PER ASPERA – AD ASTRA I THINK TANK

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

PER ASPERA – AD ASTRA I THINK TANK

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

«Разом задля відновлення Європи»: підсумки головування Німеччини в Раді ЄС

«Разом задля відновлення Європи»: підсумки головування Німеччини в Раді ЄС

31 грудня Німеччина завершила своє піврічне головування в Раді Європейського Союзу, яке припало на чи не найскладніший період в історії ЄС. Боротьба з коронакризою та прийняття масштабного фонду відновлення економіки Союзу стали головними здобутками Берліна. Які ще завдання поставила перед собою Німеччина на час головування та з якими результатами передала керівництво в Раді наступній країні – розбиратимемося далі.

За кермом Євросоюзу

Рада Європейського Союзу – це одна з семи інституцій ЄС, яка являє собою зустрічі профільних міністрів держав-членів. Її також можна назвати верхньою палатою законодавчого органу Союзу, оскільки разом з Європарламентом вона ухвалює закони. Головування в цій інституції відбувається на ротаційній основі і переходить від однієї держави-члена до іншої строком на 6 місяців. З огляду на таку короткотерміновість президентства як перешкоду для проведення послідовної та цілісної політики у 2009 році Лісабонським договором була введена система «тріо», коли три країни, які послідовно перейматимуть головування в Раді тісно співпрацюють між собою і встановлюють довгострокові цілі, визначаючи вектор політики Союзу на 18 місяців.

Спираючись на спільну програму, кожна з трьох країн ухвалює власну, піврічну. Нинішнє тріо почалося 1 липня 2020 року з Німеччини, яка передала 1 січня 2021-го головування  Португалії, а згодом трійку замикатиме Словенія. Лейтмотивом програми групи, презентованої 16 червня, стало соціальне й економічне постпандемійне відновлення Європи, тож головним викликом і завданням постало погодження фонду порятунку економіки ЄС після кризи.

Міністри закордонних справ «тріо»: Авґусто Сантуш Сілва (Португалія), Гайко Маас (Німеччина) та Міро Церар (Словенія). Euractiv

“Together for Europe’s recovery”: німецькі пріоритети

Саме таке гасло проголосила ФРН у своїй програмі головування в Раді ЄС, визначивши боротьбу з коронакризою та її наслідками основним завданням, а також закріпила намір Федерального уряду Німеччини спільно з країнами Союзу зробити Європу більш сильною, стійкою, безпечною та справедливою. Серед інших пріоритетів, котрі Німеччина окреслила для себе на період президентства були також:

·       Погодження умов торговельної угоди з Великобританією, котра вийшла зі складу Союзу.

·       Розширення цифрового та технологічного суверенітету Європи.

·       Зміцнення соціальної згуртованості, соціального забезпечення та солідарності; захист дітей та людей похилого віку – особливо вразливих верств населення в період пандемії; забезпечення гендерної рівності та сприяння активному громадянському суспільству.

·       Політика захисту клімату, довкілля та біорізноманіття, що базується на Порядку денному Організації Об'єднаних Націй щодо забезпечення сталого розвитку на період до 2030 року; сприяння активності держав-членів ЄС в галузі кліматичної дипломатії.

·       Зміцнення безпеки громадян ЄС та оновлення європейської політики щодо мігрантів та надання притулку.

·       Врегулювання конфліктів і миробудівництво як складова частина зовнішньої політики Євросоюзу.

Камінь спотикання і «знак солідарності»

18 травня 2020 року під час відеоконференції німецька канцлерка Анґела Меркель та французький президент Емманюель Макрон зініціювали створення фонду відновлення постраждалої від коронакризи економіки ЄС вартістю в 500 млрд дол. Німецько-французька пропозиція полягала в наданні коштів у формі дотацій постраждалим від пандемії Covid-19 країнам. Гроші Єврокомісія мала б позичати на фінансових ринках і повертати з бюджету ЄС приблизно протягом 20 років. Рішення стало революційним і для самої ФРН, яка раніше належала до «табору ощадливих» держав Союзу.

