Рятівне коло для Меркель: як пандемія допомогла відновити довіру до канцлерки ФРН

Четверта каденція Анґели Меркель на посаді канцлерки ФРН від початку складалася важко. Пів року виснажливих коаліційних переговорів, провал ХДС на земельних виборах, складання повноважень голови партії, політична криза в Тюрингії – усе це супроводжувалося втомою суспільства від незмінної багаторічної керівниці уряду та падінням її рейтингу. Пандемія коронавірусу мала стати останнім великим випробуванням Меркель, яке ризикувало ще більше обвалити її підтримку. Утім, саме професійна й холоднокровна реакція канцлерки на кризу змусила німців згадати, за що вони цінують свою лідерку найбільше.

Епоха Меркель добігає кінця

У жовтні 2018 року Анґела Меркель, яка обіймає посаду федеральної канцлерки Німеччини з 2005 року, заявила, що четвертий її термін – фінальний: балотуватись у 2021 році політикиня не буде. Її остання каденція сповнена викликів, які негативно позначались на репутації як самої Меркель, так і чинного уряду. Спершу було найдовше в історії держави формування коаліції, що розтягнулося на пів року (голосування пройшло у вересні 2017 р., а уряд приведений до присяги аж у березні 2018-го). Протягом наступних 2 років коаліції раз по раз загрожував розпад. Згодом відбулось два «падіння» на місцевих виборах у Баварії та Гессені, де Християнсько-соціальний союз (ХСС) та Християнсько-демократичний союз (ХДС) відповідно хоч і перемогли, проте у порівнянні з виборами 2013 року втратили значний відсоток електорату, що говорило про втрату довіри до керівної коаліції. Саме за підсумками голосування Меркель заявила, що залишає пост голови ХДС, який обіймала з 2000 року.

Вас може зацікавити: «Разом задля відновлення Європи»: підсумки головування Німеччини в Раді ЄС

Значним ударом став Тюринзький скандал – християнські демократи на виборах до регіонального парламенту поступились першістю Лівим (наступниці Партії демократичного соціалізму) і правопопулістській Альтернативі для Німеччині (Alternative für Deutschland, AfD) та «відзначились» спільним з AfD голосуванням за земельного прем’єр-міністра Томаса Кеммеріха, що викликало обурення з боку соціал-демократів і баварського Християнсько-соціального союзу, загострило внутрішньопартійну кризу та обернулось складанням повноважень нової лідерки ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер. А вже незабаром світ сколихнула пандемія та економічна криза, спровокована нею.

Анґела Меркель під час свого першого живого телевізійного звернення до народу, березень 2020 р. Euronews

За цей період рейтинг канцлерки, ХДС та її уряду зазнав значного падіння. Улітку 2018 року німці мали більшу довіру до французького президента Макрона, аніж до Меркель (55% і 51% відповідно), а станом на вересень 2019 року 56% громадян Німеччини хотіли, аби Меркель залишила посаду Федерального канцлера, 47% виступали за дострокові вибори, а блок ХДС/ХСС підтримували лише 27% опитаних (найгірший результат з початку опитувань ARD-Deutschlandtrend у 1997 році). Тож авторитет канцлерки в період останньої каденції суттєво постраждав, а сама вона ризикувала достроково залишити пост. Аж тут вибухнула, напевно, найгостріша за весь час правління Меркель криза, яка могла ще більше обвалити підтримку німецького лідера у випадку невдалих дій в боротьбі з пандемією (як це сталося з Трампом, Болсонару чи Джонсоном). Утім, за іронією долі саме коронакриза стала тим рятівним колом, яке дало шанс відновити довіру до канцлерки та її уряду.

