PER ASPERA – AD ASTRA I THINK TANK

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

PER ASPERA – AD ASTRA I THINK TANK

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

Угоди Артеміди: нові правила державної взаємодії за межами Землі?

Угоди Артеміди: нові правила державної взаємодії за межами Землі?

Угоди Артеміди є важливою віхою в питанні мирного освоєння космосу. Розроблена США та союзниками, ця система правил створила альтернативний класичному підхід для мирного і сталого дослідження й використання небесних тіл.

Тож розгляньмо Угоди Артеміди й роль України в них. Спочатку ми визначимо інноваційні аспекти домовленостей і те, чим вони відрізняються від інших документів космічного права. У другому розділі ми проаналізуємо Угоди як новий механізм у багатосторонньому порядку відносин у позаземному просторі, а також те, як вони можуть вплинути на майбутнє дослідження та використання космосу. Наостанок ми детальніше розглянемо, чому Україна вирішила приєднатися до Угод, і які вигоди від них отримує кожна зі сторін.

Тому, незалежно від того, чи ви цікавитеся останніми подіями в міжнародному космічному праві, чи просто зайшли почитати про нову для себе тему, сьогодні ми спробуємо розкрити тему цих угод якомога докладніше та поговоримо про їхній вплив на майбутнє космічних досліджень.

Угоди Артеміди – про що вони?

Розмову про ці угоди варто почати з того, що вони є правовою основою масштабної однойменної американської програми освоєння космосу. Програма «Артеміда» відкриває наступну еру космічних досліджень, метою якої є відправлення першої жінки й наступного чоловіка на поверхню Місяця, а потім екіпажу на Марс. Для сприяння цим зусиллям «артемідівські» домовленості окреслюють рамки співпраці між країнами.

Ці угоди встановлюють загальні принципи, керівні положення та найкращі практики для безпечного дослідження Місяця й не тільки, оскільки людство подовжує тривалість космічних місій і наближається до Марса. Хоча НАСА очолює програму «Артеміда», міжнародне партнерство з багатьма країнами і приватними компаніями має вирішальне значення для її успіху.

Відтак, основна мета угод – забезпечити відповідальне виконання місій під егідою програми «Артеміда» шляхом встановлення спільного набору правил гри для учасників. Міжнародна угода, яку координували НАСА та Державний департамент США, була підписана на національному рівні на добровільних засадах.

Одним із ключових принципів програми є підтвердження важливості дотримання країнами Договору про космос 1967 року, який регулює дослідження й використання позаземного простору, зокрема Місяць та інші небесні тіла. Новий документ також підкреслює важливість Угоди про порятунок і повернення 1968 року, яка передбачає відповідальність держав за безпечне повернення астронавтів і обладнання на Землю, а також інших документів, пов’язаних із космосом, як-от Конвенція про відповідальність 1972 року й Конвенція про реєстрацію 1975 року.

Більше про тему політики в позаземному просторі: Міжнародні тренди розвитку космічної політики

Угоди охоплюють діяльність на поверхні, орбіті й небесних тілах, комети й астероїди. Вони також поширюються на об’єкти, що переміщуються між цими небесними тілами та точками, зокрема стабільні орбітальні точки, відомі як точки Лагранжа для системи Земля-Місяць.

*Точки Лагранжа – це місця в просторі, у яких сили тяжіння двох масивних космічних тіл (наприклад, Сонця і Землі) у точності врівноважуються відцентровою силою, що діє на мале тіло. Це дає змогу меншому об’єкту залишатися на одному місці, рухаючись разом із більшими об’єктами, не віддаляючись від них і не падаючи на них.

Спочатку Угоди підписали вісім країн у жовтні 2020 року. Представники держав-учасниць уперше зустрілися особисто на Міжнародному астронавтичному конгресі в Парижі 19 вересня 2022 року.

Ухвалення Угод викликало неоднозначну реакцію, особливо з боку рф та Китаю. росія висловила глибокі застереження щодо Угод, а кремль протестує проти того, що Угоди спрямовані на захист інтересів Сполучених Штатів у продовженні експлуатації природних ресурсів Місяця. Це не перший випадок, коли росія виступає проти американських ініціатив у космосі, оскільки обидві країни мають довгу історію суперництва в питанні освоєння позаземного простору.

