Як змінилася зовнішня торгівля України за 6 місяців повномасштабної війни

Повномасштабне російське вторгнення в Україну стало найбільшим економічним викликом за весь час незалежності нашої держави. Таке масштабне потрясіння вимагало швидкої реакції уряду для регуляції та стабілізації фінансово-економічних процесів: від боротьби з інфляцією та відтоком валюти до перегляду бюджету та фіскальної політики.

Однак чи не найбільше проблем війна принесла саме для нашої зовнішньоторговельної діяльності: заблоковані порти, втрата підприємств і потужностей виробництва, переорієнтація на нові ринки, вибудовування альтернативних логістичних маршрутів. Усе це призвело до структурних змін у зовнішній торгівлі України. Яких саме та як вони вплинули на загальний стан економіки держави – дізнавайтеся далі.

Блокада українських портів і побудова нової логістики

Ще до початку вторгнення росія почала блокаду наших морських портів: Азовське море було закрите повністю, а в Чорному морі для судноплавства залишилась лише вузька смуга водного шляху вздовж українського узбережжя Одеської області, де прохід великих торгових кораблів і так був неможливий через малу глибину. Утім, із захопленням росіянами о. Зміїного у перший день війни, блокада руху в північній частині Чорного моря стала повною, у результаті чого роботу припинили всі вітчизняні порти. І це, без сумніву, величезна проблема для України, оскільки дві третини від загального обсягу нашої торгівлі з іншими державами припадає саме на морське транспортування. За оцінками уряду, через блокаду держава втрачає 170 мільйонів доларів щодня, що змусило владу відразу шукати нові логістичні шляхи для експорту та імпорту товарів.

Кремль під приводом «навчань» фактично заблокував Азов та Північне Чорномор’я ще до початку широкомасштабного вторгнення. Blackseanews.net

Інший вимір проблеми полягає у тому, що близько 90% сільськогосподарської продукції України, від якої великою мірою залежить продовольча безпека світу, також відвантажувалася через порти. Відтак, станом на початок літа в державі на зберіганні знаходилося 22 млн тон зерна, яке вже мало б бути до цього часу експортоване до країн Близького Сходу, Африки та Азії. На щастя, наприкінці липня Україна, Туреччина, ООН та росія в Стамбулі домовилися про деблокаду експорту зерна через Чорне море. Цей договір, однак, стосується лише трьох портів, а саме Одеси, Чорноморська та Южного (на які до війни припадало 70% українського товарообігу) і до того ж лише аграрної продукції. Тож актуальність альтернативних транспортних шляхів залишається. Як-не-як, домовленість стала важливою подією для збільшення обсягу міжнародної торгівлі нашої держави. За підрахунками експертів, розблокування цих портів принесе 1 мільярд доларів експортного виторгу щомісяця.

Детальніше про проблему: Продовольча криза 2022 та Україна: чи врятує світ українське зерно?

Великим логістичним викликом стало також переміщення складських хабів, де зберігаються товари перед експортом. До війни 70-80% професійних складських приміщень розташовувалися в Київській області. Передислокування бізнесу та баз зберігання на більш безпечний захід країни, до Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської областей, поставило діяльність підприємств на тимчасову паузу, однак це не мало помітного ефекту. Гірша ситуація склалася зі складами, які були зруйновані внаслідок російської агресії – майже 20% від усієї професійної нерухомості було знищено. Це велика втрата для української економіки, яка, окрім збитків, зазнала зменшення товарообігу.

В контексті формування нових товарних маршрутів уряд від початку вторгнення працював над налагодженням експорту залізницею й через порти сусідніх країн. До прикладу, «Укрзалізниця» стала ключовою ланкою для відновлення міжнародної торгівлі – зараз компанія забезпечує вивіз близько 40-50% українських товарів за кордон.

На річкові порти Дунаю (до підписання Стамбульських домовленостей) припадало більше 30% від усього експорту у воєнний час. Звідти товари направляються до Румунії, а далі до інших країн. Блокада морських портів дала простір для розширення експлуатації річкових. Однак за оцінкою Юрія Васькова, заступника міністра інфраструктури, це теж не порятунок, оскільки останні здатні забезпечити не більше 10% товарообігу, який постачали морем.

