Латинська Америка під прицілом Китаю (продовження)

У попередній статті про стратегію Китаю в Латинській Америці вже згадувалося про економічний і політичний інструменти впливу. У другій частині матеріалу ви зможете дізнатися про особливості «м’якої сили» Пекіна, космічну співпрацю з країнами регіону та ризики для США від потенційного китайського «бліцкригу» на континенті.     

«М’яка сила» на службі в Пекіна

Економічний і політичний вплив – це не єдині фактори, що сприяють проникненню Китаю в Латинську Америку. КНР активно використовує елементи «м'якої сили» в державах регіону. Так, у 20 країнах Латинської Америки функціонує 40 Інститутів Конфуція, що займаються розповсюдженням китайської мови й культури та забезпечують культурні обміни. Піднебесна надає стипендії студентам і фінансує програми обміну для молодих увчених. У латиноамериканських країнах набуває великої популярності китайська медицина й кухня, здійснюються переклади творів китайської літератури на іспанську й португальську мови. У той цей же час спостерігається підвищення інтересу з боку китайців до вивчення іспанської та португальської мов: у китайських вишах відкриваються факультети й центри вивчення цих мов, помітно зростає кількість китайських студентів, які їх вивчають, адже, якщо у 1999 р. таких студентів було всього 500, то в 2016 р. – 20 тисяч.

Дізнавайтеся більше: М’яка сила як інструмент зовнішньої політики Китаю

Не можна забувати про вагомий вплив китайської діаспори в країнах регіону, яка в останні роки значно зростає. Особливо помітний цей процес у Болівії, Парагваї, Перу та Аргентині. Наприклад, у 2006-2017 рр. китайська громада в Аргентині практично потроїлася й перевищила 180 тис. осіб. Представники китайської діаспори традиційно контролюють тисячі об'єктів сфери послуг та значну частину роздрібної торгівлі в найбільших містах країни. Показовим є той факт, що китайські бізнесмени в Аргентині відкривають в середньому 18 нових супермаркетів у місяць. Загалом використання інструментів «м’якої сили» створює сприятливі умови для повноцінного відпускання китайського коріння на латиноамериканському континенті та формує позитивне ставлення латиноамериканців до політики Китаю в регіоні.

Китай завойовує прихильність країн ЛА й таким способом, як надання гуманітарної допомоги для подолання наслідків природних катастроф, особливо землетрусів. Латинська Америка посідає третє місце після Азії та Африки за обсягами отримання поставок гуманітарної допомоги з боку Китаю. У 2013 р. допомога Пекіна державам-жертвам стихійних лих у регіоні склала 560 млн дол.

Разом – до зірок!

Окремо слід відзначити співробітництво Китаю та країн ЛАКБ у космічній сфері. Зараз китайські компанії інвестують колосальні кошти в розвиток космічної промисловості, перш за все – у Бразилії. Умови для такої співпраці сформувалися ще кілька десятиліть тому, коли в 1980-і рр. було реалізовано програму China-Brazil Earth Resources Satellites (CBERS), яка дозволила запускати спільні супутники.

Подальший розвиток співпраці у цій галузі знайшов місце в підписанні протоколів щодо співробітництва у сфері космічних технологій, взаємному обміні інформацією та результатами дослідження, проведенні спільних заходів з підвищення кваліфікації кадрів у космічній сфері та спільній розробці супутників дистанційного зондування, які призначені для спостереження за Землею і дані яких використовуються в таких сферах, як моніторинг навколишнього середовища, метеорологія та складання карт. Водночас Пекін надає значну підтримку космічним проєктам у Болівії, Нікарагуа, Аргентині й Венесуелі. Так, у 2008 і 2012 рр. КНР і Венесуела запустили два супутники зв'язку, у Болівії China Development Bank повністю профінансував створення й запуск супутника Tupac Katari вартістю 300 млн дол. і вклав таку ж суму в будівництво бази для стеження за супутниками.

Китайське цунамі змиває американського шерифа

У Вашингтоні до співпраці Китаю з латиноамериканськими країнами в космічній галузі ставляться з великою підозрою. Можна виокремити декілька причин занепокоєння Білого дому: по-перше, китайські корпорації відтісняють американські від участі у вигідних космічних проєктах; по-друге, американське військове командування дотримується думки, що співробітництво у сфері космосу може бути лише прикриттям для повзучої військової експансії Пекіна в регіоні, оскільки разом із запусками спільних супутників і будівництвом станцій забезпечення КНР може почати стежити за американськими військовими об'єктами з території латиноамериканських країн; по-третє, сам факт проникнення Китаю в традиційну вотчину Вашингтона не може не дратувати американські еліти, які не бажають змиритися з тим, що Латинська Америка поступово вислизає з їх рук і стає все більш самостійним суб'єктом світової політики.