КНР, з іншого боку, здебільшого зберігає мовчання із цього питання, імовірно, через юридичну неможливість НАСА співпрацювати з китайськими агентствами, а також через несхвалення одностороннього підходу США до регулювання космічної діяльності. Цілком можливо, що Китай спостерігає за тим, як розвиватимуться події навколо Угоди, перш ніж вирішити, чи варто з нею співпрацювати. Аналогічно Німеччина не висловила жодної офіційної позиції щодо домовленостей, але Берлін є важливим партнером НАСА в програмі «Артеміда», і участь Німеччини в будівництві капсули «Оріон» (обраного космічного корабля для польотів на Місяць) підкреслює її важливість у цьому проєкті.

Графік місій програми «Артеміда» передбачає будівництво постійного аванпосту на Місяці, укомплектованого спеціальною орбітальною станцією та самодостатньою місячною базою. Місія «Артеміда 4», запланована на вересень 2028 року, передбачає перебування на станції чотирьох астронавтів упродовж 30 днів, а потім ще сім місій «Артеміда 5» – «Артеміда 11» у період із 2029 до 2035 року. Місія «Артеміда-7» у 2031 році матиме особливо важливе завдання: чотири астронавти висадяться на південному полюсі Місяця і введуть в експлуатацію придатну для життя місячну базу.

Угода «Артеміда» була створена для того, щоби регулювати процес дослідження й використання Місяця та інших небесних тіл. Угода спрямована на створення стійких проєктів з освоєння природного супутника Землі людиною і сприяння міжнародному співробітництву. Однак Китай і росія, що у 2017 підписали угоду про спільне дослідження Місяця й далекого космосу, також кидають виклик США у цій сфері, оскільки планують побудувати місячні станції до 2035 року. Хоча Сполучені Штати уклали угоду «Артеміда» для забезпечення керівних принципів сталого дослідження і співпраці, вони зіткнуться зі значною конкуренцією з боку цих великих космічних гравців у найближчі роки.

Цікаво знати: Війна за технології: як адміністрація Байдена знищує потенціал Китаю у сфері мікросхем

Важливо враховувати політичний контекст, що оточує Угоди, та рішення України приєднатися до них. З огляду на повномасштабну агресію рф, участь Києва в домовленостях може розглядатися як спосіб зміцнення зв’язків зі Сполученими Штатами й іншими підписантами. Крім того, це демонструє відданість України принципам, викладеним в Угодах, зокрема відповідальне та мирне дослідження космосу. Чи стануть домовленості успішною основою для міжнародного співробітництва у вивченні позаземного простору, ще належить з’ясувати, але очевидно, що вони є значним кроком уперед у космічному праві й можуть відіграти вирішальну роль у формуванні майбутнього космічних досліджень.

Представники США та семи інших країн офіційно підписують Угоди Артеміди під час віртуальної церемонії на Міжнародному астронавтичному конгресі 13 жовтня. NASA TV

Про що йдеться в Угодах Артеміди?

Угоди Артеміди можна охарактеризувати як спеціальний документ, у якому викладені правила для різних країн, які хочуть разом досліджувати космос. Ось деякі з важливих пунктів простими словами:

1. Усі країни, що беруть участь у дослідженні космосу, повинні використовувати космос у мирних цілях.

2. Усі учасники повинні ділитися інформацією один з одним і з громадськістю, щоб кожен міг отримувати знання про те, що ми знаходимо в космосі.

3. Усі учасники повинні працювати разом і використовувати однакові системи, щоби зробити дослідження космосу безпечнішим і кращим.

4. Якщо будь-який актор у космосі потребує допомоги, інші повинні допомогти йому.

5. Учасники угоди повинні вирішити, хто чим володіє в космосі.

6. Учасники угоди повинні захищати важливі місця в космосі, такі як місця, де люди приземлялися або залишали обладнання.

7. Учасники повинні розумно використовувати космічні ресурси й публічно висвітлювати інформацію про таке використання.

8. Учасники угоди повинні уникати конфліктів і зберігати космос безпечним для всіх.

9. Учасники угоди повинні прибирати за собою в космосі й не створювати більше космічного сміття, яке може завдати шкоди людям або обладнанню.

