Українсько-швейцарські відносини: актуальний стан та перспективи розвитку
У лютому 2022 року Україна й Швейцарія відзначатимуть 30-ту річницю з дня встановлення дипломатичних відносин. За цей час сторонам вдалося налагодити співпрацю в багатьох сферах: від освітньої та технічної до гуманітарної і безпекової. Швейцарська Конфедерація навіть увійшла до списку 10 найбільших донорів України, системно й перманентно надаючи фінансову та експертну допомогу нашій державі. Тож як сьогодні розвиваються відносини між Києвом та Берном, яку роль Швейцарія відіграє в підтримці України під час російської агресії та якими є перспективи подальшої співпраці – розбиратимемося в цій статті.
Динамічні та перспективні: чинний стан українсько-швейцарських відносин
Дипломатичні відносини між Україною та Швейцарською Конфедерацією були встановлені 6 лютого 1992 р., і до сьогодні співпраця двох держав продуктивно розвивається в різних сферах: безпековій, технічній, економічній, освітній. З боку Берна зростає гуманітарна допомога, фінансова підтримка, залученість у миротворчій діяльності, культурних проєктах тощо. У зовнішній політиці Швейцарії особливе місце посідає сприяння миру та стабільності у світі. Це закріплено у Федеральній Конституції, а також зовнішньополітичній Стратегії на 2020 – 2023 рр. На практиці ж це проявляється в активній експертній діяльності в міжнародних організаціях, які займаються питаннями розбудови миру, захисту прав людини та гуманітарної допомоги.
Крім того, географічна наближеність до Східної Європи посилює інтерес Берна в питаннях безпеки регіону. Тож пріоритетними сферами діяльності Конфедерації на українському напрямку є підтримка процесу реформ у державі та сприяння мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі, а також деокупації Кримського півострова. Що стосується співпраці у сфері відновлення миру, то Швейцарія проявила себе як надійний політичний та економічний партнер, а особливого зміцнення двосторонні відносини зазнали у 2014 році, за її головування в ОБСЄ. Саме тоді було ініційовано СММ – Спеціальну моніторингову місію організації в Україні, яку Берн підтримує фінансово й експертно.
Читайте також: Цілі Російської Федерації в російсько-українській війні
Конфедерація також надає технічну й гуманітарну підтримку, яка реалізовується в 4 напрямах: розвиток інститутів миру та демократії, підтримка малого та середнього підприємництва, розвиток міст, а також реформування системи охорони здоров’я. Гуманітарну допомогу Україні офіційний Берн надає як у рамках організацій на кшталт Червоного Хреста та Офісу ООН із координації гуманітарних питань, так і на двосторонньому рівні. Особлива увага приділяється забезпеченню безперебійного доступу до питної води, зокрема в рамках проєкту «Вода Донбасу» надано 2500 тонн реагентів для очистки води та дві гідролізні станції. Загалом же від початку російської агресії до кінця 2019 року, відповідно до Стратегії швейцарського співробітництва з Україною на 2015-2018 роки (продовжена до кінця 2019 року), допомога склала 11 гуманітарних вантажів та приблизно 125 млн франків. Так, Швейцарія стала однією з 10 країн, які найбільше допомагають Сходу України.
Відділ гуманітарної допомоги Швейцарської агенції розвитку та співробітництва транспортує 2500 тонн гуманітарного вантажу для постраждалого від конфлікту населення на Сході України, 3 червня 2019 року/FDFA
Проте співпраця між державами розпочалась задовго до російської агресії. У 1997 році була підписана двостороння угода про технічну співпрацю. Відповідно до неї, у Києві відкрили Швейцарське бюро співробітництва, яке входить до складу Посольства Швейцарії в Україні й утримується Швейцарською агенцією розвитку й співробітництва та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань. Із того часу були реалізовані численні проєкти та програми, серед яких можна згадати:
· «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO) – проєкт, що тривав із 2007 по 2020 рік у сфері оптимізації систем управління та ефективного місцевого розвитку, його фінансування склало 9,3 млн швейцарських франків. Ініціатива розгорталася поступово в 4 етапи, починаючи з упровадження моделей децентралізованих комунальних послуг на рівнях сіл та районів та покращення якості окремих публічних послуг у громадах, завершуючи підготовкою стейкхолдерів до виконання реформи децентралізації.
