Люблінський трикутник: що передбачає новий формат тристоронньої співпраці?

Посилення Центральної Європи, природне об’єднання союзників, остаточне повернення України до Європи та відновлення її територіальної цілісності – усе це проголошує нова платформа тристоронньої співпраці Польщі, Литви та України – Люблінський трикутник, заснований у липні цього року. Про зміст, перспективи та ризики для нового формату розповідаємо в цьому матеріалі.

Не символізмом єдиним

Новина щодо створення нового україно-польсько-литовського об’єднання саме в Любліні, безперечно, була сповнена символізму. 451 рік тому за рішенням сейму саме в цьому місті була заснована Річ Посполита – польсько-литовське об’єднання «вільних із вільними, рівних із рівними», до складу якого увійшли й розлогі території сучасної України. Ця подія майже на 200 років визначила долю Центрально-Східної Європи та багато в чому заклала підвалини для подальшого розвитку регіону.

Нагадуючи нам про історичну спільність українців, поляків та литовців (а, можливо, й натякаючи на амбітність нового утворення), 28 липня 2020 року саме в Любліні міністрами закордонних страв України, Польщі та Литви було оголошено про створення нового україно-польсько-литовського об’єднання.

Люблінський трикутник на карті Центрально-східної Європи. Twitter

Утім, не символізмом єдиним. Згідно зі Спільною декларацією міністрів закордонних справ, новий формат практично посилюватиме політичні, економічні, інфраструктурні, безпекові, оборонні та культурні зв’язки між державами-учасницями. Відповідно до цих напрямків та з урахуванням актуальних проблем і викликів, держави Люблінського трикутника будуть ініціювати спільні проєкти в різних сферах, що поглиблюватимуть тристоронню співпрацю. Стосовно цього міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив: «Ми разом із Польщею та Литвою створюємо об’єднання, у рамках якого зможемо просувати власний порядок денний, ефективно захищати національні інтереси, реалізовувати втрьох наше спільне бачення майбутнього регіону».

Зустріч міністрів закордонних справ України, Республіки Польща та Литовської Республіки в Любліні, 28 липня 2020. Mfa.gov.ua

Однією із найбільш пріоритетних сфер взаємодії країн Люблінського трикутника стане посилення власних оборонних спроможностей. Країни трійки визнають та засуджують агресивну політику Російської Федерації в регіоні та планують спільно протистояти гібридним загрозам Москви, зокрема в боротьбі з дезінформацією. Щодо конкретного формату співпраці в цій сфері поки що не повідомлялося, утім, враховуючи виступ Президента України Володимира Зеленського на 75-й сесії Генасамблеї ООН, можливим спільним проєктом у протистоянні гібридним загрозам може стати створення штаб-квартири міжнародного офісу з протидії дезінформації та пропаганді.

Детальніше про проблему: Супермаркет пропаганди: Російська Федерація (частина перша)

Іншою важливою частиною діяльності Трикутника буде долучення України до чинних міжнародних об’єднань, а також координація дій у рамках інших міжнародних організацій. Так, у Спільній декларації міністрів зазначається, що Польща та Литва сприятимуть європейській та євроатлантичній інтеграції України, її зближенню з Ініціативою трьох морів, а також розширенню й поглибленню співпраці в рамках Східного партнерства. Схожий формат співпраці країн-членів ЄС та НАТО з країною поза межами цих організацій уже був апробований Веймарським трикутником – неформальним міжнародним об’єднанням Франції, Німеччини та Польщі, ціллю котрого була трансформація колишньої комуністичної Польщі та її поступова інтеграція до євроатлантичних структур. Як ми бачимо сьогодні, «веймарський кейс» виявився цілком успішним.