Угоди Артеміди стали резонансними в астрополітичній спільноті з моменту їх створення у 2020 році. Правила, встановлені Сполученими Штатами, містять вказівки щодо того, як ми можемо досліджувати й використовувати Місяць та інші небесні тіла, що демонстру. Угода, що складається з 13 принципів, спрямована на створення сталих проєктів із вивчення Місяця і сприяння міжнародній співпраці. Переговори з Бразилією та іншими потенційними партнерами розпочалися того ж року, а кількість сторін, що приєдналися в наступні роки, свідчить про те, що Угоди Артеміди відіграватимуть значну роль у її формуванні.

Одним із найбільш новаторських аспектів документа став амбітний план створення постійного аванпосту на Місяці зі спеціальною орбітальною станцією та самодостатньою місячною базою. Цей неймовірний проєкт потребуватиме значних інвестицій, передових технологій і розумного використання природних ресурсів Місяця. Уявіть собі, як захопливо будувати й підтримувати людське поселення на поверхні Місяця! Це неймовірна можливість розширити межі того, що ми вважали можливим, і прокласти шлях до ще більш цікавого дослідження нашої Сонячної системи.

Також читайте: Політичне майбутнє Антарктики: що чекає на останню неподілену частину світу?

Угода стала предметом суперечок із моменту її створення в жовтні 2020 року. Деякі країни розглядають їх як спосіб сприяння міжнародній співпраці в дослідженні космосу, інші побоюються, що вони можуть зруйнувати нашу здатність працювати й вивчати космос разом. Крім того, деякі вчені стверджують, що імплементація Угод Артеміди може підірвати міжнародне право. Незважаючи на ці занепокоєння, ця правова база запроваджує важливий стрибок у міжнародному космічному праві, замінюючи старий підхід «випереджаючого управління» на новий підхід «адаптивного управління».

Цей новий підхід забезпечує більшу гнучкість і адаптивність у регулюванні діяльності в космічному просторі, що має важливе значення, оскільки ми продовжуємо просуватися в напрямку розвідки й експлуатації ресурсів Сонячної системи. Угоди Артеміди запроваджують значну інновацію в міжнародному космічному праві, замінюючи «випереджувальний підхід» до регулювання космічної діяльності на поетапний («будівельний») принцип адаптивного управління. Випереджальний підхід передбачає вироблення правил, спрямованих на регулювання ситуацій, які можуть виникнути лише в майбутньому, тоді як адаптивне управління визнає зв’язок між соціальними та екологічними системами. Воно передбачає створення системи управління, яка сприйнятлива до зворотного зв’язку як від соціальних, так і від екологічних систем, розвиваючись, таким чином, шляхом адаптації. Впровадження системи адаптивного управління вимагає взаємодії між установами, мережами та акторами. У застосуванні до експлуатації космічних ресурсів цей принцип передбачає поетапний, поступовий підхід до регулювання діяльності з використання космічних ресурсів із залученням усіх зацікавлених сторін. Угоди Артеміди підтримують принцип адаптивного управління і вимагають від держав-підписантів брати участь у багатосторонніх зусиллях із метою деталізації положень або введення нових концепцій, що створює ефект зворотного зв’язку.

Коли йдеться про регулювання космічної діяльності, адаптивний підхід до управління може бути особливо корисним. Характер дослідження та використання позаземного простору постійно змінюється, постійно з’являються нові технологічні досягнення й наукові відкриття. Випереджувальний підхід може не встигати за цими змінами, що призводить до появи застарілих або невідповідних до поточних обставин нормативно-правових актів. На противагу цьому, адаптивний підхід до управління може краще враховувати обставини, що змінюються, і нові розробки, дозволяючи більш ефективно регулювати космічну діяльність.

18 членів команди НАСА «Артеміда». NASA

Угоди Артеміди – новий механізм у багатосторонньому порядку космічних відносин або революція

Угоди Артеміди стали важливою подією у світі космічного права. Як уже було сказано, вони запроваджують новий підхід до управління позаземним простором під назвою «адаптивне управління», який полягає в спільній роботі з метою вивчення та використання небесних тіл у сталий спосіб. Угоди встановлюють керівні принципи для проєктів людських досліджень і окреслюють рамки того, як ми можемо використовувати природні ресурси космосу. Але не всі з ними погоджуються – деякі країни побоюються, що вони можуть призвести до конфліктів щодо прав власності в позаземному просторі. Незважаючи на суперечки, Сполучені Штати та кілька інших держав підписали ці багатосторонні домовленості, і наразі тривають переговори. Що ж це означає для майбутнього космічних досліджень?

