США і союзники лише на старті унезалежнення від критичних матеріалів з Китаю

Чинна адміністрація президента США Джо Байдена, як і більшість просунутих економік Заходу, ставить собі за мету зелений перехід задля декарбонізації. У цій сфері ключову роль відіграють критично важливі матеріали, необхідні для виробництва електромобілів, сонячний панелей, вітрових турбін тощо. Ключовою проблемою для Заходу загалом і для Вашингтона зокрема є домінування Китаю в глобальних ланцюгах постачання цих матеріалів.

Запровадження експортних обмежень з боку Пекіна на важливі для виробництва низки технологічних товарів металів – галію та германію, оголошене на початку липня, показало, що КНР готова використовувати свою позицію на ринку критично важливих матеріалів у торговельному протистоянні, зокрема щоб боротися з санкціями, запровадженими Вашингтоном та його союзниками з метою утримання своїх переваг у галузі напівпровідників та штучного інтелекту.

У цьому матеріалі пошукаємо відповіді на запитання: наскільки Китай домінує на ринку критичних матеріалів? Які є шляхи унезалежнення Вашингтона від КНР у цій сфері? Які дії вже зроблені у цьому напрямку? Та як швидко Сполучені Штати можуть вирішити для себе проблему з доступом до критично важливих матеріалів і які партнери їм для цього потрібні? Що таке критично важливі матеріали та наскільки Китай контролює доступ до них?

До переліку критично важливих матеріалів входять рідкісноземельні елементи, група 17 елементів, які цінуються за свої магнітні та провідні властивості. Вони використовуються для виробництва низки важливих технологій, таких як компоненти електромобілів, сенсорні екрани смартфонів і системи протиракетної оборони. Більшість із цих елементів насправді не є рідкістю з точки зору їхньої загальної кількості у земній корі, втім їх рідко можна знайти в достатньо сконцентрованими в одному місці, щоб їх видобуток був економічно життєздатним.

Крім рідкісноземельних елементів, до критично важливих матеріалів входять літій, кобальт, нікель, мідь, полікремній тощо. Своєю чергою Геологічна служба США визначила список з 50 мінеральних ресурсів, які мають вирішальне значення для економіки та національної безпеки США. В цьому переліку присутні зокрема галій і германій, на які наклав обмеження Китай. Довершує загальну картину Міністерство енергетики США, яке визначило свій перелік критично важливих матеріалів, які мають високий ризик порушення ланцюга постачання і виконують важливу функцію в одній або кількох енергетичних технологіях. Серед тих матеріалів, яких не було в попередніх переліках, тут присутні мідь, електротехнічна сталь, фтор, кремній та карбід кремнію.

Перелік критичних матеріалів з погляду Міністерства енергетики США у короткостроковій і середньостроковій перспективі

Близько двох третин світового літію та кобальту, які необхідні для виробництва електромобілів, переробляється в КНР. Китай є джерелом майже 60% алюмінію, який також використовується в батареях електромобілів, і 80% полікремнію, елементу, необхідного для виробництва сонячних панелей. Компанії з Піднебесної також часто контролюють обробку цих матеріалів, яка відбувається в інших країнах, як-то Індонезія чи Папуа-Нова Гвінея. Усвідомлюючи вплив на світову економіку критично важливих матеріалів, влада КНР у 2021 році реалізувала злиття трьох найбільших державних компаній з їх видобутку – China Minmetals Rare Earth, Chinalco Rare Earth & Metals і China Southern Rare Earth Group – у China Rare Earth Group. Ця консолідація покликана збільшити контроль Пекіну над світовим ринком критично важливих матеріалів, знизити витрати на їх видобуток та переробку, торпедуючи можливості розвитку потенційних іноземних конкурентів у цій сфері.

Географічне зосередження запасів найважливіших корисних копалин. Wilson Center

Оголошення Пекіном про запровадження обмежень на експорт галію та германію разом із їхніми хімічними сполуками задля «захисту національної безпеки Китаю» показало, що КНР готова потенційно бити по можливостях Заходу з проведення енергетичного «зеленого» переходу, а також по виробництву мікросхем і товарів оборонної промисловості, якщо протистояння буде наростати. Наприклад, якщо Китай обмежить експорт літію чи кобальту, це сильно вдарить по некитайських автовиробниках, призвівши до масштабних проблем з виробництвом акумуляторів для електромобілів.

