Навіщо країни змінюють столиці: досвід Бурунді

Пам’ятаєте, колись ви вчили, що столицею Бурунді є місто Бужумбура? Забудьте! У січні 2019 року країна остаточно затвердила перенесення політичної столиці до міста Гітега.

Президент Бурунді П'єр Нкурунзіза ще в 2007 році пообіцяв перенести столицю з найбільшого економічного центру міста Бужумбура до старовинного міста Гітега, що розташоване в центральній частині країни. Проте для втілення даної обіцянки знадобилося більше ніж десятиліття: лише 24 грудня 2018 року було оголошено про реалізацію плану щодо зміни столиці. Відповідне рішення було схвалено за результатами голосування в парламенті 16 січня 2019 році. Тоді ж було затверджено, що переїзд основних владних структур відбудеться протягом трьох років, причому протягом першого року до Гітеги було перенесено роботу верхньої палати парламенту – Сенату. Крім того, на початку 2019 року в Гітезі розпочали роботу п’ять міністерств країни.

Більше про недооцінений континент у спецпроєкті ADASTRA: ЗАКРИТИЙ СВІТ: АФРИКА

Таким чином Гітега стала політичною столицею Бурунді, у той час як Бужумбура, що є найбільшим містом країни, продовжує зберігати за собою статус економічного центру країни. Хоча багато політиків, насамперед опозиція, виступали проти такого рішення, під час голосування лише один голос було віддано «проти». То чому Бурунді вирішило перенести свою столицю? Які плюси і мінуси такого рішення? І як цей крок перегукується з досвідом інших країн континенту? Читайте в новому матеріалі.

Причина №1: Географічна доцільність

Першочерговим аргументом президента П’єра Нкурунзіза на користь перенесення столиці була географічна доцільність такого кроку. Так, Гітега розташована в центральному регіоні країни, у той час як Бужумбура знаходиться на крайньому заході на березі озера Танганьїка. Традиційно вважається, що центральне розташування столичного міста оптимізує систему адміністративного управління через рівновіддаленість від усіх регіонів країни. Як наслідок, перенесення столиці до міста Гітега сприятиме більш зручному управлінню країною, а також виправить проблему концентрації політичного життя Бурунді в західних регіонах та зробить уряд ближчим до населення східних провінцій. Крім того, центральне розміщення столиці сприятиме більш ефективному забезпеченню безпеки, оскільки армія Бурунді розміщена саме в столиці країни.

На карті позначено колишню столицю Бурунді – Бужумбуру та місто Гітегу, що отримало офіційний статус столиці в 2019 році.

З іншого боку, саме з точки зору географії перенесення столиці до центрального регіону країни виглядає не зовсім доцільним. Більшість території Бурунді займають плато, а на заході розташований гірський хребет, який відділяє основну частину країни від вузької смуги рівнини, що тягнеться уздовж озера Танганьїка. Саме на території рівнинного заходу розташовані основні економічні центри країни, у тому числі і найбільше та найрозвиненіше місто Бужумбура. І хоча система транспортних магістралей у Бурунді здатна забезпечити достатній зв’язок центральних регіонів із іншими регіонами країни, зокрема з економічними центрами на заході, Гітега все рівно опиниться географічно відрізаною від найбільш економічно розвинених західних провінцій.

Причина №2: Повернення до історичної спадщини

Гітега історично була політичним центром країни. Місто було засноване німцями в 1912 р. і до 1966 р. було столицею Королівства Бурунді, яке існувало переважно на території сучасного Бурунді з середини XVII ст. до 1966 р., коли було скинуто останнього короля Нтаре V. До речі, саме Гітега стала містом, де народився та де в 1972 р. було вбито Нтаре V. І хоча Бурунді поки що не збирається повертатися до конституційної монархії, на думку багатьох, Гітега повинна відродити свій втрачений статус та стати символом етнічної єдності країни, уособленням чого колись був монарх.

Нтаре V – останній монарх Королівства Бурунді, що був скинутий у 1966 році.

Крім того, не варто забувати, що Гітега – важливий культурний центр Бурунді. Тут розташовані відомі культурні пам’ятки, зокрема палац королівської родини, що зберіг риси традиційної архітектури, а також Національний музей, де можна побачити багату етнографічну експозицію та архівну інформацію з історії Бурунді. У місті знаходиться королівський суд, що має назву ібвамі. До того ж тут збереглася кар’єнда – королівські барабани, що символізують вищу владу монарха (мвамі). Гітега відома своїми гончарними виробами та базаром. Також місто є великим освітнім центром, у якому розташовано багато відомих навчальних закладів Бурунді, зокрема Політехнічний університет.

Причина №3: Забезпечення економічного добробуту

Сьогодні Бурунді належить до групи найменш розвинених країн світу, де більше 65% населення живе за межею бідності, а основу економіки становить сільське господарство. Лише декілька міст на заході держави, передусім Бужумбура, можуть похвалитися дещо вищим рівнем розвитку. Саме до колишньої столиці були спрямовані основні потоки внутрішньої міграції, що спровокувало виникнення проблеми перенаселення міста. На думку уряду Бурунді, перенесення столиці до Гітеги може виправити цю проблему. До того ж місто розташоване в самому серці країни, що має сприяти розвиткові центральних і східних провінцій Бурунді.

