PER ASPERA – AD ASTRA

I THINK TANK


PER ASPERA – AD ASTRA

I THINK TANK


Порятунок економіки ЄС: бути чи не бути?

Порятунок економіки ЄС: бути чи не бути?

Чотири дні та чотири ночі знадобилися лідерам держав-членів Європейського Союзу, щоб погодити План семирічного бюджету ЄС (MFF), а також План порятунку «Наступне покоління ЄС» (NGEU). Президент Франції назвав цю подію історичною, а голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що це «новий план Маршалла». Однак 23 липня Європарламент відхилив проєкт довгострокового бюджету. Чому ці події такі визначні та який вплив вони справлять на майбутнє Європейського Союзу? Розповідаємо далі.

Що взагалі відбувається?

«Наступний європейський бюджет має стати відповіддю Європи на коронавірусну кризу», – ще 23 квітня заявила фон дер Ляєн на пресконференції.

Через пандемію COVID-19 світова економіка входить у рецесію, і економіка ЄС не є виключенням. Удар прийшовся в саме серце – єдиний ринок Євросоюзу. Це простір без внутрішніх кордонів, який забезпечує вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів між членами ЄС. З початком введення карантинних заходів не просто закрилися зовнішні кордони Союзу, а й повернулися внутрішні. Тому так гостро необхідно було якнайшвидше розробити план антикризових заходів, що й намагалися зробити лідери держав-членів. Головна проблема полягала не так у відсутності фінансів, а у відсутності єдиного бачення розв’язання задачі.

Лідери ЄС на бюджетному саміті.

Лідери ЄС на бюджетному саміті.

Як було зазначено раніше, тільки на п’ятий день, 21 липня під час спеціального саміту Європейської ради країни ЄС затвердили план порятунку європейської економіки.  Семирічний бюджет мав охопити більше ніж 1 трлн євро, а План порятунку «Наступне покоління ЄС» – 750 млрд євро. Більшу частину цього фінансування забере на себе нова бюджетна програма – Фонд відновлення та стійкості. Фонд має стати ключовим у програмах відновлення та трансформації економіки ЄС і збереження робочих місць. За планом, представленим лідерами держав Союзу, Фонд мав складатися з 390 мільярдів євро у вигляді грантів і 360 мільярдів євро у вигляді кредитів.

Також відмінною особливістю стало те, що лідери країн Євросоюзу (у рамках нового бюджету) на одне з ключових місць поставили кліматичні питання. За їхнім задумом, 30% усіх витрат мали бути спрямовані на досягнення кліматичних цілей Європейського Союзу, що передбачені Паризькою угодою.

Чому план бюджету приймався так довго?

Цей саміт вважається не тільки історичним, але й чи не найдовшим в історії ЄС. На це є три причини.

·       По-перше, одним з найгостріших питань на саміті постала ідея прямого зв’язку між дотриманням принципу верховенства права та виплат із бюджету ЄС. Мав бути вироблений механізм для «заморожування»  фінансових надходжень від ЄС для країн, що порушують правові зобов’язання. Польща та Угорщина не погоджувалися з цим і навіть погрожували заблокувати домовленість про новий бюджет. Компромісний варіант тексту, з яким погодилися всі держави-члени ЄС, просто підкреслював важливість захисту як фінансових інтересів Євросоюзу, так і верховенства права.

·       По-друге, початкова пропозиція стосовно Фонду відновлення передбачала розподілити субсидії та позики у співвідношенні 500 і 250 мільярдів євро відповідно. Однак таке співвідношення не влаштовувало так звану «четвірку ощадливих держав», до якої належать Австрія, Нідерланди, Данія та Швеція, що виступили проти такої значної частки грантів у фонді. У результаті їм вдалося досягти не лише зменшення розміру грантів, а й свого безпосереднього внеску. Окрім того, завдяки позиції Нідерландів, у фінальному документі з’явився механізм «припинення платежів» – він буде залучений у випадку, якщо уряд країни-реципієнта не виконуватиме своїх обіцянок зі втілення реформ. 

·       Також прийняття плану бюджету було напруженим через вихід із Європейського Союзу Великої Британії. Держава посідала друге місце після Німеччини за розмірами внесків до бюджету ЄС. Після Брекзіту, ЄС мав якось заткнути діру в розмірі близько 10 мільярдів євро на рік, яка залишилася після того, як Сполучене Королівство залишило Союз.

Місія «Задовольнити всі країни»

Варто відмітити, що, попри довгі суперечки під час переговорів, лідери держав ЄС все ж таки досягли консенсусу, який задовільнив усіх. Досягнутий компроміс став особистою перемогою канцлерки Німеччини та президента Франції, які власне й виступили з ініціативою Плану відновлення Європи. 

Меркель та Макрон презентують план відновлення Європи по відеозв’язку.