· Проєкт розвитку громадянських компетентностей в Україні (DOCCU) перша фаза якого тривала з 2013 по 2018 рік. Його мета полягала в покращенні діалогу між органами державної влади, освітньою системою та громадськістю задля створення демократичного середовища в місцевих громадах. У рамках ініціативи були перекладені та розповсюджуються навчальні посібники «Живемо в демократії», націлені на утвердження демократії й прав людини в школах, а також була запущена однойменна онлайн-платформа.
· Із 2006 по 2011 роки тривала перша фаза реформи громадського транспорту «Цюріхські трамваї для Вінниці» – місто отримало 116 трамваїв. У грудні 2020 року підписали угоду про другу фазу вартістю 3,55 млн швейцарських франків.
Колишні цюріхські трамваї тепер курсують вулицями Вінниці. Александр Кащавцев/ Soloway
· Співпраця між Швейцарією та Вінницею здійснювалась і в галузі енергоефективності з 2011 по 2019 роки. Фінансування становило 20,6 млн франків із боку Конфедерації та 207,2 млн грн із Вінниці. Так, місто модернізувало системи теплопостачання в 3 мікрорайонах та отримало Європейську енергетичну відзнаку.
· «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP) – це програма міжнародної технічної допомоги, спрямована на використання інформаційно-комунікаційних технологій задля підвищення якості врядування, посилення взаємодії влади та громадян, а також сприяння соціальним інноваціям в Україні, що розпочалась у 2015 й триватиме до 2025 року. У рамках EGAP реалізовується низка проєктів, серед яких:
- «Єдина платформа місцевої електронної демократії» (e-DEM) надає доступ до сервісів електронних петицій, громадського бюджету, а також електронних консультацій місцевої влади з громадськістю;
- Спільно з Міністерством цифрової трансформації впроваджено проєкти «Дія. Цифрова держава», «Дія. Цифрова освіта», «Малятко» та Всеукраїнський конкурс «HackCorona in Ukraine 2020» за підтримки, зокрема Посольства Швейцарії в Україні та ПРООН в Україні, із конкурсним фондом 150 тис. швейцарських франків;
- Чат-бот «Юридичний порадник для внутрішньо переміщених осіб», створений разом із БФ «Право на захист», що доступний у Facebook, Viber та Telegram.
Вам може бути цікаво: 150 років прямої демократії у Швейцарії, або Навіщо збирати 50 000 підписів за сто днів?
· 2017 року започатковано ініціативу з розвитку україністики в Конфедерації «Українознавчі студії у Швейцарії» (URIS) у Базельському університеті, яка фінансується Державним секретаріатом освіти, досліджень та інновацій Швейцарії. У рамках проєкту щороку надається два гранти на дослідження в галузі гуманітарних і соціальних наук та культуристики – «URIS-Fellowship».
· У 2018 розпочався україно-швейцарський проєкт «Розвиток медичної освіти в Україні» з бюджетом 3 млн швейцарських франків, націлений на розвиток кадрового потенціалу медичної сфери з фокусом на працівників первинної ланки медичної допомоги, що триватиме до 2023 року.
· «Ефективне врядування та залучення громадян для покращення доступу до правосуддя, безпеки, охорони довкілля та соціальної згуртованості на сході України» – це спільний проєкт Данії, Швеції та Швейцарії, започаткований 2019 й розрахований до 2022 року, інтегрований у програму ООН із розбудови миру. Проєкт націлений на збільшення потенціалу адміністративної та правоохоронної сфер, а також посилення безпеки в Донецькій і Луганській областях. Загальне фінансування становить 14,045 млн дол.: внесок Данії – 9,045 млн дол., Швеції – 3 млн дол., Швейцарії – 2 млн дол.
