Глобальний космос для глобальної Британії

Велика Британія вважається піонером космічних перегонів, однією з перших великих космічних держав. Знаходячись у клубі глобальних гравців, що визначали систему міжнародних відносин, вона не могла дозволити собі пасти задніх у питанні розвитку ракетно-космічної промисловості, бодай з огляду на авторитетність такої діяльності.

Сьогодні ж, коли мотиви статусності й переваги над суперником за залізною завісою залишились у минулому, країна не полишила претензії на звання глобального космічного гравця та планує створювати власні супутникові угруповання й посісти гідне місце на ринку пускових послуг, а саме доставлення на орбіту комерційних вантажів.

У цьому матеріалі ми розглянемо, як розвивався космічний сектор Сполученого Королівства, яким є його сучасний стан, а також куди прямує британський космічний корабель.

Історія

Науковий інтерес до космічних подорожей існував у Великої Британії ще до Другої світової війни, особливо серед членів Британського міжпланетного товариства, заснованого в 1933 році. Цікавий факт: до нього входив Артур Кларк – один з найвидатніших футурологів і фантастів XX століття.

Післявоєнні роки вирізнилися стрімким розвитком ракетної промисловості та сек'юритизацією цієї сфери. Балістичні ракети стали конкурувати з повітряним флотом за місце основного носія ядерної зброї. Як і решта космічних держав першого покоління, Велика Британія передовсім була зацікавлена у розвитку космічної діяльності через військові винаходи часів Другої світової війни.

Як і у випадках інших тогочасних космічних держав: СРСР, США та Франції – свої первинні знання в царині побудови ракет-носіїв британці отримали від полонених вчених-німців. Британські дослідники одними з перших провели післявоєнні випробування ракет «Фау-2» в рамках операції Backfire раніше, ніж через шість місяців після закінчення війни на європейському полі бою. У 1946 році Міжпланетне товариство запропонувало здійснити британський суборбітальний запуск з екіпажем на модифікованій «Фау-2» під назвою Megaroc. Однак уряд відхилив пропозицію.

Читайте також: Per aspera ad astropolitik

З 1957 року почалися випробування суборбітальних ракет Skylark, що запускалися на висоту у 200 км з австралійського полігону Вумера. Згодом британська космічна промисловість зосередилася на виробництві супутників: від приватних комунікаційних до систем військового призначення.

У 1985 році було створено Британський національний космічний центр для координації космічної діяльності. Цей «майже» космічний орган став третім за розміром фінансовим вкладником до загального бюджету Європейського космічного агентства після внесення 17,4% в його наукову програму та ініціативу з роботизованої розвідки – програму «Аврора».

Знімок Британських островів з супутника NASA на висоті 246 миль над Землею. PA Press Association

Водночас для Британії характерна відносно відсторонена політика глобальних космічних проєктів. Так, вона вирішила не виділяти кошти на Міжнародну космічну станцію, обґрунтувавши це тим, що ціна не відповідає якості. Протягом цього періоду британський уряд не розвивав програму пілотованих космічних польотів.

1 квітня 2010 року уряд заснував Космічне агентство Великої Британії, відповідальне за британську космічну програму. Воно замінило БНКЦ і тепер відповідає за державну політику та основу бюджету в області космосу, а також представляє Велику Британію на міжнародній арені з питань співпраці у космічній сфері.

Сучасний стан британського космічного сектору

Погляньмо, чим живе британська космічна галузь зараз та з яким ресурсом і досягненнями наближається до нового етапу розвитку діяльності.

Космічний сектор є життєво важливою частиною економіки Великої Британії з річною капіталізацією у 16,4 млрд фунтів. У галузі працюють понад 45 000 людей, вчених, інженерів, підприємців та інноваторів. Протягом останніх десяти років частка Великої Британії у бюджеті Європейського космічного агентства становила приблизно одну десяту.

У 2010 році Лондон оголосив про створення Космічного агентства Великої Британії, яке в ролі виконавчого органу взяло на себе контроль над багатомільйонним бюджетом, спрямованим на фінансування наукових досліджень, і який раніше був розподілений між різними урядовими департаментами. Ця агенція стала виконувати роль координатора космічної політики й забезпечила послідовний механізм прийняття рішень, за допомогою якого стало можливим реалізувати потенціал космічних досліджень і космічної промисловості та максимізувати їхні економічні вигоди.

