PER ASPERA – AD ASTRA I THINK TANK

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

Як ОАЕ змінюють міжнародну космічну політику

Як ОАЕ змінюють міжнародну космічну політику

Коло космічних держав невпинно розширюється, і з кожним роком з’являється все більше космічних відомств, дослідницьких інститутів та приватних компаній. Не залишаються осторонь цих процесів і Об’єднані Арабські Емірати. Так! Ця країна намагається «доторкнутися до зірок» не тільки будуючи високі хмарочоси, але й розвиваючи власну космічну програму.

У цій статті ви дізнаєтеся:

°       Яку роль відіграв батько-засновник ОАЕ в популяризації космосу в цій державі;

°       Як швидко створити космічне агентство, а вже через п’ять років запустити місію на Марс;

°       Як ОАЕ разом з Люксембургом наближають еру космічного майнінгу;

°       Коли на Марсі побудують перший поліцейський відділок;

°       Чому та як еміратська модель розвитку космічної програми запускає важливий глобальний тренд.

Космонавти-поліціянти, астрополітичний авангард та астероїдні ресурси – про це та інше читайте в новій астростатті!

Перші кроки до зірок

Якщо, звісно, не повертатися до арабської астрономічної революції періоду Середньовіччя, то про історичні передумови формування космічної політики ОАЕ годі й казати. Ця держава в сучасному вигляді виникла лише з об’єднанням 1971 року шейхств, які до того знаходилися під британським протекторатом, –а це всього за два роки після висадки людини на Місяць. А тому космічна справа, наука та технології тут розвивалися паралельно зі становленням самих Об’єднаних Еміратів.

Стрімкому виходу нової федерації на міжнародну арену сприяла наявність нафтових родовищ та швидке зростання цін на чорне золото. Перед емірами, лідерами цих невеликих князівств, на чолі яких стояв Заїд бін Султан Аль Нахаян, постало складне завдання якомога скоріше реформувати політичний устрій держави, населення якої ще нещодавно заробляло здебільшого виловом перлів, в одне з найбільш модернізованих місць на планеті. Це було складне завдання, проте правильний тон був заданий від початку.

Дізнавайтеся більше: Звідки варто дивитися на зірки: роздуми про український космос

Зазвичай в умовах формування нової держави питання освоєння космосу є далеко не пріоритетним у порівнянні з економічним будівництвом чи політичними рреформами. Однак «батько» ОАЕ, шейх Заїд бін Султан Аль Нахаян, так не вважав. Чітко переконаний у необхідності перетворення своєї держави на один із центрів розвитку науки та технологій, він уже в 1976 році організував візит делегації NASA до ОАЕ, попередньо провівши декілька зустрічей із представниками американської космічної агенції. Ураховуючи вплив постаті еміра Абу-Дабі всередині держави, його інтерес до космічних досліджень та бажання популяризувати тематику космосу серед молоді, безперечно, відіграли значну роль у формуванні космічної культури в суспільстві ОАЕ.

Шейх Заїд уважно слухає пояснення фахівців НАСА про конструкцію системи космічних запусків багаторазового використання Space Shuttle, 1976 р. Dubai Media Office

Серед інших факторів, що вмотивували молоду державу займатися космічною діяльністю, можна визначити також і перспективність космічних технологій з інвестиційної точки зору. Поступово, як і в Європі, в Еміратах почав формуватися ринок космічних послуг.  Наприклад, у 1990-х рр. був створений оператор мобільного супутникового зв'язку Thuraya для надання телекомунікаційних послуг європейському та азійському ринкам за допомогою двох геостаціонарних супутників. 

Саме інвестиційна привабливість та створення ринку комерційних супутникових операторів стали точкою виходу ОАЕ на ринок космічних технологій, а також створили передумови для виникнення національної космічної інфраструктури у майбутньому. Шлях ОАЕ «до зірок» не був традиційним – він не розпочався з розвитку аерокосмічної промисловості, будівництва ракет чи супутників. Долучення Еміратів до клубу космічних держав було поступовим та характеризувалася насамперед інституційною інтеграцією.

Становлення космічної програми

На початку нового тисячоліття Емірати офіційно приєдналися до світової космічної спільноти, підписавши Договір про принципи діяльності держав із дослідження й використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (Договір про космос) та інші тематичні документи ООН. У той же час почали створюватися інституції, які й сформували імідж ОАЕ як регіонального космічного лідера.

