Причини та наслідки антиурядових протестів на Шрі-Ланці

Шрі-Ланка – це невелика острівна країна в Індійському океані та колишня британська колонія, відома під назвою Цейлон, що здобула незалежність у 1948 р. У ті часи здавалося, що в неї були всі шанси стати маленькою успішною державою зі стрімким ростом ВВП та стабільною демократією.

Однак усупереч очікуванням країна майже одразу поринула в затяжний етнічний конфлікт, що в 1989 р. вилився в громадянську війну. Утім, навіть після її офіційного завершення у 2009 р. корупція, погане врядування та економічна стагнація не дозволили Шрі-Ланці зробити якісний прорив – натомість протести стали постійним супутником політичного життя держави.

Остання ж хвиля протестного руху, що розпочалася навесні, стала наймасовішою за кілька років та вже призвела до серйозних владних перестановок – втечі  президента Готабаї Раджапакси та формування нового уряду. Тож що стало причиною шрі-ланкійської економічної (а згодом і політичної) кризи та яке майбутнє чекає на острівну державу – розбираємося далі.

Хронологія подій

Із березня 2022 р. на Шрі-Ланці не вщухали масштабні антивладні протести. Вони розпочалися через найбільшу економічну кризу в країні за всю її сучасну історію, нестачу продовольства, ліків та палива. Маніфестації не були централізованими, їхнім основним рушієм був студентський рух. У відповідь уряд оголосив надзвичайний стан, почав арештовувати активістів та обмежувати доступ до соцмереж. У середині квітня шрі-ланкійське міністерство фінансів оголосило дефолт за зовнішнім боргом, для того щоб зберегти останні валютні резерви та попередити кредиторів про кризу. Однак це не врятувало становища й у травні 2022 р. прем’єр-міністр Махінда Раджапакса був змушений подати у відставку. Його місце посів Раніл Вікрамасінге, який уже очолював уряди кілька разів із 1993 р. Вікрамасінге був надзвичайно непопулярним серед громадськості, а протестувальники вимагали і його відставки.

Протестувальники поблизу офісу президента в Коломбо під час загального страйку профспілок, 6 травня 2022. AFP

На початку липня демонстрації досягли піку. 9 числа тисячі шрі-ланкійців захопили резиденцію президента Готабаї Раджапакси у м. Коломбо, а сам він змушений був тікати до Сінгапуру та згодом подати у відставку. Тоді прем’єр-міністр Раніл Вікрамасінге став виконувачем обов’язків голови держави, а 20 липня парламент остаточно призначив його новим президентом. Він буде виконувати свої повноваження до завершення терміну Готабаї Раджапакси, тобто до листопада 2024 р. У наступних розділах ми докладніше розберемо причини народного невдоволення.

Боргова криза

У роки після громадянської війни, яка завершилася у 2009 р., економічний розвиток Шрі-Ланки відбувався повільно. Тодішній президент Махінда Раджапакса (2005-2015 рр.) ініціював кілька інфраструктурних проєктів, котрі повинні були «вилікувати» економіку країни. Багато з них фінансувалися Китаєм. Найбільш відомий кейс – будівництво міжнародного порту в м. Гамбантота, що відбувалося у 2008-2010 р. за кошт китайських позик. Спершу управління портом здійснювала державна корпорація Адміністрація портів Шрі-Ланки. Однак після того як країна не змогла виплатити КНР борг в 1,4 млрд доларів, у 2017 р. порт віддали в оренду на 99 років китайській транспортній компанії China Merchants Port Holdings, що базується в Гонконгу.

Читайте також: Етнічний конфлікт на Шрі-Ланці: незагоєні рани минулого.

Завдяки китайським позикам також було побудовано сотні кілометрів автомобільних і залізничних доріг, електростанції, Міжнародний аеропорт Маттала Раджапакса та стадіон, на якому у 2011 р. проходив Чемпіонат світу з крикету. Більшість із цих проєктів виявилися неприбутковими. Тим не менше, на КНР припадає лише 10% суверенного боргу Шрі-Ланки. Більшу частину виплат країна має повернути фінансовим інституціям, серед яких МВФ, Світовий банк, Азійський банк розвитку, приватним банками, а також таким країнам, як США, Японія, Індія.