У Сполученого Королівства вже існує розвинена система регулювання космічної діяльності, яка ґрунтується на Законі про космос 1986 року. Цей документ регулює діяльність громадян на території самої держави та інших країн.

Дізнавайтеся більше: Повернення на Місяць: стратегії держав

Він є цікавим прикладом розробленої юридичної основи, що дозволяє оперативно реагувати на швидкоплинні зміни в космічній індустрії. Дієва нормативно-правова база Закону 1986 року зазнавала змін з моменту набуття чинності й здебільшого виявилася гнучкою структурою, здатною йти в ногу з розвитком технологій і новими видами космічної діяльності. Наприклад, через збільшення кількості приватних космічних суб’єктів та відповідно космічних апаратів до Закону 1986 року було внесено поправки згідно із Законом про дерегуляцію 2015 року, який стосується відшкодування збитків уряду у разі втрат, що виникли через такі компанії.

У 2018 році було ухвалено Закон про космічну індустрію, який створив нормативно-правову базу для розширення комерційної діяльності. Він охоплює питання розвитку британських космопортів як для орбітальної, так і для суборбітальної сфери, а також запуски та інші можливості субʼєктів.

Як результат, стратегічний пріоритет космосу помітно зріс для держави. У 2019 році Міністерство оборони Великої Британії оголосило про намір розширити масштаби своєї військової космічної діяльності й розробити оборонну стратегію. Водночас Стратегія інновацій і зростання в космосі на 2014-2030 роки ставить за мету, аби до 2030 року країна заволоділа 10% світового ринку космічних технологій. Окрім розширення національних програм та збільшення інвестицій у національні компанії, зокрема OneWeb, Велика Британія підвищила свій внесок у Європейське космічне агентство. Наразі він сягає 374 мільйонів фунтів стерлінгів на рік, з 2019 по 2024, і тепер за величиною вкладень поступається лише Німеччині, Франції та Італії.

Розробка британської програми космічних польотів є важливою частиною плану розвитку космічних технологій. Вона охоплює комерційні технології польотів, як-от: вертикальні й горизонтальні запуски мініатюрних супутників з космодромів, а також запуск суборбітальних літаків і повітряних куль.

Супутники стартують на ракеті Virgin Orbit Launcher One з аеропорту Ньюкуей. Hugh R. Hasting/Getty Images

Останнім часом на навколоземні орбіти виводиться дедалі більше мікро- і наносупутників, для запусків яких потрібні легкі та надлегкі носії. У всьому світі ця тенденція розвивається у швидкому темпі. Таким чином, виникає потреба у створенні малих ракет, а також у будівництві майданчиків та інфраструктури для їхніх запусків. Цим і скористалася Велика Британія, коли в липні 2018 року оголосила про наміри побудувати перший космодром на своїй території. У той же час Космічне агентство оголосило про підтримку ідеї створити космодром в Сазерленді, Шотландія. Його підготовку було доручено компанії Lockheed Martin за фінансової підтримки британського уряду й приватного бізнесу.

Більше за темою: Астрогерцогство: як Люксембург розвиває космічну політику

Стосовно регулювання діяльності космодромів у 2018 було також прийнято Закон про космічну промисловість. Він призначений встановити правила діяльності британських космічних компаній в рамках запусків та польотів (тобто питання роботи на космодромах), що здійснюються у Великій Британії, включаючи сам запуск (космічний або суборбітальний) та повернення, експлуатацію супутників на орбіті та експлуатацію космодромів.

Враховуючи нездатність урядів діяти швидше для зміцнення космічної безпеки, ініціатива, організована групою комерційних суб'єктів, дала прецедент створення режиму взаємодії у космічному просторі з боку недержавних діячів. Наприкінці 2009 року консорціум супутникових компаній, який складається з Intelsat, SES та Inmarsat, створив у Британії Асоціацію космічних даних. За мету АКД ставила підвищення прозорості маневрів на орбіті та покращення рівня ситуаційної обізнаності, а також розширення обміну даними з таких питань, як рівень сигналу комунікації та зони покриття.

Космічний потенціал Великої Британії

Варто відзначити, що космічна стратегія Сполученого Королівства доволі чітко відображає його напрям зовнішньої політики – Global Britain. Нові стратегічні рамки визначають чотири мети «Глобальної Британії»: досягнення науково-технічної досконалості, формування відкритих міжнародних систем, гарантування безпеки і оборони як у Великій Британії, так і за її межами, а також розвиток стійкості до ризиків у мінливому світі.

