Уругвай – біла ворона Латинської Америки?

Переважна більшість аналітиків оцінюють Уругвай як одну з найкращих країн латиноамериканського регіону за цілою низкою критеріїв: сталістю демократії, економічним благополуччям, високим рівнем безпеки. І дійсно, порівняно з іншими державами Південної Америки, Уругвай постає унікальним випадком «країни, якій вдалося». Чи справді суспільно-політична та економічна ситуація в Уругваї є значно кращою за сусідні держави? Як так сталося, що одна з найменших країн Латинської Америки є однією з найбільш розвинених? Та зрештою, чим сьогодні живе Уругвай? Про це та інше дізнавайтеся в актуальному матеріалі.

Якщо зазвичай новини про латиноамериканські країни стосуються злочинності, конституційних криз чи спроб переворотів, то Уругвай (офіційна назва – Східна Республіка Уругвай) фігурує в медіа хіба що в контексті футболу. Це свідчить про стабільність політичного життя в країні та про відсутність значної соціальної напруги й небезпечних кризових явищ. Тож якими є тренди політики, економіки та суспільного життя в цій латиноамериканській державі?

Поточна суспільно-політична ситуація в Уругваї

Двома найбільшими політичними партіями Уругваю впродовж останніх двадцяти років є правоцентристська Національна партія (Partido Nacional) та лівоцентристський Широкий фронт (Frente Amplio). У 2019 р. президентські вибори виграв Луїс Лакалле Поу, представник Національної партії, який став першим главою держави від правоцентристського руху з 1999 р. На сьогодні саме він виконує обов’язки президента країни. Перемога правоцентристів на виборах 2019 р. відбулася з дуже незначним відривом. Широкий фронт зберігає вагомий вплив на уругвайську політику, маючи 13 із 30 місць у Сенаті та 42 з 99 в Палаті представників.

Офіційний фотопортрет Луїса Лакалле Поу. 2020 р. Gastón Britos/Presidency of Uruguay

Аналіз парламентських та президентських виборів в Уругваї за останні 20 років (1999, 2004, 2009, 2014, 2019 рр.) показує, що в цій країні між собою конкурували лівоцентристські і правоцентристські партії та їхні кандидати в президенти, хоча загалом більш успішним був Широкий фронт. Певним чином ця ситуація нагадує Чилі, де так само впродовж двох десятиліть між собою змагалися помірковані політичні партії, однак на президентських виборах 2021 р. переміг ліворадикальний кандидат Габріель Борич.

Варто також зазначити, що в Уругваї, на відміну від багатьох інших країн Латинської Америки (Перу, Бразилія, Чилі тощо), не сформувалися великі популістські рухи. За цим параметром держава також вибилася із загального регіонального тренду.

Дивіться також: Президентські вибори-2021 в Чилі: популізм, зміна поколінь чи несподіваний розворот вліво?

Відсутність конституційних криз, імпічментів, стабільність та відкритість проведення президентських та парламентських виборів, здорова конкуренція великих поміркованих партій свідчить про доволі зрілу демократію, яка наявна в Уругваї. За Індексом демократії Уругвай посідає найвище місце серед усіх країн Латинської Америки за рівнем розвитку інститутів. З усього регіону лише ця держава та Коста-Рика належать до розряду «повних демократій». У глобальному ж рейтингу Уругвай перебуває на тринадцятій сходинці між Канадою та Люксембургом.

Упродовж двох років президентства Лакалле Поу країна продовжує перебувати в доволі стабільному стані. За цей час не відбулося якихось масових антиурядових виступів чи політичних криз. Найбільшим викликом, з яким зіштовхнувся Уругвай у цей період, стала пандемія Covid-19. Але завдяки вдалим діям влади на перших стадіях поширення вірусу Уругвай дуже добре впорався з цією проблемою. Зокрема, за перше півріччя 2021 р. в цій країні було вакциновано понад 75% населення. Загалом пандемія не стала критичною проблемою для Східної Республіки.