Міжнародний порт Гамбантота, що перебуває у власності китайської компанії, 2018. Adam Dean/The New York Times

Щораз більші боргові зобов’язання Коломбо стали основною причиною його економічних проблем: уряд країни покладався не на проведення структурних реформ, особливо у сфері фіскальної політики, які б дозволили відсотково збільшити ВВП, а на постійні комерційні запозичення. Врешті-решт, у першому кварталі цього року зовнішній борг країни становив 50,6 млрд доларів (при чому у відсотковому відношенні до ВВП від зріс із 70% у 2014 р. до 108% у 2022 р.), а у квітні Шрі-Ланка стала першою державою індійсько-тихоокеанського регіону у ХХІ ст., котра оголосила дефолт за зовнішнім боргом. Востаннє це сталося з Пакистаном у 1999 р. На практиці нестача іноземної валюти в країні призвела до зростання цін, зачинення шкіл, неможливості закупляти продовольство, паливо, медикаменти, а населення попрохали працювати дистанційно, щоб зекономити на енергії. Шрі-ланкійська рупія обвалилася на 80%.

Вам також може бути цікаво: Порочне коло Аргентини: між дефолтами та популізмом.

Замість того, щоб реструктурувати свій борг заздалегідь (тобто домовитися з кредиторами про відстрочення виплат заборгованостей та новий графік платежів), шрі-ланкійський уряд продовжував виконувати свої зобов’язання з обслуговування боргу, через що країна вичерпала всі резерви, які в неї залишилися. Спробою Коломбо частково вирішити ситуацію стало стимулювання вітчизняної промисловості: Шрі-Ланка відмовилася від імпорту хімічних добрив, що в результаті скоротило врожайність, і країна була змушена розпочати імпорт рису. У поєднанні з фактором пандемії COVID-19 та скорочення притоку туристів, перебої в постачанні необхідних товарів і послуг призвели до інтенсивних демонстрацій на вулицях.

Фіктивна демократія

На додачу до економічних негараздів, незадоволення населення підкріплювалося сумнівами в інституційній спроможності держави. На початку 2010-х рр. режим Махінди Раджапакси звинувачували в порушеннях прав людини та обмеженнях громадянських свобод, а також у занадто тісних зв’язках із Пекіном. У 2015 р. Махінда Раджапакса від націоналістичної «Партії свободи Шрі-Ланки» пограв вибори своєму однопартійцю Маїтріпалі Сірісені.

Новий коаліційний уряд поставив на меті проведення антикорупційної реформи, покращення економічного управління, підзвітності, якості держуправління, розширення представництва меншини тамілів в органах влади. Хоча ситуація з правами людини дещо покращилася, однак обіцянки Сірісени так і не були виконані, а в жовтні 2018 р. відбулася конституційна криза, коли президент призначив колишнього голову держави Махінду Раджапаксу на посаду прем’єр-міністра. Рішення не підтримала частина уряду та парламент; Верховний суд визнав призначення неконституційним, і Маїтріпала Сірісена подав у відставку.

Махінда Раджапакса (зліва) та Готабая Раджапакса (справа) на ралі перед своїми прихильниками напередодні президентських виборів, 11 серпня 2019. Eranga Jayawardena/AP

Махінда Раджапакса все ж очолив уряд у 2019 р., коли його брат Готабая Раджапакса переміг на президентських виборах. Відтоді наступ на демократію ставав дедалі відчутнішим. Він проявлявся в надмірній присутності релігійного фактора (буддизму) в політиці, арештах активістів на протестах, дискримінації мусульман та жінок. Диктаторські тенденції у внутрішній політиці супроводжувалися кумівством, корупцією та призначенням відставних офіцерів на різноманітні посади.

Клановість у політиці

Махінда Раджапакса (колишній прем’єр-міністр та двічі президент), Готабая Раджапакса (колишній міністр оборони та президент-втікач), Безіл Раджапакса (ексміністр фінансів) та Хамаль Раджапакса (ексміністр аграрної політики) – чотири брати, котрі є представниками вже третього покоління політиків у своїй сім’ї. На момент отримання Шрі-Ланкою незалежності від Британської імперії Раджапакси були багатими власниками рисових і кокосових плантацій. У 2005-2022 рр. вони стали домінантними фігурами в політиці.