Багато пріоритетів стосуються основних питань зовнішньої політики: зміни клімату, міжнародної торгівлі, НАТО, наукових та технологічних інвестицій, критичної інфраструктури, підхід до яких вважається унікальним серед стратегічних оглядів. Перевага надається інтеграції та колективному підходу з союзниками й партнерами в уряді, в усіх секторах і сферах політики. Ми живемо в епоху розмитих кордонів, коли деякі проблеми, зокрема зміна клімату чи COVID-19, виходять за межі однієї країни. Національна інфраструктура та економічна безпека є питаннями національної безпеки, внутрішня та зовнішня політики переплітаються, а нагальні кризи вимагають швидшого та гнучкішого ухвалення рішень. Інтегрований підхід є правильним і, якщо правильно його реалізувати, він може стати моделлю для інших демократій, які борються з аналогічними труднощами.

На подібних засадах базується й космічна політика держави. Нова космічна стратегія об'єднує цивільний і оборонний виміри британського космосу. Розгляньмо, що це означає на практиці.

Детальніше про проблему: Дуалізм астрополітики, або Хочеш мирного космосу – готуйся до війни

Космічне агентство та космічне командування Великої Британії співпрацюють для досягнення цілей розвитку космічного потенціалу та взаємодіють з науковим сектором, експертними установами, агенціями та урядом. Водночас багато уваги приділяють бізнесу та стартапам по всій країні та за її межами.

Супутники й космічна діяльність забезпечують навігацію, прогнозування погоди, моніторинг енергосистем, фінансові операції та гарантують ефективність надання багатьох державних послуг. До того ж супутники забезпечують телевізійні послуги для мільйонів британських домогосподарств, а також інші цифрові комунікації. Космічний сектор Сполученого Королівства зростає швидше, ніж інші частини економіки, а середня продуктивність його працівника є в 2,6 рази більшою, ніж в інших сферах. Британський космічний ринок генерує понад 16,4 млрд фунтів стерлінгів на рік, у ньому найнято понад 45 000 осіб. Це при тому, що британський супутниковий бізнес додатково підтримує великий комерційний сектор, який генерує 360 млрд фунтів стерлінгів на рік.

NewSpace-епоха у розвитку космічної діяльності та комерціалізація космосу відкривають широкі можливості. За прогнозами світова космічна економіка зросте з 270 млрд фунтів стерлінгів у 2019 році до 490 млрд фунтів стерлінгів до 2030 року. Безпрецедентний попит на дані та зв'язок стимулюватимуть зростання.

Цивільні витрати Великої Британії на космос збільшилися з 300 мільйонів фунтів стерлінгів у 2014 році до 700 мільйонів фунтів стерлінгів у 2019 році. Однак, інші країни інвестували пропорційно більше, й Британія відстає від певних держав, зокрема Німеччини. Як результат, хоча сектор водночас продовжує зростати, він не збільшує свою частку у світовій космічній економіці.

Лондон має комплексне бачення розвитку космічної комерційної сфери, яку планує розвивати через взаємодію науково-технічного сектору, кадрової бази, а також завдяки провідним можливостям для виробництва та експлуатації супутників. Він має переваги високо інтегрованого та стабільного глобального ланцюжка постачання інноваційних і визнаних компаній та нового пускового потенціалу з 2022 року, а також чимраз вищих навичок і якісніших послуг в галузі використання та експлуатації даних.

Раніше ми писали про таке: Астрополітичний феномен Японії

Стратегія, розроблена Міністерством бізнесу, енергетики та промислової стратегії, Міністерством оборони та Космічним агентством Великої Британії, визначає п'ять бачень і цілей Великої Британії як провідної космічної держави, а також шляхи досягнення цих цілей за допомогою чотирьох стратегічних стовпів та плану високого рівня з 10 пунктів:

1.    Завоювання європейського ринку комерційних запусків малих супутників

2.    Боротьба зі зміною клімату за допомогою космічних технологій

3.    Розвиток інновацій в космічному секторі

4.    Розширення горизонтів за допомогою космічної науки та досліджень

5.    Розвиток космічних стартап-кластерів світового класу

6.    Досягнення лідерської позиції у глобальних зусиллях зі сталого розвитку космічної діяльності

7.    Покращення державних послуг за допомогою космічних технологій

8.    Реалізація оборонних ініціатив у космічній сфері

9.    Підвищення кваліфікації та збільшення кількості космічних професій

10.  Використання космічного простору для модернізації і трансформації транспортної системи

Відтак, таке бачення об'єднує цивільну та оборонну космічну діяльність уряду Сполученого Королівства з метою забезпечення комплексного підходу до боротьби з противником і глобальними викликами, зокрема кібератаками та протисупутниковою зброєю.