Основна мета програми – повернути людей на Місяць до 2024 року, що передбачає будівництво постійного аванпосту на Місяці, зокрема спеціальну орбітальну станцію («Місячні ворота») і самодостатню місячну базу («Місячний базовий табір»). Створення постійного людського поселення на поверхні супутника потребує значних фінансових інвестицій, застосування найсучасніших технологій та використання природних ресурсів Місяця для забезпечення життєдіяльності.

Розділ 9 Угод вводить нову ідею в міжнародне космічне право: збереження космічної історії. По суті це означає захист будь-яких «історично значущих» місць посадки, артефактів, апаратів або інших доказів діяльності людини чи роботів на небесних тілах. Усі підписанти погодилися дотримуватися певних стандартів і практик для збереження цих об’єктів.

Вас може зацікавити: Глобальний космос для глобальної Британії

Угоди Артеміди юридично пов’язані з Договором про космос і Договором про Місяць. Одна з головних ідей Угод полягає в тому, щоб регулювати те, як країни повинні дотримуватися Договору про космос 1967 року, який є зведенням правил для дослідження й використання позаземного простору, зокрема Місяця і інших небесних тіл. Угода також говорить про те, наскільки важливо дотримуватися Угоди про порятунок і повернення 1968 року, у якій йдеться про те, що країни повинні безпечно повертати астронавтів й обладнання на Землю. Існують також інші важливі космічні правила, як-от Конвенція про відповідальність 1972 року й Конвенція про реєстрацію 1975 року. Угоди мають на меті забезпечити відповідальне виконання місій групи місій Артеміди шляхом створення спільного набору правил.

Із погляду Договору про Місяць, Угоди не замінюють його, а скоріше доповнюють і розвивають, оскільки охоплюють діяльність на поверхні, на орбіті й у надрах супутника, Марса, комет і астероїдів. Вони також поширюються на об’єкти, що переміщуються між цими небесними тілами й місцями, включно зі стабільними точками орбіти, відомими як точки Лагранжа для системи Земля-Місяць. Договір про Місяць, з іншого боку, зосереджується виключно на Місяці і вимагає від підписантів здійснювати всю діяльність на Місяці «на благо і в інтересах усіх країн, незалежно від ступеня їхнього економічного або наукового розвитку, і є надбанням усього людства».

Ці керівні принципи заохочують співпрацю і взаємодію між державами з метою дослідження й використання космічних ресурсів у сталий спосіб. Вони також просувають ідею адаптивного управління, що означає, що рішення можуть прийматися швидко і гнучко, дотримуючись при цьому правил, викладених у Договорі по космосу.

В Угодах не розглядаються питання розподілу вигод від космічної діяльності, створення інституційного механізму для впровадження й перегляду рамок управління космічною діяльністю або створення механізму врегулювання спорів. Однак керівні принципи відкриті для змін і періодичного перегляду, тому вони можуть розвиватися для вирішення цих питань у майбутньому.

Домовленості заохочують подальше обговорення міжнародних рамок для діяльності, пов’язаної з космічними ресурсами. Вони є інноваційними, оскільки забезпечують новий метод досягнення міжнародного консенсусу щодо діяльності в позаземному просторі, який є швидким, гнучким і діє в межах Договору про космос.

Загалом, можна сказати, що Угоди сприяють розвитку міжнародного космічного права, не роблячи його революційним.

Чому приєдналася Україна і що від цього виграє кожна зі сторін?

Україна також стала однією зі сторін Угод Артеміди. Приєднавшись до домовленостей, Київ взяв на себе зобов’язання дотримуватися правил, викладених у керівних принципах. Але що це означає для цілей України в галузі освоєння космосу? Насамперед це надає доступ до передових технологій і досвіду інших підписантів, що буде ключовим фактором у досягненні її амбіцій. У такий спосіб участь України в Угоді ставить її на передову нової ери космічних досліджень та інновацій.