Географічне зосередження переробки найважливіших корисних копалин. Wilson Center

На думку аналітиків цієї сфери, екстремальні заходи у ній з боку Китаю малоймовірні, адже зашкодять китайському бізнесу, але вони не виключені. Увагу до проблеми також привернули економічний тиск і наслідки енергетичної залежності частини Заходу під час повномасштабного вторгнення росії в Україну і блокування ланцюга постачань під час пандемії COVID-19, коли з більш природних причин проявилася небезпека залежності від конкретного постачальника у багатьох сферах.

Читайте також: Війна за технології: як адміністрація Байдена знищує потенціал Китаю у сфері мікросхем

Експерти галузі також звертають увагу на те, що список критичних матеріалів, визначений держорганами США, є занадто довгий, і хоча потенційно варто унезалежнитися від Китаю у кожному з цих ресурсів, натомість передусім варто сконцентруватися на мінералах, ринок яких є досить вузьким, але без них неможливе виробництво продуктів, життєво важливих для нацбезпеки США. Наприклад, загальна вартість світового ринку необробленого низькосортного галію становить від 187 до 280,5 мільйонів доларів США. Тим не менш, його очищені продукти, зокрема нітрид галію, широко використовуються в сучасному радіолокаційному обладнанні та засобах супутникового зв’язку. У 2022 році на Китай припадало 98,1% видобутку цього мінералу.

Реакція Вашингтона

Ще до запровадження обмежень на галій та германій з боку КНР Білий дім заявляв, що усвідомлює небезпеку залежності від постачання корисних копалин з Китаю. Старший радник президента Джо Байдена з інновацій та впровадження чистої енергії Джон Подеста у травні порівняв вразливість США до блокування Китаєм критично важливої ​​переробки корисних копалин з ситуацією, з якою зіткнулася Європа через свою залежність від російської нафти та газу після повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року.

Частка Китаю в переробці низки стратегічних матеріалів. Bloomberg з посиланням на дані  Brookings Institution

Логічним шляхом вирішення проблеми є диверсифікація поставок цих матеріалів з держав, з якими США не перебувають у боротьбі за геополітичне лідерство, а також нарощування переробки відповідних матеріалів на власній території та у союзницьких державах. Попередні спроби Китаю обмежити продаж рідкісноземельних елементів лише зменшили його частку на ринку. В 2010 році Пекін тимчасово припинив експорт до Японії у відповідь на зіткнення китайського рибальського човна з японською береговою охороною поблизу островів, на які претендують обидві країни. Інцидент стимулював пошук альтернативи поставкам з Китаю. Видобуток в Австралії та США згодом зріс, що призвело до зниження частки Китаю у видобутку рідкісноземельних елементів до 70% світової пропозиції у 2022 році з піку в 98% у 2010 році.

Частка Китаю, США та інших держав у видобутку рідкісноземельних елементів, Bloomberg з посиланням на дані Геологічної служби США

Одним з головних інструментів Адміністрації Байдена, який має на меті перенесення виробництва товарів, пов’язаних з «зеленими технологіями», зокрема з переробкою критично важливих матеріалів, є закон «Про скорочення інфляції». З метою отримання податкових пільг або дотацій виробники електромобілів з січня 2024 року мають закуповувати щонайменше 40% найважливіших мінералів для акумулятора електромобіля з Сполучених Штатів або країни, з якими США мають угоду про вільну торгівлю. Загалом 50% вмісту акумулятора має вироблятися у Північній Америці.

До 2027 ці вимоги зростуть до 80% і 100% відповідно. На такі вимоги болісно відреагував не лише Пекін, а і низка союзних до США держав і об’єднань. Єврокомісія заявила, що цей закон може розпочати глобальну гонку субсидій. ЄС і Південна Корея ствердили, що закон порушує правила Світової організації торгівлі про недискримінацію, надаючи перевагу продукції США. ЄС та Індія працюють над законодавчими відповідями, щоб забезпечити подібну підтримку для своїх галузей.

Вас може зацікавити: Партія імені Сі: які зміни приніс Китаю ХХ з’їзд КПК?