Ця стратегія також визначає, як уряд розвиватиме сильні сторони держави в космосі, зокрема виробництво супутників і зв'язок, співпрацю з британськими компаніями та стартапами. Стратегія окреслює шляхи встановлення глобального лідерства Великої Британії у передових напрямах космічної діяльності, таких як супутниковий широкосмуговий зв'язок, а також зосередження уваги на нових ринках, що розвиваються, таких як обслуговування на орбіті та видалення космічного сміття.

Шотландський космопорт готується до першого британського космічного запуску. Lockheed Martin

В чому ж полягає перевага цієї країни, що може зробити з неї глобального лідера у питаннях космічного розвитку? Велика Британія має досвід у виробництві космічних апаратів, особливо у виготовленні малих супутників; у наземному виробництві та наданні послуг для висококласних навігаційних систем і супутникового зв'язку, а також широкосмугового зв'язку. Космічний сектор країни також розвинений в області аналітики, штучного інтелекту й розробки програмного забезпечення. Ми бачимо ключові можливості на ринках, які використовують дані з космосу для створення послуг і додатків для спостереження за Землею, навігації та забезпечення обізнаності про космічний простір.

Сполучене Королівство також планує стати одним з важливих гравців у сфері запуску малих супутників. Уряд схвалив плани компанії Lockheed Martin провести запуск супутників у космічному центрі Сазерленд.

Вас може зацікавити: Як ОАЕ змінюють міжнародну космічну політику

Космос все ще залишається інструментом глобального впливу і дипломатії, як і під час перших космічних перегонів у 20 столітті. Польоти людини в космос та його дослідження демонструють силу й винахідливість космічних держав. Така діяльність необхідна, щоб передати культуру та інформацію, а також допомогти під час стихійних лих, коли звичайна інфраструктура на Землі слабка або зруйнована.

Мета Великої Британії у космосі – глобальне лідерство і співпраця з великими гравцями з питань космічної безпеки, надійності та сталого розвитку. Серед інших ролей можна відзначити сприяння відповідальній поведінці й уникнення прорахунків, ескалації та конфліктів. Разом з партнерами Велика Британія планує модернізувати керівні принципи, що регулюють мирне і відповідальне використання космосу, щоб йти в ногу з новими технологіями й створювати можливості для науки й промисловості.

Оборонний вимір космічної стратегії

Інтеграція космосу в комплексну стратегію може зміцнити безпеку й підвищити стійкість у межах країни та за її кордонами. Внутрішня інтеграція та взаємодія між гравцями на національному рівні зможе покращити космічну ситуаційну обізнаність, а отже,  можливість реагувати на глобальні загрози.

Більша частина з $8,7 млрд, виділених Міністерством оборони Великої Британії на космічні витрати до 2032 року, була призначена для програми супутникового зв'язку Skynet 6, але в дослідженні вказані й інші напрями, якими британці займаються. Увага до деяких з них викликана дедалі загрозливішими діями з боку росії та Китаю.

Офіцер космічного командування Великої Британії. UK Space Command

У лютому 2022 року Міністерство оборони Великої Британії опублікувало свою стратегію для космічного сектору. Стратегічний документ був позитивно сприйнятий космічною галуззю країни, але її керівники кажуть, що план витрат у розмірі $1,9 млрд на космічну оборону є недостатнім, якщо уряд хоче зберегти за Британією позицію провідного гравця в галузі. Водночас у порівнянні з цивільною, цілі оборонної стратегії є деталізованими та підкріплені аргументацією щодо фінансових розрахунків.

Разом з тим, питання безпеки в космічному вимірі повʼязане з питанням безпекової співпраці з державами-союзниками. Розгляньмо, яким чином Лондон розбудовує таку співпрацю в космічному вимірі.

