Нелегальний обіг зброї у світі: тенденції та шляхи подолання

Нелегальний обіг та розповсюдження зброї в нестабільних регіонах світу стали одними з основних перешкод на шляху формування загального миру, економічного розвитку та гомогенної системи міжнародних відносин. За різними оцінками у світі налічується від 500 до 650 млн одиниць вогнепальної зброї – вистачить практично для кожного 10-го жителя планети. Деяка частина використовується законним чином правоохоронними органами та іншими державними структурами. Проте, частка незаконного обігу в загальному обсязі світової торгівлі зброєю становить близько 40%. 

Де збувається найбільше зброї?

Сформувати критерії та методологію, за якою визначаються країни з найбільшим обігом нелегальної зброї, надзвичайно складно. Наприклад, у дослідженні «Глобальна смертність від вогнепальної зброї, 1990-2016» висувалася теорія про те, що високий рівень самогубств та вбивств через використання вогнепальної зброї прямо пропорційний високому рівню доступу до неї, тобто незаконному обігу зброї в країні.

Автори намагалися порівняти обрані країни, стверджуючи, що у 2016 році найбільше людей померли від вогнепальних поранень у 6 країнах: Бразилії, США, Мексиці, Колумбії, Венесуелі та Гватемалі (понад 50% від усіх подібних смертей у світі). Високий рівень умисних смертей від вогнепальної зброї в Латинській Америці пояснюється наявністю наркокартелів, виробництвом і продажем зброї та її незаконною торгівлею зі США, а також постконфліктним набуттям вогнепальної зброї цивільним населенням.

Проте, наскільки доцільно порівнювати ці 50% із рештою світу? Якщо аналізувати показники Африки, Близького Сходу та Азії, можна помітити серйозну недооцінку вбивств, пов'язаних із вогнепальною зброєю, в офіційних звітах держав та міжнародних організацій, про які йдеться у вищезгаданому дослідженні. У січні 2017 року Рейчел Клейнфельд написала критику таких досліджень, нарікаючи на ненадійність збору даних, непослідовність визначень і вибору показників. Так, на її думку, хибною методологією є порівняння даних про країни, які мають підтвердження із надійних джерел,  із показниками країн, які не мають надійних джерел.

Так, науковець порівняла показники смертності від вогнепальної зброї 1990 року з показниками 2016 року. За даними цього дослідження рівень смертності від вогнепальної зброї в абсолютно трьох різних країнах – Бельгії, Лівії та Сирії – практично становить однакове число. Також кількість людей, які загинули від вогнепальної зброї, знизилася в Лівії (незважаючи на громадянську війну й тривале насильство з 2011 року).

Дізнавайтеся більше: Договір про заборону ядерної зброї – утопія чи реальність?

Ці сумнівні результати пояснюються не лише ненадійністю даних у багатьох країнах, але й тим, що в новому дослідженні глобальної смертності від вогнепальної зброї враховуються лише вбивства вогнепальною зброєю, самогубства за допомогою вогнепальної зброї та ненавмисна смерть від вогнепальної зброї. Вбивства в збройних конфліктах, а також під час терористичних актів це дослідження не охоплює.

Одним із головних недоліків таких досліджень є те, що вони також не включають набуття цивільним населенням вогнепальної зброї від збройних формувань і погано керованих державних структур. Очевидно, що цей процес впливатиме на показники вбивств, особливо в зонах збройних конфліктів.

Тому все-таки краще керуватися критерієм конфліктогенності регіону. Де існує війна – там більше нелегальної зброї в обігу, як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому.  

Інструменти протидії нелегальному обігу 

Шляхи подолання цієї проблеми не можуть бути однаковими для всіх, проте повинні адаптуватися під реалії кожної держави, що страждає від неї. Проте, як еталон ми впевнено можемо розглядати систему регулювання та запобігання незаконному обігу зброї в Сполучених Штатах Америки. 

Контроль за експортом та імпортом. Ефективний контроль експорту та імпорту є запорукою будь-яких успішних зусиль, спрямованих на пом'якшення проблем незаконної торгівлі різними видами зброї. У багатьох країнах, що розвиваються, існує недостатня кількість законів для регулювання імпорту та експорту озброєнь. У тих місцях, де існують такі закони та нормативні акти, їх виконання часто є слабким. Ліцензії на постачання зброї легко підробити й часто можна придбати за низькою ціною в бідних корумпованих країнах.