Найбільший виклик для Німеччини та лінія оборони

У своєму зверненні до німців на національному телебаченні у травні цього року Анґела Меркель назвала пандемію коронавірусу «найбільшим викликом для Німеччини після Другої світової війни», зазначивши, що ситуація вкрай серйозна. Протистояння COVID-19 завдало значної шкоди, потужно вдаривши по німецькій економіці. Перші місяці позначились значними фінансовими втратами, зокрема:

·       За даними Федерального статистичного відомства Німеччини, на тлі пандемії в 2020 році німецька економіка зазнала найбільшого падіння з часів кризи 2009 року: ВВП в першому кварталі цього року знизився на 2,2% у порівнянні з попереднім кварталом. У другому кварталі економіка ФРН впала на 9,7%.

·       Обсяги німецького експорту за квітень 2020 року провалилися на 31,1% у порівнянні з квітнем 2019 року.

·       За прогнозами міністра фінансів ФРН Олафа Шольца, у 2020 році зменшиться сума податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів (федерального, земельних, комунальних), тобто Німеччина збере на 98,6 млрд євро менше податків, ніж очікувалось, – що на 81 млрд євро менше, ніж у 2019 році.

Однак показники наступних місяців продемонстрували витривалість німецької економіки та ефективність кризового менеджменту німецького уряду і його очільниці. Завдяки швидкому відновленню торговельних відносин, зокрема з Китаєм, німецький експорт повернувся на майже докризовий рівень, а ОЕСР прогнозує спад німецької економіки за підсумками року на 5,4%, що у порівнянні з загальним спадом по Єврозоні у 7,9% (Франція втратить 9,5% ВВП, Італія – 10, 5%, Великобританія – 10,8%) є доволі непоганим результатом.

Читайте також: Відголоски пандемії: чи справді найважчі часи для світової економіки ще попереду?

Експерт Центру європейських економічних досліджень Фрідріх Гайнеман зазначив, що Німеччина характеризується переважно позитивною динамікою, адже уряд спрацював на випередження, оперативно представивши цільові програми допомоги та компенсацій для працівників, котрим скоротили робочий графік, та програми із забезпечення ліквідності, а також ухваливши перелік кризових стабілізаційних заходів.

Після введення жорстких карантинних обмежень у березні, уряд ФРН прийняв перший пакет заходів з підтримки бізнесу, зокрема виділивши 50 млрд євро на допомогу самозайнятим особам, мікропідприємствам та малому бізнесу. Окрім того, програма передбачала пільгові кредити середнім підприємцям та послаблення податкового навантаження. Наприкінці серпня у Міністерстві економіки оголосили про намір продовжити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу, яка стартувала в липні 2020 року, до грудня поточного року. Згідно з програмою, компаніям усіх галузей, обіг яких знизився на 40% і більше у порівнянні з минулим роком, надається підтримка максимальним розміром у 150 тисяч євро. А наприкінці жовтня, із запровадженням другого локдауну, представили й другий пакет, який не є принципово новим, але передбачає деякі цільові заходи, серед яких – гарантована допомога держави розміром до 75% місячного виторгу підприємствам із менш ніж 50 співробітниками та самозайнятим особам.

Також читайте спецвидання ADASTRA, присвячене наслідкам пандемії: "КАРАНТИН ЕКОНОМІКИ"

Загалом, згідно з даними аналітичного центру Bruegel, Німеччина пропонує найбільш широку фінансову підтримку громадянам та бізнесу: за останніми оновленнями (станом на серпень) сума негайних фіскальних заходів стимулювання  становить 284,4 млрд євро.

Німецька система охорони здоров’я теж відзначилась підготовленістю, значною мірою завдяки належному фінансуванню медицини, яке чинний уряд не скоротив на тлі попередніх криз, як це сталося, наприклад, в Італії: 34 німецьких реанімаційних ліжка на 100 тис хворих співвідноситься з 11 італійськими.

Вплив пандемії на імідж Меркель

Компетентність німецького уряду та оперативна реакція на коронакризу позначились не лише на відносній стійкості економіки, але й на довірі громадян до влади.