· Проєкт «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» (DECIDE) впроваджений у 16 громадах Івано-Франківської, Луганської, Полтавської та Одеської областей терміном із 2020 по 2025 рік із метою сприяння ОТГ в розробці й реалізації децентралізованих моделей управління освітою та підвищення компетентності посадових осіб місцевого самоврядування, що відповідають за освітні процеси, а також залучення громадян до прийняття рішень. У рамках DOCCU та DECIDE спільно зі студією онлайн-освіти EdEra розроблено два онлайн-курси для шкіл та закладів професійно-технічної освіти, що вчать організовувати навчальний процес із застосуванням технологій дистанційної освіти.
Наглядова Рада проєкту «Розвиток медичної освіти» підбиває підсумки проведеної роботи й визначає оновлену стратегію теоретичного та практичного навчання, 21 січня 2020 року, Київ. Moz.gov.ua
Ще одним поштовхом до посилення співпраці став офіційний візит Симонетти Соммаруги, президентки Швейцарської Конфедерації, до України влітку минулого року, у межах якого була підписана низка двосторонніх документів, зокрема:
· Меморандум про партнерство між Україною та Швейцарською Конфедерацією щодо виконання нової Стратегії співробітництва на 2020 – 2023 рр. з орієнтовним щорічним бюджетом у 27 млн швейцарських фраків;
· Меморандум про взаєморозуміння стосовно підготовки та змісту Конференції щодо реформ в Україні 2022 року, який визначив порядок підготовки до V такої Конференції;
· З огляду на підтримку Берном реформ в Україні, Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва підписала Меморандум з Офісом Генерального прокурора та НАБУ, яким вводиться в дію перша фаза проєкту «Повернення активів та доброчесність державного сектору в Україні», націленого на запобігання корупції та повернення викрадених активів з-за кордону, які потенційно інвестуватимуть у посилення ефективності правоохоронної системи.
Президентка Швейцарської Конфедерації Симонетта Соммаруга та Президент України Володимир Зеленський відвідали КП «Вода Донбасу» 20 липня 2020 р. President.gov.ua
Трохи згодом, у грудні того ж року, Ольга Стефанішина, віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, та Клод Вільд, посол Швейцарії в Україні та Молдові, підписали меморандум, відповідно до якого започатковується проєкт виробництва апаратів штучної вентиляції легенів за технологією швейцарських науковців на потужностях українського «Новатора» з залученням до 1,5 млн швейцарських франків грантових коштів на будівництво лінії виробництва. Загалом Конфедерація активно допомагає Україні в боротьбі з COVID-19: у 2020 році Швейцарія надала лікарські засоби на 56 тис. франків, а з 2021 планує фінансово допомогти 11 лікарням на Сході України на загальну суму 1,5 млн. франків.
Тож, як видно, між Києвом та Берном налагоджені тісні відносини, а Швейцарська Конфедерація системно допомагає Україні в процесі реформування, акцентуючи увагу на децентралізації, демократизації та охороні здоров’я, зокрема підтримуючи в умовах пандемії, а також сприяє в протидії російській агресії, надаючи гуманітарну допомогу населенню Донбасу з 2014 року.
Перспективи подальшої співпраці
Дійсно, двосторонні відносини між Україною та Швейцарською Конфедерацією характеризуються стійкістю та динамічністю, однак їх потрібно підтримувати й надалі, а поле співпраці розширювати.
Розглядаючи потенційні перспективи поглиблення партнерства, доцільно:
· У культурній галузі провести рік швейцарської культури в Україні задля зменшення міжкультурної дистанції;
· Розширити партнерство між Берном та Києвом у цифровій сфері, щоб перейняти успішний досвід розвитку е-врядування Конфедерації, яка, відповідно до рейтингу ООН за 2020 рік, посідає 16 місце за рівнем е-врядування в той час як Україна – 69.
· Розпочати українсько-швейцарський кібердіалог, що став би платформою обміну інформацією щодо потенційних загроз та інструментів протидії. Український досвід зміцнення безпеки комп’ютерних мереж стане в нагоді Берну, який теж стикається з російськими хакерами.