Економіка

Уругвай є доволі процвітаючим, особливо на фоні багатьох інших держав латиноамериканського регіону. За ВВП на душу населення у 2020 р. ця країна посіла четверте місце з показником майже 15 тис. дол., удвічі обійшовши своїх сусідів. Останньою економічною кризою до настання пандемії в державі була криза 2002 р., спричинена банкрутством значної кількості банків. Минулого року ВВП Уругваю зазнав падіння на 7%. Після кризи 2002 р. економіка Східної Республіки стабільно зростала, і навіть криза 2008 р. не вплинула на цю динаміку.

І хоча в економічній структурі Уругваю більшу частину ВВП займають сфера послуг, торгівля, промисловість та будівництво (42%, 14%, 12% та 10% відповідно), головними експортними позиціями країни виступають різні види аграрної продукції та сировини: м’ясо, молочна продукція, бобові культури та соя, рис. У п’ятірку держав уругвайського експорту входять Китай, Бразилія, Нідерланди, США та Аргентина. Східна Республіка відіграє важливу роль регіонального логістичного хабу між Аргентиною, Болівією та південними регіонами Бразилії.

У структурі експорту Уругваю продукти тваринництва є одними з найбільш важливих позицій. На фото – ферма в околицях Монтевідео. 2018 р. Juan Samuelle/El Observador

Якщо ж говорити про імпорт, то найбільш важливими статтями в цьому контексті є нафта та похідні продукти, медикаменти, продукція машинобудування та електротехніка. Головними країнами-імпортерами в Уругвай є Бразилія, Китай, Сполучені Штати, Аргентина та Ангола.

Важливою характеристикою соціально-економічного життя Уругваю є його успіхи в подоланні майнової нерівності. Відповідно до коефіцієнту Джині, який застосовується для оцінки того, наскільки однаковий рівень доходів мають громадяни, Східна Республіка посідає друге місце в Латинській Америці, знову доволі сильно випереджаючи сусідні країни. Така ситуація обумовлена тим, що понад 60% населення Уругваю належать до середнього класу, що є найвищим показником у Південній Америці.

Варто зауважити, що економічному процвітанню Східної Республіки сприяє і загальний політичний клімат у країні. Згідно з Індексом сприйняття корупції, Уругвай – найменш корумпована держава в Латинській Америці. За цим показником вона посідає двадцять перше місце у світі, випереджаючи близько половини країн Європи.

Зовнішня політика

Важливою складовою дипломатичної діяльності Уругваю є участь в інтеграційних процесах у Латинській Америці. У стратегії зовнішньої політики Східної Республіки зазначено, що однією з найбільш пріоритетних її цілей є розвиток співробітництва з сусідніми країнами в рамках МЕРКОСУР. Ця організація була створена в 1991 р. за участі Бразилії, Аргентини, Парагваю і Уругваю та має на меті полегшення торгівлі між її членами. З огляду на регіональний розподіл як експорту, так й імпорту, існування МЕРКОСУР є особливо важливим для цієї країни.

Двома найбільшими сусідами Східної Республіки є Аргентина та Бразилія. Доволі часто саме Уругвай відіграє роль посередника в подекуди складних взаєминах між згаданими державами.

Дізнавайтеся більше: Особливості зовнішньої політики Аргентини у ХХІ сторіччі

Уругвай належить до умовно «прозахідних» країн Латинської Америки (разом із Чилі, Колумбією, Парагваєм), які мають гарні відносини зі Сполученими Штатами. Антиподами до таких держав виступають інші країни (Куба, Венесуела, Болівія), які будують свою ідеологію на протистоянні «імперіалізму США» та намагаються розвивати відносини з альтернативними великими акторами, наприклад Китаєм та росією.