Вас може зацікавити: Урбанізаційні процеси в Африці: економічний потенціал та перспективи

Водночас критики такого рішення зазначають, що Гітега є занадто малочисельною, що не личить столичному місту. Так, Бужумбура має населення приблизно в 1,2 млн осіб, у той час як у Гітезі проживає менше 30 тис. (за іншими даними – 42 тис. осіб). Більше того, у Гітезі банально не вистачає інфраструктури для забезпечення ефективного функціонування навіть тих органів влади, що вже здійснили переїзд. У місті відчувається брак офісних будівель, якісних доріг, готелів і ресторанів, а місцевий аеропорт потребує оновлення. Проте нижня палата парламенту вже створила спеціальні комітети, які повинні розробити план розбудови необхідної інфраструктури, а Африканський банк розвитку обіцяв надати фінансову підтримку проєкту.

У лютому 2019 року Китай подарував Бурунді новий президентський палац на знак дружби між країнами.

Тим не менше, у країні прокотилася хвиля дискусій із приводу того, чи Бурунді взагалі може собі дозволити настільки дорогий переїзд. Крім того, поки що не зрозуміло, що буде з президентським палацом вартістю 20 млн доларів, побудованим і подарованим Китаєм Бурунді як символ міцних відносин між двома країнами.

Причина №4: Боротьба з опозицією

Хоча Бужумбура продовжує бути центром політичного життя Бурунді, сам президент П’єр Нкурунзіза проводить у місті все менше часу. Так, після спроби перевороту в травні 2015 року Нкурунзіза майже не з’являвся на публічних заходах у Бужумбурі, натомість проводив усе більше часу в Гітезі. Зокрема, 5 лютого 2019 року заходи до Дня єдності Бурунді вперше відбулися не в Бужумбурі, а в новопроголошеній столиці. Більше того, сюди поступово переносить свою діяльність правляча партія країни – «Національна рада на захист демократії - Сили на захист демократії», адже в Гітезі було розпочато кампанію за конституційний референдум у червні 2018 року, внаслідок чого було внесено зміни до конституції Бурунді та було «обнулено» терміни чинного президента.

Дізнавайтеся більше: Не Росією єдиною: як «обнулюють» свої терміни африканські президенти

Також у Гітезі 25-26 січня 2020 року відбувся з’їзд правлячої партії, на якому було обрано наступника Нкурунзізи, який відмовився висувати свою кандидатуру на президентських виборах учетверте. Таким наступником та кандидатом від партії на виборах у травні 2020 року став генерал Еварист Ндайшемійє, який був міністром внутрішніх справ та безпеки, а також є одним із підписантів угоди 2003 року про завершення громадянської війни в країні.

Еварист Ндайшемійє – наступник чинного президента П’єра Нкурунзізи.

Однак критики вважають, що справжнім мотивом поступового переміщення центру політичної столиці до Гітеги є той факт, що Нкурунзізі бракує підтримки в Бужумбурі, і тому він не відчуває себе там у безпеці. Правляча партія має надії на те, що перенесення столиці з Бужумбури, яка вважається оплотом опозиції, до Гітеги дозволить послабити підтримку опозиційних сил у країні та забезпечити м’яку передачу влади від чинного президента до обраного ним наступника. Крім того, у Бужумбурі часто відбувалися сутички між протестувальниками і поліцією, а в Гітезі вірогідність масових демонстрацій можна звести до мінімуму.

Насамкінець зазначимо, що Бурунді не єдина африканська країна, яка змінювала столицю. Так, у 1991 році новою столицею Нігерії стала Абуджа, яка була побудована переважно в 1980-х рр.; до цього роль політичного і адміністративного центру країни виконував Лагос. У 1983 р. відбулося перенесення столиці Кот-д’Івуару з Абіджана до Ямусукро. Танзанія також у 1996 році змінила столицю з найбільшого міста країни Дар-ас-Салам на Додому, проте де-факто переїзд владних структур до сих пір не завершений.

Читайте також: Економічний успіх Танзанії: секрети зростання та перспективи регіонального лідерства

Крім того, деякі з країн анонсували зміну столиці в майбутньому. Найбільш відомими є плани уряду Єгипту щодо побудови нової столиці на схід від перенаселеного міста Каїр, про що було оголошено в 2015 році. За оцінками, вартість цього проекту складе близько 45 млрд доларів. Подібні плани мають також Замбія (столиця Лусака), Сенегал (столиця Дакар), Гана (столиця Аккра) і Екваторіальна Гвінея (столиця Малабо), які будують нові футуристичні міста замість старих і часто занедбаних міст-столиць. Більшість подібних проєктів, причому не тільки в африканських країнах, покликані вирішити наболілі питання, насамперед економічного характеру, а також пов’язані з екологічними викликами сьогодення.

Авторка – Ірина Запорізька, експертка з питань Африки Аналітичного центру ADASTRA