Дуже цікаво аналізувати кейс формування ОАЕ як космічної держави з позиції використання необхідних ресурсів керівництвом держави. Якщо подивитися на історію запусків супутників та дослідження еміратських вчених, то можна дізнатися, що всі дії з реалізації космічної програми мали цивільне призначення. У той же час як Ізраїль та Іран, два інші близькосхідні гравці в космічній сфері, застосовують досягнення в освоєнні позаземних меж переважно у військових цілях.

Більше за темою: Космічна політика Ізраїлю: велика місячна потуга маленької країни

У випадку ОАЕ червоною ниткою через канву космічної політики проходять саме цивільні дослідження. Емірати зробили перші кроки до створення свого космічного агентства у 2006 році: саме тоді було засновано Еміратський інститут передових наук і технологій (Emirates Institution for Advanced Science and Technology). Його основна мета – просувати інноваційні космічні технології, стимулювати сталий розвиток та обмінюватися досвідом у сфері досліджень космосу з закордонними партнерами.

Відтоді тоді космічний потенціал ОАЕ почав проглядатися й у регіональних ініціативах. Емірати були ініціатором створення Панарабського космічного агентства – міждержавної організації, що могла б опікуватися питаннями розвитку цивільного космосу в регіоні. Основне завдання, яке ставила перед собою організація, полягало в протидії загрозам екологічного та безпекового характеру. Якщо порівняти це з Арабською організацією супутникового зв'язку («Арабсат») зі штаб-квартирою в Саудівській Аравії, то можна побачити, що на відміну від ініціативи Королівства, ідея Абу-Дабі передбачала створення багатофункціональної організації, а не лише організації операторів супутникового зв’язку.

Цікаво знати: Об’єднані Арабські Емірати: найвпливовіша держава арабського світу?

Міжнародні космічні організації на кшталт Панарабського космічного агентства надають своїм учасникам унікальні переваги, пов’язані з астрополітикою. Взаємодія відкриває можливості для розділення вартості запусків, спільного створення наукових проєктів та використання космічних апаратів. Міжнародний консорціум держав, які знаходяться близько до екватора, мають велику перевагу в оперуванні супутниками на геостаціонарній орбіті. Детальніше про переваги екваторіальних держав та інші суто астрополітичні категорії можна  прочитати тут.

Лідерські амбіції Еміратів, однак, не допомогли мобілізувати навколо себе держави з набагато слабшим космічним потенціалом. Ідея створення аналога Європейського космічного агентства з близькосхідною специфікою не була реалізована.

Сара Амірі, головна менеджерка марсіанського проєкту ОАЕ, презентує місію, 2015 р. Kamran Jebreili/AP

Космічна держава

Попри усі «позаземні» амбіції ОАЕ, варто зазначити, що базовий check-list великої космічної держави Еміратам вдалося закрити порівняно нещодавно. Так, перший еміратський астронавт Хаззаа аль-Мансурі вийшов на орбіту у 2019 році на ракеті «Союз», а перший повністю еміратський супутник Khalifasat був запущений 2018 року японською ракетою.

Ураховуючи те, що ОАЕ є федерацією, цікавим є розподіл інституційних повноважень у галузі космічної політики між двома найбільшими еміратами – Абу-Дабі та Дубаєм. Власна космічна агенція, що відповідає за стратегічний розвиток космічної індустрії ОАЕ, була заснована в Абу-Дабі у 2014 році. Лиш за перший рік її існування були підписані двосторонні угоди з Росією, Францією, Великобританією і Казахстаном, а також проведені переговори з NASA щодо співробітництва у сфері космосу. 

Читайте також: Космічна політика Китаю: шлях у мільйон лі

Згодом Еміратський інститут передових наук і технологій у Дубаї був переформатований у Космічний центр імені Мухаммеда бін Рашида, названий на честь еміра Дубаю, що його заснував. Головні його напрями роботи – це підготовка еміратських астронавтів, оперування супутникам, а головним пріоритетом є здійснення місії з відправки дослідницького зонда на Марс.

Марсіанська стратегія

Emirates Mars Mission, роботизована місія з запуску на червону планету зонда «Аль-Амаль» («Надія») стала тим козирем, із якого одразу вирішили зайти ОАЕ, коли створювали нову космічну агенцію у 2014 році. Вже через рік після заснування самої агенції був презентований проєкт запуску на Марс першого в арабському світі зонда. Старт місії був запланований на 2020-й, а примарснення  на 2021 рік – на  п’ятдесяту річницю незалежності держави.

Дійсно, марсіанська місія ОАЕ сповнена символізмами, такими важливими для космічного престижу держави. 9 лютого 2021 року Об'єднані Арабські Емірати стали п’ятою країною, якій вдалося досягнути Марсу, і другою після Індії країною, якій вдалося здійснити успішне примарснення космічного апарата з першої спроби.