Натомість закон «Про скорочення інфляції» вже дає свої результати: станом на липень 2023 року було оголошено про 100 проєктів на загальну суму 73 мільярди доларів, які створять понад 61 тисячу робочих місць. Отже компанії, які оголосили про запуск цих проєктів розраховують на замовлення значної частини перероблених критично важливих матеріалів у США або країнах, з якими США мають угоду про вільну торгівлю, що стимулюватиме розвиток цієї сфери у США та стабільних партнерах Вашингтона.

Такий підхід виключав країни ЄС, Японію та Велику Британію. Тому Вашингтон досягнув з Токіо окремої угоди про торгівлю важливими корисними копалинами для акумуляторів електромобілів, а також веде подібні переговори з Лондоном. Крім того, було оприлюднено вимоги, які потенційно мають дозволити отримувати пільги компаніями з ЄС. Таким чином адміністрація Байдена створює максимально широку коаліцію союзників у питанні критичних мінералів, обходячи початкові рамки закону «Про скорочення інфляції».

Президент США Джо Байден з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн в Білому домі, 10 березня 2023 р. Sarah Silbiger/REUTERS

Крім того, Адміністрація Байдена вже використала низку існуючих федеральних програм для підтримки створення підприємства MP Materials для переробки корисних копалин, які видобуваються у США. Раніше шахта Mountain Pass, яка відновила роботу в 2012 році і станом на 2022 рік відповідала за близько 15% світового видобутку рідкоземельних металів, але постачала їх на переробку до Китаю через низький кошт цього процесу в КНР. Тепер значна частина цих копалин перероблятиметься у США.

З метою координації дій у сфері критичних мінералів було створено Партнерство безпеки корисних копалин, до якого увійшли США, Австралія, Канада, Фінляндія, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея, Швеція, Велика Британія та Єврокомісія. Партнерство покликане забезпечити видобуток, обробку та переробку найважливіших корисних копалин таким чином, щоб підтримувати здатність країн повністю реалізувати переваги економічного розвитку своїх геологічних ресурсів.

Крім того, Вашингтон в рамках Партнерства G7 для глобальної інфраструктури та інвестицій планує проєкти в Африці, які зокрема мають на меті видобуток і переробку нікеля в Танзанії, який має вийти на світовий ринок вже у 2026 році. Разом з ініціативами ЄС у цій сфері, як-то, Європейський альянс акумуляторів і Закон про критичні сировинні матеріали, утворюється простір для створення «спільної промислової політики», в рамках якої держави та блоки координують свої промислові стратегії на міжнародному рівні та спільно будують ланцюги постачань.

Вас може зацікавити: Демократична Республіка Конго: що відбувається в найбільшій країні тропічної Африки?

Законодавча гілка влади США також працює над вирішенням проблеми доступу до критично важливих матеріалів. Сенатори від обох партій представили законопроєкт «Про незалежність від критично важливих корисних копалин», що має на меті спонукати Пентагон досягти незалежності ланцюжка постачання найважливіших корисних копалин від Китаю, Росії та інших геостратегічних конкурентів і противників. Крім того, Конгрес представив законопроєкт, що пропонує податковий кредит для виробництва рідкоземельних магнітів у США. Попит на такі матеріали  має зрости з 171 300 до 238 700 метричних тонн у 2030 році. Законопроєкт пропонує пільгові кредити для фірм у розмірі 20 доларів США за кілограм магнітів, які будуть закуповувати їх у США. Ті виробники, які можуть постачати 90% комплектуючих від американських видобувачів, отримають кредит у розмірі 30 доларів США за кілограм.

Прогалини у діях США

Втім, існує серйозна проблема з країнами, в яких видобувається значна частина критичних матеріалів, але вони не мають угоди про вільну торгівлю зі США, а також інших двосторонніх домовленостей, тому наразі опинилися за бортом профільних проєктів Вашингтона. Це стосується держав, які відповідають за понад 60% світового видобутку кобальту, марганцю та нікелю. Наприклад, Демократична Республіка Конго у 2022 році видобула близько 68% кобальту на світі. Натомість вона все ще не має угоди про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами та не була включено до Партнерства з безпеки корисних копалин. Тому станом на зараз китайські компанії частково або повністю профінансували переважну більшість шахт у ДР Конго.