Пандемія чи, радше, боротьба з нею виявилась для Меркель «рятівною паличкою». Примітно, що в березні 2020 року німецька лідерка, яка рідко дає інтерв’ю та переважно уникає камер, виступила зі зверненням до громадськості на національному телебаченні, яке відзначилось поєднанням властивої їй прагматичності із емоційністю. Залучивши експертів різних галузей, уряд Меркель проявив свою вправність в управлінні державою у кризових умовах, за що довіра громадян до нього та його очільниці суттєво зросла: на початку березня Меркель підтримувало близько 35% німців, тоді як наприкінці травня таких було вже 72%.

Макрон та Меркель по відеозв’язку презентують програму посткоронавірусного відновлення Європи, травень 2020 р. AFP

На додачу імідж німецької лідерки покращився і за кордоном. Нагадаємо, що в липні Німеччина прийняла головування у Раді ЄС, до якого готувалась тривалий період, однак пандемія змусила відкорегувати програму головування, винісши на перший план протидію COVID-19. Анґела Меркель, за плечима якої глобальна фінансова криза 2008 року та криза біженців 2015-го, демонструє впевнене керівництво в Євросоюзі у такий складний період. Підвищення авторитету канцлерки в Європі відбулось зокрема завдяки погодженню із французьким президентом Макроном Фонду економічної відбудови ЄС розміром у 750 млрд євро. Таким чином, держави-члени ЄС вперше взяли на себе спільні боргові зобов’язання.

Читайте також:  Порятунок економіки ЄС: бути чи не бути?

За даними літніх опитувань Pew Research Center, Анґела Меркель має найбільшу підтримку серед шести інших світових лідерів: 76% респондентів у 13 країнах довіряють рішенням очільниці німецького уряду в міжнародних питаннях. На другому місці французький президент Емманюель Макрон – 64%, далі прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та очільник Російської Федерації Владімір Путін з результатами 48% та 23% відповідно. Дональду Трампу висловили довіру 16% опитаних.

Результати опитування щодо довіри світовим очільникам улітку цього року серед респондентів із 13 держав показали лідерство Анґели Меркель. Pew Research Center

Інше опитування продемонструвало ставлення конкретно до Меркель у різних країнах. Найбільш прихильними до чинної канцлерки ФРН були 6 країн: у Великій Британії їй довіряють 76%, Канаді – 74%, Іспанії та Австралії по 72%, Японії – 67% та США – 61%. А от у Франції та Італії довіра до Меркель була вищою до кризи Єврозони, ніж зараз. У 2020 році рівень впевненості самих німців в очільниці уряду становить 81%, що на 7% більше, ніж минулоріч та на 13% більше, ніж у кризовий для чинної коаліції та самої канцлерки 2018 рік.

Проте, попри ріст довіри населення, найбільш вірогідно, що Анґела Меркель стримає дану два роки тому обіцянку і не балотуватиметься на посаду федеральної канцлерки Німеччини вп’яте. Однак нинішня очільниця уряду може скористатися своїм рейтингом при представленні громадськості свого наступника. І тут варто детальніше розповісти про те, хто претендує на посаду очільниками уряду ФРН.

Рейтинг упевненості в діях німецької Федеральної канцлерки серед респондентів із різних країн світу. Pew Research Center

Німеччина post-Merkel

Чергові вибори до Бундестагу 20-го скликання пройдуть у період із 25 серпня по 24 жовтня 2021 року (точну дату назвуть на початку 2021 року), і вперше з 2000 року ХДС очолюватиме не Меркель. Після відставки з посади голови партії, наступницею «залізної леді» стала її найближча соратниця Аннеґрет Крамп-Карренбауер, проте на початку року вона оголосила про складання повноважень (зокрема через згаданий тюринзький скандал) та заявила, що не боротиметься за посаду канцлера. Вибори нового очільника ХДС мали відбутися на з’їзді партії в березні, проте через пандемію були перенесені на грудень цього року.