Незадоволення США китайською політикою в регіоні також зростає у зв’язку з тим, що Пекін налагоджує військову співпрацю з латиноамериканськими країнами, в основному з Кубою, Венесуелою та Болівією, які не є «фаворитами» американської адміністрації. Так, до Болівії Китай експортує військову техніку (бронемашини, винищувачі та гелікоптери), що використовується для боротьби з наркотрафіком та організованою злочинністю. Венесуела зі свого боку стала першим закордонним замовником китайських бронетранспортерів і сьогодні активно закуповує китайські навчально-бойові та військово-транспортні літаки. Крім того, Піднебесна надає допомогу Каракасу в підготовці венесуельського офіцерського корпусу, а китайські військовослужбовці в рамках обміну досвідом проходять навчання у Венесуелі, навчаючись опановуючи навики дій в умовах джунглів Латинської Америки. Цікаво, що, за деякими даними, спецназівці Народно-визвольної армії Китаю були залучені не тільки до підготовки своїх венесуельських колег, а й до прямої участі в гарантуванні особистої безпеки Уго Чавеса.

Вам може сподобатися: Венесуельська криза: внутрішні причини та інтереси зовнішніх акторів

Слід додати, що Пекін розглядає варіант створення пунктів матеріально-технічного забезпечення ВМС у портах країн Латинської Америки. У випадку реалізації цієї ініціативи китайські військові кораблі отримають можливість патрулювати води Тихого та Атлантичного океанів у безпосередній близькості до американських морських кордонів, чого Вашингтон не може допустити. Китайська верхівка вважає, що такі заходи стали б гідною відповіддю Китаю на політику Сполучених Штатів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Тим не менш, незважаючи на активне проникнення КНР у ЛАКБ, не варто перебільшувати її значення для обох сторін. Сполучені Штати Америки, як і раніше, посідають перше місце в торгівлі з латиноамериканським регіоном і випереджають Китай у кілька разів. На латиноамериканські держави припадає лише близько 7% китайського імпорту, а як ринок збуту китайської продукції ЛА також помітно відстає від Північної Америки, Азії та Європи.

Водночас у країнах ЛАКБ неоднозначно ставляться до такої бурхливої діяльності Китаю. Якщо ряд оглядачів вважає, що китайські інвестиції і технології допомагають долати технологічну відсталість та сприяють економічному розвитку завдяки ефективному використанню ресурсів, то багато хто вказує на засилля китайських компаній і зростання неконкурентоспроможності місцевих галузей, важкі умови праці та низьку заробітну плату на китайських або спільних з китайським капіталом підприємствах, що призводить до невдоволення місцевих робітників і навіть страйків. Крім того, усе частіше лунають заяви про експансію «червоного дракона» у регіон та отримання фальсифікаційних дозволів на реалізацію інфраструктурних проєктів, які сильно забруднюють навколишнє середовище.

Висновки

За останні два десятиліття китайсько-латиноамериканські зв'язки вийшли на якісно новий рівень. Для ряду країн ЛАКБ партнерство з Китаєм набуло пріоритетного характеру, оскільки Пекін відкрив нові шляхи ведення бізнесу для латиноамериканських підприємців, що дозволяє їм не грати за американськими правилами. Зі свого боку Пекін зацікавлений у доступі до багатих стратегічних запасів корисних копалин, величезного ринку збуту та отриманні політичної підтримки на міжнародній арені, зокрема здобутті нових союзників у «дипломатичній боротьбі» з Тайванем. Також КНР прагне розвивати військово-технічне й культурне співробітництво. З цього погляду переваги для Китаю пов'язані з відсутністю історичного досвіду втручання у внутрішні справи країн Латинської Америки, ідеологічною наближеністю та вже закріпленим позитивним іміджем країни.

Вас може зацікавити: Боротьба Китаю і США на тлі пандемії

Однак подібна китайська активність викликала серйозне занепокоєння в США, оскільки поява нового могутнього конкурента в ЛАКБ завдає шкоди інтересам останніх. Так, на думку багатьох американських експертів, Піднебесна загрожує американським стратегічним інтересам у Західній півкулі, сприяє виживанню популістських режимів і підриває фінансову монополію Сполучених Штатів. Більше того, американський уряд переконаний, що справжня ціль Китаю – перетворити латиноамериканські держави в «сировинний придаток». Враховуючи тенденцію зниження залученості США у справи держав регіону, що пов’язано із зосередженням уваги в основному на внутрішніх проблемах та торговій війні, а також у зв’язку з неприйнятною для багатьох країн регіону політикою Дональда Трампа, зокрема будівництвом стіни на кордоні з Мексикою та боротьбою з «караванами мігрантів», які надходять із країн Центральної Америки, можна припустити, що економічний, політичний і культурний вплив Китаю в ЛАКБ буде й надалі помітно збільшуватися.

Авторка – Ангеліна Кикина, для ADASTRA