Ще одним прикладом є Болівія, яка має найбільші запаси літію споміж трьох держав «літієвого трикутника» (Болівія, Аргентина, Чилі), які разом мають майже 65% світових запасів літію.  Болівійська держкомпанія YLB 29 червня підписала угоди з Uranium One Group корпорації «Росатом» з рф та з компанією Citic Guoan з Китаю про інвестиції приблизно $1,4 млрд для будівництва двох заводів з технологією прямого вилучення літію і переробки карбонату літію. У січні уряд Болівії також підписав угоду з китайським консорціумом Catl Brunp & Cmoc (CBC) про аналогічні інвестиції в розмірі $1,4 млрд для консолідації двох заводів з переробки карбонату літію.

Вас може зацікавити: «Новий початок старої дружби»: вектори співпраці ЄС і Латинської Америки та саміт ЄС-СЕЛАК

Без створення широкомасштабної співпраці з такими країнами буде надто складно вийти на значний рівень незалежності від Китаю у питанні критичних матеріалів. За даними досліджень Johns Hopkins Net Zero, група демократичних країн має значні ресурси для здійснення «зеленого переходу» за всіма головними позиціями, крім телуру. Проблема полягає в тому, що низка країн, які зараховані у дослідженні до «демократичних», все одно залежать від Китаю у цій сфері. Прикладом тут є вищезгадана Болівія. Ба більше, у розрахунках Johns Hopkins Net Zero з урахуванням збільшення видобутку відповідних корисних копалин до 2030 року «демократичні країни» будуть залежати від «недемократичних країн» у більш ніж половині матеріалів, визначних як найбільш важливі для «зеленого переходу».

Президент Болівії Луїс Арсе виступає з промовою після підписання угод з російською державною компанією «Росатом» і китайською Citic Guoan Group щодо розробки ресурсів літію, 29 червня 2023 р. Luis Alberto Arce Catacora /REUTERS

Крім того, дослідження не враховує низки матеріалів, життєво важливих для нацбезпеки США. Зокрема йдеться про вже обмеженні в експорті Китаєм галій та германій. Значну частину галію можна видобувати в Японії, Південній Кореї, Німеччині та Казахстані. Дослідження у цьому напрямку вже розпочала Австралія. Важливо також забезпечити субсидії для переробки цього матеріалу, адже саме так Китай почав домінувати у його видобутку та переробці. Водночас китайський контроль над виробництвом германію пов’язаний з Південно-Східною Азією, де він може бути послаблений через запровадження санкцій проти китайських компаній, які контролюють переробку бокситів, необхідних для виробництва галію, щоб змусити їх відмовитися від власності.

Висновки

Агресивні дії Китаю у питанні доступу до окремих критичних матеріалів та загальні перегони за лідерство у технологічній сфері спонукали Сполучені Штати розпочати широку кампанію з унезалежнення від КНР у сфері критично важливих матеріалів. Завдяки низькому кошту переробки, значним власним запасам та співпраці з іншими, переважно незахідними, країнами Пекіну вдалося зайняти домінуючу позицію у цій сфері. Вашингтон своєю чергою створює умови для видобутку та переробки критично важливих матеріалів на своїй території та в союзницьких державах.

Ці зусилля дають перші результати і відкривають нові перспективи. Натомість без нарощення співпраці з країнами Глобального Півдня практично неможливо вийти на достатній рівень унезалежнення від Китаю. Тому успіх зусиль у цій сфері залежатиме від того, чи вдасться домовитися з недемократичними країнами та державами зі слабкою демократією або ж такими демократіями, які залежать від КНР, про стабільний видобуток та експорт критично важливих матеріалів до США та інших країн Заходу. Задля цього потрібні широкомасштабні інвестиції в ці країни, які повинні

поєднуватися з засобами тиску, котрі гарантують, що західні держави будуть пріоритетними напрямками експорту вищезгаданих матеріалів, або ж принаймні постачання не буде припинене під тиском Пекіна. Саме це, а також рівень узгодженості вже попередньо погоджених дій з країнами цивілізованого світу визначить можливість реалізації планів максимального обмеження впливу КНР у сфері критичних матеріалів.

Автор – Мирослав Станішевський, експерт з політики США Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте вихід нових матеріалів, ставши патроном ADASTRA. Цим ви робите свій внесок у розвиток вітчизняної аналітики!