Відголоски пандемії: чи справді найважчі часи для світової економіки ще попереду?

Пандемія коронавірусу не тільки завдала серйозного удару по системах охорони здоров’я країн світу та змінила наше звичне соціальне життя, а ще й спричинила масштабну економічну кризу, яка за підрахунками МВФ, може стати навіть гіршою, ніж Велика депресія 30-х років минулого століття. І попри те, що уряди вже витратили мільярди доларів на врегулювання наслідків пандемії, прогнози щодо економічного відновлення поки залишаються невтішними. У цій статті ми показуємо в цифрах, що сталося зі світовою економікою, та розбираємося, чи варто найближчим часом очікувати економічного одужання.

Щодня з екранів телевізорів ми чуємо гучні промови політиків та представників міжнародних організацій. Вони вселяють віру в те, що рецесійні процеси в економіці вдається поступово долати, і наслідки такої клопіткої праці вже подекуди помітні. Після відносно тривалих карантинних обмежень ділова активність справді почала оживати: країни поступово відкривають кордони, перезапускається діяльність виробничого сектору та сфери послуг. Попри те, що деякі галузі так і не відновили повноцінне функціонування, ситуація, якщо порівняти її з весняним хаосом, усе ж здається сприятливішою для покрокового повернення до звичного життя. І все б нічого, якби не продовження локальних спалахів коронавірусу в низці держав та не загроза появи другої глобальної хвилі хвороби загалом. Ці процеси наразі є синонімами нестабільності, людських жертв та колосальних матеріальних витрат. Як наслідок, ніхто не може дотримуватися сценарію чи чітко спрогнозувати розвиток подій. Що точно зрозуміло зараз – процес відновлення глобальної економіки буде довгим та нелегким.

Масштаб трагедії

Наслідки коронакризи більшою чи меншою мірою відчули на собі всі держави. Першим постраждав Китай, а далі в ковідні тенета почали потрапляти інші країни, котрі, не знаючи іншого алгоритму дій, почали закривати підприємства, тим самим знижуючи попит на нафту та нафтопаливні продукти. Потім – обвал світового фондового ринку, локдаун і безкінечна кількість цифр, які зараз стали приводом для песимістичних настроїв економістів та аналітиків. І зовсім не дивно, адже ця криза змусила усіх жити інакше: змінила звички, винищила цілі сектори економіки, посилила рівень безробіття, докорінно змінила виробничі цілі та стратегії.

Також читайте спецвидання ADASTRA, присвячене наслідкам пандемії: "КАРАНТИН ЕКОНОМІКИ"

Хоч основний аналіз усіх економічних показників лише попереду, поступова поява статистичних даних уже дає можливість оцінити всю складність ситуації. Найнегативніше пандемія відобразилася на світових економічних трендах в першій половині 2020 року. Згідно з даними Міжнародного валютного фонду, станом на квітень цього року світовий показник ВВП становив -3%, що майже на 6% менше порівняно з докризовим 2019 роком (тоді рівень світового ВВП був 2,9%). Узявши до уваги дані попередніх років, розуміємо, що сповільнення світової економічної активності почалося ще задовго до пандемії (2018 рік – 3,6%, 2017 рік – 3,9%), але таких різких змін не міг очікувати ніхто. За цих умов падіння ВВП розвинених країн досягло -6,1% у квітні 2020 року, тоді як ВВП країн, що розвиваються, упав до -1%.

Реальні темпи зростання ВВП (річна відсоткова зміна, 2020) – Світовий економічний прогноз (квітень 2020). IMF

Усі ці показники є лише підтвердженням того, наскільки скрутною виявилася ситуація для цілих секторів економіки, для різних її галузей, для мільйонів людей, які вимушено призупиняють діяльність своїх бізнесів. Поки важко оцінити реальні втрати, але те, що маємо наразі, уже є невтішним. Ось декілька прикладів з конкретних галузей.