Дізнавайтеся більше: План Маршалла для України: як відновлюватиметься українська економіка після війни?

Ще одним фактором зміни структури торгівлі стало збільшення попиту на комерційні перевезення і транзитні склади різних компаній у ЄС. Саме на автоперевезення припадає 10% від усього українського експорту у воєнний час. Проте це не вирішує ситуації повністю – нові шляхи зазвичай не такі ефективні: вони дорожчі й забирають більше часу.

Логістична реструктуризація в короткостроковій перспективі спричиняє більше витрат, ніж прибутку, однак у майбутньому це принесе свої плоди. Зараз більшість торгових шляхів спрямовано до європейських країн, що пожвавлює обмін товарами між Україною та державами-партнерами. До прикладу, одним із таких довгострокових проєктів є поетапний перехід на євроколії стандарту 1 435 мм для двостороннього залізничного сполучення (наразі в Україні експлуатуються залізничні шляхи шириною 1 520 мм).

Зміна географічної структури міжнародної торгівлі

Наша держава внаслідок збройної агресії кремля була не лише змушена перебудовувати логістику, але й змінювати географію свого експорту та імпорту. Серед перших рішень – відмова від торгівлі з росією та лукашенківською білорусією. І хоча де-факто російсько-українська війна триває 8 років, торгівля зі східним сусідом не припинялася. Ба більше, навіть у 2021 році загальний товарообіг зріс на 39% та становив 10,1 мільярдів доларів. Щодо Білорусі, то за минулі роки торговельні відносини між Києвом та режимом лукашенка погіршилися.

Найбільша частка торговельного балансу припадала на купівлю енергоносіїв із росії та Білорусі: у структурі українського імпорту 2021 року вони становили 60 % ($4,01 млрд) і 59 % ($2,85 млрд) відповідно. Однак після 24 лютого Київ різко переорієнтував енергетичні потоки. Наша держава повністю припинила торгівлю з росією, ухваливши  постанову «Про застосування заборони ввезення товарів із російської федерації». Таке рішення було необхідне для того, аби остаточно позбутися залежності від російських товарів, проте цей крок був болючим для української економіки.

Однією із найбільш помітних криз за час війни для пересічного українця стала нестача палива на АЗС. Автотема

Через те що імпорт російських та білоруських енергоносіїв було припинено, а низку нафтобаз було зруйновано рашистськими ракетами, Україна змушена витрачати більше коштів на паливно-енергетичні ресурси з європейських країн (де попит на них набагато вищий, а ціна дорожча). Нестача пального, з іншого боку, спричинила хвилю обурення та загострення суспільних настроїв. Незважаючи на це, за декілька місяців енергетична логістика була налагоджена, і пальне на заправках станом на серпень вже наявне в достатніх кількостях.

Рекомендуємо до прочитання: Енергетичний фронт: битва за незалежність

Якщо ж говорити про іншого великого торговельного партнера – Китай – то  торік двосторонній товарообіг становив рекордних 15,76 млрд доларів. Натомість із початком війни реалізація української продукції в Китаї зменшилася майже у 20 разів, а Пекін поступово переорієнтовується на інші ринки.

Але як уже згадувалося раніше, війна відкрила й нові можливості для України. Європейські партнери стали не лише нашими політичними, але надійними торговими союзниками. Ще з 2015 року товарообіг із ЄС невпинно зростав. Так, у період 2015-2021 рр. обсяги експорту збільшилися більше ніж удвічі, а імпорту – на 88%. Блок був і залишається нашим найбільшим торговельним партнером впродовж декількох останніх років, а торік на нього припало 39% від загального товарообміну. Держави Європи стали основним місцем збуту українських товарів, що спричинило незначний зріст експорту від $2,14 млрд у квітні минулого року до $2,17 млрд у квітні 2022 року.