Ракета з зондом «Аль-Амаль» починає свій шлях до Марсу з японського космодрому Танегасіма. MHI via AP

Мета місії – створити першу в історії мапу марсіанської атмосфери, що передбачає цілісне дослідження клімату червоної планети й взаємодії між шарами атмосфери. Це допоможе розширити знання про природу пилових бур та погодних умов у різних частинах Марсу. Ця місія для ОАЕ за рівнем символічності стала еквівалентом запуску людини на Місяць для США. Однак космічна політика Еміратів будується і на інших стовпах.

Дослідження Місяця

29 вересня 2020 року шейх Мухаммед, емір Дубаю та за сумісництвом прем’єр-міністр ОАЕ, розповів про підготовку до Emirates Lunar Mission, другого великого проєкту Космічного центру імені Мухаммеда бін Рашида. У рамках цієї місії на супутник Землі буде відправлено місяцехід із науковим приладдям для доповнення місій інших країн. Тоді як сам апарат буде збудований в Еміратах, для його доставки на Місяць ОАЕ будуть звертатися до міжнародних партнерів або приватних космічних агентств. Цей приклад демонструє, як, маючи нестачу ресурсів та інфраструктури, молоде космічне агентство ОАЕ використовує міжнародну та комерційну підтримку для реалізації своїх місій.

Вам варто знати: Повернення на Місяць: стратегії держав

Використання всього спектру інструментів для здійснення космічної програми, включно з залученням допомоги державних та приватних акторів, створює прецедент того, як згодом малі та середні космічні держави зможуть реалізовувати складні проєкти, як-от доставляти космічні апарати на Місяць або ж навіть Марс.

Космічні копалини та космічне право

Третім важливим напрямом еміратської космічної політики є комплексна підготовка країни до видобування космічних ресурсів. Ось трохи контексту.

У міжнародному Договорі про космос корисні копалини за межами Землі вважаються спільним надбанням людства, але питання їхнього добування чітко не прописано. Користуючись відсутністю прямої заборони, 2015 року в США прийняли закон, який називається the SPACE Act. Він надає американським компаніям, які видобуватимуть космічні ресурси, наприклад, на Місяці, право на володіння цими матеріалами та на їхнє використання. Подібна гармонізація національного законодавства для створення юридичних рамок, у яких зацікавлені актори зможуть видобувати космічні копалини, відбувається й в інших країнах, серед яких найбільш прогресивними є Люксембург та ОАЕ.

Завдання Великого Герцогства полягає в перетворенні на європейський центр комерційної космічної діяльності, орієнтований на видобуток позаземних корисних копалин через реалізацію інвестиційної ініціативи Space-Resources.lu.  За американським зразком у 2017 році був прийнятий Закон про дослідження та використання космічних ресурсів, який передбачає детальну процедуру ліцензування. Основна його мета – створити правову інфраструктуру для видобування космічних ресурсів через легалізацію права власності національних та іноземних компаній на них. Це створює привабливі умови для останніх та піднімає статус Люксембургу як центру космічних інвестицій.

Детальніше про це в матеріалі Астрогерцогство: як Люксембург розвиває космічну політику  

Подібну політику проводять й ОАЕ, розуміючи, що концепція спільного надбання далека від реальності. У 2019 році на засіданні Комітету ООН із використання космічного простору в мирних цілях еміратська делегація запропонувала створити робочу групу з розробки міжнародного режиму використання та експлуатації космічних ресурсів.

У 2019 році був прийнятий федеральний закон про регулювання космічного сектору, подібний за своєю природою до американського та люксембурзького. Однак цим нормативно-правовим актом країна не обмежилася. На нещодавній конференції з космічного права в ОАЕ були розкриті деталі еміратського закону про діяльність у космічному просторі. Його мета – «створити законодавче та регуляторне середовище для національного космічного сектору та гармонізувати його з системою міжнародного права».

Головний корпус Еміратського інституту передових наук і технологій в Дубаї. EIAST

Такими діями й пояснюється комплексність космічної стратегії ОАЕ, яка орієнтується на складних, але амбітних завданнях, що стоять перед країною в питаннях космічної політики. Це також демонструє те, як орієнтація на цивільний сектор та відкриті кордони й глобалізована економіка допомагають ОАЕ дуже стрімко розвивати космічну індустрією.