Космічні альянси та відносини з партнерами

Велику Британію, безперечно, можна віднести до держав, що мають фінансові можливості для створення передових військових космічних архітектур. Така здатність підвищує привабливість військово-космічних альянсів для тих країн, які готові до співпраці з іншими космічними державами, оскільки Велика Британія має фінансову змогу для створення інноваційних військово-космічних систем, одноосібна розробка яких є занадто дорогою навіть для Сполучених Штатів. Ці космічні можливості збільшили актуальність військово-космічних союзів для тих країн, які готові долучати до них інших космічних акторів. Ці альянси забезпечують переваги з погляду зниження витрат і підвищення потенціалу стримування космічних загроз.

Читайте також: «Місячна хода» Америки: зміна пріоритетів

Важливість створення космічних альянсів також потрібно відзначити в контексті географічного розширення оперативних просторів діяльності традиційних воєнно-політичних союзів. Питання космічної безпеки стали однією з пріоритетних тем порядку денного НАТО. Північноатлантичний альянс також затвердив комплексну космічну політику і визначив космос як простір проведення операцій. Усі оперативні області НАТО значною мірою залежать від підтримки космічних засобів, тому розробка цілісного підходу до космічних кордонів має першорядне значення. Враховуючи мінливі тенденції у сфері міжнародної безпеки, комерційну революцію в космічній галузі, посилення впливу Китаю й агресію росії, рішення Альянсу продовжувати розробку інтегрованого підходу до космічної політики є необхідним для демонстрації актуальності, стійкості й стратегічної важливості Альянсу для держав-членів.

Не секрет, що найбільшим партнером Великої Британії у секторі оборони є Сполучені Штати Америки. Це стосується і космічного виміру питань оборони. Дві країни співпрацюють у галузі космічної безпеки протягом десятиліть, особливо в таких сферах, як космічне спостереження, космічна ситуаційна обізнаність і попередження про ракетний напад.

Радар RAF Fylingdales у Північному Йоркширі забезпечує протиракетну оборону Великої Британії та США і спостереження за космічним простором. UK Space Command

Зараз представники космічних відомств США і Сполученого Королівства обговорюють подальші кроки зі зміцнення партнерства у зв'язку із загрозою перетворення супутників на військові цілі. На початку 2022 року дві держави разом з Австралією, Канадою, Францією, Німеччиною і Новою Зеландією підписали документ Combined Space Operations Vision 2031. Він заохочує відповідальне використання космосу і визнає збільшення загрози через «агресивні прояви космічних програм інших держав». Цей документ слугує основою для поглиблення військового співробітництва в космічній сфері. Він передбачає обмін більшою кількістю інформації, узгодження військових космічних вимог і визначення потенційних спільних заходів.

Варто знати: Звідки варто дивитися на зірки: роздуми про український космос

«Збройні сили відіграють важливу роль у сприянні міжнародним зусиллям щодо забезпечення свободи доступу до космосу і його використання», – йдеться в документі. – «Світ залежить від систем космічного базування, діяльність у космосі має наслідки для всієї людської діяльності».

У документі також прописано, що сім країн будуть «створювати й покращувати можливості співпраці, координації та оперативної сумісності для підтримки свободи дій в космосі, оптимізації ресурсів, підвищення надійності й стійкості місій та запобігання конфліктів».

Найбільш цінним аспектом нової британської космічної стратегії у цивільному та оборонному вимірах є її потужний та непохитний меседж про свої стратегічні наміри у космічній сфері. Це відбувається в критичний момент, коли країна переглядає свою позицію у світі через зовнішньополітичну призму глобальної Британії у контексті ескалації військово-стратегічної напруженості з росією та Китаєм. Космос відіграватиме все більшу роль у цьому змаганні, яке в найближчі роки та десятиліття неминуче пошириться на навколоземну орбіту та за її межі. Для цього Лондон також розвиває свою взаємодію в рамках міжнародних партнерств і оборонних альянсів.

Аналіз стратегій та темпи розвитку космонавтики Сполученого Королівства дають зрозуміти, що держава планує нарощувати свою космічну міць, готуючись до такого майбутнього, і вже спроєктувала послідовний і логічний шлях до мети. Залишилося лише перевірити, чи вистачить їй часу та наснаги провести необхідні інституційні перетворення в системі та оперативно реалізувати космічну візію глобальної Британії.

Автор – Дмитро Борзенко, експерт з астрополітики Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте вихід нових цікавих матеріалів, ставши патроном ADASTRA. Долучіться до розвитку незалежної української аналітики