Те, як відбуватиметься співпраця в торговельно-економічній, інвестиційній, інфраструктурній та гуманітарній сферах у рамках Люблінського трикутника, залишається відкритим питанням. Утім, враховуючи актуальні питання дво- та тристоронніх відносин України, Польщі та Литви, а також досвід участі цих держав в інших регіональних об’єднаннях, можна відзначити наступні можливі елементи діяльності Трикутника:

·                реалізація спільних інфраструктурних проєктів GO HIGHWAY та Via Carpatia, що сполучатимуть українські порти в Одесі та Миколаєві з портами в Ґданську та Клайпеді;

·                побудова газопроводів-інтерконекторів Литва-Польща та Україна-Польща: актуально в контексті побудови газопроводу Baltic Pipe, що збільшить частку норвезького газу на енергетичному ринку Польщі, а відтак дасть змогу диверсифікувати джерела газопостачання та підвищити рівень енергетичної безпеки регіону;

·                проведення тристоронніх зустрічей за участю представників бізнес-спільнот та інвесторів, а також відповідних національних економіко-торговельних міністерств та відомств на зразок The Three Seas Initiative Business Forum та Бізнес-форуму ГУАМ;

·                реалізація спільних проєктів щодо боротьби з пандемією COVID-19 тощо.

Варто зазначити, що ще до створення Люблінського трикутника україно-польсько-литовське тристороннє співробітництво демонструвало певні успіхи. Так, із 2008 року функціонує Міжпарламентська Асамблея Україна-Польща-Литва, а з 2014 року в Любліні несе службу Литовсько-польсько-українська військова бригада імені Костянтина Острозького. Метою її діяльності є підвищення рівня взаємної довіри між країнами, покращення безпекової ситуації в регіоні, а також участі в міжнародних миротворчих операціях. За час свого існування ЛитПолУкрбриг взяла участь у низці військових навчань (Brave Band, Common Challenge, Кленова арка, Анаконда тощо) та пройшла сертифікацію НАТО, що підтвердило готовність бригади виконувати місії з підтримки миру відповідно до стандартів Альянсу.

Урочистості з нагоди 5-ї річниці заснування ЛитПолУкрбриг, 2 жовтня 2020. Mil.gov.ua

За наші та ваші інтереси

При аналізі будь-якого міжнародного утворення варто пам'ятати не лише про спільні цілі, до досягнення яких прагнуть у рамках формату, а й про національні інтереси кожної окремої держави-учасниці.  

Для Польщі Люблінський трикутник – це додатковий інструмент посилення власних позицій як у регіоні, так і в ЄС та НАТО. Варшава традиційно наголошує на власних лідерських амбіціях у Центрально-Східній Європі та на прагненні грати роль «мосту» між Сходом та Заходом. Ексміністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович зазначив: «Східна політика є одним із ключових векторів зовнішньої політики Польщі. Безпека та незалежність наших східних партнерів – це інтерес Польщі. Ті з сусідів, хто вирішить обрати Європу та Захід, можуть розраховувати на допомогу Польщі в досягненні цієї мети».

Також читайте: Асоційоване тріо: гуртом і в ЄС легше йти

Допомагаючи Україні в процесі імплементації реформ, а також посилюючи співпрацю в східноєвропейському регіоні за допомогою Люблінського трикутника, Польща дійсно зможе продемонструвати на практиці власну спроможність бути «європейським куратором» Східної Європи та отримати з цього певні політичні дивіденди від ЄС та НАТО.

Литва, на відміну від Польщі, не має на меті здобуття статусу лідера. Згідно із зовнішньополітичною програмою 17-го уряду Литовської Республіки ціль Вільнюса – відігравати роль послідовного та передбачуваного партнера, експерта з питань реформ та інтеграції в європейські та євроатлантичні структури, готового прийти на допомогу тим, хто цього потребує. Виходячи з цього, Люблінський трикутник допоможе закріпити за Литвою імідж гарного сусіда та реалізувати один із принципів литовської зовнішньої політики – «допомагаючи іншим, ми допомагаємо собі».

