джамме. Населення його підтримало. Однак, відчувши владу у своїх руках, Ях’я почав провадити кардинально іншу політику. Він звернув з розпочатого шляху, встановлюючи нові порядки, що прямо порушували права людей. Гамбійці наважились на протести, головною рушійною силою яких стали студенти. Після першої серйозної сутички 14 з них було вбито, багатьох важко поранено та травмовано. Джамме сказав, що так студентів «нагородив» сам Аллах.

Після того в державі заборонили будь-яку політичну діяльність, розпочали кампанію з переслідування та арештів. Через погрози розправитися над опозицією, закопавши її представників на глибину 6 футів, чи «прохання» залишити його уряд у спокої або ж «йти до чорта» президент швидко обріс плітками. Саме тому Джамме вирішив встановити тотальний контроль над медіа та пресою.

Однак гострим залишалось не лише питання залежності ЗМІ та заборони волевиявлення. 22 роки життя під авторитарним режимом Джамме означали фінансову підтримку сексуального насильства в уряді та оборонних інституціях, а також змушування ВІЛ-позитивних людей проходити небезпечне експериментальне «лікування», що завершувалось смертями та стражданнями. Таке свавілля не могло тривати далі – населення Гамбії наважилось на зміни, продемонструвавши справжні, вперше демократичні, вибори у 2016 році.

Першим, хто ініціював розгляд питання виборчої реформи у Гамбії був Соло Санденг. Його головною вимогою стала заборона «підкупним» іноземцям, зокрема зі Сенегалу та Мавританії, голосувати на національних виборах у Гамбії. 14 квітня 2016 року Соло організував протест щодо проведення реформи, за що в той же день він та ще кілька активістів були заарештовані. Розправа не змусила на себе довго чекати. Соло забили до смерті на очах інших «затриманих». Події 14 квітня стали лише каталізатором нових громадських виступів, незважаючи на те, що протестувальники були жорстоко побиті та покалічені. Цікаво, що найголовнішим інструментом впливу на настрої населення Гамбії стали соціальні мережі та… музика, які Джамме не мав змоги контролювати.

Врешті-решт голосування відбулось 1 грудня. Результат був більш, ніж очікуваним. На виборах вперше за 52 роки перемогла опозиція, а президентом Гамбії став Адама Берроу. Хоча і тут були свої нюанси, адже перемога не була абсолютною. За Джамме було віддано 39,6% голосів, адже багато хто не вірив у силу власного голосу змінити  бодай щось у цій країні, вважав це за марну трату часу та паперу або ж побоювався розправи, якщо віддасть голос «не за того».

А як щодо іноземних голосів? Власна охоронна служба Джамме, яка знала про його домовленості та вже готові фейкові бюлетні із позначками у потрібному місці, підпалила їх усі незадовго до виборів.

Однак за тиждень після виборів, 9 грудня, Джамме дав інтерв’ю, в якому визнав голосування недійсним та анулював його результати. Так розпочалась наступна хвиля політичної кризи в Гамбії, і цього разу до її вирішення активно долучилась світова спільнота. За рішенням Ради безпеки ООН, військовим силам сусіднього Сенегалу було доручено ввести свої війська, після чого Джамме втік за кордон.

На сьогодні ця маленька країна поставила перед собою велике завдання – здійснити справжні зміни: повернути верховенство права у законодавстві, поліпшити внутрішні відносини між населенням і державними органами та встановити зовнішні зв’язки з країнами-сусідами після стількох років ізоляції від світової політики. Неймовірно велику роботу необхідно провести задля підвищення довіри населення до політичного істеблішменту, обізнаності щодо історії своєї держави і сприяння громадського залучення до процесу прийняття рішень. Уже найближчим часом буде зрозуміло, чи під силу Гамбії впоратися з подібними завданнями.

Авторка – Анісова Катерина, для «Ad Astra»