Міжнародна взаємодія

Високий рівень міжнародної залученості є саме тим важливим інструментом,  який допомагає такій молодій космічній державі, як ОАЕ, успішно реалізовувати проєкти, подібні до місії на Марс. Безумовно, на першому етапі космічних перегонів у XX столітті сила держав визначалася швидкістю та потужністю технологічного потенціалу, а основні розробки були насамперед надбанням військових. Це визначало закритий та мілітаризований характер національних космічних політик.

Але нині ми живемо в епоху NewSpace, новій астрополітичній реальності, у якій космічні здобутки людства визначаються вже не військовою чи політичною міццю держав, а успішністю діяльності комерційних структур. Переважна більшість масштабних проєктів реалізовується саме міжнародними зусиллями, а будь-яка, навіть найменша держава (Люксембург доводить!) за наявності достатнього наукового й технологічного потенціалу може провадити власну астрополітику.

Космічне агентство ОАЕ почало активно використовувати інструмент міжнародної взаємодії одразу після свого заснування. UAESA

Така держава орієнтується на використання космічного простору в мирних цілях, прагматично обирає інвестиційних та технологічних партнерів і готова доповнювати власні космічні потужності іноземними компонентами. Вона використовує головні здобутки ери NewSpace – глобалізованість та відкритість міжнародного ринку космічних послуг. Така держава розуміє, що швидше та дешевше реалізувати грандіозні космічні проєкти з використанням досвіду та технологій попередників, проте й з урахуванням національного надбання.

Емірати є учасниками програми НАСА з дослідження Місяця «Артеміда». До наукових пошуків на червоній планеті ОАЕ залучили експертів з Індії, а для ефективної реалізації марсіанської стратегії – фахівців з американських інституцій, досвід яких значним чином допоміг успіху місії. Договір про співпрацю з Японією, до прикладу, дозволяє Еміратам використовувати її ракети-носії для запуску власних зондів, а також проводити експерименти в космічних лабораторіях Японської космічної агенції. Водночас супутник DubaiSat, побудований у Кореї, був запущений із російського космодрому Байконур у Казахстані на українській ракеті «Дніпро». А Еміратський розвідувальний супутник Falcon Eye-2, розроблений французькою компанією, був запущений на французько-російській ракеті Soyuz Aranespace із французького космодрому. 

Вас може зацікавити: Астрополітичний феномен Японії

Доволі складно уявити собі те, як ізраїльський або іранський розвідувальний супутник проходить такий же шлях виробництва перед тим, як потрапити на орбіту. Готовність ОАЕ використовувати потужності інших держав демонструє те, як вони формують свою астростратегію космічної держави нового покоління, керуючись принципами відкритості, сталості та ринкової конкуренції.

На підтвердження візіонерського духу космічної політики ОАЕ, можна розглянути плани поліції Абу-Дабі, яка заявила про власний футуристичний космічний проєкт. Правоохоронці мають на меті запустити місію Еміратів на Марс та створити на червоній планеті перший поліцейський відділок. Серед інших завдань стратегії розвитку поліції Абу-Дабі – виведення поліціянтів-астронавтів на орбіту, будівництво інфраструктури та транспорту за допомогою технологій 3D-друку та поступова роботизація особового складу.

Висновки

Розвиток астрополітики Об'єднаних Арабських Еміратів доводить, що часи, коли космічну програму могли дозволити собі лише наддержави чи великі економіки, минули. Із розповсюдженням космічних технологій цивільного призначення та взаємодії держав у питанні діяльності у відкритому космосі, збільшилася кількість факторів, що визначають космічну потужність. Здатність просувати свої ідеї щодо взаємодії в космосі в міжнародних інституціях та створювати необхідні юридичні рамки для космічної діяльності також формує імідж астродержави.

Попри відсутність певних атрибутів традиційного космічного актора,  таких як власна ракета-носій чи космопорт, та незважаючи на нестачу досвіду в певних питаннях, Об’єднані Арабські Емірати проводять проактивну астрополітику й претендують на статус космічної держави. Те, що Еміратам вдалося лише за п’ять років пройти шлях від створення космічної агенції до посадки власного апарата на Марс, демонструє активний поступ країни до зірок. Проте навіть зараз зрозуміло, що в астрополітиці цієї країни є риси космічної держави нового покоління.

Сподіваюся, що поліції Абу-Дабі вдасться побудувати свій позаземний відділок до першого марсіанського злочину, а діяльність таких країн, як ОАЕ, буде сприяти тіснішій співпраці малих і великих астродержав, зближуючи позиції людства щодо нашого майбутнього серед зірок.

Автор – Дмитро Борзенко, експерт з астрополітики Аналітичного центру ADASTRA