o   Цивільна авіація

Аби приборкати швидке поширення COVID-19, уряди передусім почали скорочували кількість авіарейсів на окремі напрямки, а згодом і зовсім призупинили авіасполучення. Міжнародна асоціація повітряного транспорту підрахувала можливі збитки, які відчує на собі галузь до кінця 2020 року, – це 252 мільярди доларів. Порівняно з 2019 роком, це означає зниження авіаційного попиту на цілих 44% – і це ще не все. У галузі безпосередньо працює 10,2 мільйонів людей по всьому світу (пілоти, члени екіпажу, диспетчери). Зрозуміло, що закриття аеропортів та скорочення авіаперевезень відбилося на кількості робочих місць, тимчасово залишивши близько половини цих людей без роботи.

o   Туризм

Виходячи з інформації, яку маємо вже зараз, не важко зробити висновок, що туристичному сектору оговтатися від ковідного потрясіння буде непросто. Відповідно до даних, оприлюднених Міжнародною організацією праці, у 2019 році близько 330 мільйонів світового населення було залучено у сфері туризму, що становить 10,3% усієї зайнятості світу – це працівники готелів, ресторанів, туристичних, круїзних та авіакомпаній. Але коли через обмежувальні заходи на це немає попиту, то немає прибутку – і, як наслідок, немає роботи. Звідти такі цифри: падіння туристичного сектору досягло 22% в першому кварталі 2020 року, а до кінця року показник може становити 60-80%, якщо коронавірус продовжить перевіряти економіку на міцність.

В Іспанії, за останніми підрахунками, близько мільйона людей втратило роботу в період з квітня по червень включно. У відсотковому співвідношенні рівень безробіття становив 15,33%. Усі ці люди, найчастіше молодь, працювали в ресторанному, готельному, транспортному, туристичному та інших офлайн-секторах послуг, які прямо пов’язані з туристичною галуззю і просто не витримали карантинних обмежень.

Черга безробітних до центру зайнятості. Мадрид, квітень 2020. El Notre de Castilla

o   Індустрія розваг

Переглядати високобюджетні блокбастери найближчим часом глядачам точно не вдасться, і загалом це не потребує пояснення: зйомки найочікуваніших прем’єр призупинено, фестивалі скасовано, масштабні заходи перенесено, а велика частина кінотеатрів досі на замку.

42 мільярди доларів або третина світових доходів від медіапродюсування та прокату фільмів – саме такий рекорд доходу від касових зборів установив торік Голлівуд, розуміючи, що навіть така сума – це ще не межа. Проте зараз такий прибуток залишився у мріях. На кінець весни збитки в індустрії розваг через пандемію досягли 30 мільярдів доларів, і ця сума зростає з кожним днем.

o   Світова торгівля

У передмові до щорічного звіту Світової організації торгівлі World Trade Statistical Review 2020, опублікованому в липні цього року, генеральний директор Роберто Азеведо говорить: «У 2019 році, ще до пандемії, світова торгівля зменшилася в обсязі на 0,1 відсотка, зважаючи на політичну напруженість та протекціоністські заходи. У вартісному вираженні, яке відображає коливання цін на товари, торгівля скоротилася на 3 відсотки».

Це було у 2019-му. У 20-му за статистикою СОТ кінця червня обсяг світової торгівлі в першому кварталі зменшився на 3% в річному обчисленні, а первісні розрахунки за другий квартал вказували на те, що скорочення сягне 18,5% у річному масштабі. Попри це, економісти Світової організації торгівлі точно не налаштовані песимістично й запевняють у тому, що нас чекає попереду не найгірший сценарій, адже квітневі прогнози, за якими обсяги світової торгівлі до кінця 2020 року можуть скоротитися на цілих 32%, на щастя, поки не стали реальністю.

Контейнерні перевезення та авіасполучення найбільше постраждали від COVID-19, що призвело до скорочення обсягів світової торгівлі. Bloomberg

Ціна перемоги

Уживши всіх можливих заходів для приборкання невидимого ворога, країни взялися вирішувати питання, як «реанімувати» власні економіки та що робити з численними банкрутствами й звільненнями.