Будь-яка країна, що виробляє, продає або передає зброю, потребує надійного режиму, який регулює ці процеси. Положення в законі США про контроль за експортом озброєнь регулюють комерційний експорт зброї, а також урядові трансферти через програму іноземних військових продажів. Відповідно до цих положень для кожної транзакції оборонних статей і послуг потрібне схвалення уряду США.

Вас може зацікавити: Чому терористи стають терористами?

Заплановані кінцеві користувачі ретельно перевіряються, щоб переконатися, що вони не порушують жодних норм. Весь комерційний експорт та некомерційні передачі підлягають жорстким критеріям, включаючи потреби США та країн, що отримують зброю, у безпеці; підтримку інтересів зовнішньої політики; ризик несприятливого впливу на країну або регіон реципієнта; права людини, тероризм та потенціал зловживання зброєю реципієнтом; потенціал іншого несанкціонованого використання.

Несанкціоноване транспортування є основним джерелом незаконної торгівлі. Деякі країни Африки й Латинської Америки стали головними каналами зброї для насильницьких терористичних і повстанських груп через слабке регулювання законної торгівлі зброєю. Сполучені Штати є однією з небагатьох країн у світі, яка передбачає всі комерційні продажі та урядові передачі озброєнь за жорсткою дозвільною системою. Законодавство США забороняє передавати третій стороні  озброєння та боєприпаси без попереднього схвалення уряду США. Підозрювані в порушенні підлягають розслідуванню, що може призвести до санкцій проти залученої особи або суб'єктів, а також припинення експорту до країни, що порушує правила. Усе американське легке озброєння позначається спеціальним маркуванням під час виготовлення та імпорту, щоб допомогти у відстеженні незаконних трансферів.

Державний департамент та митна служба США можуть проводити розслідування кінцевого використання через програму, відому як «Синій ліхтар». Запити можуть варіюватися від простих інтерв'ю, проведених митницями США або співробітниками Державного департаменту до фізичної перевірки вантажів. Сотні цих перевірок проводяться у всьому світі щороку. Відомі порушення експортного законодавства США призвели до відмови та призупинення ліцензій, притягнення до кримінальної відповідальності та припинення всіх видів оборонного експорту до певних країн. Особи, які підлягають судовому переслідуванню, можуть зазнати стягнень у розмірі до $1 млн.

Читайте також: Рай для наркоторговців: як Океанія страждає від «білого золота»

Регулювання збройних брокерів. Неперевірені «шахрайські» брокери, діяльність яких можлива через відсутність регулювання, є основним джерелом незаконної торгівлі зброєю в усьому світі. Менше, ніж 20 країн світу мають закони, що регулюють збройних брокерів (підприємці, які легально займаються торгівлею зброї). Закон США, затверджений у 1996 році, як поправка до Закону про контроль над експортом зброї, передбачає, що комерційні брокери повинні зареєструватися в Управлінні оборонної торгівлі Державного департаменту. Кожна транзакція також повинна бути повністю авторизованою та ліцензованою. Юрисдикція поширюється не лише на громадян США та іноземних громадян, які працюють у Сполучених Штатах, а й на громадян США за кордоном. Брокери повинні подавати щорічні звіти з переліком та описом усіх схвалених заходів.

Ліквідація засобів фінансування. Велика увага ЗМІ була зосереджена на проблемі "конфліктних алмазів". Дорогоцінні камені, деревина, мінерали, наркотики та інша контрабанда обмінюються на озброєння й також є важливими каталізаторами конфліктів між військовими організаціями-конкурентами, які борються за контроль у деяких конфліктогенних країнах та регіонах світу. Тому регулювання та освоєння державою та міжнародними інституціями цих ринків може нівелювати загрозу незаконного обігу зброї. 

Зусилля на виявлення та припинення джерел і методів незаконної торгівлі через потужний експортний контроль разом із правоохоронними заходами й діяльністю, спрямованою на адаптацію до унікальних особливостей нелегального ринку зброї в певному регіоні, становлять разом комплексний підхід до розв’язання цієї  проблеми.

Автор – Богдан Гоник, Аналітичний центр ADASTRA.