Frugal four, тобто «ощадлива четвірка», до якої входять Австрія, Данія, Нідерланди та Швеція, – це група консервативних у фінансовому плані європейських країн, яка традиційно виступає за жорстку фіскальну політику й проти ідеї колективного боргу. Урсула фон дер Ляєн, очільниця Єврокомісії, назвавши франко-німецьку ініціативу конструктивною, 27 травня  представила відповідний план “Next Generation EU” («ЄС наступного покоління»), обсяг котрого перевищив пропозицію Меркель та Макрона й сягнув 750 млрд дол. Згідно з планом, левова частка коштів має піти на економічну підтримку країн-членів ЄС, для кожної з яких передбачена максимальна допомога, яка виділятиметься в результаті погодження розробленого урядом держави плану відбудови та реформації.

Однак каменем міждержавного спотикання стала форма такої допомоги: гранти чи кредити, адже держави, котрі вже мають чималі борги, як-от Італія, наполягали, що кошти мають надійти у формі грантів (тобто безповоротної допомоги), у той час як держави, чиї внески в бюджет Союзу перевищують доходи, до прикладу Австрія та Нідерланди, підтримували кредитну систему. «ЄС наступного покоління» пропонував 500 млрд дол грантової допомоги та 250 млрд дол – кредитної. Розгляд і погодження плану між членами ЄС відбулися в липні 2020 під час саміту Європейської Ради. Зустріч, котра мала тривати 2 дні, перетворилася на чотиридобовий марафон, адже не одразу вдалося дійти консенсусу щодо суми безповоротної допомоги.

Більше про проблему: Порятунок економіки ЄС: бути чи не бути?

Однак уже вранці 21 липня з’явився максимально короткий та переможний твіт Шарля Мішеля, президента Євроради, – “Deal!”. Сторони погодили співвідношення допомоги постраждалим економікам ЄС: 390 млрд дол грантів та 360 млрд дол кредитів. Урсула фон дер Ляєн назвала результат переговорного процесу «абсолютним рекордом для нового бюджетного інструменту в історії ЄС». Така домовленість фактично стала історичною подією та «знаком солідарності», як назвав її Шарль Мішель, бо вперше країни ЄС взяли на себе спільні боргові зобов’язання, а сам Союз довів свою життєздатність в екстрених ситуаціях.

Ще навесні можливість прийняття фонду була дуже сумнівною, однак карколомна зміна позиції Берліна, який пішов проти «ощадливих» і підтримав план відбудови, та особистий внесок канцлерки в переговорний процес посприяли знаходженню консенсусу між європейськими країнами.

До всього, Німеччині вдалося здолати опір Польщі та Угорщини щодо прийняття бюджету та, власне, плану відбудови, які не погоджувалися з дотриманням принципу верховенства права як основною умовою фінансування. Варшава й Будапешт, яких звинувачують у порушенні демократичних принципів та незалежності судової влади,  сказали, що не голосуватимуть за бюджет, поки з документу не буде прибрана відповідна умова. Переконувати «відступників» довелося німецьким дипломатам та самій Меркель, яка врешті досягла компромісу: норма верховенства права враховуватиметься лише після того, як вищий суд ЄС доведе її законність. Саме так Німеччині вдалось забезпечити виконання ключової цілі, закріпленої в програмі головування.

Саміт лідерів країн ЄС у Брюсселі, липень 2020. Reuters

Підсумки шестимісячного марафону

Однією з найбільших цінностей ЄС, як ми знаємо, є верховенство права, тож Німеччина зініціювала й започаткувала проведення між членами спільноти діалогу на цю тему. Мета такої дискусії полягає в підтримуванні спільного бачення принципу верховенства права, щоб у подальшому розпізнавати проблеми на етапі зародження. Крім того, протягом 6 місяців міністрами ЄС здійснюється так звана перевірка дотримання цього принципу в 5 країнах.

Як голова Ради Німеччина досягла успіху й у зонішньополітичному векторі. Зокрема, у напрямку глобального миробудівництва ФРН працювала над просуванням механізму медіації – у ЄС прийняли концепцію закріплення ролі посередництва, згідно з якою Рада може приймати рішення відряджати свої миротворчі місії. Свою лепту Берлін уніс і в переговорний процес щодо торговельних відносин з Великобританією після Brexit, тож у переддень Різдва угоду таки уклали.