За даними Міжнародного валютного фонду, пакет заходів зі стимулювання національної економіки США (так званий «CARES Act» – Coronavirus Aid, Relief and Economy Security Act) коштував країні 2,3 трильйони доларів (зауважимо, що весь бюджет Штатів на 2020 рік становить усього 4,7 трлн). Цей закон має на меті підтримку системи охорони здоров’я, малого й великого бізнесу, забезпечення продтоварами найбільш вразливих верств населення та надання допомоги у зв'язку з безробіттям (яке, до речі, стало однією з найбільших проблем держави в розпал карантинних заходів і рівень якого сягнув 8,4% в серпні 2020 року, про що свідчать дані МВФ).

Читайте також: Боротьба Китаю і США на тлі пандемії

Друга економіка світу й піонер короновірусного випробування – Китай – першим повідомив у квітні поточного року про те, що COVID-19 у країні подолано і нарешті взято курс на відновлення економіки, яка на кінець першого кварталу скоротилася на 6,8%. Для боротьби з наслідками епідемії Китай підготував 4,6 трлн юанів (що становить 4,5 відсотка ВВП). Усі передбачені заходи зі стимулювання економіки, звичайно, сприяли тому, що на кінець другого кварталу показник ВВП відновився на рівні 3,2%, але допоки решта світу буде пожинати плоди тривалих карантинних обмежень і боротися з новими спалахами коронавірусу, ріст економіки КНР все ж буде обмеженим.

Країни Європейського Союзу теж усіма силами намагаються повернутися до звичного життя, але поодинці їм навряд чи впоратися. У квітні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що загалом союзникам доведеться витратити на посткоронавірусне врегулювання 3 трильйони євро. У липні ЄС погодив виділення 750 млрд євро для допомоги країнам-членам у боротьбі із пандемією. Не всі європейські країни зараз відчувають, що їхніх фінансів вистачить у довгостроковій перспективі. Франція, Італія та Іспанія – серед тих країн, що постраждали від пандемії найбільше й мають найвищий державний борг.

Детальніше про проблему: Порятунок економіки ЄС: бути чи не бути?

На сьогодні кількість захворювань у Франції після тривалого затишшя знову зростає, а тому локально починають застосовуватися обмежувальні заходи. За даними МВФ, станом на кінець другого кварталу 2020 року ВВП країни знизився на 13,8%, а національний пакет економічної підтримки країни буде коштувати Франції 345 мільярдів євро. Італія, як і Іспанія, увійшла до топу країн за смертністю від інфекції (станом на 19 жовтня 2020 року – близько 37 і 34 тис. відповідно). Прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте ще в квітні цього року оголосив, що на кредити та урядові гарантії країні потрібно 400 мільярдів євро, Іспанія ж, за даними МВФ, на основні заходи потребує 39 мільярдів євро і ще планує отримати 140 мільярдів євро від Брюсселя. Прогнозується, що показники ВВП цих країн до кінця року можуть скоротитися ще дужче на тлі останніх подій. Тому їхнім основним інтересом є поділ витрат на боротьбу з коронавірусом шляхом застосування так званих «коронабондів», або спільних з іншими європейськими союзниками боргових паперів.

Борги зростають

Поки країни думають, як їм впоратися з наслідками пандемії і де на це брати кошти, їхній зовнішній борг продовжує рости. За прогнозами МВФ, оприлюдненими у квітні поточного року, загальний борг країн Європейського Союзу до кінця 2020 року зросте на 800 мільярдів євро. Уже довгий час італійська економіка була найслабшою в Єврозоні, тому очікується, що її боргове навантаження буде, відповідно, найбільшим і перевищить 155% до кінця року. Постраждалі Іспанія та Франція також будуть у скрутному становищі: їхні боргові навантаження перевищать 100% ВВП.

Загалом державні борги країн по всьому світу були вже досить високими до спалаху пандемії. За даними МВФ, станом на грудень 2019 року в більшості так званих «розвинених економік» суми боргу були значно вищими за їхній ВВП, а до кінця 2020 року сумарний світовий борг має вирости з 83,3% (2019 рік) до 96,4% ВВП.