Після 24 лютого ЄС вирішив економічно допомогти Києву, ухваливши рішення про скасування мита на українські товари. Така лібералізація торгівлі триватиме лише рік, однак це значно допоможе українським виробникам впоратися із викликами великої війни. Іншим перспективним партнером для нас є Лондон. Україна та Велика Британія вибудовували міцні союзницькі відносини ще до війни, у тому числі у сфері міжнародної торгівлі. Ба більше, Сполучене Королівство скасувало всі мита та обмеження на український експорт, що є частиною Угоди про вільну торгівлю, яку сторони підписали минулого року.

Зміна структури експорту

За даними Міністерства економіки, унаслідок повномасштабної війни експорт України скоротився вдвічі, що зумовлює зменшення надходжень до держбюджету, а відтак веде до браку коштів для фінансування потреб країни.

Загалом статті експорту суттєво не змінилися, однак фізичні обсяги товарообігу скоротилися на  26,2 % за всіма секторами. Через це до державної скарбниці не дійшли мільярди доларів. До прикладу, у квітні 2021-го експорт становив 5,4 млрд доларів, а у квітні цього року він впав до 2,7 млрд доларів. До війни найбільшими статтями були металургія та продовольство. Саме ці сфери зазнали найбільших скорочень.

Сільське господарство – провідна сфера українського експорту: торік воно становило 10% ВВП та 41% експорту й принесло державі $27,7 млрд. Обсяг зерна, вивезеного за кордон, скоротився на 90% від початку війни, а все через те, що його транспортування відбувалася морським шляхом, який зараз є частково заблокованим. До всього, російські війська навмисне завдають ударів по сільськогосподарській інфраструктурі та полях для того, щоби зменшити обсяг українського експорту в майбутньому.

Вас може зацікавити: Трансформація системи міжнародної безпеки і подальша роль України

Також через воєнні дії на сході держави багато металургійних об’єктів призупинило свою діяльність або було зруйновано. Ця сфера становила левову частку українського експорту, однак зараз її рівень значно впав. До прикладу, вивіз плаского прокату за кордон скоротився в 10 разів:  з 437 тисяч тонн у лютому до 47 тисяч тонн у березні 2022 року. Також металургійна промисловість зазнала великих збитків: вона втратила 30% активів, у той час як аграрний сектор – 13%.

У січні-травні експорт продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції склав 44%. Це пояснюється тим, що до початку війни Україна змогла здійснити поставки вантажів, а також тим, що хоч і темп вивозу цієї позиції зменшився, але не зупинився повністю. За той же період частка металу та виробів із ннього склала 17,9% і посідає другу позицію в структурі зовнішньої торгівлі.

Висновки

Через повномасштабне вторгнення росії перед Україною постало багато викликів, зокрема й у сфері міжнародної торгівлі. рф узяла курс на виснаження нашої економіки через блокаду морських шляхів, закриття повітряного простору для цивільних літаків, знищення або окупацію підприємств та складів тощо. Київ, однак, гідно прийняв удар та оперативно шукає шляхи вирішення проблем.

Унаслідок російської агресії постраждали найбільші статті експорту України, а саме аграрна та металургійна промисловості. Війна не змогла викреслити ці сектори економіки країни, однак значно зменшила їхні потужності та спроможності. Найбільших змін зазнала географія міжнародної торгівлі України: фокус різко перехилився на західну Європу, тоді як експорт в азійські та африканські країни значно скоротився.

Блокування морських та авіа шляхів транспортування змусив наш уряд активно працювати над формуванням нових логістичних сполучень, зокрема через наземне транспортування залізницею та автотранспортом. У довготривалій перспективі ці зміни відкриють нові можливості для пожвавлення торгівлі з європейськими країнами.

Війна – це кризовий час, однак поруч зі складнощами з’являються й нові рішення та перспективи, поява яких у мирний час зайняла б набагато більше часу.

Авторка – Марта Беля, стажерка Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте вихід нових матеріалів, ставши патроном ADASTRA. Внесіть свою лепту в розвиток незалежної української аналітики.