Ці Угоди – це більше, ніж просто набір правил, вони представляють нову еру міжнародної співпраці в дослідженні позаземного простору. Зосереджуючись на проектах сталого пізнання космосу людиною, домовленості створюють основу для наукових відкриттів і технологічних досягнень, які можуть змінити хід історії. Угоди також містять рекомендації щодо використання космічних ресурсів, які можуть стати прибутковим джерелом доходу для країн, що беруть участь у дослідженні космосу. Приєднавшись до Угод Артеміди, усі сторони можуть отримати вигоду від цієї нової захопливої ери пізнання позаземного простору.

Вам варто знати: Роль космічної сили, або Як працює військова космічна програма росії

Україна приєдналася до Угод із надією сприяти міжнародному співробітництву в дослідженні космосу й отримати вигоду від технологічних досягнень і ресурсів, які пропонує програма під керівництвом США. Угоди надають Україні можливість брати участь у програмі «Артеміда» та співпрацювати з НАСА над проектами з дослідження космосу, зобов’язуючись при цьому дотримуватися принципів, викладених в Угодах Артеміди.

Співпраця між підписантами має важливе значення для обміну знаннями та ресурсами, зменшення витрат на вивчення позаземного простору й посилення заходів безпеки. Крім того, Угоди легітимізують експлуатацію ресурсів, що раніше було спірним питанням у міжнародному космічному праві.

Загалом приєднання України до Угоди Артеміди відкриває для неї шлях до світового альянсу партнерів у сфері космічних досліджень і дає можливість сприяти прогресу в освоєнні позаземного простору.

Висновки

Отже, Угоди Артеміди є новою структурою в постійно мінливому порядку космічних відносин, яка уможливлює глобальну співпрацю над сталими проєктами з дослідження космосу людиною. Угоди встановлюють рамки для його пізнання й використання, включаючи керівні принципи використання природних ресурсів і вирішення конфліктів, пов’язаних із космічною діяльністю. Програма «Артеміда», яка має на меті повернення людей на Місяць і підготовку до майбутніх досліджень Марса та інших небесних тіл, є значним досягненням для людства. Міжнародна співпраця дає змогу обмінюватися досвідом і ресурсами, що призводить до зниження вартості освоєння космосу й посилення заходів безпеки для всіх залучених сторін.

Угоди не позбавлені критики про те, що вони можуть підірвати основи міжнародного права. Однак, замінюючи старий принцип випереджаючого управління новою адаптивною системою, ця правова база запроваджує значні інновації в міжнародному космічному праві. Цей новий підхід дозволяє регулювати космічну діяльність більш гнучко й динамічно, адаптуючись до нових технологічних розробок і мінливого геополітичного ландшафту.

Крім того, Угоди легітимізують використання космічних ресурсів, що раніше було спірним питанням у міжнародному космічному праві. Окреслюючи керівні принципи використання природних ресурсів у позаземному просторі, Угоди забезпечують цінну основу для країн, що беруть участь у дослідженні космосу, для забезпечення справедливої і сталої практики. Разом із тим домовленості надають відчуття ясності та визначеності приватним корпораціям, які беруть участь у вивченні космосу, оскільки тепер вони мають формалізовані рамки для своєї діяльності.

Підписавши Угоди, Україна отримує доступ до всесвітньої спільноти партнерів у сфері космічних досліджень і можливість зробити свій внесок у їх розвиток. Погодившись дотримуватися принципів, викладених у документі, Київ буде керуватися ними у своїй участі в програмі «Артеміда». Крім того, Україна зможе використовувати технології та досвід інших підписантів, що матиме вирішальне значення для досягнення її власних цілей у дослідженні космосу.

Тому ця космічна ініціатива на чолі зі США відкриває багатообіцяючий шлях до сталого й мирного майбутнього у вивченні позаземного простору. Сприяючи глобальному співробітництву в дослідженні космосу, «артемідська» система космічної взаємодії обіцяє сприяти значним науковим проривам і технологічному прогресу. Саме завдяки співпраці та спільному використанню ресурсів ми можемо досягти наших цілей у дослідженні космосу й забезпечити справедливий розподіл вигод від його пізнання між усіма країнами. Отже, угоди є значним кроком уперед у наших колективних зусиллях із вивчення, розуміння та використання космічного простору.

Автор – Дмитро Борзенко, експерт з астрополітики Аналітичного центру ADASTRA

Якщо ви хочете бачити більше матеріалів про політику держав у космосі, підтримайте нас на Патреоні. Цим ви допомагаєте розвитку вітчизняної аналітики.