· Започаткувати проєкт, націлений на збільшення свободи преси та підвищення рівня медіаграмотності населення, що сприятиме більшій демократизації та прозорості урядової діяльності. У цій галузі Швейцарія теж перебуває на високому рівні розвитку й значно випереджає Україну: згідно зі Світовим рейтингом свободи преси, Берн посідає 10 сходинку, а Київ – 97.
· Налагодити співпрацю у сфері захисту довкілля, переймаючи досвід Конфедерації переходу на чисті відновлювальні джерела енергії, що економічно ефективно з огляду на підвищення безпеки постачання, зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров'я громадян, а також посилення конкурентоспроможності економіки на світовому ринку чистих технологій.
· Розширити співпрацю в науково-освітній сфері проєктом із покращення якості освіти для українців, адже швейцарська модель вважається однією з кращих у Європі, зокрема з огляду на взаємодію профільних закладів освіти з галузевими організаціями й громадськими інституціями.
Дізнавайтесь більше: Кіберагресія як інструмент політичного впливу Російської Федерації
Однак основною умовою підтримки ефективного партнерства з Берном є демонстрація Києвом відданості задекларованому курсу реформ та готовності дотримуватися угод і взятих на себе зобов’язань. Зокрема це стосується судової реформи та збереження незалежності антикорупційних інституцій. Крім того, для підтримки рівня швейцарських інвестицій в Україну минулого року (Конфедерація стала найбільшим інвестором, вклавши 347. 4 млн дол.) варто покращити інвестиційний клімат шляхом вдосконалення нормативно-правової бази та зниження рівня корумпованості органів державної влади.
Кримське питання
Чи не найбільш актуальне питання для України зараз – це підтримка Швейцарією Кримської платформи. Наприкінці минулого року заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова під час відеозустрічі з державною секретаркою Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Кристиною Марти запросила Швейцарію приєднатись до Кримської платформи. Наразі Конфедерація ознайомлюється з ініціативою.
Читайте також: Ілюзія невинності: як Росія узаконює окупацію Криму
Очікується, що Берн, відповідно до власної зовнішньополітичної стратегії, задекларованого співробітництва з Києвом та зацікавленості в безпеці регіону, продовжить підтримувати Україну в умовах російської агресії та приєднається до ініціативи на всіх рівнях від президентського до експертного, посилить санкційний тиск на Росію й сприятиме захисту прав місцевих українців і кримських татар та деокупації півострова, адже швейцарські спеціалісти вирізняються особливою компетенцією в розбудові миру. Так, Швейцарія й міжнародна спільнота загалом акцентують більшу увагу на окупації та мілітаризації півострова, порушенні прав людини та екологічних загрозах – потенційну ядерну та хімічну небезпеку для всього Чорного та Азовського морів.
Висновок
Попри низьку присутність Швейцарії в українському медіапросторі, для Києва дуже важлива підтримка, яку Берн надає у вирішенні збройного конфлікту на Донбасі, деокупації Криму та системній підтримці реформ. За майже 30 років дипломатичних відносин співпраця між країнами налагоджена в різних сферах, але її важливо посилювати. По-перше, шляхом виконання Україною домовленостей та слідуванню курсу змін. По-друге, необхідно розширювати поле спільної діяльності та створювати нові українсько-швейцарські проєкти.
Наразі Україна особливо зацікавлена в підтримці Конфедерацією Кримської платформи та активному залученні до неї на президентському, парламентському та експертному рівнях, аби сфокусувати увагу міжнародної спільноти на питаннях деокупації півострова та захисту його населення. І хоч офіційної відповіді Берна ще немає, можна бути певними, що Конфедерація приєднається до ініціативи. Адже, по-перше, сприяння миру, стабільності у світі, а також дотримання прав людини – лейтмотив швейцарської зонішньополітичної діяльності. По-друге, географічна наближеність до Східної Європи посилює її інтерес до безпеки в регіоні. І, зрештою, Берн не перший рік проявляє себе як надійний партнер для Києва та демонструє готовність до подальшої стійкої співпраці.
Авторка – Богдана Садомська, спеціалістка з Західної Європи Аналітичного центру ADASTRA