Нині дві потужні економіки – Японія та США – мають найвищі боргові показники у світі. Експерти очікують, що нещодавно затверджений пакет заходів зі стимулювання національної економіки в США тільки збільшить борг, який, за останніми даними вебсайту TreasuryDirect (керується Бюро фіскальної служби при міністерстві фінансів США), досяг рекордних 27 трильйонів доларів станом на 1 жовтня 2020 року.

Щодо країн, що розвиваються й мають низькі рівні доходу на душу населення, то економісти попереджають, що тягарі їхніх боргових зобов’язань у перспективі будуть стримувати загальне світове зростання та відтягуватимуть повномасштабні заходи зі стимуляції світової економіки. Різка нестача фінансових ресурсів для подолання наслідків пандемії повертає ці країни на багато років назад у розвитку. 23 квітня комісія ООН з торгівлі та розвитку закликала міжнародну спільноту проявити солідарність та надати міжнародну підтримку країнам, що розвиваються, адже їхні зовнішні борги у 2020 і 2021 роках можуть коливатися від 2,6 до 3,4 трильйона доларів.

Читайте також: США і Китай: як коронавірус впливає на боротьбу за світове лідерство?

ООН наполягає на зменшенні боргу для таких країн, адже їхні власні доходи навіть до кризи йшли на погашення вже наявних боргів та підримку соціальних послуг, а від потрясіння, спричиненого коронавірусом, їм буде оговтатися ще тяжче. Улітку в розпорядженні Організації Об’єднаних Націй уже перебував портфель допомоги обсягом 17,8 мільярда доларів, який продовжував коригуватися. ООН вважає, що наразі основна мета організації – це розробка чітких рішень щодо фінансування найвразливіших країн. Відтак кожна нужденна держава, з огляду на власне становище, зможе отримати фінансову підтримку на подолання наслідків пандемії.

Але, попри всі песимістичні прогнози й невтішні цифри, такого розвитку подій варто було очікувати – більш того, із цим тепер потрібно існувати й знаходити дієві шляхи вирішення. Зараз економіку поступово повертають до життя: і європейці, і американці наввипередки всіма силами намагаються приборкати хворобу й повернути економічні показники до таких, які знову зроблять їх світовими лідерами. І тут постають ті самі запитання: як економіка буде виглядати після пандемії? Чи зможе вона повернутися до вихідного положення – і як скоро? Чи, можливо, таки правдою є те, що найважчі часи для світової економіки ще попереду?

Невтішна реальність

Останній звіт Світового банку під назвою «Перспективи світової економіки»  прогнозує скорочення світового ВВП на 5,2% до кінця 2020 року (додаток 2). Порівнюючи поточну ситуацію з рецесією часів Другої світової війни, можна стверджувати, що країни з ринковою економікою та країни, що розвиваються, найглибше за багато десятиліть відчують на собі те, як стрімко скоротяться доходи на душу населення. Тепер їм потрібно буде одночасно боротися з причиною регресу – COVID-19 – та наслідками всіх обмежувальних заходів.

Темпи зростання ВВП та ВВП на душу населення в умовах рецесії. World Bank

Загалом кожен регіон більшою чи меншою мірою зазнає зменшення темпів економічного зростання. Відповідно до прогнозів Світового банку:

o   Східна Азія та Тихий океан - 0,5%

o   Південна Азія скоротиться - 2,7%

o   Африка на південь від Сахари - 2,8%,

o   Близький Схід та Північна Африка - 4,2%

o   Європа та Центральна Азія - 4,7%

o   Латинська Америка - 7,2%

Найскладніше буде тим країнам, які залежать від туризму, експорту сировинних ресурсів, зовнішнього фінансування та мають слабкі системи охорони здоров’я. Вони братимуть нові позики, а їхній зовнішній борг буде дедалі зростати. Виходячи з цього, можна засумніватися і в стійкості низки центральних банків по всьому світу, які є гарантами стабільності глобальної фінансової системи і на які покладено величезну відповідальність щодо пом’якшення наслідків пандемії, зокрема проблем з ліквідністю.

Вам варто знати: Чи стане коронавірус кінцем глобалізації?