Меркель та Макрон презентують план відновлення Європи по відеозв’язку.

Найбільш задоволеними залишилися Італія та Іспанія, які найбільше постраждали від пандемії, а відповідно – мають можливість розраховувати на потужнішу допомогу. Решта країн Південної Європи (Кіпр, Греція, Португалія, Словенія) вважали, що формула виділення коштів не ідеальна, але з нею можна працювати.

Окрім того, новий семирічний бюджет ЄС на 2021-2027 роки передбачав 12,6 млрд євро для держав-кандидатів і потенційних кандидатів на вступ. Першими наразі є Туреччина, Албанія, Чорногорія, Сербія та Північна Македонія.

Що не сподобалося Європарламенту?

23 липня депутати Європарламенту не прийняли політичну угоду щодо довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. На думку Європейського парламенту, Фонд відновлення – дійсно історичний крок, але довгострокові пріоритети ЄС піддаються ризику. Депутати засудили масштабне скорочення складової субсидій, бо вони надаються постраждалим від коронавірусу країнам на безповоротній основі, а їхнє скорочення підриває основи сталого та гнучкого відновлення.

Також депутатам не сподобалося те, що Європейська рада значно послабила зусилля Комісії та Парламенту щодо підтримки верховенства права, захисту основних прав людини та демократії загалом у рамках планів бюджету та порятунку. Окрім того, Європарламент вимагає реформувати систему джерел фінансування ЄС та презентувати перелік нових джерел надходжень до кінця дії програми фінансування 2021-2027 років. Ці дії необхідні для того, щоб покрити видатки цього плану відновлення.

Європейський парламент голосує за бюджет, узгоджений на саміті Європейської ради.

Європейський парламент голосує за бюджет, узгоджений на саміті Європейської ради.

Питання також виникли стосовно програм із захисту клімату, цифрової трансформації, охорони здоров’я, роботи з молоддю, культури та досліджень з управління кордонами. Європарламент зазначив, що поточний варіант бюджету призведе до різкого скорочення їх фінансування з 2020 по 2021 рік. З 2024 року бюджет ЄС буде менший за показник 2020-го, що поставить під загрозу зобов’язання та пріоритети Євросоюзу.

23 липня 2020 року також став для ЄС історичним днем. Європейський парламент дав зрозуміти лідерам країн ЄС, що «Парламент не може прийняти погану угоду». Відтак Парламент і Рада мають дійти до згоди найпізніше до кінця жовтня цього року, аби безперешкодно розпочати програми ЄС у 2021 році. Цей день є визначним ще й через те, що українська урядова делегація підписала у Брюсселі Меморандум про порозуміння та Кредитну угоду з виділення Євросоюзом 1,2 мільярда євро надзвичайної макрофінансової допомоги для України в умовах коронавірусної кризи.  Цей транш є найбільшим від Єврокомісії в межах програми макрофінансової допомоги, яка передбачена для 10 держав та спрямована на подолання негативних наслідків пандемії.

Далі буде

Історичні рішення в історичні моменти даються нелегко. Бюджетна «епопея» розпочалася ще у 2018 році, коли робилися перші пропозиції стосовно бюджету на 2021-2027 роки та коли ніхто й гадки не мав, що світ сколихне пандемія. Погодження такого масштабного рішення ще й під час «коронакризи» – це серйозний виклик. Шарль де Голль запитував: «Як можна керувати країною, яка має 246 видів сиру?». Євросоюз же має домовитися з 27-ма державами.

Головне непорозуміння виникає через різне бачення проблеми. Бюджетний план, представлений лідерами країн ЄС, містив багато нових пропозицій, що висловлювалися вперше. Історія уперше стикнулася з тим, що держави-члени ЄС погодилися зробити колективні боргові зобов’язання для покриття надзвичайних витрат. Також уперше ці витрати поєднали з подоланням поточної кризи та з перспективою «зеленого» розвитку й кліматичними цілями. Депутати Європарламенту тим часом вважають, що, прийнявши такий довгостроковий бюджет, ЄС втратить майбутнє, оскільки скорочуються витрати на оборону, Африку, сусідство і програму «Горизонт» (семирічна програма фінансування для підтримки і заохочення досліджень в Європейському дослідницькому просторі).

Восени на Європейський Союз очікують нові тривалі дебати щодо прийняття бюджету, тим більше, що на кону – майбутнє ЄС. Коли лідери країн Союзу прийшли до спільного знаменника 21 липня, це стало своєрідним доказом єдності ЄС на зло усім євроскептикам. Зараз же Євросоюз має не тільки впоратися з кризою, яка виникла через пандемію COVID-19, а й показати, що його не похитнув Брекзит, і ЄС залишається об’єднаним.

Авторка – Анастасія Гаценко, експертка з євроатлантичного співробітництва Аналітичного центру «ADASTRA»