Дізнавайтеся більше: Російський слід у державах Балтії: як Москва намагається контролювати балтійський регіон

Для України участь в Люблінському трикутнику – це можливість проводити більш суб’єктну зовнішню політику в регіоні. Як відзначає Дмитро Кулеба: «Ми маємо не лише намагатися приєднатись до того, що вже створено кимось, а й самим створювати, самим ангажуватися більше в центральноєвропейські справи». Такий підхід підвищить міжнародну довіру до Києва, а також змінить негативний образ «Україна – країна нереалізованих можливостей», на позитивний – «амбітний та дієвий партнер».

Інший національний інтерес, реалізації котрого сприятиме Люблінський формат, – це європейська та євроатлантична інтеграція України. Польща та Литва як колишні соціалістичні країни краще за інших розуміють, із якими проблемами на шляху євроінтеграції стикається Україна. Саме тому їхня експертна підтримка у процесі втілення реформ є дійсно важливою. Окрім того, поглиблення співпраці з нашими західними сусідами, а саме інтеграція в спільний інфраструктурний, енергетичний та безпековий простір, збільшить можливість політичної інтеграції до Європейського Союзу.

Загрози для формату 

Як і будь-яке нове міжнародне об’єднання, Люблінський трикутник ризикує стати або ефективною платформою для досягнення спільних цілей, або ж черговим утворенням «на папері».

Першою та основною загрозою для формату є його недостатнє наповнення. Заяви про комплексне поглиблення стратегічного партнерства можуть так і залишитись лише заявами, якщо країни не ставитимуть та не вирішуватимуть конкретних завдань. Для того щоб «вдихнути життя» в тристоронній формат, держави мають створити інституційно-організаційну структуру об’єднання (зараз співпраця в рамках Трикутника обмежується лише зустрічами міністрів та роботою національних координаторів при МЗС), створити довготермінову візію розвитку Люблінського трикутника, визначитися з пріоритетними сферами співпраці та виробити стратегію досягнення спільних цілей.

Заявивши про готовність співпрацювати майже у всіх можливих сферах, країни трійки підняли досить високу планку, досягнення котрої потребуватиме значних зусиль та ресурсів. Саме з цього й випливає наступний виклик – недостатнє фінансування Люблінського трикутника. Для роботи формату гроші необхідні будуть на все: починаючи від зустрічей міністрів, закінчуючи спільними проєктами. Щоб запобігти фінансовому вигоранню Трикутника, держави-учасниці вже в найближчому майбутньому мають визначитись із джерелами надходження коштів та способом їх розподілу. Для цього можна скористатися допомогою інших об’єднань: наприклад, на інфраструктурні, економічні та гуманітарні проєкти Люблінського трикутника можуть залучатись кошти з програм та фондів ЄС, а на безпекові – із програм НАТО .

Читайте також: Програма розширених можливостей НАТО: що це означає для України?

Висновки

Амбіційна мета, а також широкий та дещо розмитий спектр сфер взаємодії від самого початку створюють двояку ситуацію: з одного боку, маємо позитивне бажання комплексного поглиблення співпраці, а з іншого – відсутнє бачення того, як це поглиблення буде відбуватись. Звичайно ж, вимагати чіткої візії, стратегії, плану фінансування діяльності від новоствореного об’єднання ще зарано. Утім, ці питання мають бути вирішені вже в найближчому майбутньому задля забезпечення фундаменту розбудови подальшої співпраці.

Люблінський трикутник потенційно має 3 варіанти розвитку:

·                стати ефективним наповненим форматом, у рамках якого країни досягатимуть спільних цілей, реалізовуватимуть національні інтереси та покращуватимуть відносини одна з одною;

·                перетворитися в низькоефективний, але все ж життєздатний «клуб за інтересами», де країни обговорюватимуть спільні плани та ділитимуться враженнями від того, що відбувається на міжнародній арені;

·                насамкінець, залишитися абсолютно формальним об'єднанням, котре вартує не більше ніж папір, на якому зафіксоване його створення.

Автор – Станіслав Ковальчук, стажер Аналітичного центру ADASTRA