Яскравим індикатором цього поділу є членство тієї чи іншої країни в різних регіональних організаціях. Уругвай є членом Пакту Ріо – оборонного союзу на чолі з США, створеного в 1947 р., який неофіційно відомий як «Латиноамериканське НАТО». У Південній Америці до Пакту Ріо не входять Венесуела, Еквадор та Болівія.

У 2020 р. Східна Республіка отримала запрошення на приєднання до організації ПРОСУР, яка має на меті всеосяжну інтеграцію між південноамериканськими країнами. У цьому контексті варто зазначити, що Болівію та Венесуелу до участі в ПРОСУР запрошено не було. Напередодні цього, у 2019 р., Уругвай одним з останніх вийшов з аналогічної організації УНАСУР, у якій залишилися вже вищезгадані Болівія та Венесуела, і яка також планувалася як механізм для координації інтеграції країн регіону.

Безпекова ситуація

Загалом Уругвай характеризується як дуже безпечна держава. За кількістю вбивств на 100 тис. населення він посідає п’яте з кінця місце в усьому латиноамериканському регіоні.

Одним із головних факторів, які роблять Уругвай безпечною країною є те, що в ньому практично не існує організованих наркокартелів. Насамперед це зумовлено географією держави. Східна Республіка являє собою невелику рівнинну країну, у якій немає важкодоступних гірських районів, вкритих джунглями. Це, у свою чергу, позбавляє злочинні угрупування можливості вести контрабандну торгівлю та виготовляти наркотики, користуючись подібними регіонами для уникнення контролю з боку правоохоронних органів.

Також у цьому контексті важливим є те, що Уругвай знаходиться поза основними маршрутами транспортування наркотиків у Латинській Америці, які здебільшого орієнтовані на США та Канаду. Наркотрафік, який відбувається на території Східної Республіки, має на меті перш за все європейський ринок, що зумовлено виходом цієї країни до Атлантичного океану.

Читайте також: Мексиканська версія «Breaking Bad»: як розгортається «Війна з наркотиками» у XXI сторіччі?

Варто зазначити, що транспортуванням наркотиків на території Уругваю займаються переважно іноземні організації з Аргентини, Перу й Болівії. Упродовж останніх років наркотрафік із території Східної Республіки зростає. Це пояснюється тим, що Уругвай має значний «кредит довіри» в Європі, тому товаропотік із цієї країни не проходить настільки ретельних перевірок, як, скажімо, вантажі з Мексики чи Колумбії. Вочевидь, найближчими роками в Уругваї посилюватимуться заходи щодо боротьби з наркотрафіком та зросте контроль над товарообігом.

Висновки

На сьогодні Уругвай дійсно є однією з найбільш успішних країн Латинської Америки одразу за низкою критеріїв. Він має розвинену та стабільну політичну систему, ефективну систему правосуддя та низький рівень корупції. Провідними політичними силами в уругвайській політиці є помірковані правоцентристська Національна партія та лівоцентристський Широкий фронт.

Порівняно зі своїми сусідами, Східна Республіка є набагато більш заможною та справедливою. Приміром, Аргентина пережила за останні два десятиліття вже два дефолти, а в Бразилії розрив у доходах між багатими та бідними є одним із найбільших у світі. І хоча значну частку експорту Уругваю становить аграрна сировина, у ВВП країни провідну позицію займає сфера послуг.

Особливості географії та регіональної кон’юнктури позитивно впливають на безпекову ситуацію в Уругваї. У своїй зовнішній політиці ця країна намагається підтримувати гарні відносини зі своїми сусідами та брати активну участь у проєктах регіонального співробітництва. Монтевідео має доволі тісні взаємини зі Сполученими Штатами та Європою. За останні роки в Уругваї не відбулося жодної великої політичної, соціальної чи економічної кризи, що робить цю країну однією з найбільш стабільних у регіоні.

Автор – Олексій Откидач, експерт з Латинської Америки Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася ця стаття? Тоді підтримайте нас на Патреоні, щоб у майбутньому виходило ще більше актуальної аналітики про політичні процеси в усіх куточках світу.