Cтратегічні пріоритети космічної політики Австралії

У 1969 році, коли Ніл Армстронг і Базз Олдрін вибралися з посадкового апарата «Орел» космічного корабля «Аполлон-11» і ступили на Місяць, вони не мали змоги передати сигнал з антени до Північної Америки через обертання Землі. Тоді увесь світ із нетерпінням чекав новин від місії, що повинна була стати одним із найважливіших досягнень в історії людства. Та на іншому кінці планети австралійська радіоантена в обсерваторії Паркес у Новому Південному Вельсі прийняла сигнал із Місяця. Саме завдяки Австралії світу вдалося побачити «маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства» в реальному часі.

Історія Австралії в космосі не часто отримує належне визнання. Однак австралійці зробили важливий внесок в астрономічні дослідження й розвиток технологій, а також реалізацію ідеї мирного космосу для всіх. Ця країна має у своєму розпорядженні необхідну інфраструктуру зв'язку для космічних польотів, відправляла астронавтів на Міжнародну космічну станцію та була однією із засновниць Комітету ООН із використання космічного простору в мирних цілях. У цій статті ми розповімо про здобутки Австралії на астрополітичній арені та розглянемо особливості сучасної космічної програми держави.

Австралію не можна віднести до когорти провідних космічних гравців у світі, однак наразі ця країна набула значного авторитету завдяки розвитку власних космічних технологій. Сьогодні Канберра може похизуватися не тільки власними розробками, але й залученням зовнішніх інвестицій і кадрів для розвитку власної космічної програми. Космічна галузь Австралії оцінюється  4 мільярдами доларів на рік, а працюють у ній більш як 10 000 спеціалістів. У державі зареєстровані пів тисячі компаній та приблизно сто освітніх і дослідницьких установ, а в реалізацію космічної політики безпосередньо залучено близько 24 урядових агентств.

Рекомендуємо до прочитання: Per aspera ad astropolitik

Крім того, Канберра бере активну участь у розвитку міжнародних норм, що стосуються регулювання взаємодії держав у космосі, тобто в космічній дипломатії. А у 2018 році було створено національне космічне агентство, що сфокусувало свою роботу на двох важливих для Австралії напрямах: комерціалізації космічної галузі та досягненні суверенітету в питанні космічної оборонної політики.

Космос 2.0

Розуміючи власний потенціал та відсутність значних досягнень у космічній політиці, у вибудовуванні власної стратегії Австралія в першу чергу покладається на розвиток космічних технологій другого покоління та підходу Space 2.0. Він будується на ідеї про те, що космічні технології стають дедалі дешевшими та розповсюдженішими, а навколоземна діяльність стає економічно обумовленою та навіть рентабельною, що дозволяє не тільки великим державам, але й урядам менших країн та приватним акторам долучатися до дослідження та діяльності в космосі. Комерційні можливості виникають у різних сферах, починаючи з інформаційних технологій та закінчуючи збройними силами. Національна безпека дедалі більше потребує технологій, що використовують космічний простір: від супутникових кластерів до автономних систем, що обробляють інформацію в реальному часі за допомогою штучного інтелекту.

Вигляд Австралії з космосу. Shutterstock

І тут головною сприятливою обставиною є зниження ціни доступу до космосу. У період з 1970 по 2000 рік вартість запуску апаратів на орбіту залишалася досить стабільною та становила в середньому 18 500 доларів за кілограм корисної ваги. Поява ж нових комерційних акторів, як-от SpaceX та їхніх багаторазових ракет, які використовуються для доставки вантажів на МКС, знизили цю вартість до 2 720 доларів за кілограм. Це створює нові можливості для держав, які до цього не могли дозволити собі доступ до космосу. Саме тому Австралія ставить за мету розвивати саме такі космічні технології, які дозволять їй стати важливим актором у потенційних майбутніх перегонах за розподіл космічних благ.

Астрополітика на австралійському континенті

Окремі геополітичні фактори також підштовхували й сприяли розвитку космічних технологій у цій державі. Так, обширність її незаселених територій зробили Австралію чудовим майданчиком для тестування британської ракетної програми під час Другої світової війни. У той час як населення держави-континенту є трохи меншим за популяцію України, її площа в 13 разів більша. Результатом є низька густота населення та велика кількість господарств, відірваних від основних населених пунктів.

Читайте також: Що стоїть за угодою AUKUS між США, Австралією та Британією і як вона вплине на баланс сил у регіоні?