МВФ стверджує, що сьогодні банки знаходяться в кращому становищі, аніж колись, на початку світової фінансової кризи 2008 року, маючи більші об’єми капіталу й ліквідності, та й скоординовані дії центральних банків по всьому світу допомагають триматися на плаву. Але проблема в тому, що наразі до кінця не зрозуміло, яким чином країни будуть повертати свої вже наявні борги, а банки будуть повертати собі свої кошти, які колись були розраховані на програми грошового стимулювання економік від наслідків пандемії.

Усім точно потрібно буде затягнути паски тугіше, адже борги накопичуватимуться, а фіскальні прогалини потрібно якимось чином заповнювати. Ці потрясіння знову спричинять ріст рівня бідності, і якість життя для мільйонів людей почне погіршуватися ще швидше. За даними ООН, очікується, що до кінця 2020 року за межею бідності опиниться близько 34 мільйони осіб.

Загалом найближчим часом, окрім вищеназваного, для світової економіки будуть характерні такі тенденції:

o   Зростання державних боргів. Країни по всьому світу, включно з «розвиненими економіками», і до пандемії демонстрували свою фінансову вразливість. Тепер, коли відбувся «рестарт» економіки й величезні видатки на медицину та соцзабезпечення разом з повторними локальними спалахами інфекції продовжують траплятися, масштабний розвиток поки буде стримуватися, а боргові зобов’язання поглиблюватися.

o   Удар по глобалізації. Закривши кордони та припинивши авіасполучення, ми побачили не тільки як легко можна спричинити занепад туристичного сектору, а й те, як вразити світову торгівлю. Китай, Європа, США – надважливі ланки в глобальних виробничо-збутових ланцюжках. Пандемія вже продемонструвала всьому світу те, як виключивши хоч одного гравця з гри, змінюються більшість правил, а звичайний механізм, який налагоджувався роками, уже не є таким дієвим. Окрім цього, країни ще досить невпевнені в завтрашньому дні, тому не виключаємо, що повернення до тимчасових ізоляціоністських заходів вважатимуть за найраціональніший вихід, дбаючи про себе насамперед. Повернення закордонних бізнесів додому стане новим постпандемійним трендом.

o   Послуги онлайн. Якщо до купівлі одягу та продуктів, замовлення їжі з кафе та ресторанів в режимі онлайн ми вже звикли, то надання медичних послуг телефоном, проведення уроків та робочих конференцій за допомогою відеозв'язку було для нас не зовсім звично справою. Ізоляція та соціальна дистанція показали нам, що від багатьох процесів на виробництвах чи організаціях можна відмовитися, перевести їх у режим онлайн або знайти їм дешевшу альтернативу, скорочуючи кількість робочих місць. Найближчими роками значний відсоток ринку послуг, як і торгівлі товарами, перейде в інтернет-вимір.

Інші матеріали на тему пандемії: Технологічна диктатура в умовах кризи: демократія під загрозою?

Саме так пандемія змінює нашу буденність, викорінює минулі звички та впливає на наше майбутнє. Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила, що світовій економіці потрібно буде близько трьох років для відновлення після приборкання пандемії – а цю мету ще треба реалізувати. Проте більшість експертів усе ж схильні вважати, що така глибока рецесія у відносно короткий проміжок часу не зможе бути подолана, адже гра з пандемією на виживання і в прямому, і в переносному значенні ще триває. І далі світову економіку чекають точно нелегкі часи.

Зараз ми бачимо величезну потребу в єднанні та міжнародній співпраці на всіх фронтах задля якнайшвидшого уповільнення поширення хвороби, яка з кожним днем усе глибше заганяє в глухий кут та відкидає економіку на кілька років назад. На стадії поступового зняття карантинних обмежень заходи з відновлення економічних показників досить активно почали імплементувати в життя, проте прогнози щодо погіршення ситуації, починаючи з жовтня 2020 року, знову почали тримати широкий загал в напрузі. Як би там не було, кожна країна має шанси на якнайшвидше «одужання», якщо зможе ефективно пристосуватися до життя та ведення економічної діяльності в умовах пандемії – тільки так очікування йтимуть у ногу з реальністю.

Авторка – Вероніка Коваленко, стажерка Аналітичного центру ADASTRA