Вам може сподобатися: Від мілітаризму до пацифізму: еволюція стратегічної культури Німеччини

Наступником Крамп-Карренбауер може стати Фрідріх Мерц, колишній лідер фракції консерваторів у Бундестазі, якого називали «людиною не з системи Меркель». Мерц також був опонентом Крамп-Карренбауер у 2018 році на виборах голови ХДС. Примітно, що 3 листопада голова Молодіжного союзу Тільман Кубан заявив, що за підсумками онлайн-голосування серед членів молодіжної організації блоку консервативих партій за майбутнього голову ХДС, а значить і майбутнього кандидата на посаду Федерального канцлера, найбільшу підтримку (51,95%) отримав саме Фрідріх Мерц.

Фрідріх Мерц. Twitter

За результатами опитувань Deutschlandtrend станом на лютий 2020 року Фрідріха Мерца як наступного канцлера підтримувало найбільше опитаних – 40%. Другу позицію – 31% – посів Маркус Зедер, голова ХСС. Зедер в майбутніх передвиборчих кампаніях акцентуватиме увагу на кліматичних проблемах, проявляючи прихильність до «Зелених». За таких умов наступна коаліція у випадку перемоги ХДС могла б складатися із консерваторів та «Зелених», а посаду канцлера вперше обійняв би баварець. Однак сам Зедер поки говорить, що задоволений своєю посадою і у канцлери йти не планує.

Також читайте: Четвертий кабінет для Рютте: підсумки парламентських виборів у Нідерландах

Та поки про Мерца і Зедера говорять лише як про ймовірних кандидатів, соціал-демократи стали першою партією, котра назвала свого кандидата на посаду канцлера. Ним став нинішній міністр фінансів та віце-канцлер ФРН Олаф Шольц. Саме Шольцу поряд із Меркель завдячують оперативній і ефективній реакції на коронавірус та прийняттям програмам підтримки бізнесу. Окрім того, Олаф Шольц є одним із фундаторів Фонду відновлення європейської економіки. Однак німецьким канцлером зазвичай стає представник партії-переможиці, а СДПН востаннє перемагала на парламентських виборах ще в 2002 році (сьогодні її рейтинг знаходиться приблизно на рівні 15%). Трохи більші шанси, а саме 20%, у «Зелених». Ймовірних кандидатів від них – Роберта Хабека або Анналену Бербок – німці в жовтні 2020 оцінили за політичну активність у 1,2 бали з 5 можливих кожного.

Загалом же, згідно з соцопитуваннями, якби вибори відбулись 25 жовтня 2020 року, найбільшу підтримку отримав би блок ХДС/ХСС – 38%, далі Зелені та СДПН з результатом 20% та 15%, відповідно, решта – AfD, Ліві, Вільна демократична партія – не набрали б і 10%. Тож перемога їхніх висуванців, якщо такі будуть, на наступних виборах канцлера малоймовірна.

Висновок

Остання – четверта – каденція легендарної німецької канцлерки позначилась низкою проблем та загроз, які значною мірою вдарили по її авторитету та критично знизили довіру німців до самої Анґели Меркель та блоку ХДС/ХСС. Однак останній із таких викликів – протистояння пандемії COVID-19 – завдяки швидкій та ефективній реакції чинного німецького уряду, очолюваного Меркель, значно зміцнив її імідж як усередині Німеччини, так і у світі.

Завдяки ефективному кризовому менеджменту й професіоналізму шанси Меркель очолити уряд ФРН вп’яте зросли, але сама вона неодноразово зазначала, що не продовжуватиме політичну кар’єру та й лідерство в керівництві партією вже склала. Поки що зарано говорити, хто стане наступником «залізної леді» на посаді канцлера, адже офіційно кандидата представила лише СДПН.

Проте найбільш імовірно, що німці, залишаючись вірними собі, голосуватимуть за продовження консервативного курсу нинішнього уряду та стабільність політичної ситуації, що підтверджують і жовтневі соцопитування, у яких лідерство з відривом від інших партій (18%) тримають ХДС/ХСС.

Авторка – Богдана Садомська, стажерка Аналітичного центру ADASTRA