Іншими вагомими чинниками, що стимулюють розвиток космічних технологій, є безпекові міркування. Так, через кліматичні зміни Австралія стала все частіше потерпати від масштабних лісових пожеж, а загострення суперництва між Заходом і Китаєм в Азійсько-Тиххоокеанському регіоні змушують Канберру дедалі більше уваги приділяти оборонному сектору. Та й не варто забувати про економічні переваги від розвитку космічної галузі. У цьому сенсі супутникові комунікації є важливим засобом для:

·       стабільного й швидкого рівня телекомунікацій, у тому числі інтернету та телебачення;

·       безперебійного зв'язку з віддаленими районами Австралії;

·       позиціонування, навігації та синхронізації (наприклад, GPS) для цивільного та військового використання;

·       відстеження погоди та клімату;

·       банківської справи, роботи бірж і торгівлі, які залежать від точного часу;

·       сільськогосподарських та гірничодобувних технології, які спираються на дані спостереження супутників;

·       пошуку та порятунку на великих площах при стихійних лихах;

·       відстеження та ліквідації наслідків пожеж;

·       військових комунікацій та спостереження з активністю збройних сил інших держав;

·       розвідувального спостереження.

Отже, космічні технології є важливим інструментом для підтримання функціонування Австралії як незалежного міжнародного актора та діяльності владних та економічних інститутів усередині держави.

Що Австралія може запропонувати для сектору

Австралія не має закритого космічного циклу, тобто інфраструктури розробки технологій, доставки та використання великих космічних апаратів власного виробництва. Водночас, згідно з концепцією Космос 2.0, держава розвиває потенціал у сфері проєктування та виробництва нано- й мікросупутників, обробки супутникових даних та навігаційних технологій. Країна приділяє особливу увагу розробці роботизованих систем, як-от місяцеходів, створенню зондів, навігаційним технологіям та дослідженню планет. У першу чергу, для Австралії важливо масштабувати власні космічні можливості та дослідницький потенціал задля розвитку конкурентоздатного сектору космічних технологій.

Один з наносупутників, відправлених на орбіту Землі австралійськими студентами Університету Нового Південного Вельсу.UNSW

Окрім комерційних передумов, що підштовхують країну розвивати космічні можливості, важливим фактором є вже згадане питання національної безпеки. Такі космічні держави, як Австралія, знаходяться перед дилемою: або використовувати, або втрачати свої  інтереси в космосі. Реалізація системи всебічної національної оборони, включно з діяльністю держави в кіберпросторі та космосі, визначає безпеку для усього регіону. Супутникові технології, засоби кібербезпеки та участь у системі космічної ситуаційної обізнаності є практичними проявами такої системи. Гарантований доступ до таких оборонних інструментів Австралія може досягти як через розвиток власних технологій, так і за допомогою партнерів.

Цікаво знати: Астрогерцогство: як Люксембург розвиває космічну політику

Система глобальної космічної безпеки повинна розглядатися як комплексний обʼєкт, який потребує відповідальної поведінки усіх учасників. Що надає така система взаємодопомоги усім її учасникам? Сполучені Штати можуть виграти від підвищення стійкості союзних систем. Для Австралії, альянс із США забезпечує доступ до основних космічних систем та підтримку партнерів у світлі розвитку космічної інфраструктури з боку КНР. Тому оборонна політика щодо космосу багато в чому визначає, чи зможе Австралія здійснювати незалежну політику в наступні десятиліття.

Канберра пішла шляхом Космос 2.0, при цьому основним завданням австралійського космічного агентства, створеного 3 роки тому, стало стимулювання сектору зовнішньої космічної промисловості держави, а не розробка традиційної державної космічної програми, що фінансується платниками податків. Основне завдання установи полягає в розвитку комерційної космічної програми Австралії та оборонних можливостей.

На варті мирного космосу

Економічні та безпекові інтереси Австралії в космічному просторі ставатимуть дедалі більш багатосторонніми та торкатимуться більшої кількості сфер публічної взаємодії у ході розвитку космічних технологій та можливостей. Потенційні супротивники також можуть розвивати такі технології, що створює ризики для країни. Так, Пекін продовжує розвивати космічні військові системи, які можуть створювати загрозу для оборонної інфраструктури його потенційних супротивників. У першу чергу космічна зброя несе загрозу космічним системам Сполучених Штатів. Однак глибоко інтегрована в американську систему космічної безпеки, Австралія також ризикує стати мішенню в космічній боротьбі.