Дізнавайтеся більше про процеси в регіоні: Націоналістичний поворот Моді: чому в Індії дискримінують мусульман

Починаючи з 1970-х рр. уряди, що змінювали один одного, будували свій курс на хиткому фундаменті боргів. Очевидно, боргова залежність Шрі-Ланки – явище не нове, а торговельне сальдо країни багато років було від’ємним. Та все ж теперішня економічна криза перевершила попередні роки стагнації, і пов’язана вона з неефективною політикою клану Раджапакси. Практично безперервне правління членів однієї сім’ї спричинили незмінність та, відповідно, відсутність мотивації проводити реформи. Першими вимогами протестувальників була саме відставка президента та його уряду, а вже потім обмеження повноважень президента, зміцнення демократичних інститутів, прийняття нової конституції.

Чим завершиться шрі-ланкійська криза?

У короткостроковій перспективі Коломбо насамперед намагатиметься впоратися з економічною кризою. Після серії відставок міністрів нова влада буде вести переговори з МВФ, щоб отримати пакет фінансової допомоги. Також варто очікувати, що уряд залучиться допомогою своїх найближчих торгівельних партнерів (Китаю, Японії, Індії, ОАЕ, США, Британії), щоб закупити пальне та продовольство за зниженими цінами і стабілізувати ситуацію. Якщо цього не відбудеться найближчим часом, протести, імовірно, продовжаться. Ні новий президент Раніл Вікрамасінге, ні парламент, де більшість місць має «Партія свободи» Раджапакси, не користуються сьогодні популярністю в населення. Якщо Вікрамасінге не зможе здобути підтримки поляризованих громад Шрі-Ланки, криза продовжиться. У такому випадку протести можуть призвести до формування тимчасового уряду та дострокових президентських виборів.

Раніл Вікрамасінге бере участь у святковій події в м. Галле на півдні Шрі-Ланки, 26 жовтня 2018. Gayan Sameera/Xinhua

Для того щоб виплатити 50,6 млрд доларів зовнішнього боргу знадобляться багато років якісних реформ в економіці. У довгостроковій перспективі це означає перетворення Шрі-Ланки в поле протистояння між Індією та Китаєм. Цього року Індія вже надіслала Коломбо 3,8 млрд доларів допомоги у вигляді валютних свопів, пального та продовольства. «Руку допомоги» вирішив простягнути й Пекін: виступаючи на пресконференції, речник китайського МЗС Ван Венбін повідомив, що «невдовзі після оголошення шрі-ланкійським урядом призупинення виплат за своїм зовнішнім боргом китайські фінансові інституції повідомили Цейлон про свою готовність знайти правильний шлях, щоб впоратися з погашенням боргів перед Китаєм і подолати поточні труднощі».

Стратегічно в Шрі-Ланки більш вигідне розташування, аніж в інших країн регіону: вона має 1204 км морського узбережжя, знаходиться в центрі морської торгівлі (зовсім поруч проходить найбільший світовий шлях торгівлі нафтою, що простягається від Аравійського півострова до китайських портів) та є зручним місцем для побудови військово-морських баз для контролю над Індійським океаном. Як для Пекіна, так і для Нью-Делі Шрі-Ланка є важливим гравцем у боротьбі за домінування в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Більше за темою: Маврикій у центрі геополітичного протистояння в Індійському океані.

Надаючи допомогу Коломбо в кризовій ситуації, Пекін зможе посилити економічні зв’язки між країнами, домогтися побудови на острові своєї військової бази та гарантувати безпеку імпорту енергоносіїв. Для Індії Шрі-Ланка може стати союзником у протистоянні впливу КНР та сек’юритизації своє сфери впливу в північній частині океану. Так чи інакше, політична та економічна слабкість Цейлону робить його «ласим шматочком» для великих держав.

Отже, масові антиурядові протести на Шрі-Ланці є важливим сигналом для країн із недосконалими демократичними інститутами та відсутністю вдалої економічної політики того, що може відбутися, якщо не проводити реформ та не забезпечувати змінність влади. Економіка Шрі-Ланки зазнала краху, що зі свого боку спричинило політичну кризу та втечу президента з країни. Тепер на Коломбо чекає довгий шлях стабілізації політичної ситуації, боротьби за покращення міжнародного іміджу та перетворення на справжнє «диво Азії», як країну називають місцеві жителі. Але це лише якщо черговий клан знову не перетворить державу на свій бізнес-проєкт у «кращих традиціях» непотизму,  політичної корупції та імітації реформ.

Авторка – Олеся Мацькович, експертка зі Східної Азії Аналітичного центру ADASTRA

Якщо вам до вподоби те, що ми робимо, приєднуйтеся до когорти наших патронів. Завдяки їм ми можемо щотижня публікувати для вас якісну аналітику про міжнародні відносини.