Більше про безпекову та військову політику ФРН читайте в матеріалі: Безпека та оборона ЄС: німецька перспектива

У межах «green recovery», європейської стратегії стійкого кліматичного відновлення, Рада, очолювана ФРН, досягла узгодження повного загального підходу до європейської пропозиції про кліматичне законодавство. Згідно з ним, до 2030 планується скоротити викиди CO2 до 55%, а головною ціллю стала кліматична нейтральність Європи до 2050 року, тобто першість континенту в досягненні нульового рівня атмосферних емісій. Крім того, не менше 30% прийнятого бюджету йтиме на кліматичний захист.

Завершила Німеччина керівну місію в Раді Євросоюзу не менш ефектно, ніж почала: наприкінці грудня минулого року ЄС та Китай погодили умови Всеосяжної інвестиційної угоди. Згідно з нею, європейські інвестори отримують безпрецедентний доступ до китайського ринку. Гарантується також прозорість державних субсидій і протидія примусу в передачі технологій. На додачу, китайська сторона погодилася на одну з основних вимог Союзу – ратифікацію конвенцій Міжнародної організації праці щодо заборони примусової праці.

Відеоконференція ЄС та Китаю. Bundesregierung

Утім, є аспекти, у яких Берлін не досягнув значного прогресу. По-перше, не вдалося дійти політичного консенсусу щодо нового пакту про міграцію та притулок – розбіжності між членами Союзу з цього питання тримають ще з часів кризи біженців 2015 року. По-друге, не знайшли згоди й щодо початку переговорів про вступ Північної Македонії до ЄС, яка вже 15 років має статус «держави-кандидата», адже Болгарія наклала вето. Третя невдача лежить у цифровій площині – під час головування Німеччина не змогла погодити з Європарламентом текст тимчасового Положення про е-конфеденційність.

Читайте також: Ласкаво просимо: хто стане наступним членом ЄС на Балканах?

У підсумку ж німецьке президентство в Раді Євросоюзу стало досить ефективним та продуктивним. У період пандемії Covid-19, коли галузь охорони здоров’я та постраждала економіка потребували особливої уваги, Європа фактично опинилася в руках уряду Меркель, за плечима якого не одна криза. З основним пріоритетом своєї програми – соціальним постпандемійним відновленням – ФРН впоралася на «ура», продемонструвавши при цьому європейську єдність та згуртованість у важкі часи. Аналітики Politico надали оцінку загальним досягненням Берліна B+, що є досить таки гарним результатом, особливо з урахуванням викликів часу.

Висновок

31 грудня завершився черговий термін головування Німеччини в Раді ЄС, який став останнім для ще чинної канцлерки, «матінки Європи» Анґели Меркель. Пандемія та її наслідки, подолання яких потребує чималих зусиль, перейняли на себе основну увагу, тож деяких поставлених Берліном цілей, як-от оновлення міграційної політики, досягти не вдалося. Однак в цілому Федеральний уряд Німеччини вкотре продемонстрував свою ефективність – найбільше це виявилося в прийнятті фонду економічної відбудови, який не лише став кроком до постпандемійного соціального відродження, але й продемонстрував єдність держав-членів спільноти.

Цікаво знати: Рятівне коло для Меркель: як пандемія допомогла відновити довіру до канцлерки ФРН

На початку року естафету перейняла Португалія під гаслом «Час діяти: для справедливого, зеленого та цифрового підйому». Спираючись на значні досягнення та реалізовані програмні цілі попередниці, «товаришки» по трійці все ж мають закріпити результати. Лісабон слідуватиме вектору діяльності, прийнятому спільно з Берліном та Любляною. Серед усього нова очільниця Ради повинна продовжити діалог між країнами-членами щодо верховенства права забезпечити «експертні перевірки», а також посприяти погодженню та прийняттю нового пакту міграційної політики. Крім того, Португалія планує зміцнити відносини з американським континентом, Африкою та Індо-Тихоокеанським регіоном. Про загальну результативність та рівень виконання завдань, викладених у програмі, можна буде говорити вже після того, як повноваження складе Словенія.

Авторка – Богдана Садомська, спеціалістка з політики Німеччини Аналітичного центру ADASTRA