Більше за темою: Дуалізм астрополітики, або Хочеш мирного космосу – готуйся до війни

Зважаючи на наслідки космічного військового протистояння для глобальної безпеки, все більш важливим стає пошук дипломатичних рішень для запобігання гонці озброєнь у космічному просторі. Одними з основних інструментів для цього є договори, що забороняють протисупутникову зброю та зброю космічного базування, а також – добровільні заходи, що сприяють підвищенню прозорості та взаємної довіри.

В цьому сенсі Австралія залишається поборником мирного космосу. Вона виступала на підтримку резолюції Генеральної Асамблеї ООН 75/36 «Про зменшення космічної загрози за допомогою норм, правил та принципів відповідальної поведінки» від 2021 року, що визначає її як відповідального космічного гравця. Ця резолюція є дипломатичним стимулом для стримування мілітаризацїі космосу. Позиція середніх космічних держав, серед яких Австралія, полягає у визначенні принципів, що можуть допомогти сформулювати правила гри з метою досягнення стану глобальної безпеки в справах експлуатації космічних благ та діяльності в космічному просторі.

Читайте також: Місце Австралії в регіональній та глобальній політиці 

Варто згадати, що Австралія єдина з G20 підписала Угоду про Місяць, документ ООН 1979 року «Про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах», що забороняє привласнення ресурсів та території супутника Землі з боку будь-яких акторів. Така позиція різко відрізняється від бачення США – найбільшої космічної держави, що кидає виклик статусу-кво в космічних відносинах. Разом з тим це рішення Канберри не перешкоджає розвитку австралійсько-американських відносин у космічній сфері.

Артеміда

Як один із найважливіших союзників США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Австралія глибоко інтегрована в космічний альянс зі Штатами. Вона є членом групи Five Eyes, яку створили розвідувальні спільноти США, Великобританії, Канади, Австралії та Нової Зеландії для обміну даними воєнної та агентурної розвідки, у тому числі й радіоелектронної, а також бере участь у місячній програмі США «Артеміда». У стратегії Австралійського космічного агентства підкреслювалася важливість місячних місій для розвитку австралійської промисловості, міжнародних партнерських відносин та освітніх програм, необхідних для підтримки космічної діяльності Австралії в майбутні десятиліття.

Представники Австралійського космічного агентства підписують угоду Артеміда з NASA. Joel Kowsky/NASA

У межах угоди з НАСА уряд Австралії зобовʼязався з 2019 по 2024 роки інвестувати $150 млн доларів у розширення можливостей австралійської космічної промисловості, яка повинна виступити в якості базового постачальника для космічного сектору США. Конкретно, у документі мова йде про розробку місяцехода для транспортування до станції місячного ґрунту. Ці кошти дозволять розширити можливості космічної галузі Австралії й нададуть країні можливість виступити на міжнародній арені в якості  реальної космічної потуги. Інвестиції також відповідають стратегії національної космічної агенції, серед цілей якої – збільшення кількості працівників, зайнятих в космічному секторі, до 30 тис. осіб до 2030 року.

Висновки

Космос не можна розглядати однозначно лише як бізнес-інвестицію з боку технологічних компаній чи як елемент національної безпеки. Залученість держав до космічної політики є комплексною і неминучою, адже лежить в основі практично всіх аспектів економічного та соціального життя. Втрата доступу до космічних можливостей навіть на один день може призвести до катастрофічних наслідків. І кейс Австралії це наявно демонструє. Країна повинна мати гарантований доступ до систем, які використовують космос, а її економічні інтереси та безпекові інтереси в космосі зростатимуть у міру розширення можливостей космічного базування та використання космічного простору.

На жаль чи на щастя, Австралія вже пропустила можливість вступити у космічні перегони з великими державами, проте вона все ще має (і розвиває) чудовий бекграунд для перетворення у світового контриб’ютора космічних технологічних рішень, які можуть використовуватися як у комерційних, так і безпекових цілях. Її однозначна позиція щодо мілітаризації космосу та відданість цілям мирної та відповідальної поведінки в астропросторі визначає її як потенційного космічного гравця, з яким потрібно рахуватися як її важливим партнерам, так і можливим супротивникам.

Автор – Дмитро Борзенко, експерт з астрополітики Аналітичного центру ADASTRA

Якщо цей матеріал був корисним для вас, підтримайте нашу роботу на Патреоні. Цим ви робите свій важливий внесок у